Ухвала від 21.02.2025 по справі 580/4512/23

У Х В А Л А

21 лютого 2025 року справа № 580/4512/23 м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув матеріали справи №580/4512/23 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, постановив ухвалу.

20.02.2025 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справа №580/4512/23, що надійшла на новий розгляд з КАС ВС відповідно до постанови від 29.01.2025 ЄДРСР 124782457 (недотримання судами принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи під час дослідження зібраних у справі доказів; судове рішення має містити пояснення (мотиви), чому суд вважає ту чи іншу обставину доведеною або не доведеною, чому суд врахував одні докази, але не взяв до уваги інших доказів, чому обрав ту чи іншу норму права (закону), а також чому застосував чи не застосував встановлений нею той чи інший правовий наслідок. Кожен доречний і важливий аргумент особи, яка бере участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь суду), передана новому складу суду - судді Л.В.Трофімовій.

Відповідно до ч. 2 статті 35 КАС України у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

07.06.2023 позивач (представник - адвокат Задояний Юрій Вікторович, ордер серії СА №1043245) у позовній заяві просить:

- визнати протиправною бездіяльність командування військової частини НОМЕР_2 щодо не звільнення з військової служби військовослужбовця ОСОБА_1 , який проходить військову службу за призивом під час мобілізації, під час воєнного стану, на підставі підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дитиною, що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії;

- зобов`язати командування військової частини НОМЕР_2 прийняти рішення на підставі підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» здійснити дії щодо звільнення військовослужбовця ОСОБА_1 , який проходить військову службу за призивом під час мобілізації, під час воєнного стану у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дитиною, що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до ч.2, 4, 5 статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Якщо адміністративний суд під час вирішенні питання про відкриття провадження у справі або під час підготовки справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Можливість залучення до справи третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, обумовлена рішенням суду, яке може вплинути на її права, свободи, інтереси та обов`язки. Залучення третіх осіб сприяє підвищенню результативності процедури доказування та забезпечує всебічний розгляд адміністративної справи.

Обов`язковою умовою залучення особи до участі у справі в якості третьої особи є доведення можливості впливу рішення у справі на права, свободи, інтереси та обов`язки такої особи.

Згідно із статтею 18 Закону України «Про охорону дитинства» держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку. Відповідно до частини 2 статті 150 СК України батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Інтереси дитини полягають в тому, щоб забезпечити її право на потребу у любові, піклуванні та матеріальної забезпеченості (ст. 5 Декларації про соціальні та правові принципи, що стосуються захисту і благополуччя дітей, особливо у разі передачі дітей на виховання та їх усиновлення на від 03.12.1986).

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, що за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (позиція ЄСПЛ у рішенні Хант проти України від 07.12.2006, заява № 31111/04). Під час визначення найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зав`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

ВС у справі № 359/6726/20 зазначив: дитина є суб`єктом права і незважаючи на вікову категорію, неповну цивільну дієздатність, має певний обсяг прав. Одними з основних її прав є право висловлювати свою думку та право на врахування думки щодо питань, що стосуються її життя. Рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім - права батьків.

У постанові Верховного Суду від 27.01.2021 у справі № 727/3856/18 зазначено, що згода дитини на проживання з одним з батьків не повинна бути абсолютною для суду, якщо така згода не буде відповідати та сприяти захисту прав та інтересів дитини.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої Судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 02.10.2019 у справі № 461/7387/16-ц (провадження № 61-29266св18) зазначив: ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Верховний Суд 04.08.2021 у справі № 654/4307/19 вказав: беручи за основу у вирішенні цього спору принцип найкращих інтересів дитини, звертає увагу на те, що негайне відібрання малолітньої хворої від народження дитини не буде сприяти забезпеченню спокійного та стійкого середовища для неї, стане емоційним стресом, не буде враховано і її поглядів, що сукупно охоплює складові елементи вказаного принципу. Верховний Суд у справі № 658/1267/16-ц, № 308/9575/18, № 285/3071/18 висновує: виходячи з аналізу вказаних норм законодавства судам під час розгляду позовних вимог про визначення порядку участі у вихованні дітей і спілкуванні з ними того з батьків, який проживає окремо від них, порядку спілкування діда й баби з онуками, якщо батьки не підкоряються рішенню органів опіки і піклування з цих питань, спорів між батьками про місце проживання дітей, вимог про відібрання батьками дітей в інших осіб, про позбавлення або поновлення батьківських прав та інших спорів, пов`язаних із вихованням дітей, обов`язковими є наявність письмового висновку органів опіки та піклування та їхня участь у судовому засіданні (https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/ogliady/Oglyad_KCS_vuh_dutunu.pdf).

Згідно з пунктом 233 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають за командою рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Суд апеляційної інстанції у справі №420/5648/23 наголосив: перебуваючи на лінії фронту, не може залишити бойові позиції та з`явитися до стройової частини штабу військової частини.

Верховний Суд у справі №160/11228/23 зазначає, що ОСОБА_1, перебуваючи у шлюбі з громадянкою ОСОБА_2, має право на участь у вихованні цих дітей (за умови проживання однією сім`єю). Обов`язок щодо їх утримання у позивача (як вітчима) виникає за умови, якщо в останніх немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів і сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання.

Суд апеляційної інстанції у справі №380/8727/23 вказав, що відсутні фактичні відомості про те, що мати дитини ухиляється від виконання батьківських обов`язків або позбавлена батьківських прав, що би свідчило про самостійне виховання позивачем дітей віком до 18 років; у справі № 120/7909/23 зазначив, що у відповідача немає дискреційних повноважень, оскільки закон не передбачає будь-яких альтернативних варіантів рішення за наслідками вирішення рапорту військовослужбовця; у справі № 600/4119/23-а врахував, що терміни, які визначені законодавчо як «постійний догляд» і «догляд вдома», не є тотожними та застосовуються для різного правового регулювання.

Згідно з наказом Мінсоцполітики України від 16.09.2021 № 518 «Про затвердження примірних положень про службу у справах дітей» серед основних завдань та повноважень служби є: реалізація на території територіальної громади державної політики з питань соціального захисту дітей, запобігання дитячій бездоглядності; визначення пріоритетних напрямів поліпшення становища дітей у територіальній громаді, їх соціального захисту, сприяння фізичному, духовному та інтелектуальному розвитку.

Правове становище третіх осіб у процесі посідають особи, які мають юридичний інтерес до справи, але інтерес, який не є рівноцінним інтересам сторін (позивача чи відповідача).

Верховний Суд 29.01.2024 у справі №560/5937/22 наголосив: в адміністративному судочинстві для залучення до справи осіб, чиїх прав та обов`язків може стосуватися судове рішення, та з метою офіційного та повного з`ясування всіх обставин у справі, діє інститут третьої особи. Інститут третьої особи спрямований на створення умов для захисту прав, свобод та інтересів такої особи, які можуть бути порушені під час вирішення спору між позивачем і відповідачем за відсутності третьої особи. Участь третьої особи сприяє всебічному розгляду справи, зібранню більшої кількості доказів, правильному вирішенню справи, запобігає ситуації, коли у справах з одних правовідносин ухвалюються протилежні за змістом рішення.

За правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 24.06.2008 у справі № 2/164-35/246 та від 30.03.2016 у справі № 814/3015/14, судове рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд під час визначення його прав і обов`язків.

З 20.02.2024 адвокати як представники, юридичні особи зобов`язані зареєструвати електронний кабінет в ЄСІТС.

ВПВС у справі № 990/150/23 у п.28 постанови зазначає: реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту; п.33 - звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права; п. 37 зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову; п.43 - формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням КАС України.

Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого поданий позов.

Відзив як спеціальний процесуальний документ безпосередньо пов`язаний щонайменше з двома конституційними принципами (засадами) судочинства, що закріплені в ч. 1 ст. 129 Основного Закону України: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода у наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відзив також нерозривно пов`язаний із правом особи на справедливий суд, яке гарантовано ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до ст. 162 КАС України копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

Як загальновідомо крім тягаря обов?язку, передбаченого загальними правилами обов?язку доказування в адміністративній справі, на відповідача - суб?єкта владних повноважень покладається додатковий тягар доказування, передбачений принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі й презумпцією винуватості суб`єкта владних повноважень (ст.ст. 9, 77 КАС України) (https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_ or_uploads/supreme/Bevzenko.pdf).

Добросовісною вважається поведінка, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Поведінкою, що суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (висновки Верховного Суду у справі № 357/11125/22).

Стандарт доказування - це та ступінь достовірності наданих стороною доказів, за яких суд має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину - доведеною ( ОСОБА_2 . Стандарт доказування: внутрішнє переконання чи баланс вірогідностей / https://yur-gazeta.com/publications/practice/sudova-praktika/standart-dokazuvannya-vnutrishne-perekonannya-chi-balans-virogidnostey.html).

Процесуальне законодавство передбачає можливість розгляду справи у змішаній формі (паперовій та електронній) та прийняття рішення про такий розгляд суддею, у провадженні якого перебуває судова справа.

Відповідно до пункту 122 розділу VI Перехідні положення Положення № 1845/0/15-21 До початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі. Згідно з абзацом 21 пункту 1 розділу VII Формування і оформлення судових справ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 (у редакції наказу ДСА від 17 жовтня 2023 року № 485) у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, формування матеріалів судової справи здійснюється у відповідній(их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).

Відповідно до ч.6 ст.12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, крім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Відповідно до ч. 1 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. Адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного) (ст.12 КАС України). Відповідно до ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

За результатом вивчення позовної заяви суд встановив, що позивач пред`явив вимогу, що згідно ч. 6 ст. 12 КАС України належить до справ незначної складності (п. 20 ч. 1 ст. 4; ч. 2 ст. 12 КАС України), відповідно до ч. 1 ст. 257, ч. 5 ст. 262 КАС України належить розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Враховуючи предмет і підстави позову, вимоги ст. 262 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розгляду адміністративної справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, що не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом. Верховний Суд № 826/9751/14 ЄДРСР 100973142 звертає увагу на те, що саме з метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя.

Мета судового контролю - захистити порушене право відповідної особи (позивача), виправити можливу помилку суб`єкта владних повноважень, вказати суб`єкту владних повноважень на неможливість вчинення такої помилки у майбутньому, забезпечити принцип правової визначеності для всіх осіб, які потраплятимуть у аналогічні відносини у майбутньому (https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/2022_11_04_Bernazuk.pdf).

З урахуванням ч.5 ст.242 КАС України та з огляду на офіційне з`ясування обставин справи у контексті забезпечення найкращих інтересів дітей, суд доходить висновку про необхідність залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - орган опіки та піклування виконавчого комітету Христинівської міської ради, Відділ освіти, культури, молоді та спорту Христинівської міської ради, Службу у справах дітей Христинівської міської ради.

Верховний Суд у справі № 620/202/19 висновує: вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними. Верховний Суд у справі №640/16224/19 (провадження №К/9901/22967/20) зауважує, що як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч.8 ст.44 КАС України). У разі подання до суду в електронній формі документів, учасник справи зобов`язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.

Керуючись ст.2, п. 20 ч. 1 ст. 4, ч. 4 ст. 9, ст. 12, 18, 35, 44, 49, ч. 1 - 4 ст. 77, 79, ч. 3, 6 ст. 80, 160-162, 168, 171, 241-243, 248, 257, 258, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Прийняти до свого провадження справу №580/4512/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, розгляд справи розпочати спочатку за правилами спрощеного позовного провадження суддею без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та здійснювати у змішаній (паперовій та електронній) формі.

Залучити третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - орган опіки та піклування виконавчого комітету Христинівської міської ради (вул.Соборна 30, м.Христинівка, Уманський район, Черкаська область, 20001, ЄДРПОУ 04061582), Відділ освіти, культури, молоді та спорту Христинівської міської ради (вул.Соборна 47, м.Христинівка, Уманський район, Черкаська область, 20001, ЄДРПОУ 43922034), Службу у справах дітей Христинівської міської ради (вул.Соборна 30, м.Христинівка, Уманський район, Черкаська область, 20001, ЄДРПОУ 43979604, slygba_rda@ukr.net).

Зобов`язати позивача і відповідача надати до суду протягом п`яти днів з дати отримання ухвали про прийняття до провадження справи №580/4512/23 - доказ на підтвердження надсилання документів (заяв, відзиву, клопотань) третім особам.

Запропонувати третім особам протягом п`ятнадцяти днів з дати оприлюднення/отримання ухвали поінформувати письмово суд про заходи сприяння сім`ї ОСОБА_1 та напрямків поліпшення у контексті обставин, що пов`язані із вихованням, фізичним, духовним, інтелектуальним розвитком дітей (у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду дитини - особи з інвалідністю І групи «Б» з 13.11.2017, яка потребує постійної сторонньої допомоги (згідно з довідкою до акта огляду МСЕК серії 12 ААА №874315) та проведення постійного підтримуючого психофармакологічного лікування - інвалідність з дитинства) у контексті реалізації державної політики з питань соціального захисту дітей.

Запропонувати позивачу (представнику позивача), третім особам та відповідачу надати до суду протягом п`ятнадцяти днів з дати оприлюднення/отримання ухвали актуальні процесуальні документи з доказами на підтвердження, пояснення (відомості, документи, оновлені дані), висновки ВС у подібних правовідносинах у контексті сприяння у розгляді адміністративної справи.

Запропонувати позивачу (представнику позивача) протягом п`яти днів з дати оприлюднення/отримання ухвали поінформувати письмово суд про зміст і характер порушеного права; обгрунтувати обставини з якими позивач пов`язує вимоги про бездіяльність у розгляді рапорта.

Повідомити учасників справи, що копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи (ч. 9 ст. 79 КАС України).

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію у справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/.

Роз`яснити учасникам, що відповідно до ст. 44, 47 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки; сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії судового процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі.

Роз`яснити учасникам про функціонування підсистеми Електронний суд ЄСІТС, можливість користуватись електронним кабінетом (http://adm.ck.court.gov.ua/sud2370/pres-centr/news/).

Ухвала суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 256 КАС України, не належить оскарженню.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА