Вирок

від 24.02.2025 по справі 347/241/24

ВЕРХОВИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа№347/241/24

Провадження № 1-кп/938/13/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2025 року селище Верховина

Верховинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12023091190000407 від11.09.2023року,про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, пенсіонера,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч.4 ст.246 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , будучи службовою особою, умисно з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для себе використав службове становище всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди інтересам держави, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.364 КК України.

Кримінальне правопорушення скоїв при таких обставинах.

ОСОБА_4 , працюючи на посаді старшого майстра лісу Рожинського лісництва Косівського районного підприємства «Райагроліс», яка пов`язана з виконанням організаційно-розпорядчихфункцій, оскільки керує роботою майстрів лісу, в тому числі щодо охорони і захисту лісів від самовільних рубок, тобто будучи службовою особою, 11.09.2023 року з метою отримання будь-якої неправомірної вигоди для себе використав своє службове становище всупереч інтересам служби шляхом надання усної вказівки місцевому жителю ОСОБА_6 здійснити порубку дерев у лісовому масиві в адміністративних межах с.Малий Рожин Косівського району на території ділянки №7 кварталу №3 обходу №1 вищевказаного лісництва, яка входить до природно-заповідного фонду.

Цього ж дня ОСОБА_6 , який не мав умислу та не усвідомлював суспільно-небезпечний характер своїх дій, виконуючи вказівку старшого майстра лісу Рожинського лісництва Косівського РП «Райагролісгосп» ОСОБА_4 , на території ділянки №7кварталу №3обходу №1вказаного лісництва,яка входитьдо природно-заповідногофонду, здійснив незаконну порубку 3 сироростучих дерев породи бук діаметром 23,29,35 см.

Відповідно до висновку судової інженерно-екологічної експертизи № СЕ-19/109-23/10926-ФХЕД від 22.09.2023 року внаслідок проведення незаконної порубки дерев у лісовому масиві на території природно-заповідного фонду на території обходу № 1 кварталу № 3 ділянки № 7 Рожинського лісництва РП «Райагроліс» заподіяно шкоду державі в особі Кутської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області в загальному розмірі 246490 гривень 20 копійок.

Таким чином, внаслідок вищевказаного діяння ОСОБА_4 спричинено інтересам держави в особі Кутської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області істотну шкоду в розмірі 246490 гривень 20 копійок, яка більш як у 100 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Крім того, органом досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачувачується у незаконній порубці дерев у лісах на території природно-заповідного фонду, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.246 КК України.

Зокрема, ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він, будучи старшим майстром лісу Рожинського лісництва Косівського районного підприємства «Райагроліс», будучи службовою особою підприємства, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, діючи умисно, 11.09.2023 року, в порушення вимог Інструкції про застосування порядку установлення лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а саме без затверджених Міндовкіллям відповідних лімітів, вчинив незаконну порубку дерев на об`єктах природно-заповідного фонду, що спричинило тяжкі наслідки за наступних обставин. Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконну порубку дерев старший майстер лісу ОСОБА_4 11.09.2023 року приблизно о 11.00 годин надав усну казівку місцевому жителю ОСОБА_6 , прибути до лісового масиву на території с. Малий Рожин Кутської територіальної громади Косівського району Івано-Франківської області, присілок «Гавин», де у подальшому ОСОБА_6 за вказівкою старшого майстра лісу ОСОБА_4 , не маючи умислу та не усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, оскільки діяв за вказівкою старшого майстра лісу, всупереч встановленому порядку охорони, раціонального використання і відтворення лісових насаджень, як важливого елементу навколишнього природного середовища, без спеціального дозволу використання лісових ресурсів, за допомогою привезеної із собою вищевказаної бензопили, шляхом повного відокремлення стовбура від кореня до ступеня припинення росту, здійснив незаконну порубку 3 (трьох) сироростучих дерев породи бук з діаметрами пнів у корі біля шийки кореня: 23см, 29см, 35см. загальною кубомасою 1 м 3, після чого був виявлений дільничними офіцерами поліції Косівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, а його діяльність була припинена. Згідно висновку судової інженерно-екологічної експертизи № СЕ-19/109-23/10926-ФХЕД від 22.09.2023 року внаслідок проведення незаконної порубки дерев у лісовому масиві, на території природно-заповідного фонду, адміністративних межах села Малий Рожин Кутської територіальної громади Косівського району Івано-Франківської області, на території обходу № 1 кварталу № 3 ділянки № 7 Рожинського лісництва Косівського районного підприємства «Райагроліс» заподіяно шкоду лісу в загальному розмірі 246490 гривень 20 копійок. Внаслідок проведення незаконної порубки лісу ОСОБА_4 заподіяно шкоду державі в особі Кутської селищної ради Косівського районуІвано-Франківської області, в загальному розмірі 246 490 гривень 20 копійок, чим спричинено тяжкі наслідки.

У судовому засіданні обвинувачений вказав, що вину визнає частково, а саме не визнає вини у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст.246 КК України, оскільки не вчиняв самовільної рубки дерев, та визнає частково вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України, оскільки не був на місці події та не проконтролював дії ОСОБА_6 . Цивільний позов прокурора також не визнає. Обвинувачений показав, що приблизно за 1,5-2 тижні перед цією подією, тобто до 11.09.2023 року, він зустрів ОСОБА_7 старосту Малорожинського старостинського округу, яка попросила його завчасно заготовити та завести дрова для сільської ради. В зв`язку з цим він та його брат ОСОБА_8 попросили ОСОБА_9 заготовити машину дров для сільської ради з порубочних та верхівкових залишків, вітроломів від дерев. ОСОБА_6 приступив до цієї роботи. 11.09.2023 року до нього, тобто обвинуваченого, зателефонував ОСОБА_6 , який сказав, що вітроломів немає. Йому він, тобто обвинувачений, відповів, врубати 2-3 «чирсаки» (сухостійні дерева). Приблизно через годину після цього зателефонував до нього майстер лісу ОСОБА_8 , який повідомив, що працівниками поліції виявлено незаконну порубку дерев. Вийшовши на місце події (незаконної рубки), виявили, що ОСОБА_10 було повалено три сироростучі дерева. Крім того, обвинувачений пояснив, що всі квартали Рожинського лісництва Косівського РП «Райагроліс», у тому числі й той, де ОСОБА_10 зрубав три дерева, належать до природно-заповідного фонду. У 2023 році не дозволялася рубка дерев у межах природно-заповідного фонду, в тому числі й на території Рожинського лісництва. Йому, тобто обвинуваченому, відомий порядок заготівлі та виписки дров. Зокрема, фізична або юридична особа звертається зі заявою до керівництва РП «Райагроліс», яке видає накладну на виписку дров, один екземпляр якої поступає до нього, тобто обвинуваченого, як старшого майстра лісу. Обвинувачений зазначив, що до нього не поступала накладна на відпуск дров сільській раді. Він звернувся до ОСОБА_11 для заготівлі дров для сільської ради, оскільки в РП «Райагроліс» відсутні працівники, які повинні цим займатися.

Потерпілий - Кутська селищна рада Косівського району явку свого представника в судове засідання не забезпечила, подала заяву про розгляд цієї справи у вісутності її представника, зазначивши, що цивільний позов про відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням вчиненим ОСОБА_4 , просить задоволити в повному обсязі (а.с.68 т.1).

Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні показав, що працює дільничним офіцером поліції Косівського РВП. 11.09.2023 року він з колегою здійснювали обхід, почули звук пили, пішли туди, де побачили ОСОБА_9 з бензопилою та ОСОБА_13 , який стояв з конем. Вказані особи повідомили, що заготовляють дрова для сільської ради, їм не вистачало деревини на дрова, тому зателефонували до ОСОБА_14 , який їм сказав допиляти в лісі, що вони зробили. На місці події вже було зрубано 3 дерева. У телефонному режимі староста ОСОБА_15 повідомила, що вона не замовляла дрова. Надалі на місце події прибули ОСОБА_16 та ОСОБА_8 . Спочатку ОСОБА_16 повідомив, що дерева зрубані за його погодженням для сільської ради.

Аналогічні показання надав у судовому засіданні свідок ОСОБА_17 старший дільничний офіцер поліції Косівського РВП.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні зазначив, що майстер лісу (технік) запросив його заготовити на сільську раду машину дров з вітряків, сухостою, тобто з такої деревини, яка вже була повалена на землю. Він, тобто свідок, погодився. Йому в цьому допомагав ОСОБА_18 . Збираючи деревину, зрозумів, що сухостійної деревини на машину не вистачає, тому зателефонував до ОСОБА_14 та повідомив про це. ОСОБА_16 відповів йому, тобто свідку, щоб спилити 2-3 дерева твердої породи (бук) на дрова. Після зауваження обвинуваченого свідок у судовому засіданні уточнив, що ОСОБА_16 по телефону сказав йому спиляти «гниляки». Він, тобто свідок, спилив 3 дерева породи бук, а потім надійшли працівники поліції.

Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні вказав, що до нього прийшов ОСОБА_6 і попросив допомогти потягати дрова. Вони обоє пішли до лісу в присілок Гавин села Малий Рожин Косівського району, де почали тягати «вершаки», тобто колоди, які вже були на землі. Але таких колод не ставало для машини. Тоді ОСОБА_20 зателефонував до техніка ОСОБА_14 . Він, тобто свідок, чув розмову між ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , оскільки останній розмовляв на гучномовці. ОСОБА_23 сказав ОСОБА_24 , що не вистачає колод на машину. ОСОБА_16 відповів, що спиліть 2 бука, але не уточняв, які саме дерева (сироростучі, сухостійні, «гниляки») слід спилити. Потім ОСОБА_23 спилив дерева, розпилив їх, а він, тобто свідок, потягав. Надалі туди прибули працівники поліції.

Свідок ОСОБА_25 у судовому засіданні показав, що він є майстром лісу в Малому Рожині та братом обвинуваченого. У той день він перебував на роботі. Зателефонував дільничний офіцер поліції та повідомив, що скоєно лісопорушення на участку ОСОБА_26 . Він, тобто свідок, зателефонував до техніка ОСОБА_14 , тобто свого брата, з яким надалі вирушили до місця події. Коли туди прийшли, то на місці злочину застали ОСОБА_6 та ОСОБА_13 , а також виявили зрубаними 3 сироростучі дерева породи бук. За ними відразу прибули слідчі. На місці події була бензопила, але не було фіри (підводи) чи вантажного автомобіля. Він, тобто свідок, заміряв пні. На місці події брат сказав, що він зрубав ці дерева, але ОСОБА_27 не міг був цього зробити фізично, бо прибув туди разом із ним, тобто свідком. У той день брат ОСОБА_27 був неадекватний, бо їм стало відомо, що на війні загинув племінник. Перед цим ОСОБА_28 звернулася до нього, тобто свідка, щодо заготівлі дров на сільську раду, і відповів їй, що є сухостій (вітроломи) і можна заготовити. Він, тобто свідок, з братом пішли до ОСОБА_10 , щоб той заготовив сухостій (залишки, які вже на землі були) на дрова для сільської ради. ОСОБА_10 погодився.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показала, що вона працює старостою Малорожинського старостинського округу. Восени 2023 року вона випадково зустріла ОСОБА_4 біля старостату, якому нагадала, щоб вони не затягували зі заготівлею дров. Вона, як посадова особа Малорожинського старостинського округу, не уповноважена звертатися до Райагролісгоспу щодо закупівлі дров, що належить до компетенції Кутської селищної ради.

Винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України, повністю доведена також дослідженими в судовому засіданні належними та допустимими доказами, а саме:

-протоколом огляду місця події від 11.09.2023 року з фототаблицями (а.с.126-131 т.1), з якого вбачається, що оглядом місця події є лісовий масив на участку Гавин с.Малий Рожин Косівського району Івано-Франківської області, а саме квартал 3 ділянка 7 Рожинського лісництва Косівського РП «Райагроліс», де виявлено пні 3-х дерев породи бук діаметром 23,29,35 см; при огляді присутній чоловік, який назвався ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель с.Малий Рожин Косівського району, а також присутні старший майстер лісу та майстер лісу Рожинського лісництва Косівського РП «Райагроліс» ОСОБА_4 та ОСОБА_8 ; на запитання, хто вчинив незаконну порубку дерев, ОСОБА_4 відповів, що він це зробив за допомогою бензопили марки «Крафт», зробив незаконну рубку дерев для потреб сільської ради с.Малий Рожин; дозвільних документів для рубки дерев немає; за результатами огляду місця події вилучено бензопилу марки «Крафт»;

-додатком до протоколу огляду місця події від 11.09.2023 року відеозаписом його проведення ( а.с.132 т.1), на якому зафіксовано особу чоловічої статі в поліцейській формі та ще 3-х осіб чоловічої статі; на задньому фоні зафіксовано коня та ще одну особу чоловічої статі; поліцейський зазначає, що сьогодні 11.09.2023 року проводиться огляд місця події в кварталі №3, ділянка №7 Рожинського лісництва Косівського Райагролісгоспу; надалі на пропозицію поліцейського особи чоловічої статі представляються, як 1) ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель с.Малий Рожин, 2) старший майстер лісу Рожинського лісництва ОСОБА_4 , 3) майстер лісу Рожинського лісництва ОСОБА_8 ; на запитання поліцейського, хто вчинив незаконну порубку лісу, ОСОБА_4 вказав: «Я вчинив», а ОСОБА_23 рукою показав на ОСОБА_4 ; також ОСОБА_4 ствердив, що «я особисто пиляв на сільську раду» бензопилою Крафт; на запитання поліцейського, чи може ОСОБА_4 показати, які дерева він спилив, той відповів, що «покажем»; надалі ОСОБА_4 головою махнув до ОСОБА_6 , який вирушає, а за ним ОСОБА_8 , ОСОБА_16 , поліцейський; усі рухаються лісовим масивом; приходять до двох пнів від свіжозрубаних дерев, які розташовані майже поруч один з одним; заміряють їх діаметр 23 та 29 см; поліцейський вказує, що пні від дерев породи бук без маркування; у подальшому усі знову рухаються лісовим масивом, доходять до ще одного пня від свіжозрубаного дерева, його діаметр 35 см; діаметрів усіх 3-х пнів заміряв ОСОБА_8 ;

-протоколом огляду від 10.10.2023 року персонального нагрудного відеореєстратора поліцейського (а.с.146-148 т.1) та додатком до нього - відеозаписом за 11.09.2023 року (а.с.149 т.1), знятим з вищевказаного технічного засобу, з яких вбачається, що зафіксовано рух у лісовому масиві, попереду йде особа чоловічої статі, на одязі якого ззаду на плечах мається напис «поліція»; наближаються до стоячих двох коней коричневого кольору; на землі наявна хаосом деревина; чути звук бензопили, доходять до особи чоловічої статі, працівник поліції представляється, як дільничний офіцер поліції Косівського РВП ОСОБА_12 , а особа чоловічої статі ОСОБА_10 , який повідомляє, що це йде на сільську раду; у ході подальшої розмови підходить ще одна особа чоловічої статі; на запитання поліцейського, чи відведена у вказаному місці рубка, чи клеймовані дерева, ОСОБА_10 відповідає, що йому це не відомо, що він робочий працівник і його найняли для виконання роботи, ця подія відома техніку; відеозапис припинений через технічні причини;

-протоколом слідчого експерименту від 28.12.2023 року (а.с.188-191 т.1) та додатком до нього - відеозаписом його проведення (а.с.192 т.1), який проводився з участю свідка ОСОБА_6 та понятих ОСОБА_29 , ОСОБА_30 в лісовому масиві; під час слідчого експертимента ОСОБА_6 розказав, що ОСОБА_4 запросив його заготовити дрова на сільську раду; під час заготівлі дров ним було виявлено, що дров не вистачає, тому він зателефонував до ОСОБА_4 і повідомив його про це; ОСОБА_4 сказав йому, тобто ОСОБА_6 , щоб він спилив 2-3 дерева; далі ОСОБА_6 показав місця, де він зрізав дерева за вказівкою ОСОБА_4 ; на запитання поліцейського, чи ОСОБА_4 казав йому, які дерева рубати, ОСОБА_6 відповів, що ні, тому він вирішив спилити дерева, які були ближче до дороги;

-листом Косівського РП «Райагроліс» від 12.09.2023 року (а.с.11 т.2), листом НПП «Гуцульщина» від 30.01.2024 року №59/9 (а.с.3 т.2), указом Президента України «Про створення національного природного парку «Гуцульщина» від 14.05.2002 року №456/20002 з додатками (а.с.4-6 т.2), актом приймання-передачі матеріальних цінностей від 23.08.2002 року, затвердженого Міністром екології та природних ресурсів України 20.09.2002 року (а.с.7-8 т.2), переліком кварталів Косівського РП «Райагроліс», що включаються до складу національного природного парку «Гуцульщина» без вилучення (а.с.9-10 т.2), з яких вбачається що ділянка №7кварталу №3обходу №1 Рожинського лісництва Косівського РП «Райагроліс» належить до природно-заповідного фонду, а саме до національного природного парку «Гуцульщина», оскільки відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про природно-заповідний фонд» до природно-заповідного фонду України належать національні природні парки;

-висновком експерта від 22.09.2023 року №СЕ-19/109-23/10926-ФХЕД (а.с.137-145 т.1), відповідно до якого розмір шкоди, заподіяною незаконною порубкою лісу на території природно-заповідного фонду кварталу 3 ділянки 7 обходу 1 Рожинського лісництва Косівського РП «Райагроліс» складає 246490 гривень 20 копійок, в тому числі незаконною порубкою сироростучого дерева породи бук діаметром пня 23 см 46715 гривень 40 копійок, сироростучого дерева породи бук діаметром пня 29 см 73845 гривень 78 копійок, сироростучого дерева породи бук діаметром пня 35 см 125929 гривень 02 копійки;

-протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 09.10.2023 року з описом речей і документів, які були на підставі ухвали слідчого судді Косівського районного суду від 26.09.2023 року (а.с.150-151 т.1), вилучені в Косівському РП «Райагроліс» (а.с.152-154 т.1), а саме установчих документів вказаного підприємства та документів, пов`язаних з прийняттям на роботу, переведенням ОСОБА_4 та виконанням ним своїх службових обов`язків;

-свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Косівське районне підприємство «Райагроліс» (а.с.155 т.1) та статутом вказаного підприємства (а.с.156-160т.1), з яких вбачається, що його засновником є Косівська районна рада, тобто що вказана юридична особа є підприємством комунальної власності;

-наказом директора Косівського РП «Райагроліс» від 11.03.2014 року №67-к (а.с.162 т.1), яким ОСОБА_4 прийнято на роботу в Рожинське лісництво на посаду майстра лісу;

-наказом директора Косівського РП «Райагроліс» від 02.10.2019 року №140-к (а.с.164 т.1), яким ОСОБА_4 переведено з посади майстра лісу Рожинського лісництва на посаду старшого майстра лісу Рожинського лісництва з 02.10.2019 року;

-посадовою інструкцією старшого майстра лісу, затвердженою директором Косівського РП «Райагроліс», з якою ОСОБА_4 ознайомлений (а.с.166 т.1), відповідно до якої старший майстер лісу керує роботою майстрів лісу, інструктує їх, здійснює постійний контроль за виконанням ними своїх обов`язків; повинен добре знати межі своєї дільниці, обходів проводить ревізію обходів; проводить під керівництвом лісничого охорону і захист лісів від самовільних рубок; керувати рубками догляду за лісом та рубками головного користування; приймати участь при відводі лісосік;

-актом закріплення обходу №1 від 04.07.2023 року, затвердженого директором Косівське РП «Агроліс» (а.с.170 т.1), згідно з яким старший майстер лісу ОСОБА_4 передав майстру лісу ОСОБА_25 обхід №1;

-табелем робочого часу за вересень 2023 року Рожинського лісництва Косівського РП «Райагроліс» (а.с.187 т.1), з якого вбачається, що ОСОБА_4 11.09.2023 року відпрацював 8 годин;

-листом старости Малорожинського старостинського округу ОСОБА_31 від 30.01.2024 року №4/1-10/2 (а.с.205 т.1), яким повідомляється, що Малорожинський старостинський округ до Косівського РП «Райагроліс» з приводу заготівлі дров для опалення приміщення старостату не звертався;

-листом Косівського РП «Райагроліс» від 22.12.2023 року №166/12 (а.с.201 т.1), з якого вбачається, що в період 2022-2023 років Малорожинська сільська рада Косівського району та Кутська селищна рада в інтересах зазначеної сільської ради з приводу заготівлі дров на опалення приміщення не зверталася; рубка дерев в кв.3 ділянці 7 Рожинського лісництва не проводилася.

Суд звертаєувагу,що органомдосудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується увчиненні злочину,передбаченого ч.1ст.364КК України,як службоваособа,яка займалапосаду вкомунальному підприємстві,пов`язануз виконанняморганізаційно-розпорядчихта адміністративно-господарськихфункцій. При цьому прокурором, крім вищевказаних доказів,надано суду договір про повну матеріальну відповідальність від 02.10.2019 року, за яким старший майстер лісу Рожинського лісництва Косівського РП «Райагроліс» прийняв на себе повну матеріальну відповідальність за збереження ввірених йому цінностей (а.с.167 т.1), акт закріплення обходу №1 від 02.02.2023 року, відповідно до якого старшому майстру лісу ОСОБА_4 передано обхід № 1 Рожинського лісництва Косівського РП «Райагроліс» (а.с.168 т.1), акт передачі від 09.06.2023 року обходу № 1 Рожинського лісництва Косівського РП «Райагроліс» від старшого майстра лісу ОСОБА_4 до майстра лісу ОСОБА_25 (а.с.169 т.1), акт закріплення обходу № 1 від 04.07.2023 року за майстром лісу ОСОБА_25 (а.с.170 т.1).

Таким чином, на час вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч.1 ст.364 КК України, він не виконував адміністративно-господарські функції, оскільки станом на 11.09.2023 року обхід № 1 Рожинського лісництва Косівського РП «Райагроліс» не був закріплений за ним, однак виконував організаційно-розпорядчі функції, оскільки відповідно до своєї посадової інструкції, з якою ознайомлений (а.с.166 т.1), він, як старший майстер лісу, керував роботою майстрів лісу, інструктував їх, здійснював постійний контроль за виконанням ними своїх обов`язків; повинен був добре знати межі своєї дільниці, обходів, проводив ревізію обходів; проводив під керівництвом лісничого охорону і захист лісів від самовільних рубок; керував рубками догляду за лісом та рубками головного користування; приймав участь при відводі лісосік.

Суд критично оцінює твердження обвинуваченого, проголошеного в судових дебатах, що у нього не було мети отримання неправомірної вигоди для себе, бо 11.09.2023 року дрова заготовлялися для сільської ради, оскільки в примітці до ст.364-1 КК України закріплено, що у ст.364цього Кодексупід неправомірноювигодою слідрозуміти також будь-які вигодинематеріального чинегрошового характеру,які пропонують,обіцяють,надають абоодержують беззаконних нате підстав. Як доведено в судовому засіданні представники Кутської сільської ради Косівського району не зверталися з офіційним листом до Косівського РП «Райагроліс» про закупівлю дров, однак обвинувачений з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для себе, в тому числі й нематеріального характеру, надав усну вказівку ОСОБА_6 здійснити порубку дерев у лісовому масиві в адміністративних межах с.Малий Рожин Косівського району на території ділянки №7 кварталу №3 обходу №1 вищевказаного лісництва.

Враховуючи вищевказане, суд вважає, що діяння ОСОБА_4 правильно кваліфіковано за ч.1 ст.364 КК України.

З приводу кваліфікації вищевказаного діяння ОСОБА_4 за ч. 4 ст.246 КК України слід зазначити, що така кваліфікація є зайвою, оскільки порушує принцип Non bis in idem(лат.) - не двічі за одне й те ж, тобто принцип недопустимості подвійного інкримінування (недопустимості кваліфікації за певною нормою, якщо діяння вже охоплене іншою нормою з числа вмінених цій же особі). В Україні цей принцип закріплено в ч. 1 ст. 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а також у ч.3 ст.2 КК, згідно з якою ніхто не може бути притягнений до кримінальної відповідальності за те саме кримінальне правопорушення більше одного разу.

Зокрема,звертається увага,що інкримінованими ОСОБА_4 злочинами,передбаченими ч.1ст.364та ч.4ст.246КК України,заподіяно єдинісуспільно-небезпечнінаслідки врозмірі 246490,гривень,обвинувачений безпосередньо(особисто)не вчинявнезаконної порубкидерев натериторії природно-заповідногофонду,використання нимособи,яка немала умислута неусвідомлювала суспільно-небезпечнийхарактер своїхдій,з метоювчинення такоюособою,в даномувипадку ОСОБА_6 ,незаконної порубкидерев,було необхідною дієюдля скоєння підсуднімпосягання,передбаченого ст.364КК України,завдяки якійдосягнута кінцевамета йогозлочинної поведінки,тобто етапом (частиною) вчинення ним злочину, передбаченого ст.364 КК України.

Враховуючи,що посяганняне можекваліфікуватися занормою Особливоїчастини кримінальногозакону,в даномувипаду зач.4ст.246КК України,якщо іншанорма зчисла вміненихцій жеособі (ч.1ст.364КК України),повністю охоплюєскоєне,то судприходить допереконання,що ОСОБА_4 слід визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.246 КК України, та виправдати.

При призначенні покарання суд враховує, що уст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»закріплено, що при розгляді справ суди застосовуютьКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободта практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (рішення від 16.10.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи». Такожу справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 9.06.2005 року) та «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.02.2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».

Крім того, загальні засади призначення покарання визначені вст. 65 КК України, відповідно до якої покарання призначається 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цьогоКодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другоюстатті 53 цього Кодексу, 2) відповідно до положень Загальної частини цьогоКодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. А згідно зст. 50 КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Судом не встановлено обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого.

Обставин, що обтяжують його покарання, відповідно до обвинувального акта не встановлено (а.с.5).

Суд також враховує особу винного ОСОБА_4 . Зокрема, вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.193 т.1),його зареєстроване та фактичне місце проживання: с.Тюдів Косівського району Івано-Франківської області (а.с.196, 197 т.1), позитивно характеризується за місцем проживання (а.с. 196 т.1), проживає з дружною-пенсіонеркою (а.с.197 т.1), раніше не судимий (а.с.198 т.1), не перебуває на обліку в наркологічному та психіатричному кабінетах (а.с.199,200 т.1), звільнений з роботи, з Косівського РП «Райагроліс», з 18.09.2023 року (а.с.203 т.1).

Згідно з досудовою доповіддю Косівського РС філії ДУ «Центр пробації в Івано-Франківській області» від25.04.2024 року (а.с.100-107 т.1), ризиквчинення ОСОБА_4 повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства середній, виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства можливе. Як вбачається з соціально-психологічної характеристики обвинуваченого, зазначеної в досудовій доповіді, на даний час ОСОБА_4 перебуває на пенсії та проживає виключно за пенсію, раніше працював на посаді старшого майстра лісу Косівського РП «Райагроліс», яким йому з 2019 року заробітна плата не виплачувалася, на час звільнення з роботи заборгованість по його заробітній платі становила 128095,90 гривень.

У ч. 2 ст. 4 КК України закріплено, що кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

У редакції закону, що діяв на час вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, тобто станом на 11.09.2023 року, зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, - каралося арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, із штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Надалі Законом України від 23.08.2023 року № 3342-ІХ, який набрав чинності 28.03.2024 року, за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.364 КК України, винна особа карається пробаційним наглядом на строк до трьох років або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, із штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи вищевказане, суд приходить до переконання щодо можливості призначення покарання ОСОБА_4 за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення в межах санкціїч.1 ст.364 КК України, обравши одне з альтернативних покарань, передбачених у санкції цієї статті КК України.

Також суд враховує положення ч.2 ст. 65 КК України, згідно з яким більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

Найменш суворим видом покаранням, передбаченим вч.1 ст.364 КК України, є арешт на строк до шести місяців ( у редакції Закону, що діяв на час вчинення ОСОБА_4 інкримінованого злочину, тобто станом на 11.09.2023 року) або пробаційний нагляд на строк до трьох років ( у редакції Закону від 23.08.2023 року № 3342-ІХ, який набрав чинності 28.03.2024 року).

У ч.1 ст.5 КК України передбачено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Таким чином, до обвинуваченого ОСОБА_4 слід застосувати те покарання (арешт чи пробаційний нагляд), яке є менш суворим видом.

Суд звертає увагу, що на даний час арешт та пробаційний нагляд є два окремих види кримінального покарання, які застосовуються на підставі Закону України від 23.08.2023 року № 3342-ІХ, який набрав чинності 28.03.2024 року, до різних суб`єктів. Покарання у виді пробаційного нагляду до 28.03.2024 року не передбачалося кримінальним законом на відміну арешту.

Враховуючи вищевказане, слід проаналізувати покарання у виді арешту, яке було передбачено КК у редакції закону до 28.03.2024 року, та покарання у виді пробаційного нагляду, яке передбачено кримінальним законом в редакції після 28.03.2024 року.

Зокрема, арешт ( у редакції Закону до 28.03.2024 року) - це покарання, яке полягає в триманні засудженого в умовах ізоляції і встановляється на строк від одного до шести місяців (ст.60 КК).

Пробаційний нагляд (у редакції Закону після 28.03.2024 року) - покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства, яке призначається на строк від одного до п`яти років. (ст.59-1 КК).

Таким чином, за умовами відбування менш суворим є пробаційний нагляд, але за строком відбування менш суворим є покарання у виді арешту.

Із ст.72 КК України (у редакції Закону до 28.03.2024 року) вбачається, що арешт прирівнювався до позбавлення волі, оскільки арешт, як менш суворе покарання, переводився в більш суворе покарання за співвідношенням: одному дню позбавлення волі відповідає один день арешту, а одному дню арешту відповідає два дні обмеження волі.

Із ст.72 КК України (у редакції Закону після 28.03.2024 року) вбачається, що пробаційний нагляд прирівнюється до обмеження волі, оскільки пробаційний нагляд, як менш суворе покарання, переводиться в більш суворе покарання за співвідношенням: одному дню позбавлення волі відповідає два дні пробаційного нагляду, а одному дню пробаційного нагляду відповідає один день обмеження волі.

Крім того, арешт ( у редакції Закону до 28.03.2024 року) не застосовувався до осіб віком до 16 років, вагітних жінок та жінок, які мають дітей віком до 7 років, а пробаційний нагляд ( у редакції Закону після 28.03.2024 року) не застосовується до вужчого кола суб`єктів, а саме тільки до осіб, які під час відбування цього виду покарання вчинили кримінальне правопорушення.

Враховуючи вищевказане, суд приходить до переконання, що арешт, як покарання передбачене кримінальним законом до 28.03.2024 року, є більш суворим за покарання, на яке його замінено після 28.03.2024 року, в з`язку з чим на підставі ст.5 КК України до ОСОБА_4 слід застосувати закон про кримінальну відповідальність, що пом`якшує покарання, чим поліпшує становище обвинуваченого, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду з покладенням обов`язків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 2 та п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України.

Відповідно до ст.49-1 КВК України строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Крім того,на підставісанкції ч.1ст.364КК Україниобвинуваченого слід позбавити права обіймати посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, зі штрафом.

Строк відбування покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади як додаткове до інших основних покарань, крім арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі на певний строк, обчислюється з моменту набрання законної сили вироком (ч. 3 ст.55 КК України).

