Ухвала

від 17.02.2025 по справі 991/9167/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/9167/24

Провадження 1-кп/991/103/24

У Х В А Л А

іменем України

17 лютого 2025 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

захисників адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,

представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, ОСОБА_14 (у режимі відеоконференції),

розглянувши у судовому засіданні заяви захисників обвинуваченого ОСОБА_4 адвокатів ОСОБА_10 та ОСОБА_7 , а також заяву представника ОСОБА_14 про відвід прокурора ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 52023000000000358 від 03.08.2023, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 КК України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_6 , громадянина України,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 4 статті 369, частиною 4 статті 358 КК України,

В С Т А Н О В И В:

1.1.На розгляді у Вищому антикорупційному суді перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52023000000000358 від 03.08.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 4 статті 369, частиною 4 статті 358 КК України.

1.2.У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_10 заявив відвід прокурору ОСОБА_3 . Свою заяву обґрунтував тим, що Суд на даному етапі дослідив ряд матеріалів сторони обвинувачення, зокрема рапорт прокурора ОСОБА_3 від 25.08.2023, адресований керівнику САП ОСОБА_15 , про встановлення фактичних обставин, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 КК України, та прохання внести відповідні відомості до ЄРДР. Захисник зазначив, що прокурор ОСОБА_3 на виконання вимог частини 1 статті 214 КПК України зобов`язана була самостійно внести відповідні відомості до ЄРДР. Замість цього прокурор звернулась до вищестоящого начальника стосовно отримання його згоди/вказівки на внесення відображених у рапорті відомостей до ЄРДР. Таким чином, прокурор ОСОБА_3 , порушивши вимоги КПК України, виявила залежність у своїй процесуальній діяльності. Отже, вказані дії прокурора ОСОБА_3 створюють підстави для її відводу у цьому кримінальному провадженні на підставі пунктів 1,3 частини 1 статті 77 КПК України, оскільки остання фактично звернулась із заявою про вчинене кримінальне правопорушення.

1.3.У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_7 також заявила відвід прокурору ОСОБА_3 . Свою заяву обґрунтувала тим, що Суд на даному етапі дослідив ряд матеріалів сторони обвинувачення, зокрема постанову від 11.04.2024 детектива ОСОБА_16 про закриття кримінального провадження за відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 КК України. Разом із тим, у формулюванні викладу фактичних обставин та обвинувачення в обвинувальному акті прокурор ОСОБА_3 визнає встановленим факт, за яким закрито кримінальне провадження. Вказані обставини викликають сумніви в неупередженості прокурора ОСОБА_3 при виконанні нею функції підтримання державного обвинувачення в суді в цій справі, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 77 КПК України є підставою для відводу.

1.4.Представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, ОСОБА_14 заявив відвід прокурору ОСОБА_3 . Свою заяву обґрунтував тим, що відповідно до відомостей з інформаційно-аналітичної системи, наданою Департаментом інформатизації МВС України, ОСОБА_17 є особою, якій повідомлено про підозру у вказаному кримінальному провадженні. Прокурор ОСОБА_3 , отримавши цю інформацію під час судового засідання, не вчинила жодних дій для негайного усунення виявленого порушення стосовно ОСОБА_17 . Відомості про ОСОБА_17 , на переконання захисника, очевидно отримані з ЄРДР, до якого, зокрема, має доступ прокурор ОСОБА_3 . З огляду на це адвокат просив відвести прокурора ОСОБА_3 від розгляду судової справи №991/9167/24 на підставі пункту 3 частини 1 статті 77 КПК України.

2.У судовому засіданні учасники висловили такі позиції:

2.1. Захисник ОСОБА_10 підтримав свою заяву про відвід, просив її задовольнити. Підтримав заяви ОСОБА_7 та ОСОБА_14 про відвід прокурора.

2.2. Захисник ОСОБА_7 підтримала свою заяву про відвід, просила її задовольнити. Підтримала заяви ОСОБА_10 та ОСОБА_14 про відвід прокурора. Зазначила, що обставина, яка свідчить про те, що особа не є самостійною у своїй діяльності, є проявом упередженості. Посилання прокурора про подання рапорту для підтвердження реєстрації кримінального провадження електронним цифровим підписом спростовується дослідженими доказами, оскільки відповідно до витягу з ЄРДР реєстратором є ОСОБА_3 . Таким чином, захисник наголосила, що ОСОБА_3 має ЕЦП і мала можливість самостійно внести відповідні відомості до ЄРДР. Крім того, на переконання захисника, прокурор ОСОБА_3 мала вжити заходи щодо усунення погіршення статусу особи ОСОБА_17 , яка не є обвинуваченою у цьому кримінального провадження.

2.3. Представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, ОСОБА_14 підтримав свою заяву про відвід, просив її задовольнити. Підтримав заяви ОСОБА_7 та ОСОБА_10 про відвід прокурора.

2.4. Захисник ОСОБА_12 підтримав всі подані заяви про відвід прокурора. З огляду на наведені мотиви є ознаки упередженості прокурора та виконання нею доручень інших осіб. Вбачається зацікавленість прокурора у позитивному рішенні по цій справі і встановлення факту, що ОСОБА_18 є викривачем у цьому провадженні. Таким чином, прокурор спричиняє тиск на учасників, зокрема і на ОСОБА_17 .

2.5. Захисник ОСОБА_9 підтримав всі подані заяви про відвід прокурора. Зазначив, що прокурор є незалежним суб`єктом, тому саме вона повинна була внести відомості про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР, а не чекати такого погодження від інших осіб. Особа не може мати два процесуальних статуси, оскільки, якщо прокурор подає рапорт, то це фактично є заявою про вчинення кримінального правопорушення. З огляду на це, ОСОБА_3 не могла здійснювати процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні, оскільки вона фактично є заявником. Наголосив, що в матеріалах кримінального провадження не повинні фігурувати обставини, щодо яких провадження закрито. Стосовно доводів ОСОБА_14 вказав, що ОСОБА_17 має певні негаразди, оскільки вона фігурує як підозрювана у кримінальному провадженні.

2.6. Захисник ОСОБА_13 підтримав всі подані заяви про відвід прокурора. Зазначив, що положеннями КПК України не передбачено складення рапорту. Вказаний документ має право на існування тільки для внутрішнього користування, але не для пред`явлення його до суду. Виходячи зі змісту рапорту, прокурор не тільки ставить керівника САП до відома про встановлення ознак кримінального правопорушення, але і ставить питання щодо доцільності реєстрації кримінального провадження. Відповідно до положень статті 214 КПК України реєстрація кримінального провадження у разі виявлення обставин кримінального правопорушення є обов`язком прокурора. Звернув увагу, що обвинувальний акт містить опис певних дій, які містять ознаки кримінального правопорушення, щодо яких прийнято процесуальне рішення про закриття кримінального провадження.

2.7. Захисник ОСОБА_8 підтримав всі подані заяви про відвід прокурора.

2.8. Обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 підтримали всі подані заяви про відвід прокурора.

2.9. Прокурор ОСОБА_3 заперечила проти задоволення заяв про відвід, просила відмовити в їх задоволенні. Зазначила, що під час внесення відомостей до ЄРДР повністю дотримано вимоги КПК України і Положення про порядок ведення ЄРДР. Прокурор звернулась із відповідним рапортом про встановлені обставини з огляду на те, що керівник САП повинен підтвердити реєстрацію провадження за допомогою ЕЦП. З приводу закритого епізоду підтвердила, що достатніх доказів під час розслідування не здобуто, за вказаним фактом жодній особі не повідомлено про підозру. Однак, на переконання сторони обвинувачення, ці обставини є важливими для доказування тих злочинів, які інкримінуються обвинуваченим. Щодо внесення відомостей про процесуальний статус ОСОБА_17 як підозрюваної/обвинуваченої зазначила, що не є адміністратором або реєстратором вказаних відомостей. Дослідженими матеріалами, зокрема витягом з ЄРДР, підтверджується, що підозра повідомлена конкретним особам. Інших обставин, які б свідчили про наявність упередженості або інших підстав для відводу представниками сторони захисту не наведено.

3.Заслухавши учасників, дослідивши доводи заяв, Суд дійшов таких висновків.

3.1.Відповідно до частини 1 статті 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.

3.2.Прокурор у кримінальному провадженні історично і нормативно відноситься до сторони обвинувачення і має ряд повноважень, за допомогою яких реалізується обвинувальна функція у змагальному кримінальному процесі. Разом з тим, відповідно до частини 2 статті 9 КПК України він зобов`язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Об`єктивність і неупередженість прокурора є не менш важливими для досягнення завдань кримінального провадження, ніж судді, оскільки він згідно зі статтею 36 КПК України наділений значним обсягом повноважень, що можуть суттєво обмежувати чи звужувати права і свободи особи.

3.3.Неупередженість (об`єктивність) прокурора передбачає вчинення ним процесуальних дій, ухвалення процесуальних рішень лише з підстав, встановлених КПК України, та на основі зібраних фактичних даних, без обвинувального ухилу та особистої зацікавленості у вирішенні справи. Значення об`єктивності чи неупередженості прокурора щодо дослідження всіх обставин провадження варто оцінювати крізь призму гарантування реалізації завдань кримінального провадження, зокрема, щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності відповідно до своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (стаття 2 КПК). Розв`язання цього завдання сприяє, з одного боку, реалізації принципу невідворотності відповідальності за вчинення правопорушення, а з іншого, - недопущенню обвинувачення або засудження жодного невинуватого.

Отже, неупередженість прокурора є необхідною умовою успішного виконання своїх конституційних функцій (стаття 131-1 Конституції України) та виконання своїх повноважень на досудовому розслідуванні й в судовому провадженні (стаття 36 КПК України) для здійснення завдань кримінального провадження (стаття 2 КПК України) та забезпечення законності (стаття 9 КПК України України).

3.4.Необ`єктивність або упереджене ставлення прокурора до учасників кримінального провадження є підставою для відводу (самовідводу) прокурора. Закріплення в національному законі загального переліку підстав для відводу прокурора від участі у кримінальному провадженні нарівні з нормами, які регулюють порядок призначення та заміни прокурора, забезпечує його об`єктивність і неупередженість в кожному кримінальному провадженні. Якщо ж прокурор особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості, прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні.

3.5.Підстава, передбачена пунктом 3 частини 1 статті 77 КПК України, передбачає існування обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості прокурора, і такі випадки неможливо наперед визначити або унормувати. Отже, ключовим моментом відводу як цілісного інституту кримінального провадження є упередженість суб`єкта процесуальної діяльності при вирішенні поставлених перед ним питань. Норми КПК України не містять ознак або властивостей, які б розкривали сутність упередженості, що вказує на оціночний характер цієї категорії у кожному конкретному випадку. Як вбачається із формулювань статті 77 КПК України, інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості прокурора, мають бути обумовлені конкретними фактами. Разом із тим, сторона захисту посилається на наявність підстави, передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 77 КПК України, відповідно до якої прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні , якщо він є заявником.

3.6.За наявності підстав, передбачених статтями 75-79 КПК України, прокурору може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Відвід повинен бути вмотивованим (стаття 80 КПК України). Тобто представлені заявником аргументи мають сформувати у суду переконання, що прокурор постановляє процесуальні рішення та вчиняє процесуальні дії (або, навпаки, допускає бездіяльність), які хоч і належать до його повноважень, однак з якоїсь причини, не є об`єктивними і мають приховану мету, обумовлену інтересами прокурора. Доводи, наведені в мотивування відводу, не можуть ґрунтуватися лише на критиці постановлених рішень та вчинених дій або незгоді з ними.

3.7.Відповідно до частини 4 статті 80 КПК України заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Імперативне закріплення звернення із заявою одразу після виявлення учасником таких обставин свідчить про безсумнівну неможливість продовжувати подальший розгляду до вирішення вказаного питання.

3.8.Суд звертає увагу, що у порядку статті 290 КПК України сторона захисту ознайомлена із усіма матеріалами кримінального провадження, у тому числі із матеріалами, які, на думку сторони захисту, свідчать про упередженість прокурора ОСОБА_3 . Таким чином, представники сторони захисту з моменту ознайомлення із матеріалами кримінального провадження та направлення обвинувального акту до суду (13.09.2024) свідомо припускали наявність підстав для відводу, однак жодних заяв протягом усього розгляду (до 17.02.2025) не заявляли. Суд не сприймає посилання, що вказані матеріали безпосередньо досліджені під час судового розгляду, що, власне, і обумовило звернення з заявами про відвід. Адже впевненість в упередженості прокурора (а добросовісне використання інституту відводу в кримінальному провадженні має базуватися саме на впевненості) не залежить від того, які документи в подальшому будуть подані прокурором на розгляд суду. Іншими словами, якщо учасник кримінального провадження має сумніви щодо упередженості прокурора, пов`язані з його рішеннями (діями), постановленими (вчиненими) під час досудового розслідування, очевидно він не буде чекати якогось етапу кримінального провадження, щоб ці сумніви піддати судовій оцінці. Загальне правило участі прокурора у кримінальному провадженні полягає в тому, що прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення (ч.2 ст.37 КПК України). Отже, ставлення захисника до прокурора як до упередженого суб`єкта не може варіюватися від того, які документи прокурор подасть до суду через тривалий період після постановлення відповідного рішення, бо факт постановлення рішення, яке посіяло сумнів в неупередженості прокурора, вже звершився. Мотивований відвід як раз і виключає необ`єктивне і упереджене виконання прокурором своїх повноважень, на що і спрямована ч. 4 ст. 80 КПК України.

За цих обставин пояснення захисників про те, що підстави для відводу прокурора стали відомі лише після дослідження судом представлених прокурором доказів, не узгоджуються з самими підставами, які вони покладають в основу відповідних заяв.

3.9.Із змісту заяв про відвід вбачається, що упередженість і необ`єктивність прокурора зводиться до:

-звернення прокурора ОСОБА_3 із рапортом 25.08.2023 до керівника САП ОСОБА_19 , відповідно до якого під час здійснення досудового розслідування № 52023000000000358 від 03.08.2023 встановлені фактичні обставини, які свідчать про вчинення іншого кримінального правопорушення, із зазначенням доцільності внесення відомостей до ЄРДР;

-формулювання обвинувального акту у контексті використання обставин (подій), стосовно яких прийнято рішення про закриття кримінального провадження;

-відсутність реагування на порушення прав ОСОБА_17 з огляду на наявність в інформаційній системі МВС відомостей про повідомлення останній про підозру.

Такі доводи Суд пов`язує з незгодою представників сторони захисту і представника юридичної особи з рішеннями та діями прокурора під час досудового розслідування і судового провадження.

3.10.Звернення прокурора із рапортом до керівника САП про виявлення ознак кримінального правопорушення.

3.10.1.Відповідно до рапорту від 25.08.2023 прокурора ОСОБА_3 , адресованому керівнику САП ОСОБА_15 , під час здійснення досудового розслідування № 52023000000000358 від 03.08.2023 встановлено фактичні обставини, які свідчать про вчинення іншого кримінального правопорушення, зокрема факту висловлення ОСОБА_4 надати Віце-прем`єр Міністру з відновлення України - Міністру розвитку громад, територій та інфраструктури України ОСОБА_18 неправомірну вигоду за виділення підконтрольним ОСОБА_4 суб`єктам господарської діяльності трьох земельних ділянок. З огляду на вказані обставини прокурор ОСОБА_3 вважає за доцільне внести відповідні відомості до ЄРДР (т.10 а.с.101-102).

3.10.2.Частина 1 статті 36 КПК України та частина 1 статті 3 Закону України «Про прокуратуру» закріплює, що прокурор є незалежним і самостійним, що передбачає існування гарантій від впливу на прокурора щодо прийняття ним рішень при виконанні службових обов`язків.

3.10.3.Згідно з положеннями частини 1 статті 214 КПК України прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Чинний КПК України не передбачає форми і порядку оформлення факту самостійного виявлення ознак кримінального правопорушення. Таким чином, прокурор має право самостійно визначити спосіб оформлення факту самостійного виявлення ознак кримінального правопорушення. Так само законодавство України не передбачає особливих вимог або певної форми щодо складання заяви про вчинення кримінального правопорушення. Обов`язково у заяві має міститися конкретні відомості про вчинення злочину та прохання особи прийняти невідкладних дій щодо реєстрації даної заяви у ЄРДР та початку досудового розслідування (Постанова Верховного суду від 04.04.2023 №572/1684/19 (провадження 51-3040км20).

3.10.4.Як вбачається із рапорту, прокурор ОСОБА_3 фактично констатує доцільність внесення відповідних відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР. Жодних тверджень, які свідчать про погодження або прохання вчинити невідкладних дій з боку керівника САП, пов`язаних із реєстрацією цього епізоду, рапорт не містить. З огляду на це посилання сторони захисту на ототожнення прокурора - процесуального керівника із статусом заявника є неспроможними. Прокурор, на відміну від заявника, в кримінальному провадженні є особою, уповноваженою на здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні, тобто має певний спектр повноважень і обов`язків, спрямованих на вчинення процесуальних дій і прийняття процесуальних рішень для досягнення завдань кримінального провадження. Стаття 214 КПК України серед підстав внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення розрізняє 1) подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення та 2) самостійне виявлення слідчим, дізнавачем, прокурором з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Це також відмежовує прокурора, який виявив під час своєї процесуальної діяльності ознаки іншого кримінального правопорушення, від заявника.

3.10.5.Суд у цьому аспекті також враховує, що вказаний епізод закритий постановою від 11.04.2024 старшого детектива ОСОБА_16 , що підтверджується, зокрема, витягом з ЄРДР від 11.04.2024 (т. 10 а.с.118).

3.10.6.Суд не встановив ознак, які б свідчили про упередженість і несамостійність прокурора при прийнятті рішення про реєстрацію факту вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР.

3.11.Щодо формулювань в обвинувальному акті обставин, стосовно яких закрито кримінальне провадження

3.11.1.Відповідно до постанови від 11.04.2024 старший детектив ОСОБА_16 закрив кримінальне провадження в частині факту висловлення ОСОБА_4 надати Віце-прем`єр Міністру з відновлення України - Міністру розвитку громад, територій та інфраструктури України ОСОБА_18 неправомірну вигоду за виділення підконтрольним ОСОБА_4 суб`єктам господарської діяльності трьох земельних ділянок (т.10 а.с.112-116). Закриття цього епізоду відображено і у витязі з ЄРДР від 11.04.2024 (т.10 а.с.118).

3.11.2.Разом із тим, прокурор ОСОБА_3 не заперечила, що відображені в обвинувальному акті обставини, які стосуються трьох земельних ділянок, є важливими для сторони обвинувачення в процесі доказування злочинів, які безпосередньо інкримінуються обвинуваченим.

3.11.3.Відповідно до статті 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. У змагальному типі кримінального процесу, який задекларований в актуальних умовах правового регулювання, однією із засад є змагальність сторін (за виключенням доведення винуватості особи у вчиненні злочину). Змагальність передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування (частина 4 статті 110 КПК України). Мотивування і формулювання, викладені прокурором в обвинувальному акті, є висловленням позиції сторони обвинувачення і проявом реалізації її повноважень. Суд наголошує, що закриття кримінального провадження щодо одного факту (події) не свідчить про цілковиту відсутність певних обставин, в яких мали місце інші дії, події чи факти, які становлять кримінальне правопорушення.

3.11.4.Відповідно до частини 1 статті 94 КПК України Суд для прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний аргумент сторони з точки зору його обґрунтованості, кожний поданий доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку. Таким чином, висунуті формулювання в обвинувальному акті є предметом оцінки Судом під час судового розгляду.

3.11.5.Суд дійшов висновку, що використані прокурором твердження в обвинувальному акті стосуються дискреційних повноважень сторони обвинувачення і жодним чином не є проявом її необ`єктивності чи упередженості.

3.12.Щодо неналежного реагування на порушення прав ОСОБА_17 у контексті її процесуального статусу

3.12.1. Відповідно до частини 1 статті 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

3.12.2. Згідно з Положенням про інформаційно-аналітичну систему «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» адміністратором системи є державне підприємство, яке належить до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України. Джерелами автоматичного наповнення системи є такі інформаційні системи: ЄРДР; ЄДРСР; Єдиний реєстр засуджених та осіб, узятих під варту, щодо засуджених, ув`язнених та суб`єктів пробації; оцифровані архівні інформаційні масиви персонально-довідкового обліку МВС. З огляду на це, прокурори САП не мають безпосереднього відношення до внесення відповідних даних до інформаційно-аналітичної системи.

3.12.3. Водночас, з обвинувального акту та досліджених матеріалів Суд не встановив, що ОСОБА_17 в межах кримінального провадження № 52023000000000358 від 03.08.2023 має статус підозрюваної/обвинуваченої. Зазначене підтверджується і дослідженими витягами з ЄРДР (т. 10 а.с.58,110, 117-119, т.13 а.с.24). У свою чергу Суд наголошував, що ОСОБА_17 , на обмеження прав і інтересів якої посилається ОСОБА_14 у вказаному кримінальному провадженні, виступає представником ТОВ «СІТІГАЗСЕРВІС» і діє виключно в інтересах останнього.

3.12.3. Суд сприймає, що наявність необґрунтованої інформації про притягнення фізичної особи до кримінальної відповідальності є неприпустимим і потенційно може обмежувати її права поза межами кримінального провадження. Разом з тим, прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням не наділений повноваженнями з`ясовувати обставини, які виходять за межі доказування обставин, що мають значення для конкретного кримінального провадження. Кримінальне процесуальне законодавство не містить повноважень прокурора на випадки, пов`язані із недостовірністю, необ`єктивністю, неповнотою чи помилковістю даних в інформаційних системах чи базах даних (крім ЄРДР) стосовно статусу учасників кримінального провадження. Водночас, Суд констатує, що внесення до підсистеми єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ недостовірної чи помилкової інформації, що стосується вказаного кримінального провадження, хоча і не підтверджує упередженість прокурора (яка, очевидно, цю інформацію не вносила), потребує певного реагування. При цьому виникає питання, які дії щодо захисту прав і законних інтересів ОСОБА_17 вчинив адвокат ОСОБА_14 , який, маючи статус представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, декларує себе під час судового розгляду захисником ОСОБА_17 .? На відміну від прокурора, який зв`язаний повноваженнями на вчинення процесуальних дій виключно в рамках кримінального провадження, адвокат має ширший перелік прав, які, за погодженням з довірителем, можуть не мати обмежень сфери реалізації. Однак, замість того, щоб здійснювати представництво інтересів ОСОБА_17 відповідно до положень Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», представити суду неможливість вирішення цієї ситуації адвокатськими засобами (за умови їх реалізації) і залучити механізм судового контролю, адвокат ОСОБА_14 стверджує про упередженість прокурора через наявність в реєстрі, до якого прокурор не має жодного відношення, недостовірної інформації про статус ОСОБА_17 . Що свідчить про очевидну необґрунтованість заявленого відводу.

4. Враховуючи викладене, сумніви учасників стосовно неупередженості прокурора не визнаються обґрунтованими. Захисники та представник юридичної особи не надали достатньої інформації щодо ознак упередженості, як і доказів на підтвердження будь-яких обставин, зазначених у статті 77 КПК України. Тому Суд не може вважати такі сумніви об`єктивно виправданими. З мотивів вбачається фактична незгода із прийнятими рішеннями і діями прокурора під час досудового розслідування і судового розгляду. Отже, в задоволенні заяв про відвід належить відмовити.

Керуючись статтями 77, 80, 81, 372, 376 КПК України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

1.У задоволенні заяв ОСОБА_10 , ОСОБА_7 та ОСОБА_14 про відвід прокурора ОСОБА_3 відмовити.

2.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_20