Ухвала від 18.04.2025 по справі 452/458/23

УХВАЛА

18 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 452/458/23

провадження № 61-4989ск25

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,

розглянувши касаційну скаргу Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на ухвалу Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 22 січня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 20 лютого 2025 року у справі за заявою Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про заміну сторони виконавчого провадження, заінтересована особа - комунальне некомерційне підприємство Самбірської міської ради «Стоматологічна поліклініка»,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2022 року Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (далі - ЗМУ Держпраці) подало до суду заяву про заміну сторони виконавчого провадження, в якій просило замінити стягувача у виконавчому провадженні № 67846950 за виконавчим документом - постановою Головного управління Держпраці у Львівській області від 02 червня 2021 року № ЛВ7066/399/ПД/НД/ФС, а саме: Головне управління Держпраці у Львівській області - Західним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці.

Самбірський міськрайонний суд Львівської області ухвалою від 22 січня 2024 року, яку залишив без змін Львівський апеляційний суд постановою від 20 лютого 2025 року, в задоволенні заяви відмовив.

Постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами винесена Головним управлінням Держпраці у Львівській області, а не судом, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що положення частини п`ятої статті 442 ЦПК України в цьому випадку не можуть бути застосовані, натомість можлива заміна сторони у відкритому виконавчому провадженні, що передбачено статтею 15 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII).

Разом з тим, постановою державного виконавця Самбірського ВДВС Ханас І. І. від 30 грудня 2022 року виконавчий документ - постанову № ЛВ7066/399/ПД/НД/ФС від 02 червня 2021 року, винесену Головним управлінням Держпраці у Львівській області повернуто стягувачу, і заявник не надав доказів його повторного пред`явлення до виконання, а також наявності відкритого виконавчого провадження з примусового виконання цього виконавчого документа, а тому відсутні підстави для задоволення заяви.

16 квітня 2025 року Вакула А. Я., який діє від імені ЗМУ Держпраці, через систему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 22 січня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 20 лютого 2025 року у зазначеній вище справі.

Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень постанову Львівського апеляційного суду прийнято 20 лютого 2025 року, повний текст якої складено 21 лютого 2025 року та забезпечено надання загального доступу 24 лютого 2025 року.

З урахуванням вказаних обставин заявник має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, як такого, що пропущений з поважних причин відповідно до статті 390 ЦПК України.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Суд установив, що згідно із постановою № ЛВ7066/399/ПД/НД/ФС від 02 червня 2021 року, яка винесена Головним управлінням Держпраці у Львівській області, на КНП СМР «Стоматологічна поліклініка» накладено штраф у розмірі 18 000,00 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України № 14 від 12 січня 2022 року вирішено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань праці, зокрема і Головне управління Держпраці у Львівській області, та створено як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Державної служби з питань праці, зокрема і ЗМУ Держпраці, як є правонаступником Головного управління Держпраці у Львівській області.

30 грудня 2022 року державний виконавець Самбірського ВДВС Ханас І. І. виніс постанову про повернення виконавчого документа, а саме постанови № ЛВ7066/399/ПД/НД/ФС від 02 червня 2021 року стягувачу, зазначивши при цьому, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений до виконання в строк до 28 березня 2023 року.

Із заявою про заміну сторони виконавчого провадження ЗМУ Держпраці звернулося до суду 03 лютого 2023 року.

Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

В абзаці першому частини п`ятої статті 15 Закону № 1404-VIII зазначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі статті 442 ЦПК України.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Питання процесуального правонаступництва регламентовано частиною першою статті 55 ЦПК України, за змістом якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 жовтня 2022 року у справі № 183/4196/21 зазначила, що статтею 3 Закону № 1404-VIIІ визначено перелік виконавчих документів, що підлягають примусовому виконанню. Їх можна поділити на дві групи:

а) «судові» - видані судами України, в тому числі на виконання судових рішень:

- виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;

- судові накази; ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;

б) «несудові» - видані іншими органами чи посадовими особами, як результат реалізації їх компетенції:

- виконавчі написи нотаріусів; посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;

- постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанови державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанови приватних виконавців про стягнення основної винагороди; постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

- рішення інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами;

- рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а також рішення інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України;

- рішення (постанови) суб`єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово робила висновок, що з огляду на те, що скаргу подано на дії державного виконавця з виконання виконавчого документа, виданого іншою посадовою особою, а не судом, підвідомчість спору належить адміністративному суду (постанови від 14 березня 2018 року, від 14 листопада 2018 року у справі № 161/15523/17, від 06 лютого 2019 року у справі № 678/1/16-ц, від 02 жовтня 2019 року у справі № 346/79/17).

Статтею 446 ЦПК України передбачено, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Всі процесуальні кодекси урегулювали питання заміни сторони виконавчого провадження саме у випадку виконання судового рішення. І логічно, що такі питання розглядає лише суд тієї юрисдикції, у якій розглянуто справу по суті, той суд, який ухвалив відповідне рішення.

У вищенаведеній постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року у справі № 183/4196/21 також викладено правовий висновок про те, що до відкриття виконавчого провадження у порядку, визначеному статтею 442 ЦПК України, може бути замінено боржника або стягувача лише у виконавчому листі, яким у системному розумінні з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII є виконавчий документ, виданий судом у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, ухвалених у цивільних справах, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів.

Імперативними приписами частини п`ятої статті 442 ЦПК України встановлено, що положення цієї статті застосовуються також у разі виникнення потреби у заміні боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Враховуючи вищенаведене, оскільки виконавчий документ - постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами винесена Управлінням Держпраці у Львівській області, а не судом, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, обґрунтовано виходив з того, що положення частини п`ятої статті 442 ЦПК України в цьому випадку не можуть бути застосовані, натомість можлива заміна сторони у відкритому виконавчому провадженні, що передбачено статтею 15 Закону № 1404-VIII.

З урахуванням викладеного, оскільки постановою державного виконавця Самбірського ВДВС Ханас І. І. від 30 грудня 2022 року у виконавчому провадженні виконавчий документ - постанову Управління Держпраці у Львівській області № ЛВ7066/399/ПД/НД/ФС від 02 червня 2021 року про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами повернуто стягувачу і заявник не надав доказів його повторного пред`явлення до виконання, а також наявності відкритого виконавчого провадження з примусового виконання цього виконавчого документа, то суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті провадження у справі.

В постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10, на яку послався заявник в касаційній скарзі, Велика Палата Верховного Суду виклала такі правові висновки.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.

Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.

Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, відтак потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим.

Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі.

За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Разом з тим, у справі, яка переглядається, питання дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання не було предметом судового розгляду, і відмовляючи у відкритті провадження у справі суди виходили з інших обставин, а саме з відсутності підстав для застосування положень частини п`ятої статті 442 ЦПК України, так як відсутні докази наявності відкритого виконавчого провадження з примусового виконання постанови Управління Держпраці у Львівській області№ ЛВ7066/399/ПД/НД/ФС від 02 червня 2021 року про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами. При цьому суди звернули увагу на те, що у заявника відсутні перешкоди для звернення до виконавця із виконавчим документом та документами, що підтверджують його правонаступництво.

За таких обставин висновки суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, не суперечать правовим висновкам, наведеним у вищезгаданій постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 12 вересня 2023 року справа № 559/171/23 (провадження № 61-4909св23).

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно з частинами п`ятою та шостою статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження у випадку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, вирішує колегія суддів у складі трьох суддів. Ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись статтею 390, частинами четвертою, п`ятою та шостою статті 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Клопотання Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень задовольнити.

Поновити Західному міжрегіональному управлінню Державної служби з питань праці строк на касаційне оскарження ухвали Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 22 січня 2024 року та постанови Львівського апеляційного суду від 20 лютого 2025 року.

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на ухвалу Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 22 січня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 20 лютого 2025 року у справі за заявою Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про заміну сторони виконавчого провадження, заінтересована особа - комунальне некомерційне підприємство Самбірської міської ради «Стоматологічна поліклініка» - відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає.

Судді: А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

Є. В. Петров