Рішення

від 20.02.2025 по справі 240/9654/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2025 року м. Житомир

справа № 240/9654/24

категорія 112030000

Житомирський окружний адміністративний суд

у складі судді Горовенко А.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул.Лятошинського Бориса, 5, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та Служба у справах дітей Чуднівської міської ради, до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправним та скасування пункту рішення, зобов`язання вчинити дії,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати пункт 8 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних су від 03.11.2023 №67/975, про призначення ОСОБА_4 , як матері. ОСОБА_1 , як дружині, ОСОБА_2 , як сину, ОСОБА_3 , як дочці, одноразової грошової допомоги, як члену сім`ї померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, молодшого сержанта ОСОБА_5 , в сумі 1860750 грн 00 коп у рівних частках кожному;

- зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_4 , як матері, ОСОБА_1 , як дружині, ОСОБА_2 , як сину, ОСОБА_3 , як дочці, одноразову грошову допомогу у розмірі, передбаченому пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану від 28.02.2022 №168, як членам сім`ї загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 молодшого сержанта ОСОБА_5 під час виконання обов`язків військової служби;

- зобов`язати Міністерство оборони України виплатити призначену ОСОБА_1 , як дружині, належну їй частину одноразової грошової допомоги, у розмірі, передбаченому пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану від 28.02.2022 №168, як члену сім`ї загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 молодшого сержанта ОСОБА_5 під час виконання обов`язків військової служби.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що її чоловік та батько її дітей - ОСОБА_5 був призваний до лав Збройних Сил України та проходив військову службу у складі Військової частини НОМЕР_1 . ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 загинув, що підтверджується лікарським свідоцтвом від 15.08.2022, виданим КНП Охтирської міської ради «Охтирська центральна районна лікарня». Згідно із вищевказаним лікарським свідоцтвом, хворобою (патологічними станами), що призвели до смерті ОСОБА_5 є: набряк головного мозку; набряк легень; правобічний гідроторекс; серцево-легенева недостатність: інфаркт мозку внаслідок не уточненого закупорення або стенозу прецеребральних артерій на тлі енцефалопатії.

В свою чергу, відповідно до витягу з протоколу засідання 12 Регіональної військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв`язку захворювання, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців (протокол №1292 від 17.10.2022) встановлено, що захворювання молодшого сержанта ОСОБА_5 - так, пов"язане з захистом Батьківщини.

Зазначає, що в період проходження військової служби ОСОБА_5 брав неодноразову участь в бойових діях, піддавався стресовим ситуаціям, нервовим розладам внаслідок втрат побратимів, близьких людей.

За наведених обставин позивач вважає, що вона, її діти та мати її чоловіка, мають право на отримання одноразової грошової допомоги внаслідок загибелі військовослужбовця під час дії воєнного стану у розмірі 15000000,00 грн, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року.

На переконання позивача, починаючи з 24 лютого 2022 року особам, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, така допомога виплачується у розмірі, встановленому пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, а не у розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975.

Позивач наголошує, що після введення правового режиму воєнного стану законодавець визначив єдиний розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця, яка виплачується членам сім`ї у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час дії воєнного стану 15000000,00 грн.

Саме тому, не погоджуючись із призначеним їм, на підставі оскаржуваного рішення, розміром грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975, що визначає значно менший розмір одноразової грошової допомоги внаслідок загибелі військовослужбовця - 750-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Згідно з ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 02.07.2024 замінено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, з Органу опіки та піклування при Житомирській міській раді на Службу у справах дітей Чуднівської міської ради.

27 червня 2024 року Міністерство оборони України надіслало до суду відзив на позовну заяву (за вх.36619/24), у якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування зазначає, щопозивач як дружина військовослужбовця, який помер внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 1 статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Натомість виплата такої допомоги у розмірі 15000000,00 грн передбачена окремою постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, яка, на відміну від постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975, містить звужений перелік підстав для виплати допомоги у збільшеному розмірі. Відповідач вважає, що допомога у розмірі 15000000,00 грн передбачена лише на період дії воєнного стану та покликана підвищити рівень соціального захисту сімей саме загиблих та померлих внаслідок поранення військовослужбовців під час захисту Батьківщини.

