Ухвала

від 17.02.2025 по справі 2-3833/11

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 6/759/88/25

ун. № 2-3833/11

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2025 року Святошинський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Єросової І.Ю.,

при секретарі судових засідань Шило М.І.,

за участі представника заявника Плискань І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ФОРТ» про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для його пред`явлення у цивільній справі за позовом ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

03.02.2025 р. ОСОБА_3 , яка представляє інтереси позивача, засобами поштового зв`язку звернулась до Святошинського районного суду м. Києва з вищезазначеною заявою, у якій просить видати дублікат виконавчого листа, а також поновити пропущений строк на його пред`явлення. В обґрунтування вказує, що ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 02.12.2024 р. ТОВ «ФК ФОРТ» відмовлено у видачі дублікату виконавчого листа через недоведеність обставин його втрати. Наразі заявник отримав від попереднього стягувача відповідь про відсутність оригіналу виконавчого листа. Як на поважність причин пропуску встановленого законом строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання посилається на обставини ліквідації банку - первісного стягувача.

У судовому засіданні представник заявника вимоги заяви підтримує та просить задовольнити.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи встановив наступне.

Судом встановлено, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва 15.07.2011 р. ухвалено рішення, яким вимоги ПАТ «ВіЕйБі Банк» задоволено, судом вирішено: «стягнути солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» заборгованість за кредитним договором №369 від 07.07.2006 р. разом із судовим збором у розмірі 75422, 83 грн.», яке набрало законної сили.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20.03.2015 року № 63 "Про початок процедури ліквідації ПАТ" та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб " та розпочато процедуру ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк".

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22.02.2016 № 213 продовжений строк здійснення процедури ліквідації ПАТ " ВіЕйБі Банк " до 19.03.2018 року включно.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 15.03.2017 р. видано дублікат виконавчого листа 2-3833/11 виданого 05.10.2012 року Святошинським районним судом м. Києва у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Договором про відступлення прав вимоги №42053 від 25.03.2019 р. ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" (ПАТ "ВіЕйБі Банк") відступило ТОВ "Фінансова компанія "Інвест Хаус" право вимоги до позичальників, зазначених у Додатку №1 до цього договору.

05.11.2020 р. між ТОВ "Фінансова компанія "Інвест Хаус" та ТОВ "ФК ФОРТ" укладено договір про відступлення прав вимоги за умовами якого, первісний кредитор відступає новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги та майнові права первісного кредитора у зв`язку із набуттям прав на умовах цього договору зазначених у Додатках №1-13 до договору, які є невід`ємною його частиною.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 02.12.2024 р. замінено стягувача ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» («ВіЕйБі Банк») (код ЄДРПОУ: 19017842) у рішенні Святошинського районного суду м. Києва від 15.07.2011 року №2-3833/11 про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором №369 від 07.07.2006 р. разом із судовим збором у розмірі 75422, 83 грн., на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ФОРТ» (код ЄДРПОУ: 42725156). У задоволенні вимог про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред`явлення відмовлено за недоведеність таких вимог.

У пункті 9 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частинами першою, другою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності встановленої законом.

У частинах першій, третій статті 431 ЦПК України закріплено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.

На час видачі виконавчого листа у справі N 2-30/13 діяли норми Закону України від 21 квітня 1999 року N 606-XIV "Про виконавче провадження", у статті 22 якого було передбачено, що виконавчий документ може бути пред`явлено до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України від 02 червня 2016 року N 1404-VIII "Про виконавче провадження", згідно з пунктом 5 Розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" якого виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання (частини перша, друга, пункт 1 частини четвертої статті 12 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до пункту 10-2 розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження», в редакції Закону України від 15 березня 2022 року № 2129-ІХ, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Закон набрав чинності 26 березня 2022 року.

Положення пункту 10-2 розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» стосуються також строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Суд звертає увагу, що станом на 24.02.2022 року строк пред`явлення до виконання виконавчого листа №2-3833/11 від 15.07.2011 р. сплив й не перервався, а отже, підстави для його поновлення відсутні.

Згідно підпункту 17.4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано, та чи не втратило судове рішення законної сили.

Конституційний Суд України у Рішенні від 27 січня 2010 року N 3-рп/2010 у справі N 1-7/2010 за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положення пункту 18 частини першої статті 293 ЦПК України у взаємозв`язку зі статтею 129 Конституції України (про апеляційне оскарження ухвал суду) зробив висновок, що необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили.

Єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено.

Відповідно до частини першої статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У пунктах 44 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі N 2-836/11 (провадження N 14-308цс19) зроблено висновок, що "стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону N 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині першій статті 329 ГПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання (аналогічний припис відображений у підпункті 19.4 пункту 1 розділу "Перехідні положення" ГПК України). Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви".

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року по справі N 196/673/14-ц (провадження N 61-21357св21) зроблено висновок, що: "аналіз пункту 17.4 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому виконавчий лист може бути виданий лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом у постановах від 09 лютого 2022 року у справі N 201/4043/19-ц, від 09 лютого 2022 року у справі N 757/14604/20-ц, від 06 листопада 2019 року у справі N 2-1053/10, від 23 вересня 2020 року у справі N 127/2-3538/10".

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2023 року по справі N 6-66/2011 (провадження N 61-8679св22) зроблено висновок, що: "дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано, та чи не втратило судове рішення законної сили. Єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено".

Представник заявника вказує на відсутність оригіналу виконавчого листа, що підтверджує відповіддю від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про його ненадходження. Суд не вважає, такий доказ належним на підтвердження обставин втрати виконавчого листа, оскільки заявником не вжито дій з розшуку виконавчого листа. Окрім того, суд звертає увагу, що дублікат виконавчого листа вже видавався судом 15.03.2017 р. ПАТ «ВіЕйБі Банк».

Частиною першою статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, а також запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків (пункти 4, 5 частини п`ятої статті 12 ЦПК України).

Згідно з частинами першою-четвертою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Належних доказів відсутності виконавчого листа 2-3833/11 виданого 05.10.2012 року Святошинським районним судом м. Києва у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у зв`язку із його втратою (коли листа загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено) матеріали справи не містять, як і доказів на підтвердження того, що ТОВ "ФК "Форт" придбавши кредитну заборгованість виявив інтерес до наявності/відсутності виконавчого листа та стану виконавчого провадження, і звертався до первісного стягувача за передачею виконавчого листа.

За наведених обставин суд вважає, що вирішення питання про видачу дублікату виконавчого листа ТОВ "ФК "Форт" є передчасним.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

Стадія виконавчого провадження, як завершальна стадія судового процесу, має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документу стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки, якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Тобто, за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження, як завершальної стадії судового процесу, спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Суд вказує, що питання про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа №2-3833/11 виданого 05.10.2012 року Святошинським районним судом м. Києва вже вирішувалося, ухвалою суду від 15.03.2017 року, ухвала не оскаржувалася та набрала законної сили.

Посилання на поважність причин пропуску встановленого законом строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання посилається на обставини ліквідації банку - первісного стягувача, суд не приймає до уваги, оскільки вказана процедура розпочалась ще 20.03.2015 року.

Враховуючи вищенаведене, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про недоведеність причин поважності пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання та відмову в задоволенні заяви в цій частині.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 258,260,353,354,433 ЦПК України, п. 17.4. Перехідних положень ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ФОРТ» про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для його пред`явлення у цивільній справі за позовом ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.Ю. Єросова