Постанова

від 29.01.2025 по справі 910/2828/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2025 р. Справа№ 910/2828/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Тищенко О.В.

Тарасенко К.В.

за участю секретаря судового засідання Кузьмінської О.Р.,

за участю представника (-ів) згідно протоколу судового засідання від 29.01.2025

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Балфорт"

на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2024

у справі № 910/2828/24(суддя - Сівакова В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КВ Фешн Груп"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Балфорт"

про стягнення 928 311, 37 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.05.2024 позов задоволено частково. Провадження у справі в частині стягнення 825 101, 60 грн основного боргу закрито. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Балфорт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КВ Фешн Груп" 5 306, 86 грн пені та 12 456, 13 грн витрат по сплаті судового збору. В іншій частині в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, 03.07.2024 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") Товариство з обмеженою відповідальністю "Балфорт" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2024у справі № 910/2828/24, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 29.05.2024 року у справі №910/2828/24 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Балфорт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КВ Фешн Груп" 12 456, 13 грн витрат по сплаті судового збору. В цій частині ухвалити нове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Балфорт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КВ Фешн Груп" 83, 55 грн витрат по сплаті судового збору.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник вказує, що судом було задоволено позовні вимоги частково і стягнуто 5 306,86 грн. пені. В частині інших позовних вимог було відмовлено та закрито провадження.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що судом було задоволено позовні вимоги в розмірі, що становлять 0,6% від загального розміру пред`явлених позовних вимог, судовий збір підлягав пропорційному стягненню, тобто в розмірі 83,55 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.07.2024, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю.

Суддя Шаптала Є.Ю. з 06.07.2024 по 11.07.2024 перебував у відрядженні.

Суддя Тищенко О.В. 09.07.2024 перебувала у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/2828/24 та відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Балфорт" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2024 у справі № 910/2828/24 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

22.07.2024 від Господарського суду міста Києва до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи 910/2828/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Балфорт" пропущений строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2024 у справі № 910/2828/24. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Балфорт" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2024 у справі № 910/2828/24. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Балфорт" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2024 у справі № 910/2828/24 у судовому засіданні 04.09.2024. Зупинено рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2024 у справі № 910/2828/24.

22.08.2024 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") від Товариства з обмеженою відповідальністю "КВ Фешн Груп" надійшла заява в якій похивач просить суд розгляд справи №910/2828/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Балфорт" здійснювати за відсутності Позивача. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Балфорт" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2024 у справі № 910/2828/24 (суддя - Сівакова В.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КВ Фешн Груп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Балфорт" про стягнення 928 311, 37 грн. - залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2024 - без змін

28.08.2024 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Балфорт" адвоката Семенчук Оксани Антонівни до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про проведення засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

04.09.2024 розгляд справи не відбувся у зв`язку з перебуванням судді Тищенко з 14.08.2024 по 17.08.2024 у відрядженні, з 19.08 2024 по 23.08.2024, з 26.08.2024 о 30.08.2024, з 02.09.2024 по 06.09.2024 та з 09.09.2024 по 13.09.2024 у відпустці.

Суддя Шаптала Є.Ю. з 19.08.2024 по 30.08.2024 перебував у відпустці, а з 02.09 по 13.09.2024 перебував на лікарняному.

У зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 10.09.2024, про звільнення у відставку судді Північного апеляційного господарського суду Шаптали Є.Ю., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2024, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Тищенко О.В., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2024 прийнято справу № 910/2828/24 до провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Балфорт" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2024 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Тищенко О.В., Тарасенко К.В. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Балфорт" адвоката Семенчук Оксани Антонівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено. Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Балфорт" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2024 у справі № 910/2828/24 призначити в режимі відеоконференції на 16.10.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2024 відкладено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Балфорт" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2024 у справі № 910/2828/24 на 04.12.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 відкладено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Балфорт" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2024 у справі № 910/2828/24 на 29.01.2025.

У судове засідання, що відбулось 29.01.2025 з`явились представник відповідача, надав свої пояснення щодо суті спору та просив задовольнити вимоги викладені в його процесуальних документах. Позивач в судове засідання не з`явився, своїх представників не направив, про час, місце та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується інформацією з системи «Електронний суд».

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, оскаржуваним рішенням Господарського суду міста Києва від 29.05.2024 позов задоволено частково, провадження у справі в частині стягнення 825.101,60 грн основного боргу закрито, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Балфорт» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КВ Фешн Груп» 5 306,86 грн пені та 12 456,13 грн витрат по сплаті судового збору, в іншій частині в позові відмовити повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги з урахуванням своєчасно поданого відзиву та заперечень.

Так, рішення суду рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2024 оскаржується лише в частині розподілу судових витрат.

Згідно до ч. 4 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вже зазначено в постанові, приписами ч. 3 ст. 277 ГПК України встановлено виключний перелік підстав норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

Під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення в частині в частині задоволених позовних вимог та закриття провадження по справі.

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Балфорт", колегія суддів дійшла висновку, що вона підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Суд першої інстанції розподіляючи витрати по сплаті судового збору виходив з того, що відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому судом враховано ту обставину, що основний борг сплачений після відкриття провадження у справі.

Враховуючи викладене, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Балфорт» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КВ Фешн Груп» 12 456,13 грн витрат по сплаті судового збору

Проте, колегія суддів, дослідивши матеріали даної справи, вважає правові висновки суду першої інстанції помилковими та такими, що прийняті з невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".

Згідно із пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Наведеною нормою Закону України "Про судовий збір" передбачено повернення судового збору в разі закриття (припинення) провадження у справі.

Пунктом 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Так, судом першої інстанцій встановлено, що позивач звернувся з позовом про стягнення стягнення 928 311,37 грн., з яких 920 831,25 грн основного боргу та 7 480,12 грн пені.

Суд першої інстанцій провадження у справі в частині стягнення 825 101,60 грн основного боргу закрив, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

У постанові Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 903/181/19, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, викладено таку правову позицію: "лише висновок суду першої інстанції про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково свідчить про вирішення спору по суті розглянутих вимог. Натомість, у тому випадку, коли в резолютивній частині судового рішення зазначається про закриття провадження у справі щодо частини із заявлених вимог у зв`язку з відсутністю предмету спору, спір по суті у відповідній частині не вирішується, навіть якщо розгляд справи по суті закінчується ухваленням рішення суду, без постановлення відповідної ухвали, як окремого процесуального документа.

Відповідно, у такому разі (закриття провадження у справі щодо частини із заявлених вимог у резолютивній частині рішення) норма частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору, не застосовуються і не може бути підставою для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору у повному обсязі, в тому числі і щодо частини із заявлених вимог, за якою провадження було закрито.

Верховний Суд підкреслює, що у зазначеній нормі Господарського процесуального кодексу України йдеться про здійснення розподілу судових витрат між сторонами у справі у разі вирішення спору по суті. Водночас, така норма не застосовується, якщо Закон України "Про судовий збір" у такому випадку передбачає повернення судового збору з Державного бюджету України.

Зокрема, у пункті 5 частини 1 статті 7 цього Закону прямо встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях".

Подібний за змістом висновок щодо застосування приписів частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, пункту 5 частини 1 статті 7 Закон України "Про судовий збір" викладений у постанові Верховного Суду від 06.09.2021 у справі № 910/8775/20, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами скаржника, викладеними у касаційній скарзі, стосовно безпідставного стягнення судом першої інстанції, з відповідача на користь позивача судового збору з посиланням на положення частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, нарахованого виходячи із суми основного боргу (825 101,60 грн), в частині якого було закрито провадження у справі, та покладення судового збору незалежно від результатів вирішення спору на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір. Закриття провадження у справі є формою закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення, у зв`язку з чим результат вирішення спору відсутній. Відтак з урахуванням положень пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" наведений припис Господарського процесуального кодексу України застосований бути не може.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими твердження скаржника щодо неправильного застосування судом першої інстанції приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України без урахування приписів пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір".

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмір 13 924,67 грн за подання позовної заяви про стягнення 928 311,37 грн в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи подання позовної заяви в електронній формі позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 11 139,74 грн, який розраховується наступним чином 13 924,67 (судовий збір за позовні вимоги у розмірі 928 311,37 грн)* 0,8 (коефіцієнт для пониження відповідного розміру ставки судового збору).

Отже, 2 784,93 грн надмірно сплаченого судового збору за клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю "КВ Фешн Груп"" підлягає поверненню з Державного бюджету України.

У цій справі, яка переглядається, судом першої інстанції по суті було вирішено питання в частині пені у розмірі 5 306,86 грн та в частині відмови у задоволені позовних вимог у розмірі 97 902,91 грн, що разом складає 103 209,77 грн.

Сума судового збору за вирішені по суті позовні вимогу у розмірі 103 209,77 грн складає 1 238,52 грн.

Відповідно до приписів частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України відповідач за позовом зобов`язаний відшкодувати позивачу судовий збір лише в частині задоволених позовних вимог про стягнення 5 306,86 грн пені, тобто в сумі 63,68 грн.

В свою чергу, витрати по сплаті судового збору в сумі 9 901,22 грн відповідач за первісним позовом не зобов`язаний відшкодовувати позивачу, оскільки в цій частині судовий збір за клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю "КВ Фешн Груп"" підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, на підставі ст. 2, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 277 ГПК - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Балфорт" у даній справі та скасування рішення в частині розподілу судового збору та здійсненні нового розподілу судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що за подання апеляційної скарги Товариством з обмеженою відповідальністю "Балфорт" судовий збір не сплачувався, а тому розподіл за її подання і розгляд не здійснюється.

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281 - 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Балфорт" - задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2024 у справі № 910/2828/24 в частині розподілу судового збору - скасувати.

Здійснити новий розподіл судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Балфорт» (21036, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 25-А, офіс 507, код ЄДРПОУ 41719974) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КВ Фешн Груп» (02222, м. Київ, просп. Романа Шухевича, 2-Т, кабінет 1049, код ЄДРПОУ 44832261) 63 (шістдесят три гривні) 68 коп. витрат по сплаті судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 14.02.2025

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді О.В. Тищенко

К.В. Тарасенко