Ухвала

від 19.02.2025 по справі 354/1149/20

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 лютого 2025року

м. Київ

Справа № 354/1149/20

Провадження № 14-20зц25

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Мартєва С. Ю.,

суддів: Банаська О. О., Булейко О. Л., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І., Губської О. А., Єленіної Ж. М., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мазура М. В., Погрібного С. О., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.,

перевірила скаргу ОСОБА_1 на постанову Верховного Суду від 18 грудня 2024 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Ворохтянської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, ОСОБА_1 , Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківської області про визнання незаконними та скасування рішень Татарівської сільської ради, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та усунення перешкод в користуванні під`їзною дорогою, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування державного акта на право власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку,

УСТАНОВИЛА:

У листопаді 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про визнання недійними та скасування рішень Татарівської сільської ради від 29 січня 2019 року № 160/37/2019 та від 27 лютого 2020 року № 215-52/2020, на підставі яких ОСОБА_1 зареєструвала право власності на земельну ділянку, площею 0,1177 га, кадастровий номер 2611091201:13:014:0052; скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на цю земельну ділянку; скасування державної реєстрації в Державному земельному кадастрі зазначеної вище земельної ділянки; зобов`язання ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні позивачкою під`їзною дорогою до належної їй земельної ділянки, кадастровий номер 2611091201:13:010:0029, шляхом демонтажу встановлених нею металевих воріт.

Також у березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом, в якому просила скасувати державний акт від 26 грудня 2012 року серії ЯМ №746080 на земельну ділянку, кадастровий номер 2611091201:13:010:0029, площею 0,1 га, розташовану у АДРЕСА_1 , що на цей час належить позивачці; скасувати державну реєстрацію права власності позивачки ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку.

Рішенням від 05 жовтня 2023 року, залишеним без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 16 травня 2024 року, Яремчанський міський суд Івано-Франківської області, позов ОСОБА_2 задовольнив частково.

Визнав незаконним і скасував підпункт 1.1. пункту 1 рішення тридцять сьомої сесії сьомого скликання Татарівської сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області від 29 січня 2019 року № 160-37/2019 в частині надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1177 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_2 .

Визнав незаконним і скасував підпункт 1.3. пункту 1 рішення п`ятдесят другої сесії сьомого скликання Татарівської сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області від 27 лютого 2020 року № 215-52/2020, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1177 га з кадастровим номером 2611091201:13:014:0052 на АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_1 , і передано дану земельну ділянку у приватну власність.

Скасував державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,1177 га з кадастровим номером 2611091201:13:014:0052, дата та час державної реєстрації - 04 червня 2020 року 13:57:20, номер запису про право власності - 36849962.

Скасував державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,1177 га з кадастровим номером 2611091201:13:014:0052, цільове призначення: 16.00 Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) у Державному земельному кадастрі про земельну ділянку.

Зобов`язав ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_2 під`їзною дорогою до земельної ділянки з кадастровим номером 2611091201:13:010:0029, яка належить на праві власності ОСОБА_2 шляхом знесення облаштованої огорожі та відновлення під`їзної дороги у попередній стан.

У решті первісного позову відмовив.

У задоволенні зустрічного позову відмовив.

Постановою від 18 грудня 2024 року Верховний Суд касаційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської областівід 05 жовтня 2023 року в частині вирішення первісного позову та постанову Івано-Франківськогоапеляційного суду від 16 травня 2024 року - без змін.

У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Великої Палати Верховного Судуіз скаргою на постанову Верховного Суду від 18 грудня 2024 року.

Скаргу мотивувала тим, що постановаВерховного Суду від 18 грудня 2024 року прийнята неповноважним складом суду, а тому підлягає скасуванню на підставі статті 411 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Велика Палата Верхового Суду вважає, що у прийнятті скарги необхідно відмовити з огляду на таке.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права (частина четверта статті 10 ЦПК України).

Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

Фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу існування суду, але й на дотримання таким судом норм, які регулюють його діяльність. Термін «суд, встановлений законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів» (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (Sokurenko and Strygun v. Ukraine), заяви № 29458/04 і № 29465/04, § 24).

Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України (частина друга статті 6 Конституції України).

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).

Чинний процесуальний закон не передбачає інституту перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень після їх перегляду у касаційному порядку, як це було визначено у розділі V глави 3 ЦПК України у редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року.

Вичерпний перелік підстав для передання справи до Великої Палати Верховного Суду встановлює стаття 403 ЦПК України. Питання про таке передання згідно зі статтями 403 і 404 цього Кодексу вирішує тільки Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду.

За відсутності юридичної підстави для розгляду скарги ОСОБА_1 , у її прийнятті слід відмовити та повернути скаржнику.

Така відмова не порушує право ОСОБА_1 на доступ до суду, оскільки її право на касаційний перегляд справи реалізовано раніше.

За усталеною практикою ЄСПЛ право доступу до суду є невід`ємною складовою права на суд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції (див. mutatis mutandis рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, § 36).

Між тим, «право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх «цивільних прав та обов`язків», пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети (див. mutatis mutandis рішення від 16 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland), заява № 28249/95, § 53).

Застосовані державою обмеження не можуть применшувати право доступу до суду настільки, щоби порушувати