Ухвала

від 19.02.2025 по справі 813/1115/17

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 813/1115/17

УХВАЛА

за наслідками провадження

за виключними обставинами

19 лютого 2025 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Кузана Р.І., суддів Кухар Н.І., Костецького Н.В., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Львівського апеляційного суду, Державної судової адміністрації України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державна казначейська служба України про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

На розгляду у Львівському окружному адміністративному суді перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Апеляційного суду Львівської області, Державної судової адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Державна казначейська служба України, із вимогами:

- визнати протиправними дії Апеляційного суду Львівської області щодо невиплати ОСОБА_1 при виході у відставку вихідної допомоги судді у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою;

- визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо незабезпечення фінансування на 2016 рік Апеляційного суду Львівської області на здійснення виплат належної їй суми вихідної допомоги при звільненні з посади судді у відставку та зобов`язати Державну судову адміністрацію України здійснити фінансування Апеляційного суду Львівської області на виплату вихідної допомоги при звільнені з посади судді у відставку;

- зобов`язати Апеляційний суд Львівської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу судді у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою, що складає 287100 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 08.06.2017 у справі №813/1115/17 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.

ОСОБА_1 29.07.2020 звернулась до суду із заявою про перегляд постанови Львівського окружного адміністративного суду від 08.06.2017 у справі №813/1115/17за виключними обставинами.

Заява мотивована тим, що Конституційним Судом України 15.04.2020 постановлено рішення №2-р(ІІ)/2020 у справі №3-311/2018 (4182/18, 4632/19, 5755/19), яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення підпункту 1 пункту 28 розділу II Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 №1166-VІІ про скасування виплати вихідної допомоги суддям. Посилаючись на ці обставини, як на виключні, позивачка просить суд ухвалити нове судове рішення, яким скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08.06.2017 в адміністративній справі №813/1115/17, а її позов задовольнити.

Ухвалою суду від 03.08.2020 відкрито провадження за виключними обставинами.

Від представників Львівського апеляційного суду та Державної судової адміністрації України надійшли відзиви на заяву, в яких відповідачі просили відмовити у задоволені заяви позивачки.

Ухвалою суду від 21.09.2020 провадження з розгляду заяви про перегляд судового рішення у справі 813/1115/17 за виключними обставинами зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 808/1628/18.

Об`єднанню палатою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №808/1628/18 (К/9901/29652/19) прийнято 19.02.2021 постанову, якою касаційну скаргу позивача у цій справі залишено без задоволення, а ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 24.06.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.09.2019 у справі № 808/1628/18 залишено без змін.

Постанова об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №808/1628/18 (К/9901/29652/19) набрала законної сили 19.02.2021.

Ухвалою суду від 06.02.2025 провадження у справі поновлено.

Сторони були належним чином повідомлені про дату та час розгляду заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами, проте у судове засідання не з`явилися. Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (пункт 10 частини першої статті 4 КАС України).

Фіксування судового засідання відповідно до статті 229 КАС України не здійснювалося, тому керуючись приписами п.10 ч.1 ст.4 та ч.9 ст.205 КАС України подальший розгляд справи судом вирішено здійснювати у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами не підлягає задоволенню.

Пунктом 1 частини п`ятої статті 361 КАС України передбачено, що підставою для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

В якості виключної обставини для перегляду постанови Львівського окружного адміністративного суду від 08.06.2017 у цій справі позивачкою вказано ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 15 квітня 2020 року №2-р(ІІ)/2020, яким, зокрема, визнано такими, що не відповідають Конституції України, (є неконституційним) положення підпункту 1 пункту 28 розділу ІІ Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року №1166-VII. Підпунктом 1 пункту 28 розділу ІІ указаного Закону була виключена стаття 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» 7 липня 2010 року № 2453-VI, відповідно до якої (у редакції, чинній до 1 квітня 2014 року) судді, який вийшов у відставку, виплачується вихідна допомога у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.

Частиною другою статті 152 Конституції України передбачено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Зі змісту наведеної норми випливає, що за загальним правилом рішення Конституційного Суду України змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати його ухвалення, якщо інше не встановлено самим рішенням.

Також у Рішенні від 30 вересня 2010 року №20-рп/2010 Конституційний Суд України вказав, що незалежно від того, наявні чи відсутні в рішеннях, висновках Конституційного Суду України приписи щодо порядку їхнього виконання, відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їхню неконституційність.

Як зазначалось раніше, Рішенням Конституційного Суду України від 15 квітня 2020 року №2-р(ІІ)/2020 визнано такими, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення підпункту 1 пункту 28 розділу ІІ Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року №1166-VII.

Пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення Конституційного Суду України визначено, що положення підпункту 1 пункту 28 розділу ІІ Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року №1166-VII, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, дія підпункту 1 пункту 28 розділу ІІ Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» втратила чинність 15 квітня 2020 року. Спірні правовідносини між сторонами виникли до зазначеної дати.

За таких обставин, Рішення Конституційного Суду України від 15 квітня 2020 року №2-р(ІІ)/2020 на спірні правовідносини не може вплинути, оскільки такі виникли до прийняття вказаного Рішення Конституційного Суду України, а останнє не містить положень, які б поширювали його дію на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19.02.2021 (справа №808/1628/18) і підстави відступлення від нього відсутні.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Львівського окружного адміністративного суду від 08.06.2017, оскільки Рішення Конституційного Суду України від 15.04.2020 № 2-р(ІІ)/2020 не вплинуло на правильність висновків суду під час ухвалення постанови про перегляд якої просив заявник.

Згідно ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини право на справедливий судовий розгляд, гарантоване статті 6 § 1 Конвенції про захист прав та основоположних свобод. Одним з основних аспектів верховенства права є принцип юридичної певності, який, серед іншого, вимагає, щоб остаточні рішення судів не могли бути поставлені під сумнів.

Новий розгляд справи, провадження у якій було закінчено остаточним рішенням, у зв`язку з нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження, сам по собі не суперечить принципові юридичної визначеності в тій мірі, в якій він використовується для виправлення помилок правосуддя. Однак, Суд повинен визначити, чи була така процедура застосована у спосіб, сумісний зі ст. 6 Конвенції.

Правова певність передбачає дотримання принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже раз вирішеної справи. Цей принцип полягає в тому, що жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого і обов`язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи (рішення у справі "Правєдная проти Росії", №. 69529/01; у справі "Рябих проти Росії", № 52854/99, пункт 52; у справі "Брумареску проти Румунії", № 28342/95, пункт 61).

Таким чином, наведені в заяві доводи не спростовують висновки Львівського окружного адміністративного суду в постанові від 08.06.2017, а відтак така заява задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини четвертої статті 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Керуючись ст.ст. 248, 361, 368, 369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в :

в задоволенні заяви позивача про перегляд судового рішення за виключними обставинами в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Львівського апеляційного суду, Державної судової адміністрації України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державна казначейська служба України про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08.06.2017 у справі №813/1115/17 залишити у силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Головуючий суддя Р.І. Кузан

СуддяН.В. Костецький

СуддяН.А. Кухар