Рішення

від 28.01.2025 по справі 766/5865/24

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/5865/24

н/п 2/766/1226/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2025 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді: Майдан С.І.,

за участю секретаря: Кирпиченко І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

встановив:

Позивач 18.04.2024 року звернувся до суду з вказаним позовом. Позовні вимоги обґрунтував тим, що 21.04.2021 року позивач за усною угодою позики передав позичальнику ОСОБА_2 у власність 60 000 дол. США, що еквівалентно на день подання позову за курсом НБУ 39,574 грн. 60 000 х 39,574=2 374 440 тисяч грн. При фактичному одержанні вказаною суми позичальником була надана розписка від 21.04.2021 року. Починаючи з травня 2021 року позивач постійно в усній формі вимагав повернення боргу, але відповідач не виконував взяті на себе зобов`язання, та почав повертати позику частинами. Починаючи з 31 травня 2021 року відповідач по 02 січня 2022 року повернув 35 000 дол. США, що еквівалентно на день подання позову за курсом НБУ 39,574 грн. 35 000 х 39,574=1 385 090 грн. Залишок боргу на день подання позову складає 25 000 дол. США, що еквівалентно на день подання позову за курсом НБУ 39,574 грн. 25 000 х 39,574=989 350 грн. Починаючи з 03 січня 2022 року до теперішнього часу відповідач борг не повертає, чим взяті на себе зобов`язання не виконав. Згідно ст. 625, 1050 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів. Сума боргу з урахуванням індексу інфляції за період з 03.01.2022 року по 17.04.2024 рік становить 342 733 грн. Крім того, сума 3% річних за період з 03.01.2022 року по 17.04.2024 рік простроченої суми (період прострочення грошового зобов`язання 836 днів) становить 67 956,55 грн. Оскільки, у порушення вимог ст.ст. 526, 1049, 1053 ЦК України відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав, вчасно суму боргу позивачу не повернув, на день звернення до суду борг відповідача складає 1 400 039, 55 грн (989 350,00 (сума боргу) + 342 733,00 (інфляційне збільшення) + 67 956,55 (штрафні санкції)). У зв`язку з викладеним, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь борг за договором позики з урахуванням індексу інфляції у розмірі 1 332 083 грн, три проценти річних з простроченої суми у розмірі 67 956,55 грн та судові витрати.

Ухвалою від 19.04.2024 року відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження до підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 19.06.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 28.01.2025 року постановлено провести заочний розгляд справи.

Представник позивача Борисенко В.С. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити, не заперечував проти заочного розгляду справи. В останнє судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність та відсутність позивача.

Позивач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не подавав.

За таких обставин, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутність сторін, враховуючи згоду представника позивача на заочний розгляд справи, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів в порядку ст. ст.280, 281 ЦПК України.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 21.04.2021 року між сторонами було укладено договір позики, згідно з яким відповідач отримав в борг від позивача грошові кошти в розмірі 60 000 дол.США строком до 31.08.2021 року, частинами, поетапно, згідно графіку, вказаного у розписці, на підтвердження чого ним було складено розписку від 21.04.2021 року.

Згідно зазначеної розписки вбачається, що з 31 травня 2021 року по 02 січня 2022 року відповідачем позивачу повернутоза договором позики 35 000 дол. США, залишок боргу складає 25 000 дол. США.

Починаючи з 03 січня 2022 року відповідач борг не повертає, чим порушив взяті на себе зобов`язання за договором позики.

Згідно з нормами ст. 1046 та ст. 1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

В судовому засіданні судом встановлено, що в порушення умов договору ОСОБА_2 не повернув ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 25 000 доларів США, що еквівалентно на день подання позову за курсом НБУ 39,574 грн (25 000 х 39,574) становить 989 350 грн, а тому слід стягнути вказані кошти з відповідача в судовому порядку.

Відповідачем жодних доказів на спростування доводів позивача, зазначених ним у позові, або ж сплати останньому боргу за договором позики, до суду не подано.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. п. 15, 18 Перехідних положень Цивільного кодексу України -у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України корона вірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення (Розділ доповнено пунктом 15 згідно із Законом № 691-20 від 16.06.2020). У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). (Розділ доповнено пунктом 18 згідно із Законом №2120-IX від 15.03.2022).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що слід стягнути з відповідача на користь позивача 3% річних за період з 03.01.2022 року по 23.02.2022 року, що становить 4228,45 грн. Позовні вимоги про стягнення 3% річних за період з 24.02.2022 року по 17.04.2024 року задоволенню не підлягають.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 342 733 грн, суд враховує, що відповідно до статті 1 Закону України від 3 липня 1991 року №1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Держкомстатом, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.

Отже, індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, іноземна валюта індексації не підлягає.

Норми частини другої статті 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахування встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов`язання, визначеного у гривнях.

З огляду на викладене вимоги ОСОБА_1 про відшкодування інфляційних втрат за прострочення виконання зобов`язання, у якому сторони визначили грошовий еквівалент у доларах США, не можна визнати законними й обґрунтованими і є такими, що не підлягають задоволенню.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у виді судового збору пропорційно до розміру позовних вимог в сумі 9935,78 грн.

Керуючись ст. ст. ст. 525, 526, 625, 1046, 1047, 1049 ЦК, ст. ст. 2, 4, 5, 10, 11, 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263 - 265, 280, 352, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , борг за договором позики у розмірі 989 350 грн, три проценти річних з простроченої суми за період з 03.01.2022 року по 23.02.2022 року у розмірі 4228,45 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , судовий збір у сумі 9935,78 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений 07.02.2025 року.

Суддя: С.І. Майдан