Постанова

від 20.02.2025 по справі 640/13816/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 640/13816/22

адміністративне провадження № К/990/31755/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 640/13816/22

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БФ Проект» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Григорович П. О.) від 10 листопада 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Файдюк В. В., Мєзєнцев Є. І., Собків Я. М.) від 25 липня 2023 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У серпні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «БФ Проект» (далі - ТОВ «БФ Проект») звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00069080702 від 11 лютого 2022 року про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток, які сплачують інші підприємства в сумі 31 702 508 грн, в т. ч. за податковими зобов`язаннями - 29 175 603 грн, за штрафними санкціями - 2 526 905 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00069070702 від 11 лютого 2022 року про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 366 855 грн.

2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки наведені в акті перевірки порушення норм податкового законодавства вже були відображені в попередньому акті планової документальної перевірки від 05 березня 2021 року № 18283/26-15-07-04-01/35530368. Цей акт вже був предметом розгляду у справі № 640/20409/21, за результатами розгляду якої податкові повідомлення-рішення визнанні протиправними та скасовані.

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2023 року, позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 11 лютого 2022 року №00069080702 та № 00069070702, складені Головним управлінням ДПС у м. Києві.

Стягнуто на користь ТОВ «БФ Проект» понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 24 810 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 19 вересня 2024 року Головне управління ДПС у м. Києві звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2023 року, і ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ «БФ Проект» в задоволенні позову.

5. Ухвалою Верховного Суду від 06 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.

6. 19 жовтня 2023 року до Верховного Суду від ТОВ «БФ Проект» надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останнє просить касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2023 року залишити без змін.

7. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у порядку письмового провадження.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом відповідно до підпункту 78.1.7, пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України), на підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 27 вересня 2021 року № 7597-п, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «БФ Проект» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2019 року по 30 червня 2021 року, валютного - за період з 01 жовтня 2019 року по 30 червня 2021 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01 жовтня 2019 року по 30 червня 2021 року та іншого законодавства за відповідний період, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки (додаток 1 до акта перевірки, який є його невід`ємною частиною).

9. За результатами зазначеної перевірки відповідачем було складено Акт перевірки від 08 грудня 2021 року № 91238/26-15-07-02-03-17/35530368, в якому зазначено про виявлені порушення норм ПК України, а саме:

- пунктів 44.1, 44.2 статті 44 підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, пункту 21 П(С)БО 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290, пункту 30 П(С)БО 13 «Фінансові інструменти», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 2001 року № 559, пункту 3 НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013 року № 73, пункту 3.2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV, пункту 8 Методичних рекомендацій по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 грудня 2000 № 356, пункту 5.7 підрозділу II Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25 лютого 2000 року № 39 «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку», у результаті чого занижено податок на прибуток усього на суму 29 175 603 грн, у тому числі за 2019 рік на суму 5 053 810 грн, за 2020 рік на суму 19 442 263 грн та за півріччя 2021 року на суму 4 679 530 грн;

- пункту 44.1 статті 44, пункту 198.6 статті 198, статті 201, пункту 201.10 статті 201 ПК України, у результаті чого завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на загальну суму 366 855 грн, у тому числі за червень 2021 року в сумі 366 855 грн;

- пункту 49.2, підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49, підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 ПК України, р. ІІ, р. III Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4, а саме: в податковому розрахунку за 1 квартал 2021 року не вірно відображено ідентифікаційний номер фізичної особи, що призвело до зміни платника податку.

10. При цьому, як було встановлено судами попередніх інстанцій, збільшення грошового зобов`язання та зменшення від`ємного значення ПДВ ґрунтується на наступних обставинах:

- зменшення від`ємного значення з ПДВ за результатами позапланової перевірки є прямим наслідком неврахування ТОВ «БФ ПРОЕКТ» показників декларацій з ПДВ, визначених на підставі порушень, встановлених актом попередньої перевірки (планової) № 18283/26-15-07-04-01/35530368 від 05 березня 2021 року;

- відсутність на момент проведення перевірки результатів оскаржень повідомлень-рішень, винесених за результатами планової перевірки внаслідок наявності лише ухвали про відкриття провадження у справі № 640/20409/21 від 26 липня 2021 року. Рішення, що набрали законної сили на момент завершення перевірки - відсутні;

- з метою уникнення втрат до бюджету (попередньою перевіркою знято усі збитки (від`ємне значення оподаткування податком на прибуток на суму 34 054 721 грн) та збільшено до сплати податок на прибуток, зменшено від`ємне значення з податку на додану вартість на суму 1 995 306 грн, в рамках проведення позапланової виїзної перевірки наступних звітних періодів донараховано податок на прибуток та зменшено від`ємне значення з урахування показників, визначених попередньою перевіркою;

- при проведенні позапланової виїзної перевірки за період з 01 жовтня 2019 року по 30 червня 2021 року встановлено порушення з податку на прибуток, а саме: неврахування у складі доходів умовно нарахованих відсотків на отриманий у 2018 році авансовий платіж на суму 18 877 808 грн;

- не відображено фінансовий дохід від отриманих грошових коштів за 2020 рік на суму 111 616 399 грн у зв`язку з відсутністю здійснення реєстраційних дій із зменшення статуту підприємства, створення вилученого капіталу.