Вказує, що не надано жодних відомостей про отримання її чоловіком у період проходження військової служби поранення, внаслідок якого настала його смерть.

Відповідач вважає, що твердження позивача про загибель її чоловіка під час виконання бойового завдання не відповідає дійсності. Зокрема, ОСОБА_5 не мав поранень (контузій, травм, каліцтв), помер природною смертю внаслідок захворювання, а тому не належить до категорії загиблих та померлих внаслідок поранення військовослужбовців, що надавало б його дружині (позивачу) право на отримання одноразової грошової допомоги у збільшеному розмірі. Зауважує, що держава повністю виконала свій обов`язок перед позивачем, як дружиною померлого внаслідок захворювання військовослужбовця щодо виплати одноразової грошової допомоги у встановленому законодавством розмірі, що виключає можливість задоволення позову.

ІНФОРМАЦІЯ_1 надіслав до суду письмові пояснення від 04.06.2024 (вх.№31658/24), у яких заперечує щодо задоволення позовних вимог. Вказує, що ураховуючи, що сержант ОСОБА_5 помер внаслідок захворювання, яке не пов`язане з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), отриманим у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, то оскаржуване рішення Міністерства оборони України є правомірним.

Решта третіх осіб письмових пояснень по суті заявлених позовних вимог до суду не надсилали, ухвалу про відкриття провадження у справі отримали, що підтверджується підписами уповноважених осіб на рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення (а.с. 79-81, 101).

Згідно з ухвалою суду від 23.12.2024 витребувано у Львівського територіального архівного відділу галузевого державного архіву Міністерства оборони України та у ІНФОРМАЦІЯ_4 докази по справі.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.258 КАС України.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, зазначає наступне.

Судом встановлено, що між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 03 жовтня 2014 року було укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 03 жовтня 2014 року, виданим Виконкомом Вакуленчуківської селищної ради Чуднівського району Житомирської області.

В шлюбі у подружжя народилось двоє дітей: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Сторонами не заперечується, що ОСОБА_4 є матір"ю ОСОБА_5 .

ОСОБА_5 з 25.02.2022 був мобілізований та проходив службу у складі Військової частини НОМЕР_1 , у період з 13.05.2022 по 31.05.2022 приймав безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії), що підтверджується довідкою виданою Військовою частиною НОМЕР_1 від 05.06.2022 №70 (а.с 21).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 18.08.2022 Чуднівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в м.Охтирка Сумської області (а.с. 19).

Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть №67 від 15 серпня 2022 року, виданим Комунальним некомерційним підприємством Охтирської міської ради "Охтирська центральна районна лікарня" та протоколом патолого-анатомічного дослідження №67, виданого 15.08.2022, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у м.Охтирка Сумської області. Хворобами, що призвели до смерті, вказано: набряк головного мозку; набряк легень; правобічний гідроторекс; серцево-легенева недостатність: інфаркт мозку внаслідок неуточненого закупорення або стенозу прецеребральних артерій на тлі енцефалопатії (а.с. 20).

Згідно з пунктом 8 витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 03.11.2023 №67/975, комісія дійшла висновку про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2023 №975: матері, дружині, сину та дочці померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, молодшого сержанта ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про смерть НОМЕР_3 від 18.08.2022 в розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала смерть (2022), в сумі 1860750 (один мільйон вісімсот шістдесят тисяч сімсот п`ятдесят) грн 00 коп у рівних частках кожному (а.с.27).

На неодноразові адвокатські запити представника позивачів (звернення щодо надання роз`яснень з питань призначення одноразової грошової допомоги в розмірі 15000000 грн членам сім`ї померлого військовослужбовця ОСОБА_5 ) Головне управління соціальної підтримки Міністерства оборони України в листах повідомило, що порядок, умови та розмір виплати одноразової грошової допомоги визначено різними актами Кабінету Міністрів України, при цьому застосування положень того чи іншого акту залежить від обставин, що призвели до загибелі (смерті) військовослужбовця. Призначення та виплата заявниці одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 будуть розглянуті в порядку черговості. Одночасно зазначає, що особи мають право на отримання одноразової грошової допомоги лише за однією з підстав за її виробом. (а.с. 26, 31).

Не погодившись із відмовою у призначенні та виплаті членам сім`ї померлого військовослужбовця одноразової грошової допомоги в розмірі 15000000 грн, відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 №168 та Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ).

Згідно зі статтею 41 Закону №2232-XII виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ).

Згідно з пунктом 1 статті 16 Закону №2011-XII (у редакції, чинній на 13.08.2022 року дату смерті військовослужбовця - чоловіка позивача) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до підпунктів 1-3 пункту 2 статті 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:

1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби;

2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби;

3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві.

Статтею 16-1 Закону №2011-XII передбачено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста.

Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Згідно з підпунктом «а» пункту 1 статті 16-2 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону.

Відповідно до пункту 1 статті 16-3 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.

Пунктом 6 статті 16-3 Закону №2011-XII передбачалося, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Відповідно до пункту 9 статті 16-3 Закону №2011-XII порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, у пункті 3 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 (далі Порядок №975 у редакції, чинній на 13.08.2022 - дату смерті військовослужбовця - чоловіка позивача) вказано, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Згідно з абз. 2 пункту 5 Порядку №975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть).

Таким чином, у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України членам сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року. У такому випадку днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Згідно з наявними у матеріалах справи доказами, чоловік позивача - ОСОБА_5 проходив військову службу за призовом під час мобілізації, брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із з військовою агресією російської федерації проти України, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок захворювання «інфаркт у стовбурі головного мозку на фоні неуточненого стенозу або закупорення прецеребральних артерій на тлі інтоксикаційної енцефалопатії (тяжкий перебіг ГРВІ), набряк мозку, набряк легенів, серцево-легенева недостатність", «ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини».

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, постановлено: ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб; військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України Про правовий режим воєнного стану заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави; у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України Про правовий режим воєнного стану.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України від 03.03.2022 № 2105-IX, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Конституційний Суд України ухвалив рішення від 6 квітня 2022 року № 1-р(II)/2022, у якому вказав на необхідності посиленого з боку Держави соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії рф проти України, розпочатої в лютому 2014 року, а також осіб, які вже виконали свій обов`язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності, а також зазначив про неможливість обмеження або скасування права на соціальний захист цієї особливої категорії осіб із спеціальним юридичним статусом.

Також у вказаному рішенні зазначено, що за змістом статей 17, 65 Основного Закону України громадяни України, які захищають Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність України, виконують конституційно значущі функції, тож держава повинна надавати їм і членам їхніх сімей особливий статус та забезпечувати їх додатковими гарантіями соціального захисту відповідно до частини п`ятої статті 17 Конституції України як під час проходження служби, так і після її закінчення; щодо осіб, на яких покладено обов`язок захищати Україну, її незалежність та територіальну цілісність, та членів їхніх сімей частиною п`ятою статті 17 Конституції України встановлено особливий соціальний захист, який не обмежено умовами й рівнем, визначеними у статті 46 Основного Закону України [абзаци другий, третій пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 18 грудня 2018 року № 12-р/2018, абзац одинадцятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України (Другий сенат) від 25 квітня 2019 року № 1-р(II)/2019].

Розвиваючи зазначені юридичні позиції, Конституційний Суд України у рішенні від 12 жовтня 2022 року № 7-р(II)/2022 вказав на те, що зі змісту частин першої, другої, п`ятої статті 17 Конституції України у їх взаємозв`язку з частиною першою статті 46, частиною першою статті 65 Основного Закону України випливає конституційний обов`язок держави надати спеціальний юридичний статус громадянам України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, членам їхніх сімей, а також особам, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії рф проти України, розпочатої у лютому 2014 року, із забезпеченням відповідно до цього статусу соціальних гарантій високого рівня.

Відповідно до пункту 4 Указу №64/2022 Кабінет Міністрів України зобов`язано невідкладно, зокрема, забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.

На виконання указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», враховуючи необхідність вирішення багатьох невідкладних питань, пов`язаних із запровадженням воєнного стану, виконанням завдань щодо подолання збройної агресії та захисту держави, мобілізаційних та низки інших процесів, Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», положеннями якої оперативно врегулював деякі особливості окремих виплат (в тому числі ОГД), зокрема для військовослужбовців, як осіб, які безпосередньо були залучені до виконання зазначених завдань, (далі - Постанова №168 у редакції, чинній на 13.08.2022 року дату смерті військовослужбовця чоловіка позивача).

Згідно з абз. 1 пункту 1 Постанови №168 установити, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Відповідно до абз.1 пункту 2 Постанови №168 установити, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15000000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей.

Згідно з абз. 2 пункту 2 Постанови №168 особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Отже, після прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови №168 положення пункту 2 цієї Постанови щодо визначення розміру одноразової грошової допомоги 15000000 гривень, яка виплачується сім`ям загиблих військовослужбовців Збройних Сил, суперечили та не узгоджувалися з положенням підпункту «а» пункту 1 статті 16-2 Закону №2011-XII та абз. 2 пункту 5 Порядку №975, які визначали значно менший розмір такої одноразової грошової допомоги, а саме: у розмірі: 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть), що у 2022 році становило 1860750,00 гривень.

У зв`язку з цим, Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги" від 29.07.2022 №2489-IX (далі - Закон №2489-IX) статтю 16-2 Закону №2011-XII доповнено пунктом 3 такого змісту: "Розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України" (пункт 3 розділу І Закону №2489-IX).

У пункті 1 розділу II "Прикінцеві положення" Закону №2489-IX зазначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім пункту 3 розділу I цього Закону, який набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та застосовується з 24 лютого 2022 року.

Закон №2489-IX набрав чинності 25.08.2022. Отже, положення пункту 3 статті 16-2 Закону №2011-XII, згідно якого розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України, підлягає застосуванню саме з 24.02.2022.

В даному випадку суд зазначає, що зворотня дія в часі цієї норми права фактично розширює право особи, адже її застосування призведе до отримання сім`ями загиблих військовослужбовців більшого розміру одноразової грошової допомоги. При цьому, за своєю природою одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця має компенсаторний характер, яка спрямована матеріально підтримати, наскільки це можливо, членів сім`ї (батьків, дітей, дружину) та утриманців загиблого військовослужбовця після втрати близької людини (годувальника).

З огляду на зміст наведених норм права, суд дійшов висновку, що після введення в Україні воєнного стану та оголошення загальної мобілізації, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на період дії воєнного стану, для сімей загиблих (померлих) військовослужбовців які брали безпосередню участь у бойових діях або забезпечували здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, Постановою КМУ №168 передбачена виплата одноразової грошової допомоги у більшому розмірі ніж це було визначено Постановою КМУ №975.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 22 серпня 2024 року справа №380/9868/23.

Наказом Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року №45 затверджено новий порядок і умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану.

Згідно пункту 1 зазначеного Наказу, вказаний Порядок розроблений, зокрема, на виконання Постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168» від 7 липня 2022 року №793 (набрала чинності 19 липня 2022 року).

Крім того, згідно пункту 3 Наказу, Порядок №45 набирає чинності з дня його офіційного опублікування, тобто 31 січня 2023 року (Опубліковано: Офіційний вісник України 2023 року, №8, сторінка 9, стаття 606, код акта 116462/2023).

Пунктом 1.1 розділу І Порядку №45 визначено, що цей Порядок і умови визначають завдання органів військового управління, військових частин, установ, військових навчальних закладів щодо оформлення документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - ОГД), алгоритм її призначення та виплати, перелік необхідних документів.

Пунктом 1.2 розділу І Порядку №45 визначено, що ОГД призначається та виплачується у разі загибелі військовослужбовця Збройних Сил України під час дії воєнного стану, а також смерті осіб, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого на військовій службі в Збройних Силах України у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій рф території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

Щодо поширення дії Порядку №45 на правовідносини, які виникли до набрання ним чинності та завершилися після набрання ним чинності.

У контексті спірних правовідносин суд також вважає за необхідне зазначити, що Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, аналізуючи питання дії нормативно-правових актів у часі, у постанові від 31 березня 2021 року у справі №803/1541/16 вказала, що у разі якщо під час розгляду заяви особи суб`єктом владних повноважень до прийняття остаточного рішення було змінено нормативно-правове регулювання, суб`єкт владних повноважень не має законних можливостей для прийняття рішення з урахуванням попереднього нормативно-правового регулювання, яке є нечинним, а його рішення та дії в цих випадках не можуть вважатися протиправними за формальними ознаками.

Такий підхід у вирішенні питання щодо застосування принципу дії законів у часі неодноразово застосовувався Верховним Судом, зокрема, у постановах від 09 вересня 2020 року у справі №826/10971/16, від 24 січня 2023 року у справах №640/14816/20 та №600/5806/21-а, від 08 жовтня 2021 року у справі № 240/19318/20, від 16 листопада 2021 року у справі № 360/1406/20, від 01 грудня 2022 року у справі № 640/7578/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 520/9778/19 та від 10 січня 2024 року у справі № 380/13615/21.

Крім того, Верховний Суд у постановах від 23 липня 2024 року у справі №280/3308/23 та від 02 жовтня 2024 року у справі №340/2273/23, аналізуючи зазначені вище правові норми Основного Закону України, юридичні позиції Конституційного Суду України щодо їх офіційного тлумачення та висновки Верховного Суду стосовно застосування цих норм, констатував, що правовідносини щодо призначення ОГД починаються саме з дати звернення особи з відповідною заявою про призначення їй ОГД і тривають до моменту прийняття рішення про призначення ОГД уповноваженим органом, а саме Комісією.

Лише у разі якщо на момент прийняття суб`єктом владних повноважень у межах визначених законодавством строків рішення про призначення ОГД у законодавстві запроваджено нове правове регулювання цих правовідносин, відмінне від того, яке існувало на момент звернення особи із відповідною заявою, вказаний суб`єкт не має законних можливостей діяти або приймати рішення з урахуванням попереднього нормативно-правового регулювання, яке вже є нечинним, а його рішення та дії в цих випадках не можуть вважатися протиправними за формальними ознаками. З огляду на це, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний застосовувати виключно те правове регулювання, яке чинне на момент прийняття ним рішення, за винятком випадків, коли він діє за межами визначених законодавством строків (у такому випадку застосовується законодавство у редакції станом на останній день можливого прийняття рішення), або нове законодавче регулювання передбачає особливості порядку застосування в часі нових норм права.

Отже, на спірні правовідносини поширюються положення Порядку №45.

При цьому, як зазначалось пунктом 1.2 розділу І Порядку №45 визначено право на ОГД, як у разі загибелі військовослужбовця Збройних Сил України під час дії воєнного стану так і відокремлена інша підстава смерть осіб, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого на військовій службі в Збройних Силах України у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій рф території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

Верховний Суд у постанові 21 серпня 2024 року справа №160/20229/22 з урахуванням правового підходу, визначеного в постанові Верховного Суду від 29.03.2024 у справі № 440/3321/23, дійшов висновку про те, що обставинами, які вказують на виникнення права у членів сім`ї загиблого військовослужбовця на одноразову грошову допомогу в розмірі, встановленому пунктом 2 Постанови № 168, є:

- загибель військовослужбовця під час дії воєнного стану;

- загибель настала внаслідок безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії;

- загибель військовослужбовця настала під час перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів;

- або смерть настала внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого за вказаних вище обставин у період дії воєнного стану, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

Отже, зважаючи на встановлені обставин справи, чоловік позивача проходив службу по мобілізації у Військовій частині НОМЕР_1 на посадах осіб молодшого офіцерського складу.

ОСОБА_5 у період з 13.05.2022 по 31.05.2022 приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, що підтверджується довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 05.06.2022 №70 (а.с 21).

Крім того згідно з архівною довідкою №179_2/вихЗВГ/97 від 17.01.2025, виданою Львівським територіальним архівним відділом Галузевого державного архіву Міністерства оборони України, ОСОБА_5 , зокрема:

- з 04.06.2022 перебував на службі у складі Військової частини НОМЕР_4 в АДРЕСА_1 ;

- з 01.07.2022 вибув в оперативне підпорядкування командира НОМЕР_5 осб НОМЕР_6 обр ТрО у район виконання бойового завдання до АДРЕСА_1 (підстава: бойовий наказ);

- з 13.07.2022 поставлений на продовольче забезпечення Військової частини НОМЕР_7 в польових умовах (підстава: бойовий наказ), м.Охтирка;

- з 05.08.2022 вибув на лікування.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 18.08.2022 Чуднівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в м.Охтирка Сумської області (а.с. 19).

Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть №67 від 15 серпня 2022 року, виданим Комунальним некомерційним підприємством Охтирської міської ради "Охтирська центральна районна лікарня" та протоколом патолого-анатомічного дослідження №67, виданого 15.08.2022, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у м.Охтирка Сумської області. Хворобами, що призвели до смерті, зазначено: набряк головного мозку; набряк легень; правобічний гідроторекс; серцево-легенева недостатність: інфаркт мозку внаслідок неуточненого закупорення або стенозу прецеребральних артерій на тлі енцефалопатії (а.с. 18, 20).

Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 15.08.2022 №59 призначено службове розслідування з метою уточнення причин і умов стосовно смерті військовослужбовця ОСОБА_5 , за результатами проведення якого складено відповідний акт, який затверджено командиром Військової частини НОМЕР_1 від 02.09.2022 та встановлено, що смерть військовослужбовця військової частини ОСОБА_5 вважається такою, що сталося під час виконання ним обов`язків військової служби, у стані алкогольного (наркотичного) сп"яніння військовослужбовець ОСОБА_5 не перебував.

Також суд наголошує, що за наслідками службового розслідування, у розділу 8 акту службового розслідування, запропоновано направити документи на ВЛК для розгляду та прийняття постанови про причинний зв"язок даної події із захистом Батьківщини.

Відповідно до витягу з протоколу засідання 12 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №1292 від 17 жовтня 2022 року, захворювання ОСОБА_5 , 1989 р.н. "інфаркт у стовбурі головного мозку на фоні неуточненого стенозу або закупорення прецеребральних артерій на тлі інтоксикаційної енцефалопатії (тяжкий перебіг ГРВІ), набряк мозку, набряк легенів, серцево-легенева недостатність", яке призвело до смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується медичними та військово-обліковими документами, свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим 18.08.2022, протоколом патолого-анатомічного дослідження №67, виданим 15.08.2022, актом службового розслідування за фактом смерті військовослужбовця від 03.09.2022, затвердженим командиром в/ч НОМЕР_1 - «ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини».

Отже, матеріали справи свідчать, що смерть ОСОБА_5 настала не від поранення (контузії, травми або каліцтва), проте така смерть настала у зв"язку з виконанням ним обов"язків військової служби в місці зосередження 3 гаубичної артилерійської батареї 57 гаубичного артилерійського дивізіону (біля н.п. Бранцівка Краснопільского району Сумської області), куди ОСОБА_5 прибув з 01.07.2022 для виконання бойових завдань "з метою адекватного реагування на зміни в обстановці" (на підставі бойових наказів). Крім того відповідач не заперечує, що смерть не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення та не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку, що ОСОБА_5 помер внаслідок захворювання, отриманого безпосередньо під час виконання заходів необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи поблизу с.Бранцівка Краснопільського району Сумської області, під час дії воєнного стану.

На противагу доводам відповідача, суд наголошує, що належним чином уповноваженою 12 Регіональною військово-лікарською комісією по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у протоколі засідання №1292 від 17 жовтня 2022 року безумовно визначено, що захворювання ОСОБА_5 , 1989 р.н. "інфаркт у стовбурі головного мозку на фоні неуточненого стенозу або закупорення прецеребральних артерій на тлі інтоксикаційної енцефалопатії (тяжкий перебіг ГРВІ), набряк мозку, набряк легенів, серцево-легенева недостатність", яке призвело до смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , - «ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини».

Вочевидь захворювання ОСОБА_5 та причина смерті пов`язані саме із захистом Батьківщини.

Відтак, суд не погоджується із доводами Міністерства борони України, що позивач та треті особи (діти та мати військовослужбовця), мають право лише на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону №2011-XII, у 750-кратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, у сумі 1860750,00 грн, що було повністю виконано Міністерством оборони України.

Суд зауважує, що за своєю природою одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця має компенсаторний характер, спрямована матеріально підтримати, наскільки це можливо, членів сім`ї (батьків, дітей, дружину) та утриманців загиблого військовослужбовця після втрати близької людини (годувальника).

Позивач та треті особи (діти та мати військовослужбовця) є суб`єктами, які відповідно до положень статтею 16-1 Закону № 2011-XII мають право на призначення та отримання вказаної допомоги у розмірі визначеному Постановою КМУ №168.

Відповідно до абзацу 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах.

Крім наведеного суд наголошує, що зважає на реалії, пов`язані зі збройною агресією російської федерації проти України, роль Збройних Сил України та інших військових формувань в обороні Української держави, її суверенітету, незалежності та територіальної цілісності. Відповідні конституційні принципи є осердям конституційного ладу України, тож від їх захисту залежить його втілення загалом, зокрема й гарантованих Конституцією України прав і свобод людини і громадянина.

Виходячи зі змісту приписів статей 17, 65 Основного Закону України, суд вважає, що громадяни України, які захищають Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність України, виконують конституційно значущі функції; тож держава повинна надавати їм і членам їхніх сімей особливий статус та забезпечувати додаткові гарантії соціального захисту відповідно до частини п`ятої статті 17 Конституції України, як під час проходження служби, так і після її закінчення (абзац другий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 18 грудня 2018 року № 12-р/2018).

З урахуванням встановленого Конституцією України функціонального призначення Збройних Сил України, в умовах триваючої збройної агресії російської федерації проти України законодавче регулювання порядку реалізації права на соціальний захист, гарантованого частиною першою статті 46 Конституції України, має здійснюватися у системному взаємозв`язку з вимогами щодо посиленого соціального захисту військовослужбовців у розумінні частини п`ятої статті 17 Основного Закону України.

Військовослужбовці, інші громадяни, які залучені до виконання обов`язків оборони держави, виконують обов`язок щодо захисту Вітчизни у Збройних Силах України та інших військових формуваннях не заради отримання спеціальних статусів, зокрема привілеїв, пільг чи компенсацій. Водночас припис частини п`ятої статті 17 Конституції України чітко покладає на державу конституційний обов`язок щодо створення системи посиленої соціальної підтримки військовослужбовців і членів їхніх сімей, що поширюється не тільки на спеціальні пенсії та допомогу для них, а й підтримку у сфері охорони здоров`я, освіти, а також наданні житла та спеціальних заходів під час їх переходу до цивільного життя.

Виконання державою конституційного обов`язку щодо забезпечення посиленого соціального захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних або резервістів та членів їх сімей, покликане не тільки забезпечити соціальний захист кожного з них індивідуально, а й сприяти виконанню громадянами України обов`язку щодо захисту Вітчизни - України, її суверенітету, незалежності та територіальної цілісності.

З огляду на викладене, з урахуванням вищевказаних норм права та положень Конституції України, суд вважає невиправданим застосування до позивача пункту положень Постанови Кабінету Міністрів України №975 при вирішенні питання про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі чоловіка, військовослужбовця ОСОБА_5 , у зв"язку із захворюванням, пов"язаним із захистом Батьківщини.

Перевіряючи дії (рішення) суб`єкта владних повноважень, які зумовили звернення позивача до суду з цим позовом, на відповідність їх критеріям, наведеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що при їх вчиненні (прийнятті) відповідач: діяв не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; необґрунтовано; нерозсудливо; без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямована ця дія (рішення).

Також варто вказати, що Міністерство оборони України не заперечує звернення позивача до відповідача із заявами про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої Постановою №168, крім того матеріали справи містять заяву позивача (дружина) та матері загиблого військовослужбовця про призначення одноразової допомоги у зв`язку із смертю ОСОБА_5 , у порядку визначеному Постановою №168 (а.с. 22, 23, 24-25).

Враховуючи причини настання смерті ОСОБА_5 , та з огляду на правове регулювання питання отримання одноразової грошової допомоги членами сімей загиблих військовослужбовців після 24 лютого 2022 року, суд дійшов висновку про наявність підстав для отримання членами сім"ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_5 одноразової грошової допомоги у розмірі, визначеному Постановою КМУ №168.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування пункт 8 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 03.11.2023 №67/975 про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до постанови КМУ від 25.12.2023 №975: матері, дружині, сину та дочці померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, молодшого сержанта ОСОБА_5 , в розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала смерть (2022), в сумі 1860750 (один мільйон вісімсот шістдесят тисяч сімсот п`ятдесят) грн 00 коп у рівних частках кожному, оскільки таке рішення є необґрунтованим, прийнятим без урахування усіх обставин, які мали значення для його прийняття, а також вимог законодавства.

Частиною першою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Згідно положеннями частини другої статі 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Відповідно до частини третьої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Оскільки призначення одноразової грошової допомоги належить до дискреційних повноважень Міністерства оборони України, належним і ефективним способом захисту порушених прав є зобов`язання Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 із документами про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168: матері, дружині, сину та дочці, як членам сім`ї загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 військовослужбовця ОСОБА_5 , смерть якого настала внаслідок захворювання, пов"язаного із захистом Батьківщини, та за результатами розгляду заяви прийняти рішення з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні.

Частиною першою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог частково.

Відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб"єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 242-246, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідн. номер НОМЕР_8 ) треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 . ідн. номер НОМЕР_9 ), Служба у справах дітей Чуднівської міської ради (13200, Житомирська область, Житомирський р-н, м. Чуднів, вул. Героїв Майдану, 146, код ЄДРПОУ 42960750), до Міністерства оборони України (просп. Повітрофлотський, 6, м. Київ,03168, код ЄДРПОУ 00034022), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_10 ), про визнання протиправним та скасування пункту рішення, зобов`язання вчинити дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати пункт 8 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 03.11.2023 №67/975, про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до постанови КМУ від 25.12.2023 №975: матері, дружині, сину та дочці померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, молодшого сержанта ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про смерть НОМЕР_3 від 18.08.2022 в розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала смерть (2022), в сумі 1860750 (один мільйон вісімсот шістдесят тисяч сімсот п`ятдесят) грн 00 коп у рівних частках кожному.

Зобов`язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168: матері, дружині, сину та дочці, як членам сім`ї загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 військовослужбовця ОСОБА_5 , смерть якого настала внаслідок захворювання, пов"язаного із захистом Батьківщини, та за результатами розгляду прийняти рішення, з урахуванням висновків суду в даній справі.

У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 (двадцять) коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.В. Горовенко

Повний текст складено: 20 лютого 2025 р.

20.02.25