Прокурором Косівської окружної прокуратури Івано-Франківської області в інтересах Кутської селищної ради заявлено цивільний позов до ОСОБА_4 про стягнення шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину, в сумі 246490,20 гривень.

Обвинувачений/відповідач та його захисник адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні просили відмовити в задоволенні вказаного позову в зв`язку з відсутністю підстав для звернення прокурора з цим позовом.

З аналізу положень ч.3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» вбачається, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (пункт 37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 року в справі № 587/430/16-ц).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.01.2023 року в справі № 488/2807/17 виснувала, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Останній не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може та бажає захищати інтереси держави.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 року в справі № 912/2385/18 зазначила, що, звертаючись до компетентного органу перед пред`явленням позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Таким чином, за наявності органу, до компетенції якого віднесено повноваження здійснювати захист інтересів держави саме у спірних правовідносинах, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченогост. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо цей компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Судом встановлено, що прокурор Косівської окружної прокуратури Івано-Франківської області, керуючись ч.4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», звернулася до Кутської селищної ради з листом (а.с.20-21 т.1), яким повідомила цей суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист інтересів держави у даному випадку, про завдання шкоди ОСОБА_4 вчиненням кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.364 та ч.4 ст.246 КК України, чим надано можливість селищній раді відреагувати на порушення інтересів держави. Надалі Кутська селищна рада проклопотала перед прокурором про вжиття ним заходів представницького характеру шляхом пред`явлення цивільного позову в інтересах держави до ОСОБА_4 (а.с.22 т.1), що є підставою вважати звернення прокурора з таким позовом обґрунтованим.

Згідно зі ч.2 ст.127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

У ч.1 ст. 129 КПК України передбачено, що ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд від доведеності підстав та розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.1166 ЦК України - майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Суд, дослідивши заявлений цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_4 про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, вважає, що вказаний позовпідлягає задоволенню в повному розмірі.

Запобіжний захід ОСОБА_4 на момент ухвалення вироку не обраний і підстав для його обрання суд не вбачає.

Відповідно до ст. 374 КПК України суд у вироку вирішує щодо стягнення судових витрат, долю речових доказів.

Витрати на проведення судових експертиз в даному кримінальному провадженні становлять 1912 гривень (а.с. 5, 136 т.1).

Дану суму слід стягнути з обвинуваченого в дохід держави, оскільки відповідно до ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Постановою від 12.09.2023 року (а.с.133 т.1) визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12023091190000407 від 11.09.2023 року бензопилу марки «Craft-tek», яку передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Косівського РВП ГУ НП в Івано-Франківській області (а.с.134 т.1).

Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України, одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, суд зобов`язаний вирішити питання про скасування арешту майна.

Ухвалою слідчого судді Косівського районного суду від 12.09.2023 року накладено арешт на майно, а саме на бензопилу марки «Крафт» (а.с. 135 т.1).

У ч. 9 ст. 100 КПК України передбачено, гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю).

Враховуючи вищевказане, бензопила підлягає поверненню законному володільцю - ОСОБА_6 , хоча вона була знаряддям вчинення злочину, але її законний володілець не знав і не міг знати про її незаконне використання.

Керуючись ст. ст.368-371,373,374КПК України, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.246 КК України, та виправдати за відсутністю в його діях складу цього кримінального правопорушення на підставі абз. 2 ч.1 ст.373 та п.2 ч.1 ст.284 КПК України.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 364 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, строком на 2 (два) роки зі штрафом у розмірі 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 12750 (дванадцять тисяч сімсот п`ятдесят) гривень.

Відповідно до п.п. 1, 2, 3 ч. 2 та п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

-виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Початок строку відбування покарання у виді пробаційного нагляду - з дня постановки ОСОБА_4 на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 у виді позбавлення права обіймати певні посади - з моменту набрання законної сили вироком.

Цивільний позов прокурора Косівської окружної прокуратури Івано-Франківської області до ОСОБА_4 про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.364 КК України, - задоволити.

Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Кутської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області шкоду, заподіяну вчиненням кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України, в розмірі 246490 (двісті сорок шість тисяч чотириста дев`яносто) гривень 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення судової експертизи в сумі 1912 (одна тисяча дев`ятсот дванадцять) гривень.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Косівського районного суду від 12.09.2023 року, на майно, а саме на бензопилу марки «Крафт».

Речові докази по справі після набрання вироком законної сили :

-бензопилу марки «Craft-tek» повернути законному володільцю ОСОБА_6 ,1974 року народження, жителю с.Малий Рожин Косівського району Івано-Франківської області.

На вирок суду може бути подана апеляція до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд Івано-Франківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору.

Суддя ОСОБА_32