Ухвала

від 21.02.2025 по справі 638/24923/24

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа №638/24923/24

Провадження № 1-кп/638/27/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2025 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

обвинуваченої ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_8 ,

захисника ОСОБА_4 , ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_9 ,

розглянувши клопотання/заяви прокурора про продовження строку дії обов`язків стосовно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , про продовження строку дії запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту стосовно обвинуваченої ОСОБА_6 , клопотання про продовження строку дії заходів забезпечення кримінального провадження у виді відсторонення від посади відносно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5

у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221070001590 від 17 грудня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень,

передбачених ч. 2, 3, 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 190, ч. 2, 3, 5 ст. 27, ч. 3

ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 358 КК України:

ВСТАНОВИВ:

До Дзержинського районного суду м. Харкова надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024221070001590 від 17.12.2024 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2, 3, 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 190, ч. 2, 3, 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України.

Судове засідання у кримінальному провадженні було призначено на 21 лютого 2025 року.

У судове засідання з`явилися прокурор, обвинувачені та їх захисники. Захисник ОСОБА_8 приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

До суду від прокурора надійшли клопотання про продовження строку дії обов`язків стосовно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , про продовження строку дії запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту стосовно обвинуваченої ОСОБА_6 , клопотання про продовження строку дії заходів забезпечення кримінального провадження у виді відсторонення від посади відносно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

У судовому засіданні прокурор подані ним до суду клопотання підтримав, просив їх задовольнити з підстав викладених у них.

Щодо продовження строку діїобов`язків стосовнообвинуваченої ОСОБА_5 .

Прокурор просив продовжити строк діїобов`язків стосовнообвинуваченої ОСОБА_5 . При цьому прокурор посилався на продовження існування ризиків, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування від органів досудового розслідування та/або суду); п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України (ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення); п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (ризик незаконного впливу на потерпілих, свідків, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні); п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України (ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином).

Захисники ОСОБА_5 проти задоволення вказаного клопотання не заперечували, водночас просили прокурора виключити із формулювання обов`язків, які були покладені на ОСОБА_5 те, що стосується етапу досудового розслідування, а також коректно сформулювати ті обов`язки, які вже були виконані обвинуваченою.

Прокурор, зважаючи на аргументи сторони захисту просив суд продовжити строк дії наступних обов`язків стосовно ОСОБА_5 : 1) прибувати до суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) продовжити зберігання у слідчого СВ Ізюмського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області, який здійснював досудове розслідування по кримінальному провадженню №12024221070000452 від 03 квітня 2024 року паспорту (паспортів) для виїзду за кордон, інших документів, що дають право на виїзд з України і в`їзд в України.

Суд заслухавши аргументи сторін встановив наступне.

Ухвалою слідчого судді від 07.11.2024 до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, визначено суму застави у розмірі 165 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 499620,00 грн.

У разі внесення застави, покладено на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі частини 5 статті 194 КПК України наступні обов`язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, який буде встановлено та в якому вона проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) здати на зберігання слідчому СВ Ізюмського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області, який здійснює досудове розслідування по кримінальному провадженню №12024221070000452 від 03 квітня 2024 року свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в України.

Визначено 2-місячний термін дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави, з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави.

Прокурор стверджує, а обвинувачена та захисники не заперечують проти того, що 08 листопада 2024 року ОСОБА_5 було звільнено з-під варти у зв`язку з внесенням застави та покладено на неї обов`язки, визначені ухвалою суду від 07.11.2024.

Суд вислухавши аргументи учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, які перебувають у його розпорядженні, приходить до наступних висновків.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст.28, ч. 5 ст. 190 КК України виконавець, яка у співучасті з іншими суб`єктами кримінального правопорушення безпосередньо вчинила заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах; ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст.358 КК України виконавець, яка у співучасті з іншими суб`єктами кримінального правопорушення безпосередньо вчинила складання, підроблення та видачу особою, яка здійснює професійну діяльність, пов`язану з наданням публічних послуг, завідомо підробленого офіційного документу, який посвідчує певний факт, з метою його використання, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

ОСОБА_5 обвинувачується у наступному: група осіб за попередньою змовою у складі ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , спільно з ОСОБА_5 використовуючи участь ОСОБА_10 , діючи умисно, з корисливих мотивів, у період дії воєнного стану в України, реалізували вчинення злочину та отримали компенсацію у вигляді права - придбання житла з використанням житлового сертифікату за знищений об?єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі 1519398 грн. 30 коп., чим спричинили шкоду державному бюджету України в особі Мінінфраструктури, що відповідно до п. 4 Примітки 1 до ст. 185 КК України є особливо великим розміром.

08 листопада 2024 року ОСОБА_5 було звільнено з-під варти у зв`язку з внесенням застави та покладено на неї обов`язки, визначені ухвалою суду від 07.11.2024.

Суд вислухавши аргументи учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, які перебувають у його розпорядженні, приходить до наступних висновків.

Вирішуючи питання щодо продовження дій обов`язків, покладених судом на ОСОБА_5 у разі внесення застави, суд виходить з того, що прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченою кримінального правопорушення.

Суд вважає, що на момент розгляду питання щодо продовження дії обов`язків, покладених судом на ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у разі внесення застави, ризики передбачені статтею 177Кримінального кодексу України не зменшилися.

Так, однією з обставин, яка має враховуватись судом при оцінці ризику переховування, є суворість покарання, яке загрожує особі у випадку визнання її винною.

Згідно постанов Верховного Суду від 20.06.2019 по справі № 166/313/17, від 13.08.2020 по справі № 674/1202/19, від 27.02.2019 по справі № 0503/10653/2012 вбачається, що усвідомлення імовірності визнання вини особи за висунутим їй обвинуваченням та тиск тягаря можливого відбування покарання, є обставинами, що свідчить про наявність ризику переховування від суду та можуть бути підставами для тримання особи під вартою.

Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, свідчить про наявність на даний час ризику, передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, тому є достатні підстави вважати, що вони можуть переховуватися від суду, оскільки тяжкість покарання, яке загрожує їм у разі визнання винуватими, може побудити їх на вчинення дій, спрямованих на ухилення від кримінальної відповідальності.

Суд також вважає доведеною наявність ризику незаконного впливу на свідків сторони обвинувачення у кримінальному провадженні, оскільки дані особи не були ще допитані судом, і обвинувачені мають змогу здійснювати незаконний вплив на цих осіб з метою спонукання їх до зміни своїх показань.

Окрім того,судвраховуєте,щовідповіднодо абз.3ч.4ст.202КПКУкраїниз моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Тож суд вважає недоцільним застосування до ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу аніж застава, а клопотання прокурора в частині продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинувачену ухвалою слідчого судді від 07.11.2024 та продовжених ухвалою суду від 31.12.2024, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Щодо продовження строку діїобов`язків стосовнообвинуваченої ОСОБА_4 .

Прокурор просив суд продовжити строк діїобов`язків стосовнообвинуваченої ОСОБА_4 . При цьому прокурор посилався на продовження існування ризиків, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування від органів досудового розслідування та/або суду); п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України (ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення); п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (ризик незаконного впливу на потерпілих, свідків, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні); п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України (ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином).

Захисники ОСОБА_4 проти задоволення вказаного клопотання заперечували, вказували на те, що, якщо судом буде скасовано захід забезпечення кримінального провадження - відсторонення від посади, то потрібно скасувати обов`язок покладений на ОСОБА_4 - не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; водночас просили прокурора виключити із формулювання обов`язків, які були покладені на ОСОБА_4 те, що стосується етапу досудового розслідування, а також коректно сформулювати ті обов`язки, які вже були виконані обвинуваченою.

Прокурор, зважаючи на аргументи сторони захисту просив суд продовжити строк дії наступних обов`язків стосовно ОСОБА_4 : 1) прибувати до суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) продовжити зберігання у слідчого СВ Ізюмського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області, який здійснював досудове розслідування по кримінальному провадженню №12024221070000452 від 03 квітня 2024 року паспорту (паспортів) для виїзду за кордон, інших документів, що дають право на виїзд з України і в`їзд в України.

Суд заслухавши аргументи сторін встановив наступне.

Суд встановив, що у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221070001590 від 17 грудня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3, 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 190, ч. 2, 3, 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 358 КК України, ухвалою слідчого судді від 07.11.2024 до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, визначено суму застави у розмірі 165 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 499620,00 грн.

У разі внесення застави, покладено на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі частини 5 статті 194 КПК України наступні обов`язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, який буде встановлено та в якому вона проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) здати на зберігання слідчому СВ Ізюмського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області, який здійснює досудове розслідування по кримінальному провадженню №12024221070000452 від 03 квітня 2024 року свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в України.

Визначено 2-місячний термін дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави, з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави. Ухвалою суду від 31.12.2024 дію вказаних обов`язків було продовжено.

08 листопада 2024 року ОСОБА_4 було звільнено з-під варти у зв`язку з внесенням застави та покладено на неї обов`язки, визначені ухвалою суду від 07.11.2024.

Суд вислухавши аргументи учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, які перебувають у його розпорядженні, приходить до наступних висновків.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст.28, ч. 5 ст. 190 КК України виконавець, яка у співучасті з іншими суб`єктами кримінального правопорушення безпосередньо вчинила заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах; ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст.358 КК України виконавець, яка у співучасті з іншими суб`єктами кримінального правопорушення безпосередньо вчинила складання, підроблення та видачу особою, яка здійснює професійну діяльність, пов`язану з наданням публічних послуг, завідомо підробленого офіційного документу, який посвідчує певний факт, з метою його використання, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

ОСОБА_4 обвинувачується у наступному: група осіб за попередньою змовою у складі ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , спільно з ОСОБА_5 використовуючи участь ОСОБА_10 , діючи умисно, з корисливих мотивів, у період дії воєнного стану в України, реалізували вчинення злочину та отримали компенсацію у вигляді права - придбання житла з використанням житлового сертифікату за знищений об?єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі 1519398 грн. 30 коп., чим спричинили шкоду державному бюджету України в особі Мінінфраструктури, що відповідно до п. 4 Примітки 1 до ст. 185 КК України є особливо великим розміром.

08 листопада 2024 року ОСОБА_4 було звільнено з-під варти у зв`язку з внесенням застави та покладено на неї обов`язки, визначені ухвалою суду від 07.11.2024.

Суд вислухавши аргументи учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, які перебувають у його розпорядженні, приходить до наступних висновків.

Вирішуючи питання щодо продовження дій обов`язків, покладених судом на ОСОБА_4 у разі внесення застави, суд виходить з того, що прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченою кримінального правопорушення.

Суд вважає, що на момент розгляду питання щодо продовження дії обов`язків, покладених судом на ОСОБА_4 у разі внесення застави, ризики передбачені статтею 177Кримінального кодексу України не зменшилися.

Так, однією з обставин, яка має враховуватись судом при оцінці ризику переховування, є суворість покарання, яке загрожує особі у випадку визнання її винною.

Згідно постанов Верховного Суду від 20.06.2019 по справі № 166/313/17, від 13.08.2020 по справі № 674/1202/19, від 27.02.2019 по справі № 0503/10653/2012 вбачається, що усвідомлення імовірності визнання вини особи за висунутим їй обвинуваченням та тиск тягаря можливого відбування покарання, є обставинами, що свідчить про наявність ризику переховування від суду та можуть бути підставами для тримання особи під вартою.

Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, свідчить про наявність на даний час ризику, передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, тому є достатні підстави вважати, що вони можуть переховуватися від суду, оскільки тяжкість покарання, яке загрожує їм у разі визнання винуватими, може побудити їх на вчинення дій, спрямованих на ухилення від кримінальної відповідальності.

Суд також вважає доведеною наявність ризику незаконного впливу на свідків сторони обвинувачення у кримінальному провадженні, оскільки дані особи не були ще допитані судом, і обвинувачені мають змогу здійснювати незаконний вплив на цих осіб з метою спонукання їх до зміни своїх показань.

Окрім того,судвраховуєте,щовідповіднодо абз.3ч.4ст.202КПКУкраїниз моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Тож суд вважає недоцільним застосування до ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу аніж застава, а клопотання прокурора в частині продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинувачену ухвалою слідчого судді від 07.11.2024 та продовжених ухвалою суду від 31.12.2024, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Щодо продовження строку дії запобіжного заходуу видіцілодобового домашньогоарешту тастроку діїобов`язків стосовнообвинуваченої ОСОБА_6 .

У підготовчому судовому засіданні прокурор також просив продовжити строк діїзапобіжного заходуу видіцілодобового домашньогоарешту тастроку діїобов`язків стосовнообвинуваченої ОСОБА_6 . При цьому прокурор посилався на продовження існування ризиків, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування від органів досудового розслідування та/або суду); п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України (ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення); п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (ризик незаконного впливу на потерпілих, свідків, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні).

Захисники обвинуваченої ОСОБА_6 проти задоволення клопотання прокурора заперечували, вказували на те, що ОСОБА_6 переховуватися від суду або слідства не збирається, є особою похилого віку, яка потребує медичної допомоги, цілодобовий домашній арешт створює для неї незручності, оскільки для того, щоб звернутися за медичною допомогою вона повинна брати дозвіл. Захисник ОСОБА_6 надав суду документи на підтвердження своїх заперечень. ОСОБА_6 та її захисник просили суд змінити їй запобіжний захід з цілодобового домашнього арешту на домашній арешт у нічний час доби.

Судом встановлено, що ухвалою суду від 11 листопада 2024 року до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонено цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , строком на 2 місяці до 10 січня 2025 року; покладено на підозрювану ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою; не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування зі свідками, представником потерпілою, іншими підозрюваними з приводу обставин вчинення інкримінованих їй злочинів; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання слідчому, прокурору свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Вирішуючи питання щодо продовження дій обов`язків, покладених судом на ОСОБА_6 , суд виходить з того, що прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченою кримінального правопорушення.

Заслухавши клопотання прокурора, думку захисників обвинуваченої та обвинуваченої, суд приходить до висновку, що обраний ОСОБА_6 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту слід змінити на домашній арешт у нічний період доби.

Так, суд дослідивши надану захисниками ОСОБА_6 медичну документацію, враховуючи вік обвинуваченої, вважає, що ОСОБА_6 потребує доступу до медичної допомоги, яка не може обмежуватися в умовах воєнного стану. Окрім того, суд зважає на те, що стосовно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на момент розгляду вказаного клопотання застосовано запобіжний захід - застава. ОСОБА_6 , зважаючи на свій вік, стан здоров`я та статус - пенсіонер, на думку суду, не може здійснювати незаконний вплив на свідків сторони обвинувачення у кримінальному провадженні. Окрім того, раніше ОСОБА_6 кримінальних правопорушень не вчиняла, обов`язки покладені на неї під час досудового розслідування та судового розгляду виконувала, що у судовому засіданні підтвердив прокурор.

Щодо продовження строку дії заходів забезпечення кримінального провадження у виді відсторонення від посади стосовно ОСОБА_5 .

Також у підготовчому судовому засіданні прокурор просив продовжити строк дії заходів забезпечення кримінального провадження у виді відсторонення від посади відносно обвинувачених ОСОБА_5 . При цьому прокурор посилався, зокрема, на те, що ОСОБА_5 вчинила злочин з використанням свого посадового становища як державного реєстратора, та може спотворити або знищити докази у кримінальному провадженні, адже вище вказаний злочин вчинений з використанням посадового становища виконавця ОСОБА_5 .

ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечувала, надала суду докази щодо того, що вона не має можливості знищити або спотворити докази у кримінальному провадженні. Вказала, що на її утриманні перебуває 18-річний син, який навчається, а також матір, яка тяжко хворіє.

Позицію ОСОБА_5 розділили її захисники, водночас вони вказали суду, що на момент розгляду клопотання прокурора досудове розслідування завершено, тому жодні докази не можуть бути спотворені їх підзахисною. Клопотання прокурора є неаргументованим та бездоказовим.

Суд, заслухавши аргументи сторін, вивчивши докази, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 157 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відсторонення від посади, якщо слідчий, прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

У вказаному кримінальному провадженні було завершено досудове розслідування, 27.12.2024 обвинувальний акт було передано до суду, триває судовий розгляд.

Тому суд вважає обгрунтованими доводи сторін щодо того, що досудове розслідування завершено і жодні докази не можуть бути спотворені ОСОБА_5 .

Водночас суд зауважує, що на момент розгляду клопотання судом не було допитано жодного свідка у кримінальному провадженні, тож зважаючи на характер злочину, у якому обвинувачується ОСОБА_5 , те, що його було вчинено під час воєнного стану, скасування заходів забезпечення кримінального провадження у виді відсторонення її від посади може створити хибне уявлення у свідків щодо ходу процесу. Це в подальшому може бути використано обвинуваченою як засіб впливу на свідків шляхом демонстрації своїх зв`язків.

Отже, ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді, зможе впливати на свідків, цим самим може негативно вплинути на досягнення завдань кримінального провадження, оскільки використовуючи свої службові повноваження, авторитет і службові зв`язки має змогу незаконними засобами впливати на свідків з метою зміни ними показань.

Таким чином, суд вважає, що без продовження заходу забезпечення кримінального провадження у виді відсторонення від посади ОСОБА_5 у даному кримінальному провадженні неможливо забезпечити швидкий, повний та неупереджений судовий розгляд, і це виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваної ОСОБА_5 , суд вважає, що прокурор довів, що сторона обвинувачення не мала можливості забезпечити досягнення цілей, заради яких було здійснено відсторонення від посади іншими способами протягом дії попередньої ухвали.

Щодо продовження строку дії заходів забезпечення кримінального провадження у виді відсторонення від посади стосовно ОСОБА_4 .

Також у підготовчому судовому засіданні прокурор просив продовжити строк дії заходів забезпечення кримінального провадження у виді відсторонення від посади відносно ОСОБА_4 . При цьому прокурор посилався, зокрема, на те, що ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді, має доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно та може спотворити інформацію, що міститься в ньому.

ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечувала, надала суду докази щодо того, що вона не має можливості знищити або спотворити докази у кримінальному провадженні. Вказала, що на її утриманні перебуває неповнолітній син 2009 року народження. Надала суду позитивні характеристики з місця роботи та проживання.

Позицію ОСОБА_4 розділили її захисники, водночас вони вказали суду, що на момент розгляду клопотання прокурора досудове розслідування завершено, тому жодні докази не можуть бути спотворені їх підзахисною. Клопотання прокурора є неаргументованим та бездоказовим.

Суд, заслухавши аргументи сторін, вивчивши докази, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 157 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відсторонення від посади, якщо слідчий, прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

У вказаному кримінальному провадженні було завершено досудове розслідування, 27.12.2024 обвинувальний акт було передано до суду, триває судовий розгляд.

Тому суд вважає обгрунтованими доводи сторін щодо того, що досудове розслідування завершено і жодні докази не можуть бути спотворені ОСОБА_4 .

Водночас суд зауважує, що на момент розгляду клопотання судом не було допитано жодного свідка у кримінальному провадженні, тож зважаючи на характер злочину, у якому обвинувачується ОСОБА_4 , те, що його було вчинено під час воєнного стану, скасування заходів забезпечення кримінального провадження у виді відсторонення її від посади може створити хибне уявлення у свідків щодо ходу процесу. Це в подальшому може бути використано обвинуваченою як засіб впливу на свідків шляхом демонстрації своїх зв`язків.

Отже, ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді, зможе впливати на свідків, цим самим може негативно вплинути на досягнення завдань кримінального провадження, оскільки використовуючи свої службові повноваження, авторитет і службові зв`язки має змогу незаконними засобами впливати на свідків з метою зміни ними показань.

Таким чином, суд вважає, що без продовження заходу забезпечення кримінального провадження у виді відсторонення від посади ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні неможливо забезпечити швидкий, повний та неупереджений судовий розгляд, і це виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваної ОСОБА_4 , суд вважає, що прокурор довів, що сторона обвинувачення не мала можливості забезпечити досягнення цілей, заради яких було здійснено відсторонення від посади іншими способами протягом дії попередньої ухвали.

Відповідно доч.1,2ст.154КПКУкраїнивідсторонення відпосадиможебути здійсненощодоособи,якапідозрюєтьсяабо обвинувачуєтьсяувчиненнізлочину. Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців. Строк відсторонення від посади може бути продовжено відповідно до вимогстатті 158цього Кодексу.

Таким чином, суд вважає, що обставини, які стали підставою для відсторонення від посади ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , продовжують існувати.

На підставі вище викладеного, керуючись ч. 1, 2 ст. 154, ст. 158, ст. 177, ст. 181, ст. 182 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків стосовно обвинуваченої ОСОБА_4 задовольнити.

Продовжитина два місяці, тобто до 21 квітня 2025 року обвинуваченій ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , строк дії обов`язків, передбачених ч. 5ст. 194 КПК України, а саме: 1) прибувати до суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) продовжити зберігання у слідчого СВ Ізюмського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області, який здійснював досудове розслідування по кримінальному провадженню №12024221070000452 від 03 квітня 2024 року паспорту (паспортів) для виїзду за кордон, інших документів, що дають право на виїзд з України і в`їзд в України.

Продовжитина два місяці, тобто до 21 квітня 2025 року обвинуваченій ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , строк дії обов`язків, передбачених ч. 5ст. 194 КПК України, а саме: 1) прибувати до суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) продовжити зберігання у слідчого СВ Ізюмського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області, який здійснював досудове розслідування по кримінальному провадженню №12024221070000452 від 03 квітня 2024 року паспорту (паспортів) для виїзду за кордон, інших документів, що дають право на виїзд з України і в`їзд в України.

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходуу видіцілодобового домашньогоарешту тастроку діїобов`язків стосовнообвинуваченої ОСОБА_6 задовольнити частково.

Змінити запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо ОСОБА_6 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Застосувати щодо ОСОБА_6 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період часу з 20 години 00 хв. до 07 години 00 хв. наступної доби строком на два місяці, тобто до 21 квітня 2025 року.

На цей строк покласти на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою; не відлучатися з місця проживання з 20 години 00 хв. до 07 години 00 хв. наступної доби без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування зі свідками, представником потерпілого, іншими підозрюваними з приводу обставин вчинення інкримінованих їй злочинів; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання слідчому, прокурору свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвалу в частині продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний час доби відносно ОСОБА_6 передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченої.

Клопотання прокурора про продовження строку відсторонення ОСОБА_5 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , від займаної посади державного реєстратора Ізюмської міської ради Харківської області - задовольнити.

Продовжити строк відсторонення ОСОБА_5 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , від займаної посади державного реєстратора Ізюмської міської ради Харківської області (код ЄДРПОУ 26201641, адреса місцезнаходження: 64300, Харківська обл., місто Ізюм, пл. Центральна, будинок 1) строком на два місяці до 21 квітня 2025 року.

Клопотання прокурора про продовження строку відсторонення ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , від займаної посади державного реєстратора Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області задовольнити.

Продовжити строк відсторонення ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , від займаної посади державного реєстратора Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області (код ЄДРПОУ 04399766, адреса місцезнаходження: 64340, Харківська обл., Ізюмський р-н, село Оскіл, вул. Слобідська, будинок 1)строком на два місяці до 21 квітня 2025 року.

Контроль за виконанням ухвали в частині відсторонення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від займаних посад покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя ОСОБА_1