Рішення

від 14.01.2025 по справі 761/22978/19

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/22978/19

Провадження № 2/761/79/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Мальцева Д.О.,

за участю секретаря Процко В.М.

представника позивача Ахрамович Я.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Видавецький Дім «Професійні видання» про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ТОВ «Видавецький Дім «Професійні видання» про стягнення коштів, в якому просила суд з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавецький Дім «Професійні видання» на користь ОСОБА_1 вартість невід`ємних покращень квартири АДРЕСА_1 в розмірі 586 181, 00 грн., а також судові витрати.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 27.05.2015 року, 27.05.2016 року, та 15.09.2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Видавецький Дім «Професійні Видання» було укладено договори оренди на підставі яких у позивача та членів її сім`ї виникло право користування квартирою АДРЕСА_1 .

11.01.2018 року позивач отримала «Заяву про добровільне звільнення самоуправно зайнятої квартири» від ТОВ «Видавецький Дім «Професійні Видання» в особі Євтушенко Л.О. відповідно до якої позивач мала звільнити орендовану квартиру, а також в подальшому ТОВ «Видавецький Дім «Професійні Видання» звернулось до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів - Служба у справах дітей Шевченківської в місті Києві державної адміністрації, Відділу (центру) надання адміністративних послуг Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 2.3 Договору оренди Орендодавець надав Орендарю згоду на здійснення ремонту в квартирі з ціллю поліпшення житлових умов та зобов`язання відшкодувати вартість зазначених поліпшень в разі припинення договору.

Таким чином, під час проживання позивача в зазначеній квартирі, позивачем було здійснено ремонтні роботи, що підтверджується кошторисом на виконання робіт від 18 травня 2016 року та додатком до нього. Вартість ремонтних робіт з урахуванням матеріалів згідно з даними кошторису склала 251562,39 грн.

Проте, оскільки з дій ТОВ «Видавецький Дім «Професійні видання», які полягають у спробах виселити позивача з квартири АДРЕСА_1 без виплати грошової компенсації за невід`ємні поліпшення, позивач змушений звернутись із вказаним позовом до суду.

Не погоджуючись із позовною заявою, представник ТОВ «Видавецький Дім «Професійні видання» адвокат Войтенко Катерина Валеріївна (далі - позивач за зустрічним позовом) звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з зустрічним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач за зустрічним позовом) про визнання договорів оренди недійсними, у якому просила суд: визнати недійсними договори оренди квартири АДРЕСА_1 укладені 27.05.2015 року, 27.05.2016 року, 15.09.2017 року між ТОВ «Видавецький Дім «Професійні видання» в особі директора ОСОБА_1 та ОСОБА_1 , а також стягнути судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовують тим, що вищевказані договори було укладено від імені орендодавця та орендаря однією і тією ж особою, разом з тим, згідно ч. 3 ст. 238 ЦК України такі дії відповідача в оспорюваних договорах оренди від 27.05.2015 року, 27.05.2016 року, 15.09.2017 року законом не допускаються, а тому відповідач не мала права вчиняти правочин за яким квартира ТОВ «Видавецький Дім «Професійні видання» АДРЕСА_1 передана у користування ОСОБА_1 у зв`язку з чим позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.06.2019 року матеріали позову передані на розгляд судді Мальцева Д.О.

10.06.2019 року ухвалою суду відкрито провадження по справі в спрощеному позовному порядку без виклику сторін. Сторонам встановлено строки для надання заяв по суті справи.

27.08.2019 на адресу суду надійшла від представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавецький Дім «Професійні видання» адвоката Дорошенко Наталії Анатоліївни надійшла зустрічна позовна заява, відзив на позовну заяву, та заява про розгляд справи в загальному порядку та заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

30.08.2019 року ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Мальцева Д.О. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавецький Дім «Професійні видання» адвоката Дорошенко Наталії Анатоліївни про розгляд справи в загальному порядку, - задоволено. Цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавецький Дім «Професійні видання» про стягнення грошових коштів, вирішено розглядати за правилами позовного провадження в загальному порядку.

18.11.2019 року ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Мальцева Д.О. прийнято зустрічний позов ТОВ «Видавецький Дім «Професійні видання» до ОСОБА_1 про визнання договорів оренди недійсними. Зустрічний позов об`єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Видавецький Дім «Професійні Видання» про стягнення грошових коштів.

17.12.2019 року на адресу суду від відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву про визнання договорів оренди недійсними із викладенням заперечень проти неї.

05.02.2020 року на адресу суду від представника ОСОБА_1 адвоката Ахрамович Я.І. надійшло клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою суду від 05.02.2020р. клопотання представника позивача про призначення судової будівельно-технічної експертизи було задоволено; проведення експертизи доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

23.04.2020 року з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз на адресу суду надійшов лист №5067/20-43 від 15.04.2020 про направлення повідомлення про неможливість надання висновку експерта та повернення матеріали цивільної справи.

27.04.2020 року поновити провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Видавецький Дім «Професійні видання» про стягнення грошових коштів та зустрічним позовом ТОВ «Видавецький Дім «Професійні видання» до ОСОБА_1 про визнання договорів оренди недійсним та призначено справу до розгляду.

30.07.2020 року від представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавецький Дім «Професійні видання» клопотання про зупинення справи та повторне направлення справи для проведення експертизи.

Ухвалою суду від 30 липня 2020 року призначено по справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Київської науково-дослідного інституту судових експертиз.

12.06.2024 з Київської науково-дослідного інституту судових експертиз на адресу суду надійшов висновок експертів №25001/20-42 від 04.06.2024 року.

12.06.2024 року від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз на адресу суду надійшов висновок експерта від 04.06.2024 №25001/20-42 за результатами проведення судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи у цивільній справі №761/22978/19.

13.06.2024 року ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Мальцева Д.О. поновлено провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Видавецький Дім «Професійні видання» про стягнення грошових коштів та зустрічним позовом ТОВ «Видавецький Дім «Професійні видання» до ОСОБА_1 про визнання договорів оренди недійсним та призначино справу до розгляду.

06.11.2024 року у судовому засіданні представником позивача за первісним позов заявлено клопотання про залишення зустрічного позову ТОВ «Видавецький дім «Професійні видання» до ОСОБА_1 про визнання договору недійсним без розгляду, оскільки представник відповідача зловживаючи своїм правом систематично не з`являється на судові засідання, внаслідок чого суд відкладає проведення судових засідань.

06.11.2024 року ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва клопотання представника позивача задоволено, зустрічну позовну заяву ТОВ «Видавецький дім «Професійні видання» до ОСОБА_1 про визнання договору недійсним у цивільний справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Видавецький дім «Професійні видання» про стягнення коштів - залишено без розгляду.

06.11.2024 року ухвалою суду закрито підготовче провадження за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Видавецький дім «Професійні видання» про стягнення коштів та призначено справу до розгляду по суті.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, причини неявки суду невідомив. Судом вживалися заходи щодо повідомлення про дату, час та місце розгляду справи належним чином, шляхом направлення судової повістки.

Третя особа в судове засідання не з`явилась, причини неявки суду невідомила. Судом вживалися заходи щодо повідомлення про дату, час та місце розгляду справи належним чином, шляхом направлення судової повістки.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 223 ЦПК України).

Так, у відповідності до положень ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.

При цьому, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно вимог ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Згідно з ч.1 ст. 76, ч. 1 ст.77 та ст. 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 2 ст. 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно роз`яснень, які містяться предметом доказування є факти, якими обґрунтовуються заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи в п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року, (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27 травня 2015 року, 27 травня 2016 року та 15 вересня 2017 року між ТОВ «Видавецький Дім «Професійні видання» (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) було укладено Договори оренди відповідно до яких ТОВ «Видавецький Дім «Професійні видання» передає в оренду ОСОБА_1 , в тимчасове безоплатне користування квартиру АДРЕСА_2 , яка належить йому на праві власності (Свідоцтво про право власності, серія та номер: НОМЕР_1 , виданого 15.08.2014 року Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві), з правом автоматичної пролонгації.

Вищепереліченими договорами оренди було передбачено, що відповідно п.2.3 Орендатору надається право здійснення необхідного ремонту в квартирі з ціллю покращення житлових умов. В разі звільнення квартири Орендарем з причини розірвання або припинення Договору, вартість ремонту повинна бути відшкодована йому за рахунок Орендодавця.

Згідно п.4 договору також було передбачено, що орендна плата за користування квартирою з ОСОБА_1 не буде стягуватись поки ОСОБА_1 є засновником ТОВ «Видавецький Дім «Професійні видання» та якому вона належить.

Відповідно п. 5.1 Доповнення та розірвання договору можливі лише за взаємною згодою сторін. Доповнення або пропозиції щодо розірвання договору вносяться за один місяць до вчинення відповідної дії.

Умовами останнього договору оренди від 15 вересня 2017 року було передбачено, що відповідно до п.3 строк оренди з 15.09.2017 року по 14.09.2018 року, строк оренди автоматично пролонгується на наступний рік, якщо жодна із сторін не заявить про свій намір припинити його не пізніше ніж за місяць до спливу строку дії Договору.

11.01.2018 року відповідач направив на адресу позивача вимогу про звільнення останньою та членами її родини самовільно зайнятої нею квартир АДРЕСА_1 , а також в подальшому ТОВ «Видавецький Дім «Професійні Видання» звернулось до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів - Служба у справах дітей Шевченківської в місті Києві державної адміністрації, Відділу (центру) надання адміністративних послуг Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 ,

При цьому, вартість проведеного ремонту позивачем відповідно до п. 2.3 Договору оренди ТОВ«Видавецький Дім «Професійні Видання» не була відшкодована позивачу, оскільки як вбачається з відзиву на позовну заяву договори оренди є недісними.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 202 ЦК України).

Договір як універсальний регулятор приватних відносин, покликаний забезпечити їх регулювання та має бути направлений на встановлення, зміну або припинення приватних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (частина третя статті 6 ЦК України).

Принцип свободи договору відповідно до статей 6, 627 ЦК України полягає у наданні сторонам права на власний розсуд реалізувати, по-перше, можливість укласти договір (або утриматися від укладення договору), по-друге, можливість визначити зміст договору на власний розсуд, враховуючи обмеження щодо окремих положень договору, встановлені законом. Сторони не можуть на власний розсуд врегулювати у договорі свої відносини, лише у випадках якщо: 1) існує пряма заборона, встановлена актом цивільного законодавства; 2) заборона випливає із змісту акта законодавства; 3) така домовленість суперечить суті відносин між сторонами. Під вимогами положень актів цивільного законодавства, від яких сторони в договорі не можуть відступити, слід розуміти імперативні приватно-правові.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним).

У статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди) (стаття 759 ЦК України в редакції станом на момент укладення Договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 778 ЦК України, наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця.

Згідно із ч. 3 ст. 778 ЦК України, якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за найм речі.

Якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив за згодою орендодавця поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, орендодавець зобов`язаний компенсувати йому зазначені кошти в межах збільшення в результаті цих поліпшень вартості орендованого майна, визначеної в установленому законодавством порядку, яке відбулося в результаті таких поліпшень, якщо інше не визначено договором оренди.

З урахуванням наведеного суд зазначає, що договори оренди квартири АДРЕСА_1 укладені 27.05.2015 року, 27.05.2016 року, 15.09.2017 року між ТОВ «Видавецький Дім «Професійні видання» в особі директора ОСОБА_1 та ОСОБА_1 , є правомірними оскільки їх недійсність прямо не встановлена законом, а також вони не визнані судом недійсним, а тому позивач є законним орендарем відповідно до Договорів оренди 27.05.2015 року, 27.05.2016 року, та 15.09.2017 року укладених між ОСОБА_1 та ТОВ «Видавецький Дім «Професійні Видання».

Як вбачається з кошторису від 18.05.2016 року, за яким виконавцем робіт є ОСОБА_3 , а замовником ОСОБА_1 , виконано будівельно - ремонтні роботи для поліпшення житлових умов у квартирі АДРЕСА_3 загальна вартість яких складає 251562,39 грн.

Крім того, відповідно до ухвали суду від 30.07.2020 року, експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз проведено судову будівельно-технічну та оціночно-будівельну експертизи у цивільній справі №761/22978/19, за результатами якої надано Висновок судово будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи №57892-вих./2/761/1424/2020/ М-46 від 28.09.2020 р.

На вирішення експертизи було постановлено наступні питання:

- Які невід`ємні поліпшення квартир АДРЕСА_1 у період з 27.05.2015 по 06.06.2019 рр.?

- Чи відповідають здійсненні невід`ємні поліпшення квартир АДРЕСА_1 поліпшенням, визначеним у кошторисі на виконання робіт від 18.05.2015 ФОП ОСОБА_3 , якщо ні-то зазначити у якій частині не відповідають?

- Яка вартість невід`ємних поліпшень квартири АДРЕСА_1 , здійснених за період з 27.05.2015 по 06.06.2019 рр.?

Згідно Висновку експертом зазначено, що в квартирі АДРЕСА_1 в цілому проведено комплекс будівельних робіт спрямованих на поліпшення якісних характеристик зазначеного об`єкту, які виражаються у наявності внутрішнього опорядження стель, підлог та стін, встановлення міжкімнатних дверних отворів, сантехнічного та електротехнічного обладнання, відокремлення яких в свою чергу призведе до зменшення ринкової вартості об`єкту дослідження. Визначити точний період проведення цих робіт не вбачається за можливе, оскільки не було надано актів виконаних робіт та іншої звітної документації. Визначити відповідність здійсненних невід`ємних поліпшень квартири АДРЕСА_1 поліпшенням, визначеним у кошторисі на виконання робіт від 18.05.2015 ФОП ОСОБА_4 , в повному обсязі не вбачається за можливе, оскільки: більшість зазначених видів робіт не можуть бути встановлені візуально - інструментальним оглядом в натурі; акти виконаних робіт та інша звітна документація, яка підтверджує в повному обсязі поліпшення які були проведені в квартирі поліпшенням визначеним у кошторисі на виконання робіт від 18.05.2015 ФОП ОСОБА_3 експерту не надана; значна частина робіт є прихованими роботами, які перевіряються безпосередньо під час виконання. Будівельно-ремонтні роботи в переліку наданого кошторису, складеного ОСОБА_4 від 18.05.2025 зазначеними під номерами №27-№33 при проведені обстеження квартири АДРЕСА_4 не були ідентифіковані, а саме не встановлено в квартирі мозаїки та покриття підлоги з художнього паркету.

Крім того, з вказаного Висновку вбачається, що різниця між ринковою вартістю нерухомого майна з поліпшеннями (ринкова вартість квартири станом на 28.05.2024 з урахуванням проведених ремонтно-оздоблювальних робіт) та ринкова вартість нерухомого майна без поліпшень (ринкова вартість квартири без проведення оздоблювальних робіт, технічний стан якої зазначений в договорі купівлі продажу від 13.09.2013 року) складає 586 181 (п`ятсот вісімдесят шість тисяч сто вісімдесят одна гривня) 00 коп.

Тобто, фактична вартість квартири з моменту користування ОСОБА_1 та з урахуванням ремонтно-оздоблювальних робіт є значно вищою від вартості квартири без проведення оздоблювальних робіт, технічний стан якої зазначений в договорі купівлі продажу від 13.09.2013 року та станом на 28.05.2024 року складає 586 181,00 грн., а тому з врахуванням наведеного, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно положень ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При цьому, відповідно до ч. 1-3, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 , щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавецький Дім «Професійні видання» на користь ОСОБА_1 вартості невід`ємних покращень квартири АДРЕСА_1 в розмірі 586 181, 00 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Наведені представником відповідача у відзиві на позов, підстави для відмови у задоволенні позовних вимог спростовуються матеріалами справи та наданими позивачем доказами в їх сукупності.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ТОВ «Видавецький Дім «Професійні видання» про стягнення коштів - задовольнити.

Стягнути з ТОВ «Видавецький Дім «Професійні видання» (м. Костопіль. пров.Артилерійський, 4-а, код ЄДРОПУ 38231903) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , і.п.н. НОМЕР_2 ) вартість невід`ємних покращень квартири АДРЕСА_1 у розмірі 586181 (п`ятсот вісімдесят шість тисяч сто вісімдесят одна) грн. та судові витрати: судовий збір у розмірі 5862 грн., витрати на експертизу у розмірі 13075.20 грн.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: