Постанова

від 20.02.2025 по справі 910/3231/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2025 року

м. Київ

cправа № 910/3231/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мамалуй О.О. - головуючий, Баранець О. М., Кролевець О. А.,

за участю секретаря судового засідання - Федорової О. В.,

за участю представників:

акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго»: Кострець Є.В.,

приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»: Драчова М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2024

у складі колегії суддів: Коробенко Г.П. - головуючий, Тарасенко К.В., Тищенко О.В.,

на рішення господарського суду міста Києва від 09.05.2024

та на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 21.05.2024

суддя: Картавцева Ю.В.

у справі № 910/3231/24

за позовом акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго»

до приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»

про стягнення 1 599 490 786,87 грн

та за зустрічним позовом приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»

до акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго»

про стягнення 71 115 301,43 грн,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

1. Акціонерне товариство «ДТЕК Західенерго» (далі - АТ «ДТЕК Західенерго», позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго», відповідач) про стягнення 1 599 490 786,87 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов типового договору про участь у балансуючому ринку від 27.05.2019 № 0424-04013 у частині здійснення оплати за електричну енергію за період з вересня 2023 року по лютий 2024 року, з огляду на що позивач просить суд стягнути з відповідача 1 599 490 786,87 грн, з яких: 1 562 356 480,85 грн основного боргу, 13 957 409,58 грн - 3% річних та 23 176 896,44 грн - інфляційних втрат.

3. ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернулося до господарського суду міста Києва із зустрічним позовом про стягнення з АТ «ДТЕК Західенерго» 71 115 301,43 грн, з яких: 70 674 325,34 грн основного боргу, 198 637,88 грн - 3% річних та 242 338,21 грн - пені.

4. Зустрічні позовні вимоги ПрАТ «НЕК «Укренерго» обґрунтовані неналежним виконанням АТ «ДТЕК Західенерго» умов типового договору про участь у балансуючому ринку від 27.05.2019 № 0424-04013, у частині виконання зобов`язань щодо оплати за балансуючу електричну енергію за першу та другу декади лютого 2024 року.

Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій

5. Рішенням господарського суду міста Києва від 09.05.2024 у справі № 910/3231/24, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2024, частково задоволено первісний позов.

Стягнуто з ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» на користь АТ «ДТЕК Західенерго» основний борг у розмірі 1 562 356 480,85 грн, інфляційні втрати у розмірі 17 127 530,59 грн, 3% річних у розмірі 13 843 917,68 грн та судовий збір у розмірі 844 573,26 грн

В іншій частині первісного позову відмовлено.

У зустрічному позові відмовлено повністю.

6. Судові рішення мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов типового договору про участь у балансуючому ринку від 27.05.2019 № 0424-04013 у частині здійснення оплати за електричну енергію за період з вересня 2023 року по лютий 2024 року.

7. Суд першої інстанції, перевіривши наведений позивачем розрахунок 3% річних, нарахованих відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, встановив, що періоди розрахунку є частково неправильними, в той же час, відповідачем за первісним позовом надано контррозрахунок 3% річних, із визначеними обґрунтованими періодами нарахування, який, є арифметично неправильним, у зв`язку з чим суд, здійснивши власний перерахунок 3% річних з урахуванням періодів, викладених у контррозрахунку, та зазначив, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 3% річних у розмірі 13 843 917,68 грн.

8. Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що позивач нараховує інфляційні втрати, включаючи в період нарахування в тому числі неповні місяці, тому, здійснивши перерахунок інфляційних втрат, суд зазначив, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають інфляційні втрати у розмірі 17 127 530, 59 грн.

9. Суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру 3 % річних на 90%, зазначив, що сплата 3% річних від простроченої суми не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами.

Суд зазначив, що в даному випадку відсутні обставини, які мали місце у справі № 902/417/18, в якій Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.03.2020 виснувала про можливість зменшення 3% річних, зокрема, за висновками суду, відсутні нерозумні чи несправедливі наслідки у вигляді явно надмірного тягаря відповідальності ОСП та існування ситуації, коли наслідки невиконання боржником зобов`язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов`язання. Так, розмір несплаченого відповідачем основного боргу перевищує півтора мільярда гривень, тоді як розмір 3% річних та інфляційних втрат, що підлягають стягненню, складає 13 843 917,68 грн та 17 127 530, 59 грн, відповідно, що є повністю співмірно та справедливо.

10. Суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний господарський суд, відмовляючи в задоволенні клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення у справі № 910/3231/24, вказав, що наведені заявником доводи не підтверджують наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять неможливим його виконання у розумінні ч. 2 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України.

11. Крім того, суд зазначає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

Посилання заявника на відсутність необхідних коштів не є виключними обставинами. При цьому фінансові ускладнення не є винятковою і не прогнозованою обставиною в умовах ринкової економіки. Такий стан справ боржника є одним із можливих ризиків підприємницької діяльності.

12. Суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний господарський суд, відмовляючи в задоволенні вимог зустрічного позову про стягнення з відповідача за зустрічним позовом основного боргу за лютий 2024 року, зазначив, що з огляду на те, що суд дійшов висновку про обґрунтованість обсягів та вартості балансуючої електричної енергії за даними, які навів позивач за первісним позовом, відсутні підстави вважати вартість балансуючої електричної енергії, яку просить стягнути позивач за зустрічним позовом, обґрунтованою.

13. Оскільки судом відмовлено позивачу за зустріним позовом у задоволенні стягнення основного боргу, суд відмовив і в частині похідних вимог - 3% річних та пені за прострочення сплати основного боргу.

14. Додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 21.05.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2024, стягнуто з ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» на користь АТ «ДТЕК Західенерго» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 119 537,64 грн.

15. З огляду на ціну первісного позову (1 599 490 786,87 грн), наявність зустрічного позову, категорію та складність спору у даній справі (спір у сфері постачання електричної енергії), суд дійшов висновку, що розмір витрат на оплату послуг адвоката у сумі 120 000,00 грн є співмірним із складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), у зв`язку з чим, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати АТ «ДТЕК Західенерго» на професійну правничу допомогу у сумі 120 000,00 грн суд поклав на сторін пропорційно задоволених позовних вимог.

16. Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні клопотання ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» про закриття провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості на загальну суму 51 760 094,82 грн, з огляду на сплату вказаної суми відповідачем після прийняття рішення у цій справі, вказав на те, що обставини припинення існування предмету спору, які (обставини) виникли вже після ухвалення рішення судом першої інстанції, не можуть бути підставою для скасування судового рішення згідно зі ст. 278 Господарського процесуального кодексу України та закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

17. Суд апеляційної інстанції, враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із категорією та складністю справи, обсягом та змістом наданих адвокатських послуг і виконаних робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), вважає, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що розмір витрат позивача за первісним позовом на професійну правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню відповідачем з первісним позовом, становить, з урахуванням п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, - 119 537,64 грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

18. Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2024, на рішення господарського суду міста Києва від 09.05.2024 та на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 21.05.2024 у справі № 910/3231/24, в якій просить Суд скасувати судові рішення: в частині задоволеного первісного позову АТ «ДТЕК Західенерго» та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову АТ «ДТЕК Західенерго» в повному обсязі; в частині відмови в задоволенні зустрічного позову НЕК «Укренерго» та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити зустрічний позов ПрАТ «НЕК «Укренерго» в повному обсязі та стягнути з АТ «ДТЕК «Західенерго» на користь НЕК «Укренерго» основний борг у розмірі 70 674 325,34 грн, пеню у розмірі 242 338,21 грн, 3% річних у розмірі 198 637,88 грн. Скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2024 у справі № 910/3231/24 та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви АТ «ДТЕК «Західенерго» про розподіл судових витрат у повному обсязі.

19. Підставою касаційного оскарження відповідач вказує п. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

20. Скаржник у касаційній скарзі вказує на неврахування судами попередніх інстанцій висновків:

- Верховного Суду, викладених у постановах від 11.10.2018 у справі № 916/446/16, від 12.03.2020 у справі № 910/15234/18, від 03.12.2019 у справі № 909/574/18, від 26.01.2022 у справі № 911/2525/19 та від 17.08.2021 у справі № 910/16308/20 стосовно того, що не підписання актів купівлі-продажу/приймання наданих послуг/виконаних робіт не можуть бути безумовною підставою для звільнення від оплати за фактично надані послуги (виконані роботи);

- висновків Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладених у постанові від 23.01.2019 у справі № 355/385/17 щодо обов`язковості договору;

- висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 23.11.2020 у справі № 638/7748/18, від 09.06.2020 у справі № 466/9758/16-ц, від 15.04.2020 у справі № 199/3939/18-ц, від 11.06.2020 у справі № 821/227/17 щодо застосування ст. 126 Господарського процесуального кодексу України стосовно розподілу між сторонами інших судових витрат (витрати на професійну правничу допомогу адвоката).

21. Відповідач наголошує на відсутності в матеріалах справи доказів, які підтверджують здійснення витрат на професійну правничу допомогу, доказів оплати наданих послуг з професійної правничої допомоги.

22. Також скаржник зазначає про відсутність правового висновку Верховного Суду щодо питання застосування права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики про застосування положень статей 1, 75 Закону України «Про ринок електричної енергії» у взаємодії зі статтями 614, 625 Цивільного кодексу України.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

23. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить Суд касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

24. Акціонерне товариство «ДТЕК Західенерго» (постачальник послуг балансування/ППБ) є виробником електричної енергії на підставі ліцензії, виданої згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

25. Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» є оператором системи передачі (ОСП), на якого, зокрема, покладені функції адміністратора розрахунків (АР).

26. 27 травня 2019 року Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (яке у подальшому змінило найменування на Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго») підтвердило приєднання Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» (акцептування пропозиції) до умов договору про участь у балансуючому ринку та долучення до реєстру постачальників послуг з балансування.

27. Відповідно до п. 1.1 типового договору про участь у балансуючому ринку (далі - договір) цей договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому.

28. Згідно з п. 1.2 договору за цим договором ППБ зобов`язується надавати балансуючу електричну енергію на завантаження або розвантаження для здійснення ОСП балансування об`єднаної енергетичної системи України. ОСП зобов`язується продавати балансуючу електричну енергію ППБ або купувати балансуючу електричну енергію у ППБ та отримувати оплату за продану ППБ балансуючу електричну енергію або сплачувати кошти за куплену балансуючу електричну енергію у ППБ відповідно до умов цього договору та Правил ринку.

29. Пунктом 2.1 договору загальна вартість договору складається із суми всіх платежів, здійснених ОСП на користь ППБ та ППБ на користь ОСП протягом дії цього договору за придбані і продані обсяги електричної енергії на балансуючому ринку відповідно до умов цього договору.

За підсумками місяця визначається індикативна величина - середньозважена ціна небалансів електричної енергії за розрахунковий місяць, яка розраховується шляхом ділення загальної вартості балансуючої електричної енергії на загальний обсяг балансуючої електричної енергії.

30. Пунктом 2.2 договору встановлено, що розрахунок ціни купівлі-продажу електричної енергії визначається відповідно до Правил ринку.

31. Згідно з п. 4.1 договору виставлення рахунків та оплата платежів здійснюються відповідно до процедур та у строки, визначені Правилами ринку.

32. Відповідно до п. 4.2, 4.3, 4.4 договору подання платіжних документів здійснюється сторонами відповідно до Правил ринку. Якщо ППБ має заперечення до інформації, що міститься у платіжному документі, то він повинен повідомити про це ОСП не пізніше 12:00 наступного робочого дня після виставлення рахунку. Наявність заперечень не є підставою для створення дебіторської заборгованості перед ОСП. ОСП формує та направляє Акт купівлі-продажу (Акт) до ППБ не пізніше 13 календарного дня місяця, наступного за розрахунковим. Підписання акта відбувається в електронній формі (за допомогою системи, яка забезпечує функціонування електронного документообігу з наданням КЕП (за винятком випадків, коли використання електронного цифрового підпису прямо заборонено законом), що забезпечує юридично значимий електронний документообіг між сторонами та розміщений у мережі «Інтернет» або у паперовій формі шляхом підписання уповноваженою особою Акта (у разі неможливості підпису в електронній формі). Протягом двох робочих днів з дня направлення ОСП до ППБ Акт ППБ розглядає та повертає один примірник Акта, підписаного зі своєї сторони. Акт повинен бути підписаний сторонами в один і той же спосіб. У разі незгоди з розрахунками ОСП відповідно до Акта ППБ протягом двох робочих днів надсилає ОСП обґрунтовані зауваження щодо цього Акта та ініціює спір відповідно до норм чинного законодавства. До здійснення коригування обсяг та вартість електричної енергії визначається даними, що зазначені в Акті.

33. За приписами п. 5.4 договору на ОСП покладено обов`язок здійснювати вчасно та в повному обсязі оплату проданої ППБ балансуючої електричної енергії на умовах, визначених Правилами ринку та цим договором.

34. Цей договір набирає чинності з моменту акцептування ОСП заяви-приєднання ППБ, про що ОСП повідомляє ППБ, і є чинним до 31 грудня поточного року включно, у якому була надана заява-приєднання. Якщо жодна зі сторін не звернулася до іншої сторони не менше ніж за 1 місяць до закінчення терміну дії цього договору з ініціативою щодо його розірвання, то цей Договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих же умовах (п. 9.1, 9.2 договору).

35. Судами встановлено, що відповідно до рахунків позивача, що виставлялись відповідачу, вартість електричної енергії для балансування складала: за вересень 2023 (рах. № 1409202300247) - 56 973 433,66 грн, за вересень 2023 (рах. № 2609202300284) - 61 187 902,90 грн, за вересень 2023 (рах. № 0510202300024) - 60 997 085,42 грн, за жовтень 2023 (рах. № 1610202300026) - 157 094 668, 43 грн, за жовтень 2023 (рах. № 2610202300257) - 139 007 649,73 грн, за листопад 2023 (рах. № 1511202300261) - 155 553 896, 66 грн, за листопад 2023 (рах. № 2411202300017) - 197 570 868,58 грн, за листопад 2023 (рах. № 0512202300015) - 251 181 484,26 грн, за грудень 2023 (рах. № 1412202300253) - 153 580 964,65 грн, за грудень 2023 (рах. № 2612202300253) - 31 060 504,84 грн, за січень 2024 (рах. № 0602202400028) - 19 463 959,24 грн, за січень 2024 (рах. № 2501202400260) - 121 103 194,39 грн, за лютий 2024 (рах. № 0603202400272) - 31 599 323,63 грн.

36. Судом встановлено, що на виконання умов договору між представниками сторін електронно-цифровим підписом було підписано акти купівлі-продажу балансуючої електричної енергії від 30.09.2023 № БР/23/09-0424 (балансуюча електроенергія, отримана ППБ на суму 29 068 521,47 грн, балансуюча електроенергія, отримана ОСП на суму 20 8226 943,44 грн), від 31.10.2023 № БР/23/10-0424 (балансуюча електроенергія, отримана ППБ, на суму 8 989 143,78 грн, балансуюча електроенергія, отримана ОСП на суму 4 31 073 006,40 грн), від 30.11.2023 № БР/23/11-0424 (балансуюча електроенергія, отримана ППБ на суму 36 294 808,16 грн, балансуюча електроенергія, отримана ОСП на суму 640 601 057,66 грн).

Відповідачем складено та підписано акти купівлі-продажу балансуючої електричної енергії від 31.12.2023 № БР/23/12-0424 (балансуюча електроенергія, отримана ППБ, на суму 26 4125 441,14 грн, балансуюча електроенергія, отримана ОСП на суму 285 544 192,73 грн), від 31.01.2024 № БР/24/01-0424 (балансуюча електроенергія, отримана ППБ, на суму 155 153 564,82 грн, балансуюча електроенергія, отримана ОСП на суму 293 993 563,58 грн), від 29.02.2024 № БР/24/02-0424 (балансуюча електроенергія, отримана ППБ, на суму 2 00 314 953,11 грн, балансуюча електроенергія, отримана ОСП на суму 161 239 951,40 грн.).

Зазначені акти за грудень 2023 - лютий 2024 не підписані позивачем, відповідно до зауважень до актів № БР/23/12-0424, № БР/24/01-0424, № БР/24/02-0424, які наявні в матеріалах справи, позивач за первісним позовом заперечував проти їх підписання з тих підстав, що ОСП порушив Правила ринку щодо акцепту пропозиції на електричну енергію, тому, у годинах, коли ціна акцепту пропозицій на розвантаження задля врегулювання системних обмежень формується на рівні ціни РДН, не може бути прийнята до розрахунку, а тому зазначена в актах загальна вартість балансуючої енергії відображена некоректно.

37. Обґрунтовуючи позов позивач зазначає, що в межах виконання договірних зобов`язань, позивач протягом вересня 2023 року - лютого 2024 року здійснив продаж відповідачу балансуючої енергії загальною вартістю 1 562 356 480,85 грн, проте, відповідач оплату заборгованості не здійснив.

38. Зустрічна позовна заява мотивована тим, що АТ «ДТЕК Західенерго» має заборгованість перед ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» за першу та другу декади лютого 2024 за актом від 29.02.2024 № БР/24/02-0424 у розмірі 70 674 325,34 грн.

Позиція Верховного Суду

39. Закон України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон) визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

40. За приписами ст. 1 Закону балансування - усі дії та процеси, що здійснюються в будь-який період часу, за допомогою яких оператор системи передачі забезпечує постійне підтримання частоти в об`єднаній енергетичній системі України в межах попередньо визначеного діапазону стабільності та забезпечує підтримання необхідних обсягів резервів необхідної якості; балансуючий ринок електричної енергії (далі - балансуючий ринок) - ринок, організований оператором системи передачі електричної енергії з метою забезпечення достатніх обсягів електричної потужності та енергії, необхідних для балансування в реальному часі обсягів виробництва та імпорту електричної енергії і споживання та експорту електричної енергії, врегулювання системних обмежень в об`єднаній енергетичній системі України, а також фінансового врегулювання небалансів електричної енергії; небаланс електричної енергії - розрахована відповідно до правил ринку для кожного розрахункового періоду різниця між фактичними обсягами відпуску або споживання, імпорту, експорту електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, та обсягами купленої і проданої електричної енергії, зареєстрованими відповідно до правил ринку.

41. Згідно з ч. 3 ст. 3 Закону обов`язковою умовою участі в ринку електричної енергії (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу) є укладення договору про врегулювання небалансів з оператором системи передачі.

42. Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема про участь у балансуючому ринку.

43. Частинами 1, 2 ст. 52 Закону передбачено, що адміністратор розрахунків забезпечує організацію роботи ринку електричної енергії відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку.

Функції адміністратора розрахунків покладаються на оператора системи передачі.

44. Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 53 Закону оператор системи передачі придбаває послуги з балансування на ринкових недискримінаційних і прозорих засадах та забезпечує функціонування балансуючого ринку у порядку, визначеному цим Законом, правилами ринку та кодексом системи передачі, а також здійснює купівлю-продаж небалансів електричної енергії.

45. Частиною 1 ст. 75 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на ринку електричної енергії, між учасниками цього ринку здійснюються в грошовій формі, у тому числі шляхом клірингу (неттінгу), відповідно до укладених договорів у порядку, визначеному цим Законом, правилами ринку, правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.

46. Відповідно до ч. 4 зазначеної статті постачальники послуг з балансування та сторони, відповідальні за баланс, в яких виникли зобов`язання перед оператором системи передачі в результаті діяльності на балансуючому ринку, вносять плату за електричну енергію виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання оператора системи передачі в уповноважених банках.

Кошти з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оператора системи передачі перераховуються відповідно до правил ринку на:

1) поточні рахунки постачальників послуг з балансування та сторін, відповідальних за баланс, крім електропостачальників;

2) поточні рахунки із спеціальним режимом використання електропостачальників;

3) поточний рахунок оператора системи передачі.

З метою здійснення розрахунків з постачальниками послуг з балансування під час врегулювання системних обмежень оператор системи передачі може вносити на свій поточний рахунок із спеціальним режимом використання кошти з власного поточного рахунка.

47. Правила ринку, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 307, визначають порядок реєстрації учасників ринку, порядок та вимоги до забезпечення виконання зобов`язань за договорами про врегулювання небалансів електричної енергії, правила балансування, правила функціонування ринку допоміжних послуг, порядок проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг, порядок виставлення рахунків, порядок внесення змін до цих Правил, положення щодо функціонування ринку при виникненні надзвичайної ситуації в об`єднаній енергетичній системі України.

48. Пунктом 4.11.1 гл 4.16 розд. ІV Правил ринку ППБ подають розділені за розрахунковими періодами пропозиції на балансуючу електричну енергію окремо для кожного продукту, визначеного цими Правилами: на завантаження та на розвантаження. Кожна пропозиція повинна містити обсяг балансуючої електричної енергії на завантаження та на розвантаження та ціну пропозиції для кожної одиниці надання послуг з балансування.

49. Згідно з п. 4.14.2 гл 4.16 розд. ІV Правил ринку після отримання пропозицій на балансуючу електричну енергію СУР здійснює їх перевірку та надсилає повідомлення відповідному ППБ, чия пропозиція на балансуючу електричну енергію прийнята, або якщо виявлені помилки у поданні, надсилає повідомлення відповідному ППБ про відхилення із зазначенням причин такого відхилення.

50. Відповідно до гл. 4.16 розд. ІV Правил ринку результати балансуючого ринку складаються з:

1) прийнятих пропозицій на балансуючу електричну енергію на завантаження та на розвантаження ППБ по ОРЧ з метою забезпечення балансу системи;

2) маржинальної ціни по ОРЧ на балансуючу електричну енергію на завантаження. Маржинальна ціна на балансуючу електричну енергію на завантаження (у грн/МВт·г) по кожній ОРЧ визначається на рівні найвищої ціни у пропозиції на балансуючу електричну енергію, що акцептована для забезпечення збільшення балансуючої електричної енергії;

3) маржинальної ціни по ОРЧ на балансуючу електричну енергію на розвантаження. Маржинальна ціна на балансуючу електричну енергію на розвантаження (у грн/МВт·г) по кожній ОРЧ визначається на рівні найнижчої ціни у пропозиції на балансуючу електричну енергію, що акцептована для забезпечення зниження балансуючої електричної енергії.

51. За приписами п. 5.2 договору оператор системи передачі має право надавати постачальнику послуг з балансування диспетчерські команди, а постачальник послуг з балансування зобов`язується виконувати диспетчерські команди, надані ОСП.

52. Згідно з п. 4.18.3, 4.18.4, 4.18.5 гл. 4.18 розд. ІV Правил ринку диспетчерська команда на активацію видається ОСП відповідно до результатів алгоритму розрахунку балансуючого ринку у вигляді акцепту відповідної пропозиції на балансуючу електричну енергію на розвантаження або завантаження. Диспетчерська команда на деактивацію видається ОСП у зворотному до попередньої активації порядку у вигляді припинення відповідного акцепту пропозиції на балансуючу електричну енергію для активації на розвантаження або завантаження.

Команди на пряму активацію здійснюються у поточному розрахунковому періоді, крім випадків, коли необхідно здійснити таку активацію пізніше ніж за 5 хвилин до закінчення поточного розрахункового періоду.

Команда на заплановану активацію може віддаватися поза ранжиром для вирішення системних обмежень. ОСП на другий робочий день після надання команд поза ранжиром публікує на своєму офіційному вебсайті перелік таких команд з обґрунтуванням щодо їх надання.

53. Пунктом 4.18.8 гл. 4.18 розд. ІV Правил ринку передбачено, що незалежно від того, чи система в дефіциті або профіциті в інтервалі ОРЧ, ОСП може активувати балансуючу електричну енергію як на завантаження, так і на розвантаження з метою врегулювання системних обмежень, у тому числі відповідно до вимог системи до резервів.

54. Згідно з 4.19.1 гл. 4.19 розд. ІV Правил ринку у разі акцепту пропозиції на балансуючу електричну енергію з метою врегулювання небалансу електричної енергії, спричиненого системними обмеженнями або обмеженнями на перетинах, що виникли після подання остаточних повідомлень імпорту/експорту, або іншими обмеженнями по режиму роботи, ОСП маркує такий акцепт (акцепт з поміткою) та повідомляє відповідного ППБ про таку помітку. Пропозиції, що акцептовані з поміткою, не використовуються в розрахунках маржинальної ціни балансуючої електричної енергії.

55. Пунктом 7.2.1 гл. 7.2 розд. VІІ Правил ринку встановлено, що АР на щодекадній основі надсилає через СУР платіжний документ кожному ППБ із зазначенням суми, яка повинна бути сплачена ППБ за відповідний період за закупівлю балансуючої енергії.

АР щомісяця надсилає ППБ через СУР окремий платіжний документ із зазначенням суми плати за невідповідність, що має бути сплачена ППБ за повний місяць.

ППБ щодекадно надсилає АР платіжний документ із зазначенням суми, що повинна бути сплачена АР за відповідний період за закупівлю балансуючої енергії.

56. Відповідно до п. 7.7.4 гл. 7.7 розд. VІІ Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунка.

57. Суди попередніх інстанцій встановили, що відповідно до рахунків позивача, що виставлялись відповідачу, вартість електричної енергії для балансування складала: за вересень 2023 (рах. № 1409202300247) - 56 973 433,66 грн, за вересень 2023 (рах. № 2609202300284) - 61 187 902,90 грн, за вересень 2023 (рах. № 0510202300024) - 60 997 085,42 грн, за жовтень 2023 (рах. № 1610202300026) - 157 094 668, 43 грн, за жовтень 2023 (рах. № 2610202300257) - 139 007 649,73 грн, за листопад 2023 (рах. № 1511202300261) - 155 553 896, 66 грн, за листопад 2023 (рах. № 2411202300017) - 197 570 868,58 грн, за листопад 2023 (рах. № 0512202300015) - 251 181 484,26 грн, за грудень 2023 (рах. № 1412202300253) - 153 580 964,65 грн, за грудень 2023 (рах. № 2612202300253) - 31 060 504,84 грн, за січень 2024 (рах. № 0602202400028) - 19 463 959,24 грн, за січень 2024 (рах. № 2501202400260) - 121 103 194,39 грн, за лютий 2024 (рах. № 0603202400272) - 31 599 323,63 грн.

58. Судами встановлено, що на виконання умов договору між представниками сторін електронно-цифровим підписом було підписано акти купівлі-продажу балансуючої електричної енергії від 30.09.2023 № БР/23/09-0424 (балансуюча електроенергія, отримана ППБ на суму 29 068 521,47 грн, балансуюча електроенергія, отримана ОСП на суму 208 226 943,44 грн), від 31.10.2023 № БР/23/10-0424 (балансуюча електроенергія, отримана ППБ, на суму 8 989 143,78 грн, балансуюча електроенергія, отримана ОСП на суму 431 073 006,40 грн), від 30.11.2023 № БР/23/11-0424 (балансуюча електроенергія, отримана ППБ на суму 36 294 808,16 грн, балансуюча електроенергія, отримана ОСП на суму 640 601 057,66 грн).

Позивач виставив відповідачу рахунки-фактури (INVOICE) на оплату балансуючої енергії, які направив на електронну пошту відповідача (settlement@ua.energy та nес-kanc@ua.energy), що підтверджується роздруківками знімків екранів комп`ютера, наданими позивачем.

59. Проте відповідач рахунків-фактур (INVOICE) не оплатив у строк, встановлений п. 7.7.4 Правил ринку, що стало причиною звернення позивача до суду із цим позовом.

60. Відповідач заперечуючи проти позову вказує, що у зв`язку з систематичним порушенням учасниками ринку, відповідальними за небаланс, своїх фінансових зобов`язань перед відповідачем, відкритий відповідачем рахунок зі спеціальним призначенням, з якого здійснюються платежі на користь позивача, не накопичує в достатній мірі коштів для належного проведення відповідачем розрахунків перед позивачем, що свідчить про відсутність його вини у невчасному проведенні оплат, крім того відповідач не користувався коштами, які надходять на рахунок зі спеціальним режимом використання, тому відсутні підстави для застосування ст. 625 Цивільного кодексу України. Також зазначає про недоведеність позивачем факту направлення відповідачу рахунків-фактур, які долучені до позову.

61. Суд першої інстанції, з посиланням на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 27.11.2018 у справі № 914/2505/17, від 13.10.2021 у справі № 923/1379/20, від 13.10.2021 у справі № 923/1379/20 про те, що листування шляхом надіслання електронних листів уже давно стало частиною ділових звичаїв в Україні, а здійснення електронної переписки як усталеного звичаю ділового обороту в Україні, що не вимагає договірного врегулювання, визнається цивільним звичаєм відповідно до ст. 7 Цивільного кодексу України; лист електронної пошти є таким, що містить відомості про факт відправлення повідомлення із відповідної електронної адреси, час відправлення, адресатів листа - осіб, до відома яких було доведено таке повідомлення тощо; у випадку, якщо позивач подає позов у паперовій формі, то електронний лист може бути наданий суду у вигляді відповідної роздруківки; така роздруківка електронного листа та додатків до нього є паперовою копією електронного доказу, - визнав надані позивачем роздруківки знімків екранів комп`ютера належними доказами, що підтверджують факт направлення відповідачу рахунків-фактур у спірний період.

62. Суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний господарський суд, вказав, що зміст ст. 75 Закону України «Про ринок електричної енергії» не містить імперативної заборони щодо розрахунку відповідача з постачальником електричної енергії (позивачем) тільки грошовими коштами, які надходять від інших учасників балансуючого ринку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, навпаки, передбачено можливість відповідача для належного виконання грошових зобов`язань, вносити грошові кошти з інших власних рахунків на рахунок зі спеціальним режимом використання, що в свою чергу свідчить про те, що відповідач (боржник) не позбавлений можливості здійснити перерахування на такий рахунок коштів з інших рахунків, зокрема з поточного рахунку, задля належного виконання своїх зобов`язань. Ненадходження коштів від інших учасників балансуючого ринку не може бути відкладальною обставиною для невиконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати за договором.

63. Встановивши, що наявність та розмір заборгованості відповідача перед позивачем підтверджується належними та допустимими доказами, місцевий господарський суд, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правомірного висновку про задоволення вимог позивача.

64. Як наслідок, суд першої інстанції вказав про наявність підстав для застосування до спірних правовідносин ст. 625 Цивільного кодексу України та стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих на суму боргу.

65. Суд першої інстанції здійснив власний перерахунок 3% річних, з урахуванням періодів, викладених у контррозрахунку, та інфляційних втрат та дійшов висновку про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 13 843 917,68 грн та інфляційних втрат у розмірі 17 127 530, 59 грн.

66. Також судом встановлено, що відповідачем складено та підписано акти купівлі-продажу балансуючої електричної енергії від 31.12.2023 № БР/23/12-0424 (балансуюча електроенергія, отримана ППБ, на суму 26 4125 441,14 грн, балансуюча електроенергія, отримана ОСП на суму 285 544 192,73 грн), від 31.01.2024 № БР/24/01-0424 (балансуюча електроенергія, отримана ППБ, на суму 155 153 564,82 грн, балансуюча електроенергія, отримана ОСП на суму 293 993 563,58 грн), від 29.02.2024 № БР/24/02-0424 (балансуюча електроенергія, отримана ППБ, на суму 2 00 314 953,11 грн, балансуюча електроенергія, отримана ОСП на суму 161 239 951,40 грн.).

Зазначені акти за грудень 2023 - лютий 2024 не підписані позивачем, відповідно до зауважень до актів № БР/23/12-0424, № БР/24/01-0424, № БР/24/02-0424, які наявні в матеріалах справи, позивач заперечував проти їх підписання з тих підстав, що ОСП порушив Правила ринку щодо акцепту пропозиції на електричну енергію, оскільки у годинах, коли ціна акцепту пропозицій на розвантаження задля врегулювання системних обмежень формується на рівні ціни РДН, тому не може бути прийнята до розрахунку, і зазначена в актах загальна вартість балансуючої енергії відображена некоректно.

67. Згідно з 4.19.1 гл. 4.19 розд. ІV Правил ринку у разі акцепту пропозиції на балансуючу електричну енергію з метою врегулювання небалансу електричної енергії, спричиненого системними обмеженнями або обмеженнями на перетинах, що виникли після подання остаточних повідомлень імпорту/експорту, або іншими обмеженнями по режиму роботи, ОСП маркує такий акцепт (акцепт з поміткою) та повідомляє відповідного ППБ про таку помітку. Пропозиції, що акцептовані з поміткою, не використовуються в розрахунках маржинальної ціни балансуючої електричної енергії.

68. Пунктом 3 гл. 4.16 розд. ІV Правил ринку маржинальна ціна на балансуючу електричну енергію на розвантаження (у грн/МВт·г) по кожній ОРЧ визначається на рівні найнижчої ціни у пропозиції на балансуючу електричну енергію, що акцептована для забезпечення зниження балансуючої електричної енергії.

69. Відповідно до п. 4.17.2 гл. 4.17 розд. VІІ Правил ринку для кожної ОРЧ усі акцептовані пропозиції на балансуючу електричну енергію для зниження балансуючої електричної енергії отримують маржинальну ціну на балансуючу електричну енергію на розвантаження відповідно до глави 4.16 цього розділу.

70. Суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний господарський суд, посилаючись на норми п. 4.19.1 гл. 4.19 Правил ринку, вказав на те, що оскільки ціна акцепту для врегулювання системних обмежень з поміткою, зокрема на рівні ціни РДН «ринок на добу наперед», різниться від розрахунку маржинальної ціни балансуючої електричної енергії, та Правилами ринку на ОСП покладено обов`язок повідомляти ППБ про таку помітку, яка впливає на ціну, то за відсутності відповідного повідомлення про помітку, наявні підстави вважати, що в момент отримання диспетчерської команди на розвантаження, ОСП акцептувало її як таку, що не маркована поміткою, за цінами погодженими для балансуючої електричної енергії без поміток.

Водночас суди зазначили про те, що визначення відповідачем ціни балансуючої електричної енергії на рівні ціни РДН, за відсутності повідомлення про акцепт з поміткою, фактично зводиться до зміни ціни договору після виконання зобов`язань щодо балансування, що не допускається.

71. З огляду на зазначене та встановлені судами попередніх інстанцій обсяги та вартість балансуючої електричної енергії, суди дійшли правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову.

72. У ч. 1 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України визначено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Отже, предметом касаційного розгляду є законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень по суті спору в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

73. Підставою касаційного оскарження відповідач вказує п. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

74. Скаржник у касаційній скарзі зазначає про неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постановах: від 11.10.2018 у справі № 916/446/16, від 12.03.2020 у справі № 910/15234/18, від 03.12.2019 у справі № 909/574/18, від 26.01.2022 у справі № 911/2525/19 та від 17.08.2021 у справі № 910/16308/20 стосовно того, що не підписання актів купівлі-продажу / приймання наданих послуг / виконаних робіт не можуть бути безумовною підставою для звільнення від оплати за фактично надані послуги (виконані роботи); від 23.01.2019 у справі № 355/385/17 щодо обов`язковості договору.

75. Предметом позову у справі, що розглядається, є стягнення заборгованості за балансуючу електричну енергію, відповідно до договору про участь у балансуючому ринку.

76. Предметом позову у справі № 916/446/16 є стягнення заборгованості за договором підряду.

Судом апеляційної інстанції у цій справі на підставі експертного дослідження з`ясовано факт завищення вартості робіт за спірними актом виконаних робіт форми КБ-2 та довідкою форми КБ-3 за квітень 2015 року, що слугувало підставою для відмови в позові, з чим погодився і Верховний Суд.

77. Предметом позову у справі № 910/15234/18 є стягнення заборгованості за договором підряду.

У постанові від 12.03.2020 у справі № 910/15234/18, Верховний Суд дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій належним чином не встановили всі обставини справи та не оцінили всі докази, пов`язані з фактичним обсягом виконаних за договором робіт та їх якістю, у зв`язку з чим справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. За висновками Верховного Суду у цій справі суд першої інстанції відмовив відповідачеві в задоволенні його клопотання про призначення експертизи, а суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи висновку експерта, складеного на його замовлення, та відповідно не надав йому правової оцінки.

78. У постановах від 11.10.2018 у справі № 916/446/16, від 12.03.2020 у справі № 910/15234/18 зазначено, що закон пов`язує виникнення зобов`язання з оплати робіт з фактом їх виконання і сам по собі акт приймання-передачі робіт не є визначальним для виникнення такого зобов`язального правовідношення.

79. Предметом позову у справі № 909/574/18 є стягнення заборгованості за договором підряду.

Підставою для відмови у задоволенні позову підрядника про стягнення заборгованості за виконані роботи була, зокрема, відсутність у матеріалах справи передбачених умовами договору та нормами чинного законодавства первинних документів - актів приймання-передачі виконаних підрядних робіт, які б підтверджували факт виконання спірних робіт та, відповідно давали підстави для висновку про наявність заборгованості відповідача за договором підряду. Наявні у справі акти виконаних робіт визнані апеляційним судом неналежними доказами, тобто такими, що не дозволяють встановити обставини, які входять у предмет доказування у даній справі (виконання робіт за договором у заявленому обсязі). Верховний Суд у постанові від 03.12.2019, залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції, погодився з висновкам цього суду.

80. Предметом розгляду справи № 910/16308/20 є стягнення основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних витрат за договором підряду.

Суди частково задовольняючи позовні вимоги вказали на те, що відповідач жодними належними доказами не підтвердив невиконання позивачем робіт на заявлену до стягнення суму основної заборгованості, відповідач не заперечує проти обсягу виконаних позивачем робіт, а зауважує на тому, що позивачем не дотримано встановлений Договором порядок підписання актів та довідок. Суди, з позицією якого погодився Верховний Суд, дійшли висновку, що роботи за вказаними актами вважаються прийнятими, а замовник в порушення вимог статей 853, 882 Цивільного кодексу України безпідставно ухилився від прийняття робіт, адже не заявив про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, а, отже, зобов`язаний оплатити роботи, виконані за договором.

81. Правовідносини у зазначених вище справах виникли на підставі договорів підряду, які регулюються гл. 61 «Підряд» Цивільного кодексу України.

82. Предметом позову у справі № 911/2525/19 є визнання недійсним рішення загальних зборів, недійсним акта приймання-передачі майна та визнання права власності на майно в порядку ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства.

Верховний Суд у постанові від 26.01.2022 погодився з висновками судів про те, що рішення загальних зборів учасників є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин. Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення ст. ст. 203, 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за ст. 216 Цивільного кодексу України, та не можна застосовувати ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства та визнавати недійсними у межах справи про банкрутство.

83. Предметом позову у справі № 355/385/17 є зобов`язання вчинити певні дії, стягнення страхового відшкодування та компенсації моральної шкоди.

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 355/385/17 зазначила, що з урахуванням відсутності спростування презумпції правомірності договору на рівні закону або судового рішення, не можливості учасників цивільних відносин на рівні того чи іншого договору здійснювати його кваліфікацію як недійсного (нікчемного чи оспорюваного), висновок суду першої інстанції про те, що звільнення позивача з роботи з Баришівського відділенні ПАТ КБ «Правекс-Банк» у Київській області на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП, у зв`язку зі скороченням штату працівників, є страховим випадком, так як Лисюк І. М. втратила постійне місце роботи, є правильним.

84. Верховний Суд бере до уваги, що Закон України «Про ринок електричної енергії» є спеціальним нормативним актом, який регулює відносини відповідних суб`єктів - учасників ринку електричної енергії.

85. З огляду на зазначене, жодна з наведених вище постанов Верховного Суду не була ухвалена щодо спорів у сфері електроенергетики, а саме щодо спорів, які б випливали з договору про участь у балансуючому ринку (передачу електроенергії за ним), відповідно, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на зазначені справи Верховного Суду.

86. Також скаржник зазначає про відсутність правового висновку Верховного Суду щодо питання застосування права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування положень статей 1, 75 Закону України «Про ринок електричної енергії» у взаємодії зі статтями 614, 625 Цивільного кодексу України.

87. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

88. Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

89. Формування Верховним Судом висновку має стосуватися спірних правовідносин, ураховуючи положення чинного законодавства та встановлені судами під час розгляду справи обставини. Водночас формування правового висновку не може ставитись у пряму залежність від обставин конкретної справи та зібраних у ній доказів і здійснюватися поза визначеними ст. 300 Господарського процесуального кодексу України межами розгляду справи судом касаційної інстанції.

90. За приписами ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» алгоритм розподілу коштів - порядок розподілу уповноваженими банками коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання без платіжних доручень, що встановлюється Регулятором відповідно до цього Закону; поточний рахунок із спеціальним режимом використання - рахунок, відкритий в уповноваженому банку і призначений для забезпечення проведення розрахунків відповідно до цього Закону.

91. Частиною 1 ст. 75 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на ринку електричної енергії, між учасниками цього ринку здійснюються в грошовій формі, у тому числі шляхом клірингу (неттінгу), відповідно до укладених договорів у порядку, визначеному цим Законом, правилами ринку, правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.

92. Відповідно до ч. 4 зазначеної статті постачальники послуг з балансування та сторони, відповідальні за баланс, в яких виникли зобов`язання перед оператором системи передачі в результаті діяльності на балансуючому ринку, вносять плату за електричну енергію виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання оператора системи передачі в уповноважених банках.

Кошти з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оператора системи передачі перераховуються відповідно до правил ринку на:

1) поточні рахунки постачальників послуг з балансування та сторін, відповідальних за баланс, крім електропостачальників;

2) поточні рахунки із спеціальним режимом використання електропостачальників;

3) поточний рахунок оператора системи передачі.

З метою здійснення розрахунків з постачальниками послуг з балансування під час врегулювання системних обмежень оператор системи передачі може вносити на свій поточний рахунок із спеціальним режимом використання кошти з власного поточного рахунка.

93. Згідно з ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

94. Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

95. Скаржник наголошує, що з наведених норм вбачається, що оператор системи передачі може розраховуватись з постачальником послуг з балансування та сторонами, відповідальними за баланс, виключно з поточного рахунка із спеціальним режимом використання, а умовою проведення таких розрахунків є наявність коштів на рахунку із спеціальним режимом використання, що надійшли від учасників балансуючого ринку.

96. Також скаржник наголошує, що відсутність вини виключає можливість застосування відповідальності.

97. У постанові від 03.02.2023 у справі № 910/9374/21 Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду вказав на те, що зміст статті 75 Закону України «Про ринок електричної енергії» не містить імперативної заборони щодо розрахунку тільки грошовими коштами, які надходять від інших учасників балансуючого ринку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, навпаки, передбачено можливість Компанії, для належного виконання грошових зобов`язань, вносити грошові кошти з інших власних рахунків на рахунок зі спеціальним режимом використання.

Твердження заявника про те, що прострочення виконання грошового зобов`язання виникло не з його вини, є неспроможними, оскільки ця обставина не впливає на обсяг його зобов`язань як боржника, що прострочив грошове зобов`язання, а наявність особливого алгоритму розподілу коштів на спеціальних рахунках, впровадженого у зв`язку з особливістю здійснення розрахунків на ринку електричної енергії, не виключає можливість застосування до спірних правовідносин положень загальних норм матеріального права.

98. Верховний Суд у зазначеній справі погодився з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для нарахування та стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасну оплату балансуючої електричної енергії.

99. Отже, Верховний Суд у постанові від 03.02.2023 у справі № 910/9374/21 виклав висновок, зокрема, щодо застосування ст. 75 Закону «Про ринок електричної енергії» до подібних правовідносин як підстави для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання. Таке правозастосування є сталим та послідовним у судовій практиці Верховного Суду.

100. Проаналізувавши висновки щодо застосування ст. 75 Закону України «Про ринок електричної енергії», викладені в постанові Верховного Суду від 03.02.2023 у справі № 910/9374/21, Верховний Суд вважає, що вони є релевантними до спірних правовідносин у справі, що переглядається, з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи.

101. Таким чином, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена п. 3 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України, не знайшла свого підтвердження.

102. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку). Якщо ухвала про відкриття касаційного провадження мотивована також іншими підставами, за якими відсутні підстави для закриття провадження, касаційне провадження закривається лише в частині підстав, передбачених цим пунктом.

103. З огляду на викладене, касаційне провадження, яке відкрите з підстави, передбаченої п. 3 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України, підлягає закриттю відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 296 цього Кодексу.

104. Додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 21.05.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2024, стягнуто з ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» на користь АТ «ДТЕК Західенерго» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 119 537,64 грн.

105. Судом першої інстанції встановлено, що:

- 01.07.2019 між акціонерним товариством «ДТЕК Західенерго» (клієнт) та адвокатським об`єднанням «Перший Радник» (виконавець) було укладено договір про надання правової допомоги № 1491-ЗЭ, відповідно до п. 1.1 якого в межах даного договору виконавець зобов`язується надавати клієнтові правову допомогу (код УКТЗЕД 69.10.1) за окремими письмовими або усним дорученнями останнього.

- 22 листопада 2023 року між клієнтом та виконавцем укладено додаткову угоду до договору, за змістом п. 1 якої в межах договору та цієї додаткової угоди виконавець зобов`язується надавати клієнтові правову допомогу, щодо належного представництва інтересів клієнта у справах за позовом АТ «ДТЕК Західенерго» до ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» про стягнення заборгованості за договором про участь у балансуючому ринку № 0424-04013 від 27.05.2019, в господарському суді міста Києва та подальше представництво в судах апеляційної та касаційної інстанцій. Відповідно до п. 2.1 додаткової угоди від 22.11.2023 вартість послуг з надання правової допомоги виконавця розраховується наступним чином: за участь в судовому засіданні - 5 000,00 грн за кожне судове засідання. У вартість послуг за участь в судовому засіданні не включена вартість послуг з підготовки до судового розгляду справи; за інші вчинені юридичні дії вартість послуг розраховується на підставі погодинної ставки вартості роботи адвоката, що становить 5 000,00 грн/година, та виходячи із фактичного обсягу наданих послуг. Фактичний обсяг наданих послуг визначається сторонами в актах наданих послуг.

- Відповідно до довіреності № 10-ЗЕ/24 від 29.12.2023 акціонерне товариство «ДТЕК Західенерго» уповноважило адвоката Лозовицького Максима Станіславовича, зокрема, представляти інтереси товариства в органах судової влади у тому числі, але не виключно в судах усіх спеціалізацій та інстанцій, третейських судах, міжнародному комерційному арбітражі, Верховному Суді згідно із Законом України «Про судоустрій і статус суддів», у тому числі у справах про банкрутство, з усіма правами, наданими законодавством позивачу, відповідачу, третій особі, заявнику, кредитору, боржнику, потерпілому на вчинення процесуальних дій, передбачених законодавством України, у тому числі щодо подачі позову, зміни підстав та/або предмету позову.

106. Також судом встановлено, що 13.05.2024 між сторонами складено акт наданих послуг № 1-910/3231/24 за договором згідно з яким виконавцем надано, а клієнтом прийнято послуги з професійної правничої допомоги у межах справи № 910/3231/24 в господарському суді міста Києва, а саме:

- аналіз договірної документації та первинних документів за договором тривалістю 6 год, вартістю 30 000,00 грн;

- аналіз чинного законодавства з питань, що регулюють спірні відносини; аналіз судової практики в частині стягнення 3% річних, інфляційних витрат; аналіз поточної практики Верховного Суду, з висновками щодо судової перспективи справи, розробка загальної стратегії ведення справи тривалістю 4 год, вартістю 20 000,00 грн;

- підготовка позовної заяви, розрахунку 3% річних інфляційних витрат тривалістю 11 год., вартістю 55 000,00 грн;

- участь у судовому засіданні в Господарському суді м. Києва 23.04.2024 тривалістю 1 год., вартістю 5 000,00 грн;

- участь у судовому засіданні в Господарському суді м. Києва 03.05.2024 тривалістю 1 год., вартістю 5 000,00 грн;

- підготовка відповіді на відзив; відзиву на зустрічну позовну заяву; заперечень на клопотання про відстрочення виконання рішення суду тривалістю 10 год., вартістю 50 000,00 грн;

- участь у судовому засіданні в господарському суді міста Києва 09.05.2024 тривалістю 1 год., вартістю 5 000,00 грн.

Загальний розмір винагороди виконавця за надані послуги на підставі цього акта становить 170 000,00 грн. Адвокат, що надає послуги - Лозовицький М.С.

107. Судом першої інстанції враховано, що в акті № 1-910/3231/24 від 13.05.2024 зазначено адвоката, що надає послуги - Лозовицький М.С. (зазначений акт скріплено підписами та відтисками печаток АО «Перший Радник» та АТ «ДТЕК Західенерго» без зауважень), зазначений акт містить детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

108. Судами попередніх інстанцій надано оцінку документам, що підтверджують понесені позивачем судові витрати, які були додані до заяви про вирішення питання про розподіл судових витрат.

109. ПрАТ «Укренерго», заперечуючи проти задоволення заяви АТ «ДТЕК Західенерго» про розподіл судових витрат, зазначає, що: АТ «ДТЕК Західенерго» не було надано детального опису виконаних робіт; у матеріалах справи відсутні докази сплати позивачем за первісним позовом вартості правничої допомоги; заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи та обсягом виконаних робіт, так, дана справа не є складною у зв`язку з наявністю чисельних справ з аналогічних правовідносин саме між НЕК «Укренерго» та АТ «ДТЕК Західенерго».

110. Суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний господарський суд, ураховуючи приписи ст. 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку, що надані виконавцем клієнту послуги щодо: аналізу договірної документації та первинних документів за договором та аналізу чинного законодавства з питань, що регулюють спірні відносини; аналізу судової практики в частині стягнення 3% річних, інфляційних витрат; аналізу поточної практики Верховного Суду, з висновками щодо судової перспективи справи, розробка загальної стратегії ведення справи, фактично охоплюються наданою виконавцем послугою підготовки позовної заяви, розрахунку 3% річних інфляційних витрат.

111. Крім того, з огляду на ціну первісного позову (1 599 490 786,87 грн), наявність зустрічного позову, категорію та складність спору у даній справі (спір у сфері постачання електричної енергії), суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний господарський суд, дійшов висновку, що розмір витрат на оплату послуг адвоката у сумі 120 000,00 грн (підготовки позовної заяви, участь у судових засіданнях 23.04.2024, 03.05.2024, 09.05.2024 та підготовка відповіді на відзив, відзиву на зустрічну позовну заяву та заперечень на клопотання про відстрочення виконання рішення суду) є співмірним із складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), у зв`язку з чим, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати АТ «ДТЕК Західенерго» на професійну правничу допомогу у сумі 120 000,00 грн покладається на сторін пропорційно задоволених позовних вимог.

112. Верховний Суд зазначає, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

113. У такому випадку суд, керуючись зазначеними частинами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правничу допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

114. Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

115. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зазначено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

116. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою суду, що вирішує питання про розподіл судових витрат. Схожа за змістом позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22.

117. Ураховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із категорією та складністю справи, обсягом та змістом наданих адвокатських послуг і виконаних робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний господарський суд, дійшов обґрунтованого висновку, що розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню відповідачем, становить 120 000,00 грн.

118. З огляду на зазначене, Верховним Судом відхиляються посилання скаржника на постанови Верховного Суду від 23.11.2020 у справі № 638/7748/18, від 09.06.2020 у справі № 466/9758/16-ц, від 15.04.2020 у справі № 199/3939/18-ц, від 11.06.2020 у справі № 821/227/17.

119. Верховним Судом відхиляються доводи скаржника, щодо відсутності в матеріалах справи документів, що свідчать про здійснення оплати гонорару адвоката та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оскільки витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною, чи їх тільки має бути сплачено.

120. Таким чином, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України, не знайшла свого підтвердження.

121. Водночас, Верховний Суд звертає увагу на те, що суд першої інстанції в мотивувальній частині оскаржуваного додаткового рішення від 21.05.2024, керуючись приписами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, вказав, що судові витрати АТ «ДТЕК Західенерго» на професійну правничу допомогу у сумі 120 000,00 грн (підготовки позовної заяви, участь у судових засіданнях 23.04.2024, 03.05.2024, 09.05.2024 та підготовка відповіді на відзив, відзиву на зустрічну позовну заяву та заперечень на клопотання про відстрочення виконання рішення суду) покладаються на сторін пропорційно задоволених позовних вимог.

122. Крім того, вказав на те, що надані послуги щодо: аналізу договірної документації та первинних документів за договором та аналізу чинного законодавства з питань, що регулюють спірні відносини; аналізу судової практики в частині стягнення 3% річних, інфляційних витрат; аналізу поточної практики Верховного Суду, з висновками щодо судової перспективи справи, розробка загальної стратегії ведення справи, фактично охоплюються наданою виконавцем послугою підготовки позовної заяви, розрахунку 3% річних інфляційних витрат.

123. Таким чином, суд першої інстанцій дійшов висновку про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 120 000,00 грн.

124. Однак, суд першої інстанції, зазначаючи розмір судових витрат -120 000,00 грн помилково в п. 1 резолютивної частини додатково рішення вказав про стягнення з відповідача 119 537,64 грн, що на думку Верховного Суду, є очевидною опискою, яку суд першої інстанції не позбавлений права виправити, з власної ініціативи або за заявою учасників справи, відповідно до приписів ст. 243 Господарського процесуального кодеку України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

125. Частинами 1, 2 ст. 300 ГПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

126. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

127. Згідно з положеннями ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

128. За таких обставин, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування судових рішень судів попередніх інстанцій, касаційна скарга - залишається без задоволення.

Розподіл судових витрат

129. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судовий збір в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційне провадження за касаційною скаргою приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2024, на рішення господарського суду міста Києва від 09.05.2024 та на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 21.05.2024 у справі № 910/3231/24 з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.

2. Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишити без задоволення.

3. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2024, рішення господарського суду міста Києва від 09.05.2024 та додаткове рішення господарського суду міста Києва від 21.05.2024 у справі № 910/3231/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Судді О. М. Баранець

О. А. Кролевець