Рішення від 11.06.2025 по справі 580/4512/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2025 року справа № 580/4512/23 13 годин 13 хвилин м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової за участі секретаря судового засідання В.С.Олійник розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу №580/4512/23 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 ) [позивач особисто та представник позивача адвокат Задояний Ю.В., діє на підставі ордеру серії СА №1043245 в режимі відеоконференції] до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) [представник відповідача Цюпка О.В., діє на підставі довіреності від 14.10.2024 в режимі відеоконференції], військової частини НОМЕР_4 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) [не прибув], військової частини НОМЕР_6 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) [не прибув], треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - орган опіки та піклування виконавчого комітету Христинівської міської ради (вул. Соборна 30, м. Христинівка, Уманський район, Черкаська область, 20001, ЄДРПОУ 04061582) [не прибув], Відділ освіти, культури, молоді та спорту Христинівської міської ради (вул. Соборна 47, м. Христинівка, Уманський район, Черкаська область, 20001, код ЄДРПОУ 43922034) [не прибув], Служба у справах дітей Христинівської міської ради (вул. Соборна 30, м. Христинівка, Уманський район, Черкаська область, 20001, ЄДРПОУ 43979604) [не прибув], третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: військову частину НОМЕР_8 ( АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_9 ) [не прибув] про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, ухвалив рішення.

І. ПРОЦЕДУРА/ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

07.06.2023 вх.№22481/23 позивач у позовній заяві від 06.06.2023 (ідентифікатор Укрпошти 2000101838576) просить:

- визнати протиправною бездіяльність командування військової частини НОМЕР_2 щодо не звільнення з військової служби військовослужбовця ОСОБА_1 , який проходить військову службу за призовом під час мобілізації, під час воєнного стану, на підставі підпункту г пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дитиною, що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії;

- зобов`язати командування військової частини НОМЕР_2 прийняти рішення, за яким на підставі підпункту г пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу здійснити дії щодо звільнення військовослужбовця ОСОБА_1 , який проходить військову службу за призовом під час мобілізації, під час воєнного стану у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дитиною, що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії.

21.02.2025 суд після повернення справи на новий розгляд відповідно до постанови Верховного Суду від 29.01.2025 прийняв до свого провадження та залучив третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - орган опіки та піклування виконавчого комітету Христинівської міської ради, Відділ освіти, культури, молоді та спорту Христинівської міської ради, Службу у справах дітей Христинівської міської ради, розгляд справи вирішив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, 24.04.2025 здійснив перехід від спрощеного позовного провадження до загального, підготовче судове засідання призначене на 05.05.2025 суд залучив співвідповідачами ВЧ НОМЕР_4 , ВЧ НОМЕР_6 , третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів ВЧ НОМЕР_8 , 05.05.2025, 12.05.2025 відкладене підготовче судове засідання, 28.05.2025 закрите підготовче провадження та призначений розгляд справи по суті на 11.06.2025.

Як відомо, правопорядок не може допускати ситуації, за яких особа наполягає в різних судових процесах на правдивості протилежних одне одному тверджень задля просування власних інтересів (https://sud.ua/uk/news/sud-info/334561-dobraya-sovest-kak-tsennostnyy-orientir-dlya-suda-sudya-kgs-vs-vasiliy-krat-rasskazal-studentam-o-sovremennoy-praktike).

Верховний Суд у справі № 814/152/18 зазначає: завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, причому, захист прав, свобод та інтересів особи є похідним, тобто, передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення. Визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити певні дії можливе лише у разі, якщо такий суб`єкт повинен був вчинити такі дії (або прийняти відповідне рішення) згідно з законодавством і, невчинення цих дій (неприйняття рішення) порушує права позивача. Звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах, про що неодноразово було зазначено Верховним Судом, зокрема: у постановах від 03.03.2020 у справі №331/5314/16-а (2-а/331/148/2016), від 15.04.2020 у справі №712/11800/17, від 11.11.2021 у справі №640/13941/20.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА ТА ТРЕТЬОЇ ОСОБИ

В обгрунтуванні позовних вимог зазначено, що 18.05.2025 повторно звернувся до відповідача (рапорти від 11.04.2023, 13.05.2023 відповідач не розглянув, проте позивач не надав до суду копії попередніх рапортів) із рапортом про звільнення з військової служби на підставі підпункту г пункту 2 ч.4 ст. 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за донькою, яка є особою з інвалідністю І групи, проте відповідач листом від 30.05.2023 за вх.№217-503 повідомив позивача, що не підтверджені підстави до звільнення, позаяк відсутній документ, яким встановлена наявність/відсутність інших членів сім`ї, які можуть здійснювати постіний догляд за донькою. Не погоджуючись з відмовою, позивач звернувся до суду.

Представник позивача - адвокат Задояний Юрій Вікторович (ордер серії СА №1043245) у судовому засіданні вказав, що відповідач НОМЕР_2 допустив протиправну бездіяльність у не здійсненні звільнення з військової служби ОСОБА_1 .

Третя особа виконавчий комітет Христинівської міської ради подав до суду письмові пояснення 24.03.2025 за вх.№14792/25 та зазначив, що 19.11.2023 як орган опіки та піклування звертався до Христинівського районного суду Черкаської області з поданням про призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 з огляду на висновок судово-психіатричного експерта від 03.11.2023 №588, під час обстеження встановлено, що ОСОБА_1 створено необхідні умови для комфортного проживання доньки ОСОБА_2 та неповнолітнього сина ОСОБА_1 .

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧІВ ТА ТРЕТІХ ОСІБ

03.03.2025 вх.1065/25 відповідач ВЧ НОМЕР_2 подав суду відзив на позовну заяву, де зазначив що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 18.06.2023 №174 ОСОБА_1 з 18.06.2023 виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та направлений для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_4 . Оскільки позивач з 18.06.2023 не перебуває у штаті військової частини НОМЕР_10 , то y командира НОМЕР_11 відсутні повноваження на прийняття рішення про звільнення позивача з військової служби позивача, який у відповідь на отримані листи не надав відомості щодо матері своїх дітей для вирішення питання чи перенаправлення до визначеного вищестоящим командуванням нового місця проходження військової служби ВЧ НОМЕР_4 , а рішення щодо опікунства отримане позивачем після звернення до Черкаського окружного адміністративного суду, тому не стосується обставин розгляду рапорту від 18.05.2023. Позивач для подальшого проходження військової служби у військову частину НОМЕР_4 не з`явився у зв`язку з чим 05.09.2023 стосовно нього внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42023182490000228 за ч. 4 ст. 408 КК України. Представник відповідача повідомив, що позивач не використав права на звільнення з наданням документів щодо участі матері у догляді ОСОБА_2 , не прибув до військової частини НОМЕР_4 або ж до резервного батальйону (військова частина НОМЕР_12 ), не подав рапорт про звільнення за підставами визначеними пп. «г» п. 2 ч. 4, абз. 9 п. 3 ч. 12 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» з підстав утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю І чи ІІ групи за місцем проходження військової служби, не врахував зміни правового регулювання спірних правовідносин у 2024 році. Представник зазначив про відсутність підстав для звільнення позивача з військової служби за підставами визначеними пп. «г» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» на підставі поданого ним 18.05.2023 рапорту з документами, позаяк видана повнолітній доньці довідка МСЕК від 22.11.2017 не містила рекомендації щодо потреби у постійному сторонньому догляді, у контексті висновку ЛКК від 10.05.2023 про потребу постійного стороннього догляду - догляд ОСОБА_2 здійснюється дружиною позивача (матір`ю ОСОБА_2 ), що підтверджується довідкою Відділу соціального захисту населення та охорони здоров`я виконавчого комітету Христинівської міської ради від 02.08.2023 №26-10-12. Позивач перебуває у шлюбі з ОСОБА_3 , грошова допомога оформлена також на матір. Представник військової частини НОМЕР_2 неодноразово наголошував, що згідно з чинним наказом від 18.06.2023 позивач виключений зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення, тому право на звільнення належить командиру ВЧ у штаті якої військовослужбовець проходить військову службу. До відзиву надана копія відповіді ІНФОРМАЦІЯ_1 військовій частині НОМЕР_2 від грудня 2022 року (а.с.39) щодо п.213 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 стосовно військовослужбовців строкової військової служби щодо запиту з метою перевірки його сімейного стану для дострокового звільнення із строкової військової служби.

Відповідачі - військова частина НОМЕР_4 , військова частина НОМЕР_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: військова частину НОМЕР_8 відзиви/пояснення до суду не надали. Матеріали справи не містять доказів про звернення позивача до ВЧ НОМЕР_13 , 7014, НОМЕР_14 про звільнення зі служби за сімейними обставинами чи обставинами згідно з рішенням Христинівського районного суду Черкаської області про призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 та/або про оскарження наказів у зв`язку із визначенням нового місця служби не у ВЧ НОМЕР_2 .

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

25.02.2022 ОСОБА_1 мобілізований під час загальної мобілізації за призовом, відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 17.05.2022 №123 призначений на посаду начальника радіостанції у військову частину НОМЕР_2 .

18.05.2023 (а.с.37 т.1) головний сержант ОСОБА_1 звернувся до командира військової частини НОМЕР_2 із рапортом до командира групи інженерного забезпечення про звільнення у запас відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку із необхідністю здійснення постійного догляду за дитиною (у судовому засіданні позивач повідомив про неодноразові звернення до відповідача із рапортами від 11.04.2023, 13.05.2025, проте в умовах введення бойових дій підтвердження реєстрації та/або вручення та/або направлення рапортів відсутні), надалі у цьому ж з примірнику рапорта 18.05.2025 до командира ВЧ НОМЕР_15 письмово звернувся тво командира групи інженерного забезпечення: клопочу по суті рапорту головного сержанта ОСОБА_4 , на рапорті від 18.05.2025 вчинена резолюція: направити запит на ТЦК та СП.

У запиті від 19.05.2023 за вх.№217/486 (1064) до ІНФОРМАЦІЯ_1 з покликанням на судову практику (справа №640/12409/22) командир ВЧ НОМЕР_2 просить надати Акт обстеження сімейного стану військовослужбовця, оскільки неможливо здійснити силами ВЧ НОМЕР_2 самостійно, а з наданих ОСОБА_1 документів відповідач відмовив у задоволенні рапорту, позаяк не є можливим встановити обставини сімейного стану, факти, що підтверджують відсутність матері у вихованні дитини або інших родичів, які би могли здійснювати таких догляд в, відповідно, законні підстави для звільнення у запас (а.с. 38 т.1).

Відповідач листом від 30.05.2023 №217-503 (за підписом начальника відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_2 ) повідомив про розгляд рапорту щодо звільнення за сімейними обставинами у зв`язку з необхідністю постійного догляду за дитиною з огляду на відсутність можливості встановити наявність або відсутність інших членів сімї, які можуть здійснювати постійний догляд, у задоволенні рапорту по суті немає підстав і повернув надані до рапорту документи (а.с.17 т.1), що не містили відомостей про матір ОСОБА_5 , позаяк згідно наданого витягу від 11.04.2023 №908, виданого спеціалістом ЦНАП виконавчого комітету Христинівської міської ради про зареєстрованих у будинку ( АДРЕСА_6 ) осіб вказані: ОСОБА_1 (01.01.1972), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) (а.с.18 т.1), проте зареєстроване місце проживання позивача та його доньки відповідно до копій паспортів АДРЕСА_7 (а.с.8, а.с.11 т.1).

Суд встановив, що відповідно до розпорядження Христинівського міського голови від 19.02.2016 №6 вулицю Войкова перейменовано на АДРЕСА_8 (а.с.18-19 т.1), згідно з рішенням Христинівської міської ради від 31.03.2016 №6-7-VІІ перейменована АДРЕСА_8 (а.с.22 т.1).

Позивач є батьком дітей: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвами про народження (а.с.12, а.с.13 т.1). Старша донька позивача - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.12) є особою з інвалідністю з дитинства І групи «Б» (безтерміново), що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серії 12АAА №874315 від 22.11.2017, де у п.12 вказано: потребує постійної сторонньої допомоги (а.с.15). Згідно з висновком ЛКК від 10.05.2023 №94 ОСОБА_2 потребує постійного стороннього догляду (а.с.14). Відповідно до копії посвідчення серії НОМЕР_16 від 17.01.2001 згідно пенсійної справи призначена до 16 років пенсія (а.с.16 т.1). Відповідно до довідки (а.с.19 т.1) ОСОБА_2 перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Уманської райдердадміністрації Христинівський відділ, з 13.11.2017 призначена допомога особі з інвалідністю з дитинства.

02.08.2023 листом №26-10-12 Відділ соціального захисту населення та охорони здоров`я Виконавчого комітету Христинівської міської ради на лист ВЧ НОМЕР_2 від 07.07.2023 №4/576 повідомило, що мати дітей ОСОБА_3 проживає рахом з ними без реєстрації та здійснює догляд за донькою, яка є особою з інвалідністю 1 групи та потребує постійного догляду та сином, який є неповнолітнім (а.с.77 т.1).

Відповідно до витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань номер кримінального провадження 42023182490000228 військовослужбовець військової частини НОМЕР_2 призваний під час мобілізації головний сержант ОСОБА_1 19.06.2023 о 14.00 год, в умовах воєнного стану, з метою ухилитися від військової служби самовільно залишив розташування вказаної військової частини, що тимчасово знаходиться за адресою: АДРЕСА_9 та відправився у невідомому напрямку, проводячи час на власний розсуд, не пов`язаного з проходженням військової служби (а.с.243 т.1).

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача військової частини НОМЕР_2 щодо не звільнення з військової служби, позивач звернувся до суду.

Суд встановив, що матеріали справи не містять відомостей про звернення позивача до командування військової частини НОМЕР_2 під час дії режиму воєнного стану щодо відпусток за сімейними обставинами та з інших поважних причин.

Розглянувши подані документи і матеріали, перевіривши аргументи щодо обставин справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити з огляду на таке.

V. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України є справою всього Українського народу. Відповідно до статті 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України Про військовий обов`язок і військову службу (далі - Закон №2232) у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин. Відповідно до частин першої статті 1 Закону №2232 захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Згідно з частиною шостою статті 2 Закону №2232 видом військової служби є, зокрема: військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період. Відповідно до абзацу п`ятого підпункту г пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону №2232 військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період звільняються з військової служби на підставах під час дії воєнного стану, зокрема: через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу); 3) ч.12 ст.26 - перебування на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці; військовослужбовці, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України; військовослужбовці, які є усиновлювачами, на утриманні яких перебуває (перебувають) дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями, патронатними вихователями, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років; виховання військовослужбовцем дитини з інвалідністю віком до 18 років, у разі відсутності інших осіб, які зобов`язані її виховувати; утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I чи II групи; виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров`я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, але якій не встановлено інвалідність, за умови що такі особи не мають інших працездатних осіб, зобов`язаних відповідно до закону їх утримувати; необхідність здійснювати постійний догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи; необхідність здійснювати догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів; необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (абзац тринадцятий пункту 3 частини дванадцятої статті 26 в редакції Закону № 4170-IX від 19.12.2024); необхідність здійснювати постійний догляд за членом сім`ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (абзац чотирнадцятий пункту 3 частини дванадцятої статті 26 в редакції Закону № 4170-IX від 19.12.2024); у зв`язку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною, за умови що за такою особою не здійснюється піклування (опіка) іншими особами; якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі у антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану (абзац шістнадцятий пункту 3 частини дванадцятої статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4063-IX від 20.11.2024); якщо їхнім близьким родичам (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 року - лютий 2014 року) (абзац сімнадцятий пункту 3 частини дванадцятої статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4063-IX від 20.11.2024). Відповідно до абзац п`ятнадцятого пункту 2 частини дванадцятої статті 26 в редакції Закону № 4170-IX від 19.12.20242 під час дії особливого періоду (крім періоду дії воєнного стану) військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах:необхідність здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також своїми батьками, які за висновком медико-соціальної експертної комісії, лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я чи рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, термін дії якого неодноразово продовжувався по теперішній час, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року і діє по теперішній час.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 Про загальну мобілізацію оголошено проведення загальної мобілізації. 11 квітня 2024 року Верховною Радою України прийнятий Закон України 3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», що набув чинності 18 травня 2024 року. Законом 3633-IX були внесені зміни до Закону Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію (далі - Закон №3633-ІХ).

Відповідно до п.186 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 в особливий період військовослужбовцям надаються відпустки, передбачені пунктами 17 - 19 статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин, відпустки для лікування у зв`язку з хворобою або відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) за висновком (постановою) військово-лікарської комісії військовослужбовцям, відрядженим до військових частин, задіяних до ведення воєнних (бойових) дій, у тому числі в антитерористичних операціях, надаються командирами таких військових частин за місцем тимчасового виконання службових обов`язків (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#Text).

Загальні положення щодо отримання та надання соціальних послуг, зокрема і постійного догляду, врегульовані Законом України «Про соціальні послуги». Порядок отримання акта встановлення здійснення догляду регулюється Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57. У Правилах зазначено, що акт встановлення факту здійснення догляду за іншою особою, яка потребує постійного догляду, складається на підставі звернення особи, яка здійснює догляд, до районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради із заявою про здійснення особою такого догляду. Відповідно до статті 19 Закону України «Про соціальні послуги» підставою для розгляду питання надання соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів є подання до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчого органу міської ради міст обласного значення, ради об`єднаної територіальної громади за місцем проживання/перебування особи: заяви особи або її законного представника про надання соціальних послуг; звернення, повідомлення інших осіб в інтересах осіб/сімей, які потребують соціальних послуг.

Правила подання заяви, звернення, повідомлення про надання соціальних послуг, призначення і виплати компенсації за догляд, що призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі, без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг особам із числа членів своєї сім`ї, визначені Порядком подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 859.

Верховний Суд у справі № 378/760/23 ЄДРСР 118070528 (позивач зазначав, що він є єдиною працездатною особою, яка за законом зобов`язана утримувати свого батька. Цей факт має юридичне значення, оскільки породжує виникнення прав та обов`язків, визначених Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу») зазначив: враховуючи, що законом визначений позасудовий порядок встановлення факту, який просив встановити заявник, апеляційний суд правильно вважав, що заява ОСОБА_1 не підлягає судовому розгляду.

Згідно зі статтею 198 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати. Стаття передбачає, що батьки продовжують бути зобов`язаними утримувати своїх дітей після досягнення ними повноліття за наявності сукупно таких обставин: дочка або син є непрацездатними; непрацездатні повнолітні діти потребують матеріальної допомоги; наявність у батьків можливості надати таку допомогу.Згідно з ст.200СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 СК України. Відповідно до ст.201 СК України щодо застосування норм цього Кодексу до відносин щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Для виникнення обов`язку матері, батька утримувати повнолітніх дочку, сина необхідна сукупність таких умов: повнолітні дочка, син є непрацездатними, тобто особами з інвалідністю І, ІІ чи ІІІ групи; потребують матеріальної допомоги: під якою розуміється неможливість самостійно забезпечити своє існування та недостатність державної допомоги, пенсії та допомоги у зв`язку з інвалідністю; матір, батько здатні утримувати повнолітніх дочку, сина, тобто їхній заробіток (доходи) дозволяють їм здійснювати таке утримання. Батьки, за загальним правилом, мають добровільно утримувати свою непрацездатну дитину. У разі відмови батьків від надання утримання аліменти можуть бути стягнені з них рішенням суду за позовом як самої дитини, так і того з батьків, з яким проживає дитина. Згідно із статтею 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

Добросовісною вважається поведінка, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Поведінкою, що суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (висновки Верховного Суду у справі № 357/11125/22).

Згідно із ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 24 Закону №2232 військова служба призупиняється для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували із Збройних Сил України та інших військових формувань або добровільно здалися в полон, якщо інше не визначено законодавством. Під час дії воєнного стану військова служба для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби чи дезертирували, не призупиняється (абзац перший частини другої статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4392-IX від 30.04.2025).

Матеріали справи не містять відомостей щодо оскарження наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 18.06.2023 №174 (є похідним від чинного/нескасованого наказу командування ВЧ НОМЕР_17 №306-РС від 12.06.2023), яким визначено, що головного сержанта ОСОБА_1 , начальника радіостанції Р-142Н інженерно-технічного взводу інженерно-технічної роти призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_17 від 12.06.2023 №306-РС на посаду сержанта резерву 47 запасної роти військової частини НОМЕР_4 , вважати таким, що вибув до нового місця служби 18.06.2023 виключити зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення.

Надаючи оцінку твердженню представника позивача, що лист ВЧ НОМЕР_2 підписаний неуповноваженою службовою особою і у листі неправильно відповідач зазначив узагальнену підставу звільнення позивача "за сімейними обставинами", суд зазначає про таке.

Верховний Суд у справі № 640/11938/20 ЄДРСР 96833075 щодо індивідуального акта-роз`яснення зазначив: відповідь, викладена у листі, містить правову позицію суб`єкта владних повноважень з конкретного кола питань, носить інформаційний характер та не створює для позивача чи інших осіб певних правових наслідків, відповідно, не порушує права та інтереси позивача.

Верховний Суд у постанові від 18.07.2019 у справі №826/2426/16 ЄДРСР 83104634 зазначив, що листи - це службова кореспонденція, вони не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз`яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не повинні містити нових правових норм, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Конституційний Суд зазначив, що ст. 55 Конституції України «не визначає, які саме рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади і місцевого самоврядування чи посадових і службових осіб можуть бути оскаржені, і встановлює принцип, відповідно до якого в суді можуть оскаржуватися будь-які рішення, дії та бездіяльність». Тим самим створено механізм реалізації конституційного права особи на судовий захист прав і свобод людини і громадянина. Звідси випливає, що Конституцією України гарантовано і забезпечено кожній людині і громадянину право на звернення до суду за захистом своїх прав чи свобод (ч. 9 п. 2 рішення Конституційного Суду України від 25.11.1997).

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого поданий позов.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові (постанова Верховного Суду від 15.08.2019 у справі № 1340/4630/18 ЄДРСР 83647809).

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення прав особи, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

За правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.04.2018 у справі №П/9901/137/18 (№800/426/17) під протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень варто розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Суд з огляду на відсутність доказів утримання лише батьком дітей та повідомлення (а.с.17 т.1) ОСОБА_1 листом від 30.05.2023 №217-503 (за підписом начальника відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_2 ) про необхідність підтвердження підстав для звільнення з військової служби, зокрема, щодо інших членів сім`ї для здійснення постійного догляду за повнолітньою донькою не встановив протиправної бездіяльності відповідача - військової частини НОМЕР_2 у спірних правовідносинах у травні 2023 р.

Матеріали справи не містять доказів про реагування позивача протягом місячного строку та/або іншого строку на отриманий лист з рекомендацією відповідача ВЧ НОМЕР_2 про підтвердження документами підстав для звільнення з військової служби.

Під час розгляду справи позивач був присутній в режимі відеоконференції у залі Христинівського районного суд Черкаської області, про проходження (відпустку) чи продовження ним військової служби у військовій частині НОМЕР_2 та/або будь-якій іншій частині не повідомив, проте пояснив, що з червня 2023 року (точну дату не згадав) здійснює догляд за донькою і не проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_15 .

Суд бере до уваги, що на час подання рапорту від 18.05.2023, на час звернення до Черкаського окружного адміністративного суду відповідачу ВЧ НОМЕР_18 не були відомі обставини, що встановлені рішенням Христинівського районного суду Черкаської області від 23.11.2023 у справі №706/1112/23, 2-о/706/50/23 (а.с.120-121 т.2), яке вступило в законну силу 26.12.2023.

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду.

Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21.

Оскільки невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові, то суд враховує, що матеріали справи не містять відомостей, що наказ командира військової частини НОМЕР_17 від 12.06.2023 №306-РС про призначення на посаду сержанта резерву 47 запасної роти військової частини НОМЕР_4 був скасований (змінений, відкликаний), ОСОБА_1 з 18.06.2023 не перебуває у штаті військової частини НОМЕР_10 , матеріали справи не містять доказів про утримання лише ОСОБА_1 повнолітньої доньки, яка є особою з інвалідністю І групи (рішення у справі №706/1112/23 набрало законної сили 26.12.2023), тому з огляду на баланс публічних інтересів в умовах дії режиму воєнного стану та приватних/особистих інтересів позивача у травні 2023 року за встановлених обставин суд не може вийти за межі заявлених позовних вимог.

Під час вирішення спору, з огляду на встановлені обставини, перевірені доводи і оцінені докази та з`ясовані конструкції норм чинного законодавства у спірних правовідносинах (підпункт г пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу з покликанням на ч.12 ст.26 Закону №2232 та вимоги частини другої статті 24 Закону №2232), суд не встановив порушеного права позивача військовою частиною НОМЕР_2 під час розгляду змісту рапорту з додатками від 18.05.2023 про звільнення з військової служби і дійшов висновку, про необгрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Згідно з ч. 5 ст. 139 КАС України позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п.12 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір, відповідач не надав доказів понесених судових витрат, тому відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 2, 5-16, 19, 73-78, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати не належать розподілу.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».

Копію рішення направити учасникам справи.

позивач: ОСОБА_1 [ АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 ];

відповідачі: військова частина НОМЕР_2 [ АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ]; військова частина НОМЕР_4 [ АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ], військова частина НОМЕР_6 [ АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ];

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: орган опіки та піклування виконавчого комітету Христинівської міської ради [вул. Соборна 30, м. Христинівка, Уманський район, Черкаська область, 20001, код ЄДРПОУ 04061582]; відділ освіти, культури, молоді та спорту Христинівської міської ради [вул. Соборна 47, м. Христинівка, Уманський район, Черкаська область, 20001, код ЄДРПОУ 43922034], служба у справах дітей Христинівської міської ради [вул. Соборна 30, м. Христинівка, Уманський район, Черкаська область, 20001, код ЄДРПОУ 43979604];

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: військова частина НОМЕР_8 [ АДРЕСА_10 , РНОКПП НОМЕР_19 ].

Рішення суду складене 27.06.2025 (протягом шести робочих днів з урахуванням відпустки, відрядження).

Суддя Лариса ТРОФІМОВА