УХВАЛА
20 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 385/823/24
провадження № 61-1779ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
розглянув касаційну скаргуОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Пузир Владислав Олександрович, на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 01 жовтня 2024 року, додаткове рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 14 жовтня 2024 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 15 січня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного сільськогосподарського підприємства «Нива» про стягнення збитків,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПСП «Нива» про стягнення збитків у розмірі 707 212,74 грн.
Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 01 жовтня 2024 року позов ОСОБА_1 про стягнення збитків задоволено частково.Стягнуто з ПСП «Нива» на користь ОСОБА_1 збитки у формі упущеної вигоди у розмірі 214 325,36 грн, заподіяної внаслідок істотних перешкод у користуванні земельною ділянкою площею 2,8875 га, кадастровий номер 3521186800:02:000:2270, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Хащуватської сільської ради, Голованівського району Кіровоградської області.
Додатковим рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 14 жовтня 2024 року стягнуто з ПСП «Нива» на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 197 05,09 грн.
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 15 січня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.Апеляційну скаргу ПСП «Нива» задоволено. Рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 01 жовтня 2024 року та додаткове рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 14 жовтня 2024 року скасовано. Ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ПСП «Нива» про стягнення збитків у повному обсязі. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
У касаційній скарзі, поданій 13 лютого 2025 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Пузир В. О., просить скасувати рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 01 жовтня 2024 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог, постанову Кропивницького апеляційного суду від 15 січня 2025 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог. Скасувати додаткове рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 14 жовтня 2024 року та ухвалити нове судове рішення про стягнення з ПСП «Нива» судових витрат у розмірі 65 033,30 грн.
Частиною першою статті 394 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно із статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частина четверта статті 10 ЦПК України), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм національного законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Касаційний перегляд справи вважається екстраординарним.
Обмеження доступу до Верховного Суду охоплюється загальновизнаною легітимною метою встановленого законодавством вартісного порогу для скарг, що подаються на розгляд суду касаційної інстанції, яка полягає в тому, щоб забезпечувати розгляд у Верховному Суді, з огляду на саму суть його функцій, лише справ необхідного рівня значущості.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).
Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах (справах незначної складності) та справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов`язкове до виконання судове рішення, сприяти стабільності й визначеності у цивільних правовідносинах, слугувати суспільним інтересам щодо забезпечення єдності судової практики й розвитку права.
Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 дійшов висновку, що припис пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, який встановлює один з «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис ЦПК Українитакож має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 цього Кодексу містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження.
Ціна позову у цій справі складає 707 212,74 грн, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на час подання касаційної скарги (250 х 3 028 грн = 757 000 грн).
Отже судові рішення у цій справі за загальним правилом не підлягають касаційному оскарженню.Норми процесуального закону, якими врегульовано процедуру доступу до суду касаційної інстанції, слід визнати такими, що відповідають критеріям правової визначеності та передбачуваності.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Пузир В. О., зазначає, що касаційна скарга стосується питання, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики у спорах щодо стягнення упущеної вигоди (збитків), завданої власнику земельної ділянки внаслідок протиправних дій особи, яка незаконно користується нею. Також вказує, що справа становить значний суспільний інтерес, оскільки непоодинокими є факти самовільного зайняття або реєстрації іншого речового права за неукладеними договорами, які призводять до того, що власник земельної ділянки повинен вживати додаткових заходів щодо захисту свого порушеного права, а тому існує необхідність у попередженні вчинення протиправних дій шляхом викладення висновку Верховного Суду. Водночас звертає увагу, що справа має виняткове значення для нього, оскільки реєстрація речового права за відповідачем позбавила його можливості використовувати належну йому земельну ділянку.
Верховний Суд, взявши до уваги ціну, предмет позову, складність справи, встановлені судом апеляційної інстанції обставини (заявник не довів реальної можливості отримання ним доходів від самостійного обробітку належної йому земельної ділянки у заявленому розмірі), а також оцінивши доводи касаційної скарги, вважає, що наведені заявником аргументи не свідчать про наявність підстав для перегляду у касаційному порядку судових рішень у цій справі.
Суспільний інтерес охоплює широкий спектр цінностей і принципів, пов`язаних із суспільним благом, що відповідає найкращим інтересам суспільства. Суспільний інтерес має бути реальним і змістовним.
Верховний Суд в ухвалі від 05 квітня 2021 року в справі № 420/8512/20 зазначив, що вжите законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб.
Заявником не доведено, що ця справа становить значний суспільний інтерес.
Незгода заявника з висновками, зокрема, суду апеляційної інстанції, зроблених за результатами оцінки наданих сторонами доказів у їх сукупності, не свідчить про фундаментальне значення вирішених у цій справі питань для формування єдиної правозастосовчої практики. Також немає підстав для висновку, що справа має виняткове значення заявника.
Повноваження суду касаційної інстанції не можуть використовуватися для здійснення нового судового розгляду справи та переоцінки доказів, яким було надано належну оцінку судом апеляційної інстанції.
Отже, випадків, за наявності яких судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягають касаційному оскарженню, у цій справі не встановлено Верховним Судом.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Пузир В. О., подав касаційну скаргу на судові рішення, що згідно з приписами ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Пузир Владислав Олександрович, на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 01 жовтня 2024 року, додаткове рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 14 жовтня 2024 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 15 січня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного сільськогосподарського підприємства «Нива» про стягнення збитків.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Синельников
О. М. Осіян
В. В. Шипович
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 20.02.2025 |
Оприлюднено | 21.02.2025 |
Номер документу | 125296243 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Синельников Євген Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні