Постанова

від 24.02.2025 по справі 917/1057/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2025 року м.Дніпро Справа № 917/1057/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:Кощеєва І.М. (доповідач)

суддів: Дарміна М.О., Іванова О.Г..

розглянувши у порядку письмового провадження

без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу

товариства з обмеженою відповідальністю Україна

на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 09.10.2024р.

(суддя Корсун В.Л., м. Запоріжжя),

про передачу за підсудністю до Господарського суду Полтавської області справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Україна,

Запорізька область, Пологівський район, с. Успенівка

до відповідача-1: товариства з обмеженою відповідальністю Полетехніка,

м. Запоріжжя

до відповідача-2: товариства з обмеженою відповідальністю ГАРАНТ ЕКСПРЕС ТОРГ,

м. Полтава

про стягнення 690 479,26 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю Україна звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Полетехніка та до товариства з обмеженою відповідальністю ГАРАНТ ЕКСПРЕС ТОРГ, про солідарне стягнення заборгованості згідно договору від 28.07.2021р. № ГЖ-019/2021, у розмірі 690 479,26 грн., а саме: 500 000,00 грн. основного боргу (попередньої оплати), 31 132,49 грн. 3 % річних та 159 346,77 грн. інфляційних втрат.

2. Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.10.2024р. справу № 917/1057/24 передано за підсудністю до Господарського суду Полтавської області.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, через систему "Електронний суд", товариство з обмеженою відповідальністю Україна звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 09.10.2024 р. у справі № 917/1057/24 про передачу справи № 917/1057/24 за підсудністю до Господарського суду Полтавської області; направити справу № 917/1057/24 для продовження розгляду до Господарського суду Запорізької області.

В обгрунтування апеляційної скарги, Скаржник вказує на те, що ухвала про передачу справи за підсудністю мотивована залишенням позовних вимог в рамках даної справи до ТОВ «Полетехніка» без розгляду ухвалою суду від 09.10.2024р., в той же час зазначена ухвала була оскаржена в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду, і відповідно її законність і обґрунтованість є похідною від ухвали про залишення позовних вимог до ТОВ «Полетехніка» без розгляду, так як інший відповідач по справі знаходиться в м. Полтава. Таким чином, на переконання Скаржника, скасування судом апеляційної інстанції ухвали Господарського суду Запорізької області від 09.10.2024р. у справі № 917/1057/24 про залишення без розгляду позовних вимог ТОВ «Україна» в частині звернення до ТОВ «Полетехніка» у випадку задоволення відповідної апеляційної скарги ТОВ «Україна» є процесуальною підставою для скасування оскаржуваної в рамках даної апеляційної скарги ухвали. Окрім того, Скаржник зауважує на тому, що в матеріалах справи наявна ухвала Господарського суду Полтавської області від 01.07.2024р. про передачу справи за підсудністю до Господарського суду Запорізької області, яка набула чинності.

4. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Відповідач не скористався своїм правом згідно ч.1 ст. 263 ГПК України та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

5. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 01.11.2024р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. (доповідач), судді Дармін М.О., Іванов О.Г..

Згідно з ч. 1 ст. 270 ГПК України, в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

Відповідно до ч. 2 ст. 271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 ч. 1 ст. 256 ГПК України, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Враховуючи те, що предметом апеляційного перегляду наразі є ухвала про передачу справи за територіальною підсудністю (п. 8 ч. 1 ст. 255 ГПК України), яка входить до визначеного у ч. 2 ст. 271 ГПК України переліку та з огляду на відсутність обставин справи, що зумовлюють необхідність розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, ухвалою Центрального господарського суду від 07.11.2024р. поновлено строк на подання апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Україна, для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Центрального апеляційного госполарського суду від 25.12.2024р. зупинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Україна на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 09.10.2024р. у справі № 917/1057/24 до закінчення перегляду ухвали Господарського суду Запорізької області від 09.10.2024р. та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 02.12.2024р. у справі № 917/1057/24 в касаційному порядку та повернення матеріалів справи. Матеріали справи № 917/1057/24 було направлено до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

06.02.2025р. від представника ТОВ "Політехніка" до суду надійшло колопотання про поновлення апеляційного провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Україна на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 09.10.2024р. у справі № 917/1057/24.

10.02.2025р. матеріали справи повернулись до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного госполарського суду від 17.02.2025р. поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Україна на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 09.10.2024р. у справі № 917/1057/24, у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

6. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Товариство з обмеженою відповідальністю Україна звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Полетехніка та до товариства з обмеженою відповідальністю ГАРАНТ ЕКСПРЕС ТОРГ, про солідарне стягнення заборгованості згідно договору від 28.07.2021р. № ГЖ-019/2021, у розмірі 690 479,26 грн., а саме: 500 000,00 грн. основного боргу (попередньої оплати), 31 132,49 грн. 3 % річних та 159 346,77 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 01.07.2024р. матеріали позовної заяви у справі № 917/1057/24 передано за підсудністю до Господарського суду Запорізької області.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.07.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у господарській справі № 917/1057/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.10.2024, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 02.12.2024, клопотання товариства з обмеженою відповідальністю Полетехніка задоволено частково. Залишено без розгляду позовні вимоги ТОВ «Україна» до ТОВ «Полетехніка», на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Судові рішення мотивовано тим, що матеріали справи не містять доказів визнання недійсною угоди укладеною позивачем та відповідачем -1, сторонами було чітко визначено найменування третейського суду, на розгляд якому передаються спори стосовно укладеного договору, а саме - постійно діючому третейському суду при «Правова ліга», місцезнаходження третейського суду та місце розгляду спору: м. Тернопіль, майдан Волі, 4, поштовий індекс 46001. Будь-які докази щодо відсутності згаданого третейського суду чи помилки у назві суду, в матеріалах справи відсутні та господарському суду не надані. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази, що свідчили б про припинення або зупинення роботи відповідного третейського суду. Отже, відсутні обставини неможливості виконання третейської угоди (застереження). А тому спір між позивачем та відповідачем -1 має розглядатись у погодженому сторонами в договорі третейському суді.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.01.2025р. у справі № 917/1057/24 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна» залишено без задоволення. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.12.2024 р. та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 09.10.2024 у справі №917/1057/24 залишено без змін.

Як вже зазначалось вище, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.09.2024р. справу № 917/1057/24 передано за підсудністю до Господарського суду Полтавської області.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу місцевого суду скасувати та прийняти постанову, якою направити справу для продовження розгляду до Господарського суду Запорізької області.

7. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Апеляційний господарський суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Ухвала про передачу справи за підсудністю мотивована залишенням позовних вимог в рамках даної справи до ТОВ «Полетехніка» без розгляду ухвалою суду від 09.10.2024р., в той час як відповідач -2 у справі (ТОВ ГАРАНТ ЕКСПРЕС ТОРГ), згідно відомостям з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань знаходиться за адресою: 36000, м. Полтава, вул. Соборності, буд. 66, у зв`язку з чим суд першої інстанції прийшов до висновку, що дана справа № 917/1057/24 не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Господарського суду Запорізької області, у зв`язку з чим справа № 917/1057/24 підлягає передачі за підсудністю до Господарського суду Полтавської області.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

За змістом ч.1 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно із ст. 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Юридично обґрунтоване розмежування повноважень кожної ланки судової системи, а також однойменних судів однієї ланки щодо розгляду і вирішення господарських справ гарантує безпомилковість діяльності всієї судової системи, здійснення покладених на неї завдань та є однією з юридичних гарантій належного та справедливого здійснення судочинства.

Під територіальною підсудністю розуміється властивість певної справи належати до відання одного з однорідних судів в залежності від просторових меж його юрисдикції, або, простіше, просторова компетенція однорідних судів.

Отже, територіальна підсудність господарських справ фактично зумовлює відмежування компетенції із розгляду цих справ однорідними судами за просторовою характеристикою, тобто залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.

Згідно з ч. ч. 1 і 2 ст. 27 ГПК України, позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно із п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Частиною 4 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань передбачено, що відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ГПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, зокрема, з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача товариства з обмеженою відповідальністю ГАРАНТ ЕКСПРЕС ТОРГ є: 36000, м. Полтава, вул. Соборності, буд. 66.

Разом з тим, слід зазначити, що даний спір не пов`язаний з місцем виконання договору, оскільки предметом спору є вимога про стягнення грошових коштів, а не про фактичне виконання зобов`язань з поставки товару за умовами укладеного договору. Умовами договору не передбачено особливостей щодо сплати заборгованості в чітко визначеному місці. Грошове зобов`язання заборгованості та штрафних санкцій не є таким, що належить виконувати лише в певному місці. Таким чином, позов у відповідності до ст. 31 ГПК України підлягає передачі Господарському суду Полтавської області.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування судового рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.

8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін.

9. Судові витрати.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Україна - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 09.10.2024р. (про передачу за підсудністю до Господарського суду Полтавської області справи) у справі № 917/1057/24 - залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя М.О. Дармін

Суддя О.Г. Іванов