Постанова

від 20.02.2025 по справі 452/458/23

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 452/458/23 Головуючий у 1 інстанції: Кущ Т. М.

Провадження № 22-ц/811/262/25 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2025 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Копняк С. М.,

суддів: Бойко С. М., Ніткевича А. В.,

секретар судового засідання - Цьона С. Ю.,

з участю представника стягувача Посинень І. Р.,

розглянувши у закритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на ухвалу Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 22 січня 2024 року (дата складення повного тексту ухвали відсутня) у справі за заявою Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про заміну сторони виконавчого провадження, боржник: Комунальне некомерційне підприємство Самбірської міської ради «Стоматологічна поліклініка»,

ВСТАНОВИВ:

у лютому2022 року Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (далі ЗМУ Держпраці) подало до суду заяву про заміну сторони виконавчого провадження, в якій просило замінити стягувача у виконавчого провадженні № 67846950 за виконавчим документом постановою Головного управління Держпраці у Львівській області від 02 червня 2021 року № ЛВ7066/399/ПД/НД/ФС, а саме: Головне управління Держпраці у Львівській області Західним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці.

В обґрунтування заяви посилалося на те, що в провадженні Самбірського відділу державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) перебувало виконавче провадження № 67846950, що відкрите на підставі постанови № ЛВ7066/399/ПД/НД/ФС від 02 червня 2021 року, винесеної Головним управлінням Держпраці у Львівській області, якою на Комунальне некомерційне підприємство «Стоматологічна поліклініка» Самбірської міської ради Львівської області (далі - КНП СМР «Стоматологічна поліклініка») накладено штраф у розмірі 18 000 грн 00 коп. Постановою Кабінету Міністрів України № 14 від 12 січня 2022 року вирішено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань праці, зокрема і Головне управління Держпраці у Львівській області, та створено як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Державної служби з питань праці, зокрема і Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, яке є правонаступником Головного управління Держпраці у Львівській області. 30 грудня 2022 року державним виконавцем Самбірського відділу державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (далі Самбірський ВДВС) винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, зазначивши при цьому, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений до виконання в строк до 28 березня 2023 року. За наведених обставин заявник просив суд замінити сторону у виконавчому провадженні № 67846950 за вищевказаним виконавчим документом.

Ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 22 січня 2024 року в задоволенні заяви Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про заміну сторони виконавчого провадження відмовлено.

Ухвалу суду оскаржило Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, подавши в січні 2025 року через систему «Електронний суд» апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 22 січня 2024 року скасувати, прийняти постанову, якою заяву Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про заміну сторони у виконавчому провадженні задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу не врахував того, що положеннями інших, окрім ЦПК України, кодексів не передбачено можливості вирішення питання заміни сторони виконавчого провадження, з примусового виконання рішення «несудового органу», в даному випадку постанови територіального органу Держпраці про накладення штрафу. Наведене підтверджується висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 12 жовтня 2022 року у справі № 183/4196/21. Зазначає, що відсутність відкритого виконавчого провадження у спірних відносинах не виключає можливість застосування в даному випадку положень саме статті 442 ЦПК України, якою передбачена можливість, в такому випадку, замінити сторону у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. Постановою про повернення виконавчого документа стягувачу від 28 березня 2023 року, у зв`язку з частковим виконанням, останньому роз`яснено право на повторне пред`явлення виконавчого документа протягом одного року, тобто до 29 грудня 2023 року. У цьому зв`язку звертає увагу на висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 25-7763/10. Вказує на те, що заявником надано необхідні та достатні докази його правонаступництва.

Відзив на апеляційну скаргу від учасників справи не надходив, що згідно з частиною третьою статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника стягувача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

До такого висновку колегія суддів дійшла, виходячи з такого.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що згідно постанови № ЛВ7066/399/ПД/НД/ФС від 02 червня 2021 року, винесеної Головним управлінням Держпраці у Львівській області, на КНП СМР «Стоматологічна поліклініка» накладено штраф у розмірі 18 000 грн 00 коп.

Постановою Кабінету Міністрів України №14 від 12 січня 2022 року вирішено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань праці, зокрема і Головне управління Держпраці у Львівській області, та створено як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Державної служби з питань праці, зокрема і Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, як є правонаступником Головного управління Держпраці у Львівській області.

30 грудня 2022 року державним виконавцем Самбірського ВДВС Ханас І. І. винесено постанову про повернення виконавчого документа, а саме постанови № ЛВ7066/399/ПД/НД/ФС від 02 червня 2021 року стягувачу, зазначивши при цьому, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений до виконання в строк до 28 березня 2023 року.

Із заявою про заміну сторони виконавчого провадження Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці звернулося до суду 03 лютого 2023 року.

Відповідно до статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

В абзаці першому частини п`ятої статті 15 Закону № 1404-VIII зазначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі статті 442 ЦПК України.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Питання процесуального правонаступництва регламентовано частиною першою статті 55 ЦПК України, за змістом якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 жовтня 2022 року у справі № 183/4196/21, на яку міститься посилання в апеляційній скарзі, зазначила, що статтею 3 Закону № 1404-VIIІ визначено перелік виконавчих документів, що підлягають примусовому виконанню. Їх можна поділити на дві групи:

а) «судові» - видані судами України, в тому числі на виконання судових рішень:

- виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;

- судові накази; ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;

б) «несудові» - видані іншими органами чи посадовими особами, як результат реалізації їх компетенції:

- виконавчі написи нотаріусів; посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;

- постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанови державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанови приватних виконавців про стягнення основної винагороди; постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

- рішення інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами;

- рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а також рішення інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України;

- рішення (постанови) суб`єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово робила висновок, що з огляду на те, що скаргу подано на дії державного виконавця з виконання виконавчого документа, виданого іншою посадовою особою, а не судом, підвідомчість спору належить адміністративному суду (постанови від 14 березня 2018 року, від 14 листопада 2018 року у справі № 161/15523/17, від 06 лютого 2019 року у справі № 678/1/16-ц, від 02 жовтня 2019 року у справі № 346/79/17).

Статтею 446 ЦПК України передбачено, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Всі процесуальні кодекси урегулювали питання заміни сторони виконавчого провадження саме у випадку виконання судового рішення. І логічно, що такі питання розглядає лише суд тієї юрисдикції, у якій розглянуто справу по суті, той суд, який ухвалив відповідне рішення.

У вищенаведеній постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року у справі № 183/4196/21 також викладено правовий висновок про те, що до відкриття виконавчого провадження у порядку, визначеному статтею 442 ЦПК України, може бути замінено боржника або стягувача лише у виконавчому листі, яким у системному розумінні з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII є виконавчий документ, виданий судом у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, ухвалених у цивільних справах, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів.

Імперативними приписами частини п`ятої статті 442 ЦПК України встановлено, що положення цієї статті застосовуються також у разі виникнення потреби у заміні боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Враховуючи вищенаведене, оскільки виконавчий документ - постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами винесена Головним управлінням Держпраці у Львівській області, а не судом, суд першої інстанції, з яким погоджується суд апеляційної інстанції, обґрунтовано виходив з того, що положення частини п`ятої статті 442 ЦПК України в даному випадку не можуть бути застосовані, натомість можлива заміна сторони у відкритому виконавчому провадженні, що передбачено статтею 15 Закону № 1404-VIII.

З урахуванням викладеного, оскільки 30 грудня 2022 року державним виконавцем Самбірського ВДВС Ханас І. І. винесено постанову про повернення виконавчого документа, а саме постанови № ЛВ7066/399/ПД/НД/ФС від 02 червня 2021 року стягувану, і заявник не надав доказів його повторного пред`явлення до виконання, а також наявності відкритого виконавчого провадження з примусового виконання цього виконавчого документа, то суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви.

В постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10, на яку послався заявник в апеляційній скарзі, Велика Палата Верховного Суду виклала такі правові висновки:

«Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.

Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.

Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, відтак потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим.

Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі.

За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження, відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва».

Разом з тим, у справі, яка переглядається, питання дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання не було предметом судового розгляду, і відмовляючи у задоволенні заяви місцевий суд виходив з інших обставин, а саме з відсутності підстав для застосування положень частини п`ятої статті 442 ЦПК України, так як відсутні докази наявності відкритого виконавчого провадження з примусового виконання постанови №ЛВ7066/399/ПД/НД/ФС від 02 червня 2021 року, винесеної Головним управлінням Держпраці у Львівській області, якою на КНП СМР «Стоматологічна поліклініка» накладено штраф у розмірі 18 000 грн 00 коп.

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що у заявника відсутні перешкоди для звернення до виконавця із виконавчим документом та документами, що підтверджують його правонаступництво.

За таких обставин висновки суду першої інстанції, з яким погоджується суд апеляційної інстанції, не суперечать правовим висновкам, наведеним у вищезгаданій постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10.

Аналогічний висновок у справі з подібними відносинами викладено в постанові Верховного Суду від 12 вересня 2023 року у справі № 559/171/23 (провадження № 61-4909св23).

Пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, апеляційний суд доходить висновку, що оскаржувану ухвалу слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки її доводи вірних висновків суду не спростовують, ухвала постановлена з додержанням норм процесуального права.

Відповідно до статті 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначаються, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

З урахуванням висновків суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги, а саме того, що ухвалу суду слід залишити без змін, підстави для розподілу судових витрат, які пов`язані з розглядом справи в суді першої інстанції, а також витрат, які пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, відсутні.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці залишити без задоволення.

Ухвалу Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 22 січня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 21 лютого 2025 року.

Головуючий С.М. Копняк

Судді: С.М. Бойко

А.В. Ніткевич