11. 11 лютого 2022 року відповідачем на підставі акта перевірки № 91238/26-15-07-07-03-17/35530368 від 08 грудня 2021 року винесено наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 00069080702, яким позивачу за порушення пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, через неврахування у деклараціях показників податкової та фінансової звітності попередніх періодів, які збільшені за результатами попередньої перевірки, збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на прибуток, що сплачують інші підприємства», всього в сумі 31 702 508 грн, в т.ч. за основним платежем в сумі 29 175 603 грн, штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 2 526 905 грн.

- № 00069070702, яким позивачу за порушення пункту 44.1 статті 44, пункту 198.6 статті 198, статті 201, пункту 201.10 статті ПК України зменшено розмір від`ємного значення ПДВ за червень 2021 року в сумі 366 855 грн.

12. Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення в частині донарахувань податку на прибуток та зменшення від`ємного значення ПДВ з урахуванням висновків попередньої перевірки, неправомірними, оскільки станом на дату складення акта перевірки (08 грудня 2021 року), за результатами якої винесено оскаржувані в рамках даної справи податкові повідомлення-рішення, контролюючому органу достеменно було відомо про те, що податкові повідомлення-рішення за результатами попередньої перевірки є неузгодженими, а отже збільшувати позивачу грошове зобов`язання з податку на прибуток та зменшувати від`ємне значення ПДВ з урахуванням донарахованих сум попереднього контрольного заходу є неправомірним.

14. Щодо заниження фінансового доходу за півріччя 2021 на суму 18 877 808 грн, що виник внаслідок неврахування відсотків за користування фінансовими інвестиціями, суди попередніх інстанцій зауважили, що сума передоплати за Договором поставки паливних гранул, укладеним з ТОВ «БФ Склад» від 20 серпня 2018 року № 250-П/18, не є довгостроковою фінансовою інвестицією, а отримані за цим договором кошти не є фінансовим інструментом.

15. Такий висновок судів попередніх інстанцій мотивований тим, що договірне зобов`язання ТОВ «БФ Проект» не підпадає під визначення пункту 4 П(С)БО 13, оскільки не є фінансовим зобов`язанням. Зобов`язання ТОВ «БФ Проект» за Договором від 20 серпня 2018 року № 250-П/18 є товарними, а не грошовими.

16. Кошти в сумі 60 000 000 грн, отримані ТОВ «БФ Проект» від ТОВ «БФ Склад» за договором від 20 серпня 2018 року № 250-П/18 не є фінансовим активом ТОВ «БФ Склад», оскільки утримуються не з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора (у розумінні пункту 4 П(С)БО 13), а на підставі частини першої статті 531 ЦК України є передоплатою за паливні гранули і спрямовані на виконання товарних зобов`язань перед ТОВ «БФ Склад» за договором.

17. Крім того суди попередніх інстанцій виснували, що вищезазначені кошти жодним чином не підпадають під визначення фінансових інвестицій, що передбачене підпунктом «б» пункту 14.1.81. статті 14 ПК України. Ці грошові кошти неможливо кваліфікувати а ні як прямі інвестиції, а ні як портфельні інвестиції, оскільки не придбаваються а ні корпоративні права, а ні цінні папери, деривативи та/або інші фінансові інструменти, а виконується зобов`язання з попередньої оплати товарів за Договором № 250-П/18.

18. З огляду на вказане суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що у ТОВ «БФ Проект» відсутній обов`язок нараховувати відсотки за півріччя 2021 на суму 18 877 808 грн за користування коштами в сумі 60 000 000 грн, оскільки вони не є довгостроковими фінансовими інвестиціями.

19. Стосовно заниження фінансового доходу за 2022 рік на суму 111 616 399 грн, суди попередніх інстанцій зауважили, що дохід від отримання коштів на купівлю ПАТ «ВЕНЧУРНИЙ ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «УНІБУДІНВЕСТ» частки в статутному капіталі ТОВ «БФ Проект» було в підсумку відображено на Рахунку 79 «Фінансові результати», призначеному для узагальнення інформації про фінансові результати діяльності підприємства, як то і визначено законодавчо.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

20. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.

21. Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

22. Зокрема в доводах касаційної скарги відповідач зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень у справі що розглядається не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 21 липня 2020 року по справі № 815/986/16 та від 11 лютого 2021 року по справі № 820/10136/15 щодо застосування положень пункту 44.6 статті 44 ПК України.

23. Скаржник наголошує, що в порушення пунктів 44.1, 44.2 статті 44 підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, пункту 21 П(С)БО 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290, пункту 30 П(С)БО 13 «Фінансові інструменти», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 2001 року № 559, пункту 10 НП(С)БО 11 «Зобов`язання» ТОВ «БФ Проект» не визначило та не відобразило фінансовий дохід від нарахованих відсотків за півріччя 2021 року на суму 18 877 808 грн за користування довгостроковими фінансовими інвестиціями за договором поставки паливних гранул, укладеним з ТОВ «БФ Склад» від 20 серпня 2018 року № 250-П/18.

24. Такий висновок скаржник обґрунтовує тим, що згідно з наданим до перевірки договором від 20 серпня 2018 року № 250-П/18 та Специфікацією від 20 серпня 2020 року Продавець (ТОВ «БФ Проект») повинен був відвантажити Покупцю (ТОВ «БФ Склад») на власному складі 25 серпня 2018 року тільки Товар на суму 5 184 000 грн з ПДВ та отримати від Покупця ТОВ «БФ Склад» до 20 вересня 2018 року оплату у розмірі 100 % переданого товару. Враховуючи наведене, умовами Договору та Специфікацією не передбачено обсяг поставки на суму 60 000 000 грн та відвантаження на підставі заявок Покупця, оскільки єдиним документом, що регулює регламент поставки та оплати є Специфікація.

25. Крім того скаржник вказує, що у ході проведення перевірки встановлено заниження ТОВ «БФ Проект» фінансового доходу за 2020 рік від отриманих грошових коштів на суму 111 616 399 грн, чим порушено пункти 44.1, 44.2 статті 44 підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, пункт 21 П(С)БО 15 «Дохід», пункт 30 П(С)БО 13 «Фінансові інструменти», пункт 10 НП(С)БО 11 «Зобов`язання».

26. Скаржник вказує, що перевіркою встановлено, що 18 лютого 2020 року на розрахунковий рахунок ТОВ «БФ Проект» надійшли кошти у сумі 111 616 399 грн від ПАТ «ВЕНЧУРНИЙ ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «УНІБУДІНВЕСТ» як погашення частки у статутному капіталі. Водночас ТОВ «БФ Проект» не надано документи, у тому числі реєстраційні, що підтверджують викуп частки та реєстраційні зміни до статуту. За результатами попередньої перевірки не відображено розподіл часток та не визначено виникнення власного капіталу на початок та кінець періоду, що перевірявся, зміни в статутному капіталі відсутні.

27. Окремо скаржник звертає увагу на те, що у ході перевірки встановлено заниження ТОВ «БФ Проект» показників, які підлягають урахуванню та відображенню в податковій звітності, що виникли внаслідок проведеної перевірки за період з 01 січня 2017 року по 30 вересня 2019 року (акт перевірки від 05 березня 2021 року № 18283/26-15-01/35530368).

28. Вказує, що під час перевірки встановлено, що ТОВ «БФ Проект» не враховано у декларації за 2019 рік показники податкової та фінансової звітності попередніх звітних періодів, які збільшені на суму 27 684 466 грн за результатами перевірки та відображені в акті планової перевірки від 05 березня 2021 року № 18283/26-15-01/35530368 та додатках до нього, а саме: занижено рядок 01 «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» за 2019 рік на суму 27 684 466 грн.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

29. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

30. Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

31. За правилами статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 6) чи є підстави допустити негайне виконання рішення; 7) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

32. Відповідно до частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

33. Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

34. Статтею 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

35. За приписами частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

36. Верховний Суд, аналізуючи зазначені норми КАС України, неодноразово наголошував на тому, що застосуванню норм матеріального права передує встановлення обставин у справі, підтвердження їх відповідними доказами. Тобто, застосування судом норм матеріального права повинно вирішити спір, який виник між сторонами у конкретних правовідносинах, які мають бути визначені судами на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі.

37. При цьому обов`язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з`ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 2 та частини четвертої статті 9 КАС України, відповідно до змісту якого суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Тобто, цей принцип зобов`язує суд до активної ролі в судовому процесі для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.

38. Відомості про обставини справи, на підставі яких суд приймає відповідне рішення по суті, повинні бути достовірними, тобто відповідність доказу об`єктивній дійсності є його безсумнівність, яка обумовлена зібраними матеріалами справи; достатніми, що відображається в наявності такої системи належних, допустимих, достовірних доказів, які отримані в результаті всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин, пов`язаних з предметом справи та всієї сукупності зібраних у ній доказів і яка достовірно встановлює всі обставини справи; належними, тобто властивість доказу, яка характеризує зв`язок відомостей і які становлять його зміст з обставинами, які підлягають доказуванню; допустимими, тобто відповідними процесуальній формі їх одержання, єдиною загальною вимогою недопустимості доказів є виявлення порушень закону при їх збиранні.

39. Аналіз змісту касаційної скарги та доводів скаржника свідчить про те, що предметом касаційного оскарження є висновки судів попередніх інстанцій щодо правомірності прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень № 00069080702 від 11 лютого 2022 року про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток, які сплачують інші підприємства в сумі 31 702 508 грн, в т. ч. за податковими зобов`язаннями - 29 175 603 грн, за штрафними санкціями - 2 526 905 грн; № 00069070702 від 11 лютого 2022 року про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 366 855 грн.

40. Як вбачається з оскаржуваних рішень, підставою для прийняття названих вище податкових повідомлень-рішень стали висновки податкового органу про порушення позивачем приписів пунктів 44.1, 44.2 статті 44 підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, пункту 21 П(С)БО 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290, пункту 30 П(С)БО 13 «Фінансові інструменти», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 2001 року № 559, пункту 3 НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013 року № 73, пункту 3.2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV, пункту 8 Методичних рекомендацій по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 грудня 2000 № 356, пункту 5.7 підрозділу II Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25 лютого 2000 року № 39 «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку»,

у результаті чого занижено податок на прибуток усього на суму 29 175 603 грн, у тому числі за 2019 рік на суму 5 053 810 грн, за 2020 рік на суму 19 442 263 грн та за півріччя 2021 року на суму 4 679 530 грн;

пункту 44.1 статті 44, пункту 198.6 статті 198, статті 201, пункту 201.10 статті 201 ПК України, у результаті чого завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на загальну суму 366 855 грн, у тому числі за червень 2021 року в сумі 366 855 грн.

41. При цьому як свідчить зміст акту перевірки від 08 грудня 2021 року № 91238/26-15-07-02-03-17/35530368, висновки перевіряючих про допущення ТОВ «БФ Проект» вказаних порушень ґрунтуються на тому, що:

1) У ході перевірки встановлено заниження ТОВ «БФ Проект» показників, які підлягають урахуванню та відображенню в податковій звітності, що виникли внаслідок проведеної перевірки за період з 01 січня 2017 року по 30 вересня 2019 року (акт попередньої перевірки № 18283/26-15-07-04-01/35530368 від 05 березня 2021 року та додатки до нього, винесені податкові повідомлення-рішення), зокрема:

- заниження показників доходів р.01 декларації «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» з податку на прибуток за 2019 рік на суму 27 684 466 грн;

- заниження показників рядка 2290 Звіту «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток)» за 2019 рік на суму 9 857 402 грн, рядка 2220 Звіту «Інші фінансові доходи» на суму 27 684 466 грн, та завищення рядка 2050 Звіту «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) на суму 5 003 тис. грн;

- заниження різниць, які виникають відповідно до ПК України за 2019 рік у сумі 24 197 319 грн, за 4 квартал 2019 року у сумі 24 197 319 грн, за 2020 рік у сумі 29 135 825 грн, за півріччя 2021 року у сумі 36 363 827 грн;

- завищення показників р.16 Декларацій «Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за жовтень 2019 року на суму 1 995 306 грн, а саме: ряд 16.2 Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду збільшено/зменшено залишок від`ємного значення за результатами поданих уточнюючих розрахунків періоду внаслідок неврахування показника Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за вересень 2019 року, зменшеного за результатами попередньої перевірки (акт від 05 березня 2021 року № 18283/26-15-07-04-01/35530368 та додатках до нього.

2) Згідно з наданими до перевірки регістрами бухгалтерського обліку встановлено кредиторську заборгованість на суму 60 000 000 грн, яка обліковується на бухгалтерському рахунку 6811 «Розрахунки з іншими кредиторами» без руху станом на 01 жовтня 2019 року та на 30 червня 2019 року та на 30 червня 2019 року за договором від 20 серпня 2018 року № 250-П/18, укладеним з ТОВ «БФ Склад» на поставку паливних гранул.

За позицією контролюючого органу, на порушення пунктів 44.1, 44.2 статті 44 підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, пункту 21 П(С)БО 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290, пункту 30 П(С)БО 13 «Фінансові інструменти», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 2001 року № 559, пункту 10 НП(С)БО 11 «Зобов`язання» ТОВ «БФ Проект» не визначило та не відобразило фінансовий дохід від нарахованих відсотків за півріччя 2021 року на суму 18 877 808 грн за користування довгостроковими фінансовими інвестиціями за договором поставки паливних гранул, укладеним з ТОВ «БФ Склад» від 20 серпня 2018 року № 250-П/18.

3) В ході проведення перевірки встановлено надходження 18 лютого 2020 року на розрахунковий рахунок ТОВ «БФ Проект» коштів у сумі 111 616 399 грн від ПАТ «ВЕНЧУРНИЙ ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «УНІБУДІНВЕСТ» як погашення частки у статутному капіталі.

За позицією контролюючого органу, на порушення пунктів 44.1, 44.2 статті 44 підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, пункту 21 П(С)БО 15 «Дохід», пункту 30 П(С)БО 13 «Фінансові інструменти», пункту 10 НП(С)БО 11 «Зобов`язання» ТОВ «БФ Проект» не визначило та не відобразило фінансовий дохід від отриманих грошових коштів за 2020 рік на суму 111 616 399 грн.

42. Надаючи оцінку доводам контролюючого органу про заниження ТОВ «БФ Проект» показників, які підлягають урахуванню та відображенню в податковій звітності, що виникли внаслідок попередньої перевірки (акт попередньої перевірки № 18283/26-15-07-04-01/35530368 від 05 березня 2021 року), суди попередніх інстанцій виходили з того, що судовим розглядом встановлено, що працівниками Головного управління ДПС у м. Києві була проведена (попередня) документальна планова виїзна перевірка ТОВ «БФ Проект» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2017 року по 30 вересня 2019 року. За результатом такої перевірки складений акт від 05 березня 2021 року № 18283/26-15-07-04-01/35530368.

43. Згідно розд. ІV «Висновок» вказаного акта перевірки перевіряючими встановлено порушення позивачем, зокрема наступних норм податкового законодавства:

- пунктів 44.1 і 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 140.4.2 пункту 140.4, підпункту 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 ПК України, наслідком чого стало заниження платником податку на прибуток за 2018 рік на суму 11 893 459 грн, та водночас до завищення платником показника від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 3-и квартали 2019 року на суму 34 054 721 грн;

- пункту 44.1 статті 44, пункту 188.1 статті 188, пункту 189.1 статі 189, пунктів 198.5 і 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.3, 201.4 та 201.10 статті 201, пункту 26-1 підрозділу 2 розділу XX ПК України, наслідком чого стало завищення платником показника суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за звітний період вересень 2019 року на загальну суму 1 995 306 грн;

- пунктів 201.1, 201.4, 201.7 і 201.10 статті 201 ПК України, пункту 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307 (що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 року за № 137/28267), наслідком чого стала протиправна бездіяльність платника щодо виписки (складання) та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 30 вересня 2017 року на суму податку на додану вартість 1 941 973 грн;

- підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 ПК України, наслідком чого стало неподання звіту про контрольовані операції за 2018 рік;

- пункту 63.3 статті 63 ПК України та пункту 8.4 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 09 грудня 2011 року № 1588, наслідком чого стало неподання або несвоєчасне подання платником повідомлень за формою № 20-ОПП.

44. 22 квітня 2021 року Головне управління ДПС у м. Києві на підставі цього попереднього акта перевірки прийняло наступні податкові повідомлення-рішення:

- за № 00307990704 форми «ПС», яким відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, пункту 117.1 статті 117 ПК України за порушення платником (позивачем) пункту 63.3 статті 63 цього ж Кодексу застосувало штрафні санкції у загальній сумі 30 600 грн;

- за № 00307830704 форми «Р», яким відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58, пункту 57.3 статті 57, пункту 123.1 статті 123 ПК України за порушення платником (позивачем) пунктів 44.1 і 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 140.4.2 пункту 140.4, підпункту 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 цього ж Кодексу визначило позивачу до сплати грошове зобов`язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 14 866 824 грн (в т.ч. за основним платежем - 11 893 459 грн, за штрафними санкціями - 2 973 365 грн);

- за № 00307840704 форми «П», яким відповідно до пункту 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58 ПК України за порушення платником (позивачем) пунктів 44.1 і 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 140.4.2 пункту 140.4, підпункту 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 цього ж Кодексу зменшило позивачу задекларовану ним у податковій декларації за 3-и квартали 2019 року (реєстр. № 9258607912 від 05 листопада 2019 року) від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 34 054 721 грн;

- за № 00307660704 форми «ПН», яким відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58, статті 120-1 ПК України за порушення платником (позивачем) пунктів 201.1, 201.4, 201.7 і 201.10 статті 201 цього ж Кодексу застосувала до позивача штраф у сумі 3 400 грн;

- за № 00307700704 форми «В4», яким відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58 ПК України за порушення платником (позивачем) пункту 44.1 статті 44, пункту 188.1 статті 188, пункту 189.1 статті 189, пунктів 198.5 і 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.3, 201.4 та 201.10 статті 201, пункту 26-1 підрозділу 2 розділу XX цього ж Кодексу зменшило позивачу задекларовану ним у податковій декларації за вересень 2019 року (реєстр. № 9245471949 від 21 жовтня 2019 року) від`ємне значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 1 995 306 грн.

45. Водночас рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2022 року по справі № 640/20409/21, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2022 року, адміністративний позов ТОВ «БФ Проект» задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 22 квітня 2021 року за № 00307830704, № 00307840704, № 00307660704 та № 00307700704.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 22 квітня 2021 року № 00307990704 в частині застосованих штрафних санкцій у сумі 15 300 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

46. При цьому, як встановлено судами попередніх інстанцій та не заперечується відповідачем, ухвала про відкриття провадження в справі № 640/20409/21 датована 23 липня 2021 року. Перше судове засідання за участі представника контролюючого органу по справі № 640/20409/21 проведене 16 серпня 2021 року. Тобто, станом на дату складення акта перевірки (08 грудня 2021 року), за результатами якої винесено оскаржувані в рамках даної справи податкові повідомлення-рішення, контролюючому органу було відомо про те, що податкові повідомлення-рішення за результатами попередньої перевірки є неузгодженими, а отже збільшення позивачу грошового зобов`язання з податку на прибуток та зменшення від`ємного значення ПДВ з урахуванням донарахованих сум попереднього контрольного заходу є протиправним.

47. Відповідно до пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо, зокрема:

платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством (підпункт 54.3.1);

дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках (54.3.2).

48. За змістом пункту 58.1 статті 58 ПК України, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:

невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;

завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;

заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій (митній) декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки;

завищення сум податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, заявлених у податкових деклараціях, зокрема при використанні права на податкову знижку відповідно до розділу IV цього Кодексу;

наявності помилок при визначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або відсутності реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної протягом граничних строків, передбачених цим Кодексом.

49. Відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

50. Згідно з абзацом 4 пункту 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

51. Тож, колегія суддів вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій, що твердження відповідача стосовно того, що суми грошових зобов`язань, які визначено неузгодженими податковими повідомленнями-рішеннями від 22 квітня 2021 року за № 00307830704, № 00307840704, № 00307660704, № 00307700704 та № 00307990704, має бути самостійно відображена у податковій звітності платника з ПДВ та має враховуватися у розрахунках податкових зобов`язань такого платника, не ґрунтується на нормах податкового законодавства.

52. З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення в частині донарахувань податку на прибуток та зменшення від`ємного значення ПДВ з урахуванням висновків попередньої перевірки не можна вважати правомірними.

53. Що стосується заниження фінансового доходу за півріччя 2021 на суму 18 877 808 грн, що виник внаслідок неврахування відсотків за користування фінансовими інвестиціями, колегія суддів зазначає наступне.

54. Як свідчать матеріали справи та було встановлено судами попередніх інстанцій, 20 серпня 2018 року між ТОВ «БФ Проект» (Продавець) та ТОВ «БФ Склад» (Покупець) укладено договір поставки № 250-П/18, відповідно до умов якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця деревні гранули (далі - товар), а Покупець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов`язується прийняти й оплатити зазначений Товар.

55. Відповідно до пункту 1.2. Договору асортимент товару, щодо якого Покупець вправі зробити замовлення, та ціна узгоджуються сторонами у Специфікаціях, які становлять невід`ємну частину цього Договору.

56. Згідно з пунктом 1.6. Договору товар за цим договором передається на умовах EXW м. Коростень, склад Продавця. Адреса складу - Україна, Житомирська обл., м. Коростень, вул. Сергія Кемського, 11-с. Продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання щодо поставки, коли він надав товар у розпорядження Покупця на складі Продавця, що підтверджується підписанням видаткової накладної.

57. Продавець зобов`язаний виписати Покупцеві податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог статті 201 ПК України (пункт 1.7. Договору).

58. Загальна вартість цього Договору визначається сумою вартості партій товару, поставлених Продавцем протягом строку дії Договору та вказаних у видаткових накладних, що є невід`ємною частиною даного Договору (пункт 2.1. Договору).

59. Поставка кожної партії товару відбувається на основі окремих Специфікацій, в яких вказується асортимент, кількість, ціна за одиницю виміру, вартість поставки товару, що підлягає продажу, та порядок розрахунків. Ціна товару та вартість окремої партії товару визначається у гривні (в т.ч. ПДВ) (пункт 2.3. Договору).

60. Передання товарів від Продавця до Покупця (відвантаження товару) за цим Договором здійснюється на протязі 5 робочих днів з дня підписання Специфікації, якщо інше не передбачено в самій Специфікації (пункт 3.1. Договору).

61. При цьому, згідно пунктів 7.2. - 7.3. Договору Ціна за одну тонну товару, визначається Сторонами за домовленістю, та зазначається у Специфікації, що є невід`ємною частиною даного Договору. Порядок розрахунків визначається сторонами у Специфікації.

62. Цей Договір набирає чинності з дати його укладення та діє до 31 грудня 2018 року, але в будь-якому випадку договір діє до припинення прав та обов`язків Сторін, які з нього виникли.

63. Зміни у цей Договір можуть бути внесені тільки за домовленістю Сторін, яка оформлюється додатковою письмовою угодою до цього Договору (пункт 11.4. Договору).

64. Згідно з наданою копією Специфікації № 1 від 20 серпня 2018 року до Договору № 250-П/18 товар - паливна гранула з деревини (6 мм, мішок 15 кг*75 на палеті). Обсяг - 1000 тон. Ціна за тону 5 184 грн з ПДВ. Тобто загальна вартість Товару відповідно до Специфікації № 1 становить 5 184 000 грн.

65. При цьому пунктами 7-9 цієї Специфікації визначено:

- Умови оплати: Покупець зобов`язується сплатити 100 % вартості переданого Товару згідно видаткової накладної до 20 вересня 2018 року.

- Умови поставки: ЕХW Коростень. Продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання щодо поставки, коли він надав товар у розпорядження Покупця, що підтверджується підписанням видаткової накладної Сторонами.

- Термін поставки: 5 робочих днів з моменту підписання Специфікації. Товар постачається окремими партіями.

66. Згідно з наданою копією Специфікації № 2 від 21 вересня 2018 року до Договору № 250-П/18 товар - паливна гранула з деревини (6 мм, мішок 15 кг*75 на палеті). Обсяг - 2131 тон. Ціна за тону 6 336 грн з ПДВ. Тобто загальна вартість Товару відповідно до Специфікації № 2 становить 5 184 000 грн.

67. пунктами 7- 9 цієї Специфікації визначено:

- Умови оплати: Покупець зобов`язується сплатити 100 % вартості переданого до 30 жовтня 2018 року. Оплата за товар може здійснюватися частинами.

- Умови поставки: ЕХW Коростень. Продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання щодо поставки, коли він надав товар у розпорядження Покупця, що підтверджується підписанням видаткової накладної Сторонами.

- Термін поставки: 45 календарних днів з моменту підписання Специфікації. Товар постачається окремими партіями.

68. ТОВ «БФ Проект», на виконання замовлення ТОВ «БФ Склад», поставило зазначений у специфікації № 2 товар на суму 9 200 000 грн (1 453 тон) 28 вересня 2021 року. В свою чергу, ТОВ «БФ Склад» оплатило зазначений товар платіжним дорученням на суму 9 200 000 грн від 28 вересня 2021 року. Призначення платежу - «Оплата за паливну гранулу з деревини, згідно договору № 250-П-18 від 20 серпня 2018 року (специф. № 2). в т.ч. ПДВ 20% 1 533 333.33 грн».

69. Водночас перевіркою встановлено, що згідно з наданими до перевірки регістрами бухгалтерського обліку встановлено кредиторську заборгованість на суму 60 000 000 грн, яка обліковується на бухгалтерському рахунку 6811 «Розрахунки з іншими кредиторами» без руху станом на 01 жовтня 2019 року та 30 червня 2019 року за Договором від 20 серпня 2018 року № 250-П/18, укладеним з ТОВ «БФ Склад» (код 35512050) на поставку паливних гранул.

70. При цьому згідно пояснень позивача вказана «заборгованість» на суму 60 000 000 грн, яка обліковується ТОВ «БФ Проект» на бухгалтерському рахунку 6811 «Розрахунки з іншими кредиторами» без руху, є передоплатою за паливні гранули згідно Договору № 250-П-18 від 20 серпня 2018 року.

71. Водночас відповідач стверджує, що передоплата за паливні гранули відповідно до договору № 250-П/18 від 20 серпня 2018 року, є фінансовим інструментом (довгостроковою інвестицією), на суму якого мають бути нараховані відсотки у розмірі 18 877 808 грн. При цьому такі твердження контролюючого органу ґрунтуються, зокрема, на висновку, що умовами Договору № 250-П-18 від 20 серпня 2018 року та долученими позивачем Специфікаціями до цього Договору, не передбачено обсяг поставки на суму 60 000 000 грн та відвантаження на підставі заявок Покупця. Отже, відповідач вважає, що вказаний договір був укладений не з тією метою, яка в ньому прямо зазначена.

72. Оцінюючи такі твердження контролюючого органу, суди попередніх інстанцій зауважили, що договірне зобов`язання ТОВ «БФ Проект» відповідно до Договору від 20 серпня 2018 року № 250-П/18 полягало у «передачі у власність покупця Деревних гранул» (Товару, а не коштів), а зобов`язання ТОВ «БФ Склад» полягало у необхідності оплатити Товар. Тобто, договірне зобов`язання ТОВ «БФ Проект» не підпадає під визначення пункту 4 П(С)БО 13 та не є фінансовим зобов`язанням. Зобов`язання ТОВ «БФ Проект» за Договором від 20 серпня 2018 року № 250-П/18 є товарними, а не грошовими.

73. При цьому, суди виснували, що кошти в сумі 60 000 000 грн, отримані ТОВ «БФ Проект» від ТОВ «БФ Склад» за договором від 20 серпня 2018 року № 250-П/18, не є фінансовим активом ТОВ «БФ Склад», оскільки утримуються не з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора (у розумінні пункту 4 П(С)БО 13), а на підставі частини першої статті 531 ЦК України є передоплатою за паливні гранули і спрямовані на виконання товарних зобов`язань перед ТОВ «БФ Склад» за відповідним договором. Більше того, жодного прибутку (у вигляді відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для ТОВ «БФ Склад» за утримання активу отримано не було, оскільки такий прибуток не є предметом вказаного договору поставки гранул.

74. З огляду на наведене суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що у ТОВ «БФ Проект» відсутній обов`язок нараховувати відсотки за півріччя 2021 року на суму 18 877 808 грн за користування коштами в сумі 60 000 000 грн, оскільки вони не є довгостроковими фінансовими інвестиціями.

75. Проаналізувавши зміст оскаржуваних у цій справі судових рішень, колегія суддів встановила, що оскаржувані судові рішення у повному обсязі відтворюють позицію позивача у спірних правовідносинах. При цьому, підставою для задоволення позовних вимог в цій частині стали процитовані пояснення ТОВ «БФ Проект», висловлені в позовні заяві, однак, на підтвердження яких судами не перевірено, не досліджено належних і допустимих доказів.

76. Зокрема, суди попередніх інстанцій, з посиланням на загальний перелік наданих первинних документів позивачем, не перевірили та не з`ясували, обставини виникнення кредиторської заборгованості на суму 60 000 000 грн, яка обліковується на бухгалтерському рахунку 6811 «Розрахунки з іншими кредиторами» без руху, а саме, коли така заборгованість утворилася (такі обставини є суттєвими з огляду на те, що Договором від 20 серпня 2018 року № 250-П/18 передбачено його чинність до 31 грудня 2018 року) та на підставі яких первинних документів (судами не з`ясовано та матеріали справи не містять Специфікацій, які б передбачали обсяг поставок паливних гранул на вказану суму).

77. Крім того колегія суддів звертає увагу, що згідно пункту 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

78. Водночас судами попередніх інстанцій належним чином не з`ясовано обставини щодо відображення в податковому обліку позивача вказаної кредиторської заборгованості на суму 60 000 000 грн, підстави її виникнення, чи виписувались та реєструвались платником податків податкові накладні, чи були відображені такі показники у відповідних податкових звітностях у відповідному податковому періодах, яка, як стверджує позивач, і з цим погодилися суди попередніх інстанцій, є передоплатою за паливні гранули згідно Договору № 250-П-18 від 20 серпня 2018 року.

79. Отже, Суд вважає, що суди попередніх інстанцій, повністю дублюючи позовну заяву, належним чином не з`ясували дійсні обставини цієї справи та відповідно не надали належної оцінки доводам контролюючого органу, які наведено ним в акті перевірки та відзиві на позовну заяву.

80. Теж саме стосується і висновків судів попередніх інстанцій щодо встановленого перевіркою заниження ТОВ «БФ Проект» фінансового доходу за 2020 рік на суму 111 616 399 грн. Зокрема суди повністю дублюючи позовну заяву погодилися з доводами позивача, що Товариство може не зменшувати власний статутний капітал при його купівлі (не відображати в ЄДР його зменшення) і відповідно немає обов`язку зменшувати рахунок 40 «статутний капітал», здійснювати реєстраційні дії із зменшення статуту підприємства, як на цьому наполягає відповідач.

81. При цьому роблячи такий висновок суди попередніх інстанцій керувалися приписами статті 25 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», згідно з якими Товариство має право придбавати частки у власному статутному капіталі без його зменшення на розмір такої частки.

У разі придбання частки (частини частки) учасника самим товариством без зменшення статутного капіталу (тобто без його вилучення) товариства, воно зобов`язане здійснити відчуження такої частки відплатно не пізніше ніж через один рік з дня придбання частки (частини частки), якщо інший строк не встановлено статутом товариства.

82. При цьому на переконання відповідача, продаж позивачем частки у статутному капіталі є підставою для збільшення фінансового результату до оподаткування на суму отриманих позивачем коштів від такого продажу, оскільки позивач при викупі такої частки не вчинив реєстраційних дій щодо зменшення статутного капіталу у зв`язку з таким викупом частки у власному капіталі.

83. Водночас обставин викупу ТОВ «БФ Проект» частки у учасника у власному статутному капіталі та його подальшого продажу ПАТ «ВЕНЧУРНИЙ ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «УНІБУДІНВЕСТ» судами попередніх інстанцій взагалі не досліджувалися та не перевірялися.

84. Однак, оскільки ці обставини впливають на перевірку правильності визначення бази оподаткування, вони в обов`язковому порядку мали бути перевірені судами.

85. За змістом частини четвертої статті 9 КАС України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.

86. Принцип всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи, закріплений частиною першою статті 90 КАС України. Зазначений принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.

87. Отже, на думку колегії суддів, підхід судів попередніх інстанцій є формальним, оскільки суди повинні були встановити не тільки з яких підстав здійснені висновки в акті перевірки, але й надати кожному із встановлених контролюючим органом порушень правову оцінку у взаємозв`язку із доводами позивача та відповідача і наданими ним на їх підтвердження доказами.

88. Зазначене у сукупності свідчить про поверхневий підхід судів до вирішення спору, який виник між сторонами у цій справі, зокрема щодо правомірності податкового повідомлення-рішення № 00069080702 від 11 лютого 2022 року. Відповідно, Верховний Суд не може визнати законними і обґрунтованими рішення судів попередніх інстанцій у цій частині, оскільки судами не дотримано вимоги процесуального закону щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх обставин справи.

89. Згідно з частиною другою статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу; або 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або; 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 4) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

90. Частиною четвертою зазначеної статті встановлено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

91. Ураховуючи те, що порушення норм процесуального права допустили обидві судові інстанції при скасуванні податкового повідомлення-рішення № 00069080702 від 11 лютого 2022 року, судові рішення у цій частині підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

92. Під час нового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з`ясувати всі фактичні обставини справи, зокрема, встановити і перевірити висновки контролюючого органу, висловлені в акті перевірки, з урахуванням предмета доказування у цій справі, з перевіркою їх належними та допустимими доказами, надати належну правову оцінку кожному доказу окремо та у їх сукупності. Судове рішення, з урахуванням встановлених обставин та зібраних доказів, повинно містити обґрунтування, чому суд приймає або відхиляє той чи інший доказ на підтвердження висновків контролюючого органу, висловлених в акті перевірки, надавши правову оцінку усім доводам сторін в межах заявленого позову.

93. Водночас, Суд зауважує, що відповідно до статей 1, 2 Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» ліквідовано Окружний адміністративний суд м. Києва та утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у м. Києві.

94. Згідно з абзацом третім пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

95. Враховуючи приписи Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», розглядувана справа підлягає направленню на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

96. Згідно із частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуті в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

97. Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

98. Переглянувши судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів вважає, що відсутні підстави для висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій при вирішенні питання щодо правомірності податкового повідомлення рішення № 00069070702 від 11 лютого 2022 року неправильно застосували норми матеріального права та ухвалили оскаржувані рішення без дотриманням норм процесуального права.

99. Відтак, Суд дійшов висновку про необхідність залишення рішень судів першої та апеляційної інстанцій в цій частині без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2023 року у справі № 640/13816/22, в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 00069080702 від 11 лютого 2022 року, скасувати, а справу в цій частині направити на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2023 року у справі № 640/13816/22 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов