Рішення

від 12.02.2025 по справі 337/3241/24

ХОРТИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

12.02.2025

Провадження № 2/337/55/2025

ЄУН № 337/3241/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2025 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя

у складі головуючого судді Кучерука І.Г.

з участю секретаря Нетяги М.І.

розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Територіальної громади в особі Запорізької міської ради, треті особи: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Чернявський Владислава Вікторович, Запорізька товарна біржа «Тітан-Інвест» про визнання угоди дійсною та визнання права власності на майно в порядку спадкування,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася досуду зпозовом про визнання угоди дійсною та визнання права власності на майно в порядку спадкування у якій вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивачки ОСОБА_3 . Після смерті бабусі відкрилася спадщина, до складу якої входить квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 36.51 кв.м., жилою 19,8 кв.м. Зазначена квартира належить спадкодавцю на підставі договору купівлі-продажу від 16.12.1999р. зареєстрованого Запорізькою Товарною Біржею «Тітан-Інвест» за р№ Н-3163.

При житті ОСОБА_3 склала заповіт, відповідно до якого заповідала все належне їй на час смерті майно позивачці.

В строки встановлені законом позивачка звернулася з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Чернявського В.В., де була відкрита спадкова справа №07/2024.

Але нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва на спадкове майно, про що винесена відповідна постанова від 04.06.2024р. №483/02-31, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно.

Отримати дублікат договору купівлі-продажу від 16.12.1999р. зареєстрованого Запорізькою Товарною Біржею «Тітан-Інвест» за р№ Н-3163 і зареєструвати його в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно неможливо оскільки цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті. Крім того відповідно до інформації ЄДР Запорізька товарна біржа «Тітан-Інвест» перебуває в стані припинення з 04.10.2006р.

Факт родинних відносин підтверджується свідоцтвом про народження позивачки, у якому матір`ю зазначена ОСОБА_4 та свідоцтвом про одруження позивачки, яким підтверджено зміна прізвища з ОСОБА_5 на ОСОБА_6 . Факт родинних відносин між мамою позивачки та бабусею підтверджений повними витягами цивільного стану, які сформовані приватним нотаріусом Чернявським В.В. у спадковій справі № 07/2024.

16.12.1999 року на Запорізькій Товарній біржі «Тітан-Інвест» між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу за реєстраційним номером Н-3163, за яким ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_3 купила квартиру АДРЕСА_1 , жилою площею 19,8 кв.м. Право власності на вказане нерухоме майно було зареєстровано в ОП ЗМБТІ, що вбачається з технічного паспорту на квартиру, відповідно до якого 16.12.1999р. внесені поточні зміни.

Померла ОСОБА_3 була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_2 починаючи з 1999р. по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачка вказала, що позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за законом, оскільки у неї відсутні правовстановлюючі документи на квартиру, а отримати та зареєструвати дублікат не представляється можливим.

Враховуючи, що біржова угода не була посвідчена нотаріально та у зв`язку з тим, що вирішити питання отримання дублікату договору купівлі-продажу квартири, його державної реєстрації неможливо, позивачка позбавлена можливості оформити спадкові права у нотаріальному порядку, тому вимушена звернутися до суду з даним позовом.

Просить суд визнати дійсним договір купівлі продажу квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 36,51 кв.м., жилою 19,8 кв.м., який зареєстрований на Запорізькій товарній баржі «Тітан-Інвест» 16 грудня 1999 року за реєстраційним номером Н-3163, між продавцем ОСОБА_2 та покупцем ОСОБА_3 , та визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

17.06.2024 року відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання.

Ухвалами суду від 19.06.2024 року, 26.07.2024 року, 05.09.2024 року витребувано у приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Чернявського Владислава Вікторовича копію спадкової справи № 07/2024, відкритої після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

12.09.2024 року до суду надійшла копія спадкової справи № 07/2024 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3

16.10.2024 року ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя залучено до справи у якості співвідповідача Територіальну громаду в особі Запорізької міської ради.

25.10.2024 року до суду від представниці позивачки ОСОБА_1 адвоката Мєдвєдєвої А.В. надійшла уточнена позовна заява.

Ухвалою суду від 27.11.2024 року закрито підготовче провадження і справа призначена до судового розгляду по суті.

Представниця позивачки надала заяву про розгляд справи у відсутності позивача та його представника, за наявними матеріалами справи, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представниця відповідача Запорізької міської ради подала до суду заяву про розгляд справи без участі представника, у вирішенні справи поклалась на розсуд суду.

Відповідач ОСОБА_2 , який був ознайомлений з матеріалами справи із зняття фотокопій, до суду не з`явився, причини неявки не повідомив, відзив на позов не надав, будь яких заяв не надав.

Треті особи: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Чернявський В.В., Запорізька товарна біржа «Тітан-Інвест» до суду не з`явились, заяв не надали.

Суд, за відсутності підстав для відкладення або оголошення перерви в судовому засіданні, передбачених ст. 223 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 від 06.09.2002 року, ОСОБА_1 до реєстрації шлюбу мала прізвище « ОСОБА_5 ».

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 08.04.1997 року, батьками ОСОБА_7 вказані ОСОБА_8 і ОСОБА_4 .

Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб, ОСОБА_4 до реєстрації шлюбу мала прізвище « ОСОБА_9 ».

Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження, матір`ю ОСОБА_10 вказана ОСОБА_3 .

Відповідно до копії договору купівлі-продажу від 16.12.1999 року, реєстраційний номер Н-3163 який оформлений на Запорізькій Товарній біржі «Тітан-Інвест», ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_3 придбала квартиру АДРЕСА_1 , жилою площею 19,8 кв.м.

Відповідно до технічного паспорту квартири АДРЕСА_1 , зміна власника квартири з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 зареєстрована в ОП ЗМБТІ шляхом внесення змін 24.12.1999 року.

ОСОБА_3 02.04.2021 року у приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Чернявського В.В. оформила заповіт відповідно до якого все своє майно заповіла ОСОБА_1 . Заповіт зареєстровано у реєстрі за № 773.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 04.12.2023 року, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 740.

Після її смерті відкрилась спадщина до складу якої у тому числі увійшла квартира АДРЕСА_1 .

Згідно зі ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (згідно з ч.5 ст.1268 ЦК України).

За правилами ч.1 ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

В ч.1 ст.1296 ЦК України закріплено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

23.01.2024 року до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Чернявського В.В. із заявою про прийняття спадщини за заповітом звернулась ОСОБА_1 .

Інших спадкоємців судом не встановлено.

Постановою від 04.06.2024 року за №483/02-31, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Чернявським В.В. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом так як не дано правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Згідно до п.п. 4, 9 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який набрав чинності 01.01.2004року, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. До договорів, що були укладені до 1 січня 2004 року і продовжують діяти після набрання чинності Цивільним кодексом України, застосовуються правила цього Кодексу щодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладення.

Так як договір купівлі-продажу укладено 16.12.1999 року, і спір не стосується підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договору, до спірних відносин підлягають застосуванню правилаЦК України від 1963 року.

Відповідно дост. 224 ЦК УРСР (редакція 1963 року)за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно дост. 15 Закону України «Про товарну біржу» від 10.12.1991 року(що діяв на момент укладення договору купівлі-продажу) біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності зазначених нижче умов: а) якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі; б) якщо її учасниками є члени біржі; в) якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню та вважаються укладеними з моменту їх реєстрації на біржі.

За умовами договору купівлі-продажу від 16.12.1999 року продавець ОСОБА_2 продав, а покупець ОСОБА_3 придбала квартиру АДРЕСА_1 . Вартість продажу квартири становила 16000 грн., які продавцем отримані до підписання вказаного договору.

Сторони домовились відносно усіх істотних умов договору купівлі-продажу, про предмет договору і ціну, та відбулося повне виконання договору як з боку покупця, який здійснив оплату, так і з боку продавця, який прийняв оплату, узгоджені питання з приводу витрат по експлуатації і ремонту, тобто, сторони договору виконали всі істотні умови договору купівлі-продажу нерухомого майна.

Укладений договір сторонами нотаріально не посвідчувався, факт вчинення правочину посвідчено Запорізькою товарною біржею «Тітан-Інвест» та зареєстровано за номером № Н-3163.

Відповідно до ст. 153 ЦК УРСР (редакція 1963 року), договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Договір не містить умов, які б суперечили закону, а отже є вчиненим у встановленому законом порядку і, відповідно, дійсним.

Відповідно до ст. 227 ЦК УРСР(редакція 1963 року), договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу). Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення цього правочину. Так, договір купівлі-продажу квартири не був посвідчений нотаріально, а він був укладений та зареєстрований на біржі. Вказані правовідносини на момент їх виникнення були врегульовані різним чином одночасно нормами ЦК УРСР 1963 року та Законом України «Про товарну біржу», тобто існувала колізія норм права. Враховуючи доктрину пріоритетності спеціальних норм права над загальними, а також ті обставини, що Закон України «Про товарну біржу» було прийнято в 1991 року, а ЦК УРСР діяв з 1963 року, суд вважає, що на момент укладення та реєстрації на товарній біржі договору купівлі-продажу квартири, слід було керуватися перед усім нормами Закону України «Про товарну біржу», який дозволяв укладати біржові контракти щодо відчуження житлової нерухомості фізичною особою без нотаріального посвідчення.

Судом встановлено, що при укладенні договору купівлі-продажу дії сторін були спрямовані на встановлення цивільних прав та обов`язків, перехід права власності відбувся, сторони договору мали необхідний обсяг цивільної дієздатності та вільне волевиявлення, що відповідало внутрішній волі на досягнення наслідків, а саме купівлі-продажу квартири. Отже, правочин був реальним і вчинений у формі, дозволенній чинним законодавством України на момент його вчинення. З моменту укладення договору і по теперішній час жодна із сторін не заявила про недійсність правочину купівлі-продажу.

Аналізуючи надані у справі докази в їх сукупності, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивачки щодо визнання правочину дійсним та визнання за нею права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки встановлено, що при укладенні договору купівлі-продажу квартири сторони договору домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджено письмовими доказами. З моменту укладення договору та по теперішній час жодна із сторін не заявила про недійсність правочину купівлі-продажу. Таким чином, суд приходить до переконання, що визнання правочину - договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за заповітом не призведе до порушення прав будь-яких інших осіб, та у позивачки відсутній інший шлях захисту своїх прав. Суд не має сумніву у достовірності документів, наданих позивачкою як доказів.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку (Постанова Верховного Суду від 20.03.2020 у справі № 320/8118/17).

Позовні вимоги про визнання за позивачкою права власності в порядку спадкування за заповітом на квартиру є законними, ґрунтуються на нормах матеріального права, підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст.13,89,229,247,263-265,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , житловою площею 19,8 кв.м., який зареєстрований на Запорізькій товарній біржі «Тітан-Інвест» 16 грудня 1999 року за реєстраційним номером Н-3163, між продавцем ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП. НОМЕР_4 ), право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 36,51 кв.м., жилою 19,8 кв.м., в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржене в Запорізький апеляційний суд протягом 30 днів.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повний текст рішення ний 20.02.2025 року.

Суддя: І.Г.Кучерук