Рішення

від 14.02.2025 по справі 462/8269/24

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 462/8269/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

14 лютого 2025 року Залізничний районний суд міста Львова у складі:

головуючого судді Кирилюка А. І.,

за участю секретаря судового засідання Алекберової Я. Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Шевченківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання батьківства та внесення змін до актового запису,

встановив:

Позовні вимоги.

Уповноважений представник позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Кізюн О. М., 29.10.2024 року (вх. № 24356) через систему «Електронний суд» (документ сформований 29.10.2024 року) звернулася у Залізничний районний суд м. Львова із позовною заявою до Шевченківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,у якій просить суд:

- визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Херсон Херсонської області

- внести зміни до актового запису про народження № 08 від 11.01.2019 року, складеного Каховським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, а саме у графі «батько» змінити з « ОСОБА_4 , громадянин України» на « ОСОБА_1 , громадянин України», змінити по батькові дитини з « ОСОБА_3 » на « ІНФОРМАЦІЯ_7 », прізвище дитини з « ОСОБА_3 » на « ІНФОРМАЦІЯ_7 ».

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що у 2010 році ОСОБА_1 та ОСОБА_2 почали проживати разом однією сім`єю без реєстрації шлюбу та вести спільне господарство. ІНФОРМАЦІЯ_2 , у них народився син - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії - НОМЕР_1 , виданого Каховським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонські області 11.01.2019 року. Оскільки, під час вагітності та після народження сина ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не спілкувалися, остання зареєструвала дитину відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, а саме: у графі «батько» зазначила - ОСОБА_4 . Приблизно через рік, після народження сина сторона позивача знову почали проживати разом однією сім`єю. 17.08.2024 року, сторона позивача зареєстрували шлюб. З огляду на зазначене сторона позивача звернулася до Шевченківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою про визнання батьківства. У даній заяві просили внести зміни до актового запису про народження № 08 від 11.01.2019 року, складеного Каховським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонського області на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв`язку із визнанням батьківства та повторно видати свідоцтво про народження дитини. 13 вересня 2024 року отримали відмову в якій зазначено, що батько дитини, начебто, визнає батьківство з метою ухилення від призову та легального виїзду за кордон. Позивач зазначає, що на підставі довідки військово - лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 від 20 лютого 2023 року за № 4/874 його визнано непридатним до військової служби за станом здоров`я. На підставі вказаної довідки ОСОБА_1 знято з військового обліку військовозобов`язаних про що зроблено відповідний запис у військовий квиток, а саме: знято з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_5 24 лютого 2023 року на підставі ст. 37 ч. 6 п. 3 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» за станом здоров`я. З огляду на перелічені вище обставини, визнаючи батьківство відносно свого старшого сина, ОСОБА_1 ніяким чином не можу ухилятися від призову, а тим більше для легального виїзду за кордон. За таких обставин позивачі звернулись до суду з позовом, тому просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Рух справи в суді.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.10.2024 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Кирилюка А. І. (а.с. 21).

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 30.10.2024 року заяву було залишено без руху, у зв`язку з її істотними недоліками (а.с. 22-25).

05.11.2024 року (вх. № 24840) уповноважений представник позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Кізюн О. М., клопотання (документ сформований у системі «Електронний суд» 11.07.2024 року) про долучення доказів у якій усунула недоліки позовної заяви (а.с. 27-45).

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 06.11.2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити у порядку загального позовного провадження. З метою виконання вимог ч. 1 ст. 189 ЦПК України розпочато підготовче провадження у справі (а.с. 46-47).

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 21.01.2025 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті (а.с. 65-66).

Позиція сторін по справі.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та їх уповноважений представник ОСОБА_9 у судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомленими про дату, час та місце проведення судового засідання, про причини неявки суд не повідомили, однак, 14.02.2025 року (вх. № 3636) уповноважений представник позивачів - адвокат Кізюн О. М. подала письмове клопотання у якому вимоги позовної заяви підтримали, просила розгляд справи проводити без її участі, не заперечила щодо ухвалення заочного рішення.

Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у судове засіданні не забезпечив явку представника, проте 10.02.2025 року (вх. № 3232) від останнього надійшло клопотання, про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

За таких обставин, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України враховуючи відсутність заперечень сторони позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено у порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши справу у порядку позовного провадження за наявними у справі матеріалами, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, зокрема те, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до положень ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зі змісту ст. 76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - достатності.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Встановлені судом фактичні обставини справи.

Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 стверджується, що сторони знаходяться у шлюбі з 17.08.2024 року, який зареєстрований у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 2125 (а.с. 6).

Згідно копії Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого Каховським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонські області 11 січня 2019 року встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_3 , актовий запис № 08, батьком якого записаний ОСОБА_4 , а матір`ю ОСОБА_10 (а.с. 6 зворот).

Відповідно до копії військового квитка ОСОБА_1 знято з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_5 24 лютого 2023 року на підставі ст. 37 ч. 6 п.3 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» за станом здоров`я. (а.с. 7).

Згідно копії довідки військово - лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 від 20 лютого 2023 року за № 4/874 ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби за станом здоров`я. (а.с. 16 зворот).

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відомості про батька записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України (а.с. 41-42).

Окрім цього, судом встановлено, що Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстицї заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 10.09.2024 року у якій останні просили внести зміни до актового запису про народження № 08 від 11.01.2019 року, складеного Каховським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонського області на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв`язку із визнанням батьківства та повторно видати свідоцтво про народження дитини було повернуто (а.с. 43-44).

Окрім цього, у матеріалах справи міститься: копія довідки від 28.02.2024 № 1306-5003139762 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи видана ОСОБА_1 ; копія довідки від 12.10.2023 № 1306-7501726161 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи видана ОСОБА_3 ; копія довідки від 12.10.2023 № 1306-7501726162 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи видана ОСОБА_10 ; копія довідки від 05.11.2024 року №54 видана Закладом дошкільної освіти №94 про те, що ОСОБА_3 відвідує заклад дошкільної освіти; фотоматеріали; копія договору оренди квартири АДРЕСА_1 від 01.10.2021 року.

Відповідачем пояснень та доказів на спростування наведеного до суду не надано.

Застосоване судом законодавство при розгляді справи.

Статтею 51 Конституції України, ч. 2, 3 ст. 5 Сімейного кодексу України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду.

Положеннями ч. 1, 2 ст. 128 СК України встановлено, що за відсутності заяви, право на подання якої встановлено ст. 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у ст. 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Зважаючи на положення ч. 2, 4 ст. 10 ЦПК України суд також враховує норми ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції у усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

ЄСПЛ прагне у питанні встановлення батьківства врахувати не тільки інтереси біологічного батька, але й перш за все, інтереси самої дитини. Тому, суд, як орган державної влади, здійснюючи правосуддя поряд з вирішенням конкретних правових спорів реалізує державну політику в тому числі в сфері охорони дитинства. Держава через свої судові органи сприяє підтвердженню юридичного зв`язку між дитиною та іншими особами не стільки заради підтвердження власне біологічного походження скільки прагнучи створити для дітей, народжених поза шлюбом, можливість виховання у повній сім`ї. Суд приймає до уваги те, що встановлення батьківства породжує низку юридичних наслідків, серед яких виникнення взаємних прав та обов`язків дитини і батьків.

Відповідно до роз`яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2008 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», за нормою ст. 213, 215 ЦПК України, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити усі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року № 52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 року 96/5 та зареєстровано у Міністерстві юстиції України 14.01.2011 року за № 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

Відповідно до п. 2.16.4 Розділу ІІ Правил на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Застосовані судом наведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Аналогічні положення містяться у ст. 15, 16 ЦК України, за якими кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з вимогами ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 року 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.01.011 року за № 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

За положеннями ст. 134 СК України на підставі заяви осіб, зазначених у ст. 126, 127 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.

Висновки суду.

Надаючи оцінку аргументам позивачів суд звертає увагу на те, що Сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази у їх сукупності.

Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Враховуючи наведене, суд прийшов до переконання, що заявлені вимоги за позовом, підлягають задоволенню.

На підставі ст. 4, 12, 13, 76-81, 258-259, 263-265, 280-283, Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Шевченківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання батьківства та внесення змін до актового запису - задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Херсон Херсонської області

Внести зміни до актового запису про народження № 08 від 11.01.2019 року, складеного Каховським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, а саме у графі «батько» змінити з « ОСОБА_4 , громадянин України» на « ОСОБА_1 , громадянин України», змінити по батькові дитини з « ОСОБА_3 » на « ІНФОРМАЦІЯ_7 », прізвище дитини з « ОСОБА_3 » на « ІНФОРМАЦІЯ_7 ».

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів, у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України).

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості щодо сторін у справі (учасники процесу):

Позивач: ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 );

Позивач: ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 );

Відповідач: Шевченківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Код ЄДРПОУ: 33286099, адреса: 79007, м. Львів, вул. Котлярська, 6);

Повний текст судового рішення складено 24.02.2025 року.

Суддя/підпис/

Згідно з оригіналом.

Суддя: