Постанова

від 20.02.2025 по справі 320/21645/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 320/21645/23

адміністративне провадження № К/990/39576/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 січня 2024 року (суддя: Басай О.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року (судді: Єгорова Н.М., Сорочко Є.О., Чаку Є.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Політичної партії «Команда Ігоря Сапожка - «Єдність» про визнання протиправним і скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Політичної партії «Команда Ігоря Сапожка - «Єдність» (далі - відповідач, ), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення від 28 листопада 2022 року № 1/2 Політичної ради політичної партії «Команда Ігоря Сапожка - «Єдність» про відкликання за народною ініціативою депутата Броварської міської ради Броварського району Київської області ОСОБА_1 , обраного на місцевих виборах 17 січня 2021 року шляхом висування від Київської обласної організації Політичної партії «Команда Ігоря Сапожка - «Єдність».

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачем зазначено, що підставою для внесення пропозиції про його відкликання як депутата Броварської міської ради Київської області стало неузгоджене голосуванні на сесії Броварської міської ради 17 листопада 2022 року щодо створення Тимчасової контрольної комісії щодо перевірки використання коштів місцевого бюджету. На думку політичної партії, це суперечило її Статуту та Програмі, завдало шкоди репутації та порушувало обов`язки депутата, передбачені пунктом 1 частини першої статті 10 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад». Однак позивач заперечує факт необхідності погодження винесення цього питання на розгляд сесії 17 листопада 2022 року з Головою фракції ОСОБА_2 , зазначаючи, що відповідне засідання фракції не проводилося, а будь-яких письмових вказівок від Голови фракції він не отримував.

Крім того, позивачем зазначено, що відповідно до частини першої статті 38 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», ініціювати відкликання депутата має право місцева організація політичної партії, від якої його було обрано. У розглядуваному випадку цим правом скористалася Київська обласна організація Політичної партії «Команда Ігоря Сапожка «Єдність», хоча Статут партії (пункти 5.11-5.16) не передбачають відповідних повноважень для обласного осередку. Згідно з пунктами 6.1 та 6.2.4 Статуту, такі рішення має ухвалювати виключно вищий керівний орган партії - З`їзд партії, що у цьому випадку зроблено не було.

Також позивачем наголошено, що під час прийняття оскаржуваного рішення було грубо порушено гарантії його прав як депутата місцевої ради, визначені статтею 48 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», оскільки ані обласним осередком політичної партії, ані відповідачем позивача не було належним чином повідомлено про дату та місце проведення засідань, на яких розглядалося питання щодо його відкликання, про ухвалене рішення він дізнався лише постфактум із соціальної мережі Facebook

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 січня 2024 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, вважав, що оскаржуване рішення прийняте вищим керівним органом партії - Політичною радою, що відповідає підпункту 6.3.1 пункту 6.3 Статуту партії, а також статті 41 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», а також на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавством України.

Судом апеляційної інстанції зазначено, що Політична рада Політичної партії «Команда Ігоря Сапожка - «Єдність» є уповноваженим вищим керівним органом партії, який має право розглядати пропозиції про відкликання депутата і прийняття рішення про відкликання депутата з міської ради на підставі положень Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» та Статуту партії.

Крім того, судом апеляційної інстанції зауважено, що протокол № 2 засідання Політичної ради Політичної партії «Команда Ігоря Сапожка - «Єдність» від 28 листопада 2022 року містить обґрунтування рішення про відкликання депутатів Броварської міської ради Броварського району Київської області, зокрема ОСОБА_1 за народною ініціативою, а саме: порушення Статуту та програми партії, заподіяння шкоди її репутації, втрата депутатами зв`язку з місцевим осередком партії, а також невідповідність їхньої діяльності принципам та положенням Програми партії, що відповідно до пунктів 2, 3 статті 37 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», є законною підставою для відкликання депутатів за народною ініціативою.

Відповідаючи на аргументи позивача щодо недоведеності факту порушення партійної дисципліни, судом апеляційної інстанції підкреслено, що в рамках перевірки правомірності рішення вищого керівного органу політичної партії суд не може втручатися у дискреційні повноваження та впливати на свободу вільного вибору керівництва партії щодо ставлення до тих чи інших дій депутатів, обраних шляхом висування місцевою організацією політичної партії. Завданням суду є саме перевірка дотримання визначеної законодавством процедури прийняття рішення про відкликання депутата за народною ініціативою.

Судом першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, критично оцінено твердження позивача, що ініціювати питання про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою мав виключно З`їзд партії. Як зазначено у рішенні суду першої інстанції, порядок відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою врегульований розділом V Закону України «Про статус депутатів місцевих рад». Відповідно до частин першої та другої статті 38 цього Закону, право вносити таку пропозицію, не раніше ніж через рік з моменту набуття депутатом повноважень, має, зокрема, місцева організація політичної партії, від якої його було обрано.

При цьому, з посиланням на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 12 жовтня 2023 року у справі № 500/3175/22, судом першої інстанції наголошено, що рішення зборів (конференції) місцевої організації політичної партії про внесення пропозиції вищому керівному органу політичної партії щодо відкликання депутата місцевої ради належить до внутрішньо-організаційної діяльності політичної партії та її місцевої організації і є їх виключною компетенцією. Зазначено, що таке саме по собі не спричиняє його відкликання з посади депутата, оскільки воно підлягає розгляду вищим керівним органом політичної партії, який вирішує питання про підтримку або відхилення цієї пропозиції

Судом апеляційної інстанції відхилено аргументи позивача про те, що під час прийняття оскаржуваного рішення було порушено гарантії його прав як депутата місцевої ради, передбачені статтею 48 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад». З цього приводу судом зауважено, що законодавство передбачає обов`язок повідомлення депутата виключно про дату, час та місце зборів (конференції) місцевої організації політичної партії, на яких розглядатиметься питання щодо його відкликання. Однак законодавство не передбачає обов`язок керівного органу політичної партії особисто повідомляти депутата про розгляд питання щодо його відкликання, а лише визначає його право бути присутнім під час розгляду вищим керівним органом політичної партії такого питання.

При цьому судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачу було надіслано письмове повідомлення про проведення Конференції Київської обласної організації Політичної партії «Команда Ігоря Сапожка - «Єдність» із зазначенням дати, часу та місця її проведення, а також інформацією про його право на гарантований виступ. Повідомлення було відправлено на електронну пошту (ІНФОРМАЦІЯ_1) 24 листопада 2022 року о 20:11, що підтверджується відповідною роздруківкою з поштового сервісу. Судом звернуто увагу, що дана електронна адреса була зазначена самим позивачем у позовній заяві та апеляційній скарзі як один із засобів зв`язку.

Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування

ОСОБА_1 , не погоджуючись з рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 січня 2024 року та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року у цій справі, звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Скаржник просить скасувати ці судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційну скаргу подано з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328, а також пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України у взаємозв`язку з пунктом 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Скаржник обґрунтовує касаційну скаргу відсутністю висновку Верховного Суду щодо застосування та системного тлумачення статей 10, 37 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» у співвідношенні із процедурою, встановленою частиною дев`ятою статті 38, частини другої статті 39, частин 7, 9 статті 41 цього Закону в контексті обґрунтованості підстав відкликання депутатів місцевої ради за народною ініціативою, а також щодо застосування абзацу 3 частини першої статті 48 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» в контексті належного письмового повідомлення місцевого депутата про дату, час і місце проведення зборів (конференції) місцевої організації політичної партії, на яких розглядатиметься питання про внесення пропозиції щодо його відкликання.

Скаржник просить Верховний Суд надати відповідь на такі питання:

(1) чи повинен суд оцінювати не лише дотримання процедури відкликання депутатів місцевих рад за народною ініціативою, а й обґрунтованість підстав для відкликання депутата. Зокрема, чи повинен суд виходячи з положень статті 2 КАС України здійснювати системне тлумачення норм статей 10, 37 у співвідношенні із процедурою, встановленою частиною дев`ятою статті 38, частиною другою статті 39, частин 7, 9 статті 41 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад»;

(2) чи вважається належним письмове повідомлення (абзац 3 частини першої статті 48 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад») місцевого депутата про дату, час і місце проведення зборів (конференції) місцевої організації політичної партії, на яких розглядатиметься питання про внесення пропозицій щодо його відкликання направлення такого повідомлення виключно на електронну адресу місцевого депутата, з огляду на вимоги статей 73, 94 та 99 КАС України, за відсутності доказів своєчасного направлення та отримання такого повідомлення поштовим зв`язком чи іншим способом.

Наполягаючи на неправильному застосуванні судами попередніх інстанцій статей 10, 37 у взаємозв`язку із частиною сьомою статті 41 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», скаржник вказує на те, що однією із підстав оскарження рішення політичної партії від 28 листопада 2022 року було те, що ОСОБА_1 вказав про відсутність у протоколі № 2 від 28 листопада 2022 року засідання Політичної ради Політичної партії «Команда Ігоря Сапожка «Єдність» та самому рішенні від 28 листопада 2022 року чітко визначених та доведених фактів порушень партійної дисципліни, передбачених пунктом 1 частини першої статті 10 та пунктами 2 та 3 частини першої статті 37 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».

Суди попередніх інстанцій констатували формальне дотримання процедури проведення Конференції Київської обласної організації Політичної партії «Команда Ігоря Сапожка «Єдність» 25 листопада 2022 року та засідання Політичної ради Політичної партії від 28 листопада 2022 року. Водночас суди не надали оцінки змістовній обґрунтованості рішення про відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою. При цьому в протоколі від 28 листопада 2022 року №2, і в оскаржуваному рішенні від 28 листопада 2022 року №3/2, відсутній опис обставин та критеріїв невідповідності діяльності депутата ОСОБА_1 вимогам Статуту партії та її Програми. Крім того, у матеріалах справи відсутня Програма політичної партії, що унеможливило оцінку законності рішення відповідача.

Скаржник вважає, що суди в цій справі самоусунулися від оцінки фактичних обставин справи та підстав для відкликання депутата, звівши свою мотивацію до неможливості втручання у внутрішньоорганізаційні питання вищого політичного органу партії. Позиція суду апеляційної інстанції, відповідно до якої суд не може втручатися у дискреційні повноваження керівництва політичної партії щодо оцінки дій депутатів, обраних шляхом висування місцевою організацією політичної партії, за доводами скаржника, суперечить позиції Верховного Суду в постановах від 29 грудня 2020 року у справі № 819/151/18, від 02 листопада 2023 року у справі №460/37812/22 та від 31 липня 2024 року у справі №380/9838/22.

У зазначених рішеннях Верховний Суд наголосив, що предметом судового контролю може бути рішення політичної партії про відкликання місцевого депутата за народною ініціативою і позивач має право на захист та перевірку судом дотримання здійсненої щодо нього відповідачем регламентованої законом процедури та правил відкликання депутата. Натомість, підстави та правила відкликання місцевих депутатів, як вказує скаржник, унормовані статтями 10 та 37 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».

Скаржник вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій помилково обмежилися аналізом виключно процедурних аспектів відкликання депутату за народною ініціативою, передбачених статтями 38, 39, 41 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», і не надали оцінки змістовній обґрунтованості такого рішення відповідно до статей 10 та 37 зазначеного Закону, як цього вимагають статті 2, 90 та 322 КАС України.

Порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, скаржник вбачає в тому, що суд апеляційної інстанції встановив обставини, які мають істотне значення для розгляду справи, на підставі неповного дослідження доказів щодо сповіщення позивача про проведення конференції Київської обласної організації Політичної партії «Команда Ігоря Сапожка «Єдність» 25 листопада 2022 року.

Зокрема, цей суд констатував відсутність порушень у направленні позивачу повідомлення електронною поштою, що, на думку скаржника, є неправомірним, оскільки суперечить вимогам Закону України «Про статус депутатів місцевих рад». Скаржник зазначає, що фактично суд застосував до діяльності політичної партії, яка виступає суб`єктом управлінських повноважень, аналогію закону.

Скаржник зазначає, що навіть якщо електронне повідомлення розглядати як рівнозначне письмовому поштовому відправленню, необхідним є належне підтвердження особи відправника та доказ отримання повідомлення адресатом. Позивач не заперечує, що електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1 належить йому, проте електронне повідомлення було надіслано з адреси ІНФОРМАЦІЯ_3, тоді як, відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, офіційною електронною адресою Київської обласної організації Політичної партії «Команда Ігоря Сапожка «Єдність» є ІНФОРМАЦІЯ_2. Це свідчить про те, що повідомлення надійшло з невідомої електронної адреси, і позивач не мав жодного обов`язку відстежувати чи відкривати кореспонденцію з такої адреси, оскільки не міг передбачити її надходження.

Таким чином, скаржник наполягає, що направлення відповідачем письмового повідомлення з електронної адреси, яка не є офіційно зареєстрованою, свідчить про недотримання гарантій місцевого депутата, визначених статтею 48 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».

Крім того, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою опис вкладення у поштове відправлення АТ «Укрпошта» (Повідомлення про проведення конференції КОО ПП «Команда Ігоря Сапожка «Єдність») на 25 листопада 2022 року о 17:00 щодо ініціювання питання про відкликання депутата БМР ОСОБА_1 , а також поштову накладну № 0740030198062, відправлену 24 листопада 2022 року о 09:31 на ім`я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач не отримував вказане поштове відправлення. Натомість? суд не перевірив належність зазначеної адреси позивачу, а також не дослідив добросовісність дій відповідача, що є критично важливим у контексті дотримання наказу Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року № 958, яким затверджено «Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень» (День + 2 доби для місцевої кореспонденції). Він наполягає, що об`єктивно не міг прибути 25 листопада 2022 року на конференцію при направленні тільки 24 листопада 2022 року такого поштового повідомлення.

Окремо скаржник вказує на порушення норм процесуального права судом першої інстанції, зокрема те, що згідно з матеріалами справи, відповідач направив через систему «Електронний суд» відзив на позов разом із додатками 09 серпня 2023 року. Водночас зазначені документи з`явилися в системі «Електронний суд» лише 11 березня 2024 року, тобто вже після ухвалення судом першої інстанції рішення від 26 січня 2024 року.

При цьому суд першої інстанції у своєму рішенні від 25 січня 2024 року зазначив, що відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву. Вказане твердження суперечить матеріалам справи, що свідчить про розгляд справи з порушенням вимог статей 9, 72- 76, 90 КАС України.

Позиція інших учасників справи

Від відповідача відзив на касаційну скаргу не надходив, що відповідно до приписів частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.

Рух касаційної скарги

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року (судді: Загороднюк А.Г., Єресько Л.О., Соколов В.М.) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 січня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року у справі № 320/21645/23.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду (суддя: Загороднюк А.Г.) від 19 лютого 2025 року призначено справу до розгляду.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

ОСОБА_1 1984 року народження, є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Ватутінським РУ ГУ МВС України в місті Києві.

Постановою Броварської міської територіальної виборчої комісії від 27 січня 2021 року №218 ОСОБА_1 був зареєстровай депутатом Броварської міської ради Броварського району Київської області VIII скликання, обрані у єдиному територіальному окрузі на повторних виборах депутатів Броварської міської ради Броварського району Київської області 17 січня 2021 року шляхом висування від Київської обласної організації Політичної партії «Команда Ігоря Сапожка - «Єдність».

Відповідно до протоколу засідання Ради Київської обласної організації Політичної партії «Команда Ігоря Сапожка - «Єдність» від 23 листопада 2022 року №1/11-23 на 25 листопада 2022 року скликано Конференцію Київської обласної організації Політичної партії «Команда Ігоря Сапожка - «Єдність» для розгляду питання щодо ініціювання відкликання депутатів Броварської міської ради Броварського району Київської області зокрема ОСОБА_1 , які були висунуті Київською обласною організацією.

23 листопада 2022 року Київською обласною організацією політичної партії «Команда Ігоря Сапожка - «Єдність» на виконання частини першої статті 1 статті 48 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» сформовано повідомлення ОСОБА_1 про проведення конференції 25 листопада 2022 року о 17:00 за адресою 07403, Київська область, м. Бровари, вул. Олега Онікієнка, 8-А, актова зала, яке направлено позивачу на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 24 листопада 2022 року.

Згідно з протоколом Конференції Київської обласної організації політичної партії «Команда Ігоря Сапожка - «Єдність» від 25 листопада 2022 року, на конференцію прибуло 27 з 32 членів Політичної партії «Команда Ігоря Сапожка - «Єдність», які обліковуються в Київській обласній організації. Більш ніж 2/3 (25) голосів членів партії прийнято рішення про внесення пропозицій про відкликання депутатів Броварської міської ради Броварського району Київської області, зокрема ОСОБА_1 .

Повідомленням від 26 листопада 2022 року Броварську міську територіальну виборчу комісію Броварського району Київської області проінформовано про прийняте на Конференції рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата ОСОБА_1 та додано витяг з протоколу Конференції від 25 листопада 2022 року.

Відповідно до протоколу від 28 листопада 2022 року №2 засідання Політичної ради політичної партії «Команда Ігоря Сапожка - «Єдність» на засіданні були присутні 3 з 5 членів Політичної ради, в тому числі голова партії - Сапожко І.В., прийнято одноголосне рішення «ЗА» про відкликання депутата Броварської міської ради Броварського району Київської області ОСОБА_1 , обраного на місцевих виборах 17 січня 2021 року шляхом висування від Київської обласної організації Політичної партії «Команда Ігоря Сапожка - «Єдність» за народною ініціативою.

Результати засідання Політичної ради Політичної партії «Команда Ігоря Сапожка - «Єдність» викладено рішенням від 28 листопада 2022 року №1/2, яким відкликано депутата Броварської міської ради Броварського району Київської області ОСОБА_1 , обраного на місцевих виборах 17 січня 2021 року шляхом висування від Київської обласної організації Політичної партії «Команда Ігоря Сапожка - «Єдність» за народною ініціативою.

Уважаючи протиправними рішення Політичної ради Політичної партії «Команда Ігоря Сапожка - «Єдність» від 28 листопада 2022 року №1/2, позивач звернувся до суду з позовом.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий статус депутата сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради (далі - місцева рада) як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та рівноправного члена місцевої ради, гарантії депутатської діяльності та порядок відкликання депутата місцевої ради визначає Закон України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11 липня 2002 року № 93-IV (далі - Закон №93-IV, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 93-IV депутат місцевої ради набуває свої повноваження в результаті обрання його до ради відповідно до Закону України «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів».

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону № 93-IV повноваження депутата місцевої ради припиняються достроково за наявності перелічених підстав, засвідчених офіційними документами, без прийняття рішення відповідної ради у разі, зокрема його відкликання за народною ініціативою у встановленому цим Законом порядку.

Підстави та порядок відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою врегульовані у розділі V Закону № 93-IV.

Так, статтею 37 цього Закону визначено, що підставами для відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою можуть бути: 1) порушення депутатом місцевої ради положень Конституції України і законів України, що встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили; 2) пропуск депутатом місцевої ради протягом року більше половини пленарних засідань ради або засідань постійної комісії, невиконання ним без поважних причин обов`язків депутата місцевої ради у виборчому окрузі, передбачених статтею 10 цього Закону; 3) невідповідність практичної діяльності депутата місцевої ради основним принципам і положенням передвиборної програми місцевої організації політичної партії, від якої його обрано депутатом, чи програмі політичної партії, від місцевої організації якої його обрано; 4) невиконання депутатом місцевої ради передбачених статтею 16 цього Закону зобов`язань звітувати перед виборцями та проводити зустрічі з ними; 5) невходження депутата, обраного в багатомандатному виборчому окрузі, до фракції місцевої організації партії, за виборчим списком якої він обраний, або припинення членства депутата місцевої ради у фракції.

Згідно з частинами першою, дев`ятою статті 38 Закону № 93-IV право вносити пропозицію про відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою (не раніше ніж через рік з моменту набуття таких повноважень) мають місцева організація політичної партії, від якої його обрано депутатом, а також громадяни України, які є виборцями відповідного виборчого округу.

Рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою місцевою організацією політичної партії, від якої його обрано депутатом, приймається на зборах (конференції) цієї організації, які проводяться у порядку, передбаченому статутом політичної партії. Таке рішення приймається не менше ніж двома третинами голосів присутніх учасників (делегатів) зборів (конференції).

Про дату, час і місце проведення зборів (конференції), на яких буде розглядатися питання про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, місцева організація політичної партії повідомляє засоби масової інформації. Порядок акредитації представників засобів масової інформації на таких зборах (конференції) визначає організатор заходу.

Як обумовлено частиною другою статті 39 Закону № 93-IV, у триденний строк після дня проведення зборів (конференції) місцевої організації партії, на яких було прийняте рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, така організація партії повідомляє територіальну виборчу комісію, яка встановила результати відповідних місцевих виборів, про факт проведення зборів (конференції). До повідомлення додається витяг з протоколу зборів (конференції), в якому зазначаються дата, місце проведення зборів (конференції), кількість їх учасників (делегатів), хід обговорення питання про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, результати голосування, зміст прийнятого рішення.

Голова, а в разі його відсутності - заступник голови, а в разі відсутності голови та його заступника - секретар територіальної виборчої комісії на наступний день з дня одержання повідомлення про проведення зборів виборців чи зборів (конференції) місцевої організації політичної партії, на яких було прийняте рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, інформує депутата та місцеву раду.

Протокол зборів (конференції), на яких було прийняте рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, місцевою організацією політичної партії надсилається політичній партії для розгляду питання про відкликання депутата місцевої ради її вищим керівним органом.

Відповідно до частин сьомої - дев`ятої статті 41 Закону № 93-IV вищий керівний орган політичної партії розглядає звернення територіальної виборчої комісії щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою чи протокол зборів (конференції) місцевої організації політичної партії, на якому прийнято рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, та приймає рішення про відкликання такого депутата за народною ініціативою або про відмову в задоволенні цієї пропозиції.

Рішення вищого керівного органу партії, прийняте відповідно до її статуту, передається до відповідної територіальної виборчої комісії, яка інформує про зміст рішення ініціативну групу.

На підставі рішення вищого керівного органу політичної партії про відкликання депутата, обраного шляхом висування місцевою організацією політичної партії, за народною ініціативою, а у разі якщо депутат був обраний шляхом самовисування, - на підставі свого рішення, передбаченого частиною п`ятою цієї статті, відповідна територіальна виборча комісія зобов`язана у порядку, передбаченому Виборчим кодексом України, визнати обраним депутатом наступного за черговістю кандидата у депутати від місцевої організації політичної партії або призначити проміжні вибори депутата у відповідному багатомандатному виборчому окрузі.

Гарантії прав депутата місцевої ради при розгляді питання про його відкликання визначені статтею 48 Закону № 93-IV та полягають, серед іншого, у наступному.

Про дату, час і місце проведення зборів (конференції) місцевої організації політичної партії, на яких буде розглядатися питання про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, місцева організація політичної партії письмово повідомляє депутата, щодо якого розглядатиметься відповідне питання. Такий депутат має право на гарантований виступ на зборах (конференції) до моменту прийняття відповідного рішення для пояснення своєї позиції. Неприбуття на збори (конференцію) депутата місцевої ради, який був належним чином повідомлений про них, не перешкоджає розгляду питання про внесення пропозиції щодо його відкликання за народною ініціативою.

Депутат місцевої ради має право бути присутнім під час розгляду вищим керівним органом політичної партії звернення територіальної виборчої комісії щодо його відкликання за народною ініціативою чи протоколу зборів (конференції) місцевої організації політичної партії, на якому прийнято рішення про внесення пропозиції щодо його відкликання, та при прийнятті відповідного рішення, а також на засіданнях територіальної виборчої комісії при розгляді нею питань, що стосуються його відкликання.

Депутат місцевої ради має право давати пояснення щодо суті питань стосовно його діяльності, робити відповідні заяви на засіданнях ради та її органів, зборах виборців, зборах (конференціях) об`єднань громадян. У встановленому законодавством порядку депутат місцевої ради може використовувати для роз`яснення своєї позиції засоби масової інформації.

Депутат має право звернутися до місцевої ради з усною або письмовою заявою з приводу обставин, що стали підставою для порушення питання про його відкликання.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд нагадує, що згідно з положеннями статті 341 КАС України як суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку з ухваленням Політичною радою Політичної партії «Команда Ігоря Сапожка - «Єдність» рішення від 28 листопада 2022 року №3/2, яким вирішено відкликати депутата Броварської міської ради Броварського району Київської області ОСОБА_1 , обраного на місцевих виборах 17 січня 2021 року від Київської обласної організації Політичної партії «Команда Ігоря Сапожка - «Єдність», за народною ініціативою.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що рішення від 28 листопада 2022 року №3/2 прийнято Політичною радою Політичної партії «Команда Ігоря Сапожка - «Єдність» на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавством України.

Суди спростували твердження позивача про те, що згідно з пунктами 6.1 та 6.2.4 Статуту ініціювати питання про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою мав виключно З`їзд партії, вказавши, що відповідно до частини першої статті 38 Закону № 93-IV правом ініціювати питання про відкликання депутата наділена наділена місцева організація політичної партії, від якої його було обрано.

Щодо доводів позивача про порушення партійної дисципліни, суд апеляційної інстанції підкреслив, що в межах перевірки правомірності рішення вищого керівного органу політичної партії суд не має права втручатися в дискреційні повноваження керівництва політичної партії щодо оцінки дій депутатів.

Суд апеляційної інстанції також відхилив доводи позивача про порушення гарантій його прав як депутата місцевої ради, передбачених статтею 48 Закону України № 93-IV, через ненадання йому письмового повідомлення про проведення зборів (конференції) місцевої організації партії, вказавши, що таке повідомлення позивачу було надіслано на його електронну пошту.

У доводах касаційної скарги скаржник наполягає на неправильному застосуванні положень статей 10, 37 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» у поєднанні з частиною дев`ятою статті 38, частиною другою статті 39, частинами 7, 9 статті 41 цього Закону стосовно обґрунтованості підстав для відкликання депутатів місцевої ради за народною ініціативою, а також щодо застосування положень абзацу 3 частини першої статті 48 цього Закону в контексті належного письмового повідомлення депутата про дату, час і місце проведення зборів (конференції) місцевої організації партії, на яких розглядатиметься питання про його відкликання.

У межах цього касаційного провадження перед Верховним Судом поставлено такі питання:

чи повинен суд оцінювати не лише дотримання процедури відкликання депутатів місцевих рад за народною ініціативою, а й обґрунтованість підстав для відкликання депутата, зокрема, чи повинен суд виходячи з положень статті 2 КАС України здійснювати системне тлумачення норм статей 10, 37 у співвідношенні із процедурою, встановленою частиною дев`ятою статті 38, частиною другою статті 39, частин 7, 9 статті 41 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад»;

чи вважається належним письмове повідомлення місцевого депутата про дату, час і місце проведення зборів (конференції) місцевої організації політичної партії, на яких розглядатиметься питання про внесення пропозицій щодо його відкликання згідно з абзацом 3 частини першої статті 48 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» направлення такого повідомлення виключно на електронну адресу місцевого депутата, за відсутності доказів своєчасного направлення та отримання такого повідомлення поштовим зв`язком чи іншим способом.

Відповідаючи на доводи заявника касаційної скарги про те, що під час перевірки рішення Політичної ради Політичної партії «Команда Ігоря Сапожка - «Єдність» від 28 листопада 2022 року №3/2 суди повинні були здійснити системне тлумачення норм статей 10, 37 Закону № 93-IV та оцінити зміст оскаржуваного рішення, а також перевірити наявність підстав для відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, визначених частиною першою статті 37 Закону № 93-IV, Верховний Суд зазначає таке.

Згідно з положеннями Закону № 93-IV, повноваження депутата місцевої ради припиняються достроково без прийняття рішення відповідної ради у разі його відкликання за народною ініціативою.

Підстави для відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою чітко визначені статтею 37 цього Закону, і ці підстави є вичерпними. Відкликання може бути здійснене тільки в межах цих передбачених законом підстав.

Для відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою місцева організація партії на зборах (конференції) цієї організації приймає відповідне рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, про що повідомляє відповідну територіальну виборчу комісію.

Прийняте рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, місцева організація політичної партії надсилає політичній партії для розгляду питання про відкликання депутата місцевої ради її вищим керівним органом.

Вищий керівний орган політичної партії розглядає протокол зборів (конференції) місцевої організації політичної партії, на якому прийнято рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, та приймає рішення про відкликання такого депутата за народною ініціативою або про відмову в задоволенні цієї пропозиції, яке передає до відповідної територіальної виборчої комісії.

На підставі рішення вищого керівного органу політичної партії відповідна територіальна виборча комісія ухвалює рішення про визнання обраним депутатом наступного за черговістю кандидата у депутати від місцевої організації політичної партії або призначення проміжних виборів депутата у відповідному багатомандатному виборчому окрузі.

Викладене свідчить, що процедура відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою є чітко врегульованою на законодавчому рівні, з визначеними підставами та порядком реалізації.

Верховний Суд неодноразово надавав оцінку як рішенням зборів (конференції) місцевої організації політичної партії, так і рішенням вищого керівного органу партії в процедурі відкликання депутатів місцевих рад за народною ініціативою у контексті їхньої природи.

Зокрема, у постанові від 12 жовтня 2023 року у справі № 500/3175/22 Верховний Суд зазначив, що рішення зборів (конференції) місцевої організації політичної партії про внесення пропозиції вищому керівному органу політичної партії щодо відкликання депутата місцевої ради саме по собі не спричиняє його відкликання з посади депутата, оскільки воно у подальшому розглядається вищим керівним органом політичної партії, за наслідками чого вирішується питання про відкликання депутата за народною ініціативою або про відмову в задоволенні цієї пропозиції. У цьому випадку рішення зборів (конференції) належать до внутрішньоорганізаційної діяльності політичної партії та її місцевої організації і є їх виключною компетенцією, а втручання з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування або їх посадових осіб у створення і внутрішню діяльність політичних партій та їх структурних утворень забороняється законом, за винятком передбачених Законом України «Про політичні партії в Україні» випадків, і суди не належать до органів, які відповідно до цього Закону можуть здійснювати контроль за діяльністю політичних партій, то заявлені позовні вимоги не можуть бути предметом судового розгляду.

Аналогічні висновки Верховний Суд виклав також у постановах від 19 лютого 2024 року у справі №380/4165/22, у постанові від 31 липня 2024 року у справі № 380/9838/22.

У постанові від 31 липня 2024 року у справі № 380/9838/22 Верховний Суд одночасно надав оцінку й рішенню вищого керівного органу партії, як заключного етапу у процедурі відкликання депутата місцевої ради, зазначивши, що рішення Політичної ради політичної партії про відкликання за народною ініціативою депутата є остаточним рішенням вищого керівного органу політичної партії про відкликання депутата, що, відповідно, може мати наслідком зміну складу місцевої ради. Отже, таке рішення, може бути самостійним предметом судового розгляду, а заявлені позовні вимоги [про його скасування] - предметом розгляду адміністративного суду.

Аналогічні висновки були викладені у постановах Верховного Суду від 29 грудня 2020 року у справі №819/151/18, від 02 листопада 2023 року у справі №460/37812/22 та від 30 вересня 2024 року у справі №380/4166/22, на які посилається позивач у касаційній скарзі.

У постанові від 30 вересня 2024 року у справі № 380/4166/22 Верховний Суд також зазначив, що, ураховуючи правову природу процедури відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою та наслідків, які настають для відповідного депутата, гарантії прав депутатів мають бути дотримані усіма учасниками такого роду правовідносин, як вищим керівним органом політичної партії, місцевою організацією політичної партії, територіальною виборчою комісією тощо. Водночас депутат, щодо якого вирішується питання про відкликання, має дотримуватися визначених процедурою обов`язків і показати іншим учасникам правовідносин готовність сумлінно їх виконувати та реалізовувати надані права. У межах перевірки правомірності рішення вищого керівного органу політичної партії суд не може втручатися у дискреційні повноваження та впливати на свободу вільного вибору керівництва партії щодо ставлення до тих чи інших дій депутатів, обраних шляхом висування місцевою організацією політичної партії, натомість до повноважень суду належить саме перевірка дотримання визначеної законодавством процедури прийняття рішення про відкликання депутата за народною ініціативою.

Аналогічну позицію Верховний Суд підтримав у постанові від 12 вересня 2024 року у справі №640/21435/22.

Отже, висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 12 жовтня 2023 року у справі №500/3175/22, від 30 вересня 2024 року у справі № 380/4166/22 та від 12 вересня 2024 року у справі №640/21435/22, зводяться до того, що політичні партії мають виключне право вирішувати питання щодо відкликання депутатів місцевих рад за народною ініціативою. Суди не повинні втручатися в дискреційні повноваження політичних партій та впливати на свободу вільного вибору керівництва партії в питанні ставлення до дій депутатів, обраних шляхом висування місцевою організацією політичної партії, оскільки ці питання є складовою внутрішньої організації та політичної діяльності партії.

Судовий контроль у таких справах має обмежуватися перевіркою законності встановленої законом процедури відкликання депутатів місцевих рад за народною ініціативою, що, зокрема, може включати перевірку дотримання строків ініціювання та ухвалення рішення, належність повноважень ініціаторів відкликання, законність процедури проведення засідань відповідних органів партії, відповідність прийнятого рішення вимогам закону.

Водночас оцінка змісту рішення про відкликання депутатів місцевих рад за народною ініціативою, включаючи його обґрунтованість із точки зору політичної доцільності чи відповідності діяльності депутата внутрішнім вимогам політичної партії, є виключною компетенцією вищого керівного органу політичної партії.

Відповідно, суд не повинен підміняти собою керівний орган політичної партії, втручаючись у питання підставності відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою та оцінюючи мотиви такого відкликання, а має зосередитися лише на перевірці дотримання встановленої законодавством процедури прийняття відповідного рішення уповноваженими органами.

З урахуванням викладеного, Верховний Суд підтверджує правильність висновку суду апеляційної інстанції про те, що в рамках перевірки правомірності рішення вищого керівного органу політичної партії суд не може втручатися у дискреційні повноваження керівництва політичної партії щодо оцінки дій депутатів, обраних шляхом висування місцевою організацією політичної партії.

Позиція скаржника про те, що зазначений висновок суперечить висновкам Верховного Суду у постановах від 29 грудня 2020 року у справі №819/151/18, від 02 листопада 2023 року у справі №460/37812/22 та від 30 вересня 2024 року у справі №380/4166/22, де підкреслено, що особа має право на захист та перевірку судом здійсненої щодо нього відповідачем регламентованої законом процедури та правил відкликання депутата, є безпідставою.

У зазначених постановах Верховний Суд справді наголосив на праві особи на захист та судову перевірку дотримання процедури та правил відкликання депутата. Однак це не означає, що суд має втручатися у політичні та організаційні рішення політичної партії щодо оцінки конкретних підстав для відкликання депутата. Крім того, у згаданих постановах Верховний Суд не надав відповідь на те, що суд вправі оцінювати доцільність чи мотиви ухвалення рішення про відкликання депутата за народною ініціативою.

Відповідаючи на доводи заявника касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення абзацу 3 частини першої статті 48 Закону № 93-IV, унаслідок чого дійшов помилкового висновку, що направлення на електронну адресу депутата повідомлення про дату, час і місце проведення зборів (конференції) місцевої організації політичної партії, на яких розглядатиметься питання про внесення пропозицій щодо його відкликання є належним письмового повідомлення позивача депутата та відповідає його гарантованим правам, Верховний Суд зазначає таке.

Гарантії депутатської діяльності визначені прав депутата місцевої ради при розгляді питання про його відкликання визначені статтею 48 Закону № 93-IV.

Зокрема, відповідно до абзацу 3 частини першої цієї статті, місцева організація політичної партії, яка ініціює відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, зобов`язана письмово повідомити депутата про дату, час і місце проведення зборів (конференції), на яких буде розглядатися питання його відкликання. Депутат має право на гарантований виступ на зборах (конференції) до моменту прийняття відповідного рішення для пояснення своєї позиції.

При цьому, якщо депутат, будучи належним чином повідомленим про збори (конференцію), не з`явився на них, це не є перешкодою для розгляду питання про його відкликання.

Суд апеляційної інстанції встановив, що Київська обласна організація Політичної партії «Команда Ігоря Сапожка - «Єдність» направила позивачу письмове повідомлення про проведення конференції, на якій розглядалося питання про внесення пропозиції щодо його відкликання. У повідомленні були зазначені дата, час і місце проведення заходу, а також наголошувалося на праві позивача на гарантований виступ.

Повідомлення було направлено 24 листопада 2022 року о 20:11 на електронну адресу позивача (ІНФОРМАЦІЯ_1), що підтверджується роздруківкою з поштового сервісу.

Апеляційний суд також відзначив, що ця електронна адреса була вказана самим позивачем у позовній заяві та апеляційній скарзі як один із засобів зв`язку.

У постанові від 12 вересня 2024 року у справі № 640/21435/22 Верховний Суд зазначив, що суть повідомлення зводиться до обов`язкової обізнаності депутата про день час та місце скликання відповідної конференції з метою надання йому можливості скористатись своїм правом на гарантований виступ.

При цьому Верховний Суд підкреслив, що норми Закону № 93-IV передбачають необхідність письмового повідомлення депутата, щодо якого буде вирішуватись питання щодо внесення пропозиції про його відкликання, про дату, час і місце проведення зборів (конференції) місцевої організації політичної партії, однак не визначають відповідний спосіб такого повідомлення. Тому, направлення такого письмового повідомлення засобами електронного поштового зв`язку на адресу позивачки не суперечить нормам цього Закону.

У касаційній скарзі позивач заперечує проти факту належного його повідомлення про дату, час і місце проведення зборів (конференції), на якому розглядалося питання його відкликання місцевої ради за народною ініціативою, оскільки електронне повідомлення було надіслано з адреси «ІНФОРМАЦІЯ_3», тоді як, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, офіційною електронною адресою Київської обласної організації Політичної партії «Команда Ігоря Сапожка «Єдність» є «ІНФОРМАЦІЯ_2».

Верховний Суд зазначає, що повідомлення було направлене на електронну адресу позивача (ІНФОРМАЦІЯ_1), приналежність якої він сам підтвердив у касаційній скарзі. Направлення такого повідомлення на електронну адресу позивача, з урахуванням висновку Верховного Суду у справі № 640/21435/22, вказує на виконання місцевою організацією політичної партії обов`язку, передбаченого абзацом 3 частини першої статті 48 Закону № 93-IV, для забезпечення гарантій позивача як депутата в процедурі його відкликання.

Сумніви позивача щодо офіційності електронної адреси відправника не свідчать про неналежне виконання цього обов`язку.

З огляду на викладене Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що під час прийняття оскаржуваного рішення на етапі розгляду питання про відкликання депутата місцевою організацією політичної партії не було порушено гарантій його прав, передбачених статтею 48 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».

Іншим доводам касаційної скарги Суд оцінку не надає, оскільки такі зводяться до незгоди з наданою судами оцінкою обставинам справи. Однак, до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, адже об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування норм права.

Твердження скаржника про те, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою опис вкладення у поштове відправлення АТ «Укрпошта» (Повідомлення про проведення конференції КОО ПП «Команда Ігоря Сапожка «Єдність») на 25 листопада 2022 року о 17:00 щодо ініціювання питання про відкликання депутата БМР ОСОБА_1 , а також поштову накладну № 0740030198062, відправлену 24 листопада 2022 року о 09:31 на ім`я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , не мають самостійного правового значення, а тому Судом не оцінюються.

Посилання скаржника на порушення судом першої інстанції норм процесуального права через неврахування відзиву відповідача є безпідставними. Сам скаржник зазначає, що відповідач направив відзив на позов з додатками через систему «Електронний суд» 09 серпня 2023 року, проте ці документи з`явилися в системі лише 11 березня 2024 року, тобто вже після ухвалення судом рішення 26 січня 2024 року. Отже, суд об`єктивно не мав можливості взяти їх до уваги. Відповідач, як учасник справи, мав належним чином контролювати подання процесуальних документів і вживати необхідних заходів для їх своєчасного врахування судом. Відтак, наведені обставини не свідчать про порушення судом першої інстанції вимог статей 9, 72- 76, 90 КАС України

Таким чином, переглянувши судові рішення судів першої та апеляційної інстанції у межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд не встановив підстав для скасування оскаржуваних цих судових рішень.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За правилами пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 січня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року у справі №320/21645/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач судді А.Г. Загороднюк Л.О. Єресько В.М. Соколов