Ухвала

від 19.02.2025 по справі 638/5361/22

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/5361/22

Провадження № 1-в/638/71/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2025 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника колонії ОСОБА_4 ,

засудженого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Дзержинського районного суду м. Харкова клопотанням начальника державної установи «Олексіївська виправна колонія (№25)» ОСОБА_6 про приведення вироку Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 квітня 2023 року відносно ОСОБА_5 відповідно до положень ЗУ № 3886-ІХ від 18 липня 2024 року,-

встановив:

Начальник державної установи «Олексіївська виправна колонія (№25)» ОСОБА_6 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з клопотанням про приведення вироку Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 квітня 2023 року відносно ОСОБА_5 відповідно до положень ЗУ № 3886-ІХ від 18 липня 2024 року.

В обґрунтуванняклопотання зазначає,що згідноз вирокомДзержинського районногосуду м.Харкова від18квітня 2023року, ОСОБА_5 окрім іншоговчинив кримінальніправопорушення противласності 06березня 2022року насуму 567грн.;05жовтня 2022року насуму 1204,66грн.;14листопада 2022року насуму 909,75грн.Положеннями частини1статті 51КУпАП (уредакції Закону№ 3886-IX)передбачено відповідальністьза дрібневикрадення чужогомайна шляхомкрадіжки,шахрайства,привласнення чирозтрати,якщо вартістьтакого майнана моментвчинення правопорушенняне перевищує0,5неоподатковуваного мінімумудоходів громадян.Частиною 2статті 51КУпАП (уредакції Закону№ 3886-IX)установлено,що відповідальністьза вчиненнядій,передбачених частиною1статті 51КУпАП настає,якщо вартістьтакого майнана моментвчинення правопорушеннястановить від0,5до 2неоподатковуваних мінімумівдоходів громадян.Таким чиномвказані дії ОСОБА_5 слід кваліфікуватиза ст.51КУпАП,як дрібневикрадення чужогомайна.

Засуджений ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання.

Прокурор в судовому засіданні просила не заперечував проти задоволення клопотання засудженого.

Представник колонії в судовому засіданні підтримав клопотання.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та особову справу засудженого, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. 13, 14 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України; інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 7-1, 13-1, 13-4, 14 частини першої статті 537 цього Кодексу.

Судом встановлено, що вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 квітня 2023 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,визнати винниму вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.3ст.185,ч.4ст.185КК України КК Україниі призначити йому покарання: за ч. 3 ст.185 КК Україниу виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі; за ч. 4 ст.185 КК Україниу виді 5 (п`яти) років 4 (чотирьох) місяців позбавлення волі. Відповідно до ч. 1ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_5 покарання у виді 5 років 4 місяців позбавлення волі.

ОСОБА_5 , відбуває покарання за вказаним вироком в державній установі «Олексіївська виправна колонія (№ 25)».

Частина 1 ст. 2 Кримінального кодексу України передбачає, що підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

Згідно зі ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

За загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК України раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.

Поряд із цим, відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що частково пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до статті 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).

Положеннями частини 1 статті 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Частиною 2 статті 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною 1 статті 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З огляду на зазначене аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений статті 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.

Згідно з частиною 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пунктом 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.

З вироку Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 квітня 2023 року встановлено, що ОСОБА_5 засуджено за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України за те, що він: 02 червня 2021 року вчинив кримінальне правопорушення проти власності на суму 4217,55 грн.; 06 березня 2022 року вчинив кримінальне правопорушення проти власності на суму 567 грн.; 05 вересня 2022 року вчинив кримінальне правопорушення проти власності на суму 5874,80 грн.; 21 вересня 2022 року вчинив кримінальне правопорушення проти власності на суму 3404,80 грн.; 05 жовтня 2022 року вчинив кримінальне правопорушення проти власності на суму1204,66 грн.; 14 листопада 2022 року вчинив кримінальне правопорушення проти власності на суму 909,75 грн.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи з 01.01.2022 на рівні 2481 гривня. Отже, розмір соціальної пільги, встановленої законом на 01.01.2022, становить 1240,50 грн (2481,00 грн *50% = 1240,50 грн.), а відтак кримінальна відповідальність за викрадення чужого майна у 2022 році настає за умови, що вартість викраденого майна перевищує 2481 грн.

Зі змісту вироку, за яким ОСОБА_5 відбуває покарання, вбачається, що вартість викраденого ним майна за епізодами від 06 березня 2022 року, 05 жовтня 2022 року та 14 листопада 2022 року на день вчинення правопорушення не перевищувала двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч. 1 ст. 3 КК України законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права.

Відповідно до ч. 6 ст. 3 КК України зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Таким чином, внесені законодавцем зміни призвели до часткової декриміналізації діяння і дія Закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.

Вказані висновки суду узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 у справі № 0306/7567/12, згідно з якими «за загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності».

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду у постанові від 07 жовтня 2024 року у справі № 278/1566/21 (провадження № 51-2555кмо24) вказала, що Закон №3886-IX є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5ККУкраїни для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом №3886-IX, мають зворотну дію в часі. Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв`язку з набуттям чинності Законом №3886-IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.

За таких обставин, суд вважає необхідним застосувати зворотну дію у часі Закону № 3886-IX, яким внесені зміни до законодавства в частині розмежування відповідальності за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати від кримінально караного діяння, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями Кримінального кодексу України за принципом визначення граничного розміру викраденого майна у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за вчинення якого особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності.

Частина 2 ст. 74 КК встановлює кримінально-правовий наслідок зворотної дії закону, що скасовує кримінальну протиправність діяння. Якщо злочин декриміналізовано після набуття законної сили вироком суду, яким особа засуджена за такий злочин із призначенням їй покарання, вона має бути негайно звільнена від призначеного судом покарання. Це, зокрема, означає, що, якщо особа відбуває призначене їй покарання - вона звільняється від його невідбутої частини.

Враховуючи часткову декриміналізацію, введену Законом України «Про внесення змін до КУпАП», на підставі ч.1 ст. 5, ч. 2 ст. 74 КК України, засуджений ОСОБА_5 підлягає звільненню від призначеного покарання за вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 квітня 2023 року за епізодами від 06 березня 2022 року, 05 жовтня 2022 року та 14 листопада 2022 року

Разом з тим, підстави для зміни покарання за цим вироком за епізодами від 02 червня 2021 року, 05 вересня 2022 року та 21 вересня 2022 року у виді 5 років 4 місяців позбавлення волі відсутні, оскільки розмір викраденого майна на час вчинення злочину перевищував два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Керуючись ст. 537, 539 КПК України,-

постановив:

Клопотання начальника державноїустанови «Олексіївськавиправна колонія(№25)» ОСОБА_6 про приведеннявироку Дзержинськогорайонного судум.Харкова від18квітня 2023року відносно ОСОБА_5 відповіднодо положеньЗУ №3886-ІХвід 18липня 2024року задовольнити.

Привести вирок Дзержинського районногосуду м.Харкова від18квітня 2023року щодо ОСОБА_5 у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року.

Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від покарання, призначеного вироком Дзержинського районногосуду м.Харкова від18квітня 2023року за ч. 4 ст. 185 КК України за епізодами від 06 березня 2022 року, 05 жовтня 2022 року та 14 листопада 2022 року.

Вважати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , засудженим вироком Дзержинського районногосуду м.Харкова від18квітня 2023року за ч. 1 ст. 70, ч. 3 с. 185, ч. 4 ст. 185 КК України за епізодом від 02 червня 2021 року, 05 вересня 2022 року та 21 вересня 2022 року до покарання у виді 5 (п`яти) років 4 (чотирьох) місяців позбавлення волі.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Дзержинський районний суд м. Харкова.

Суддя ОСОБА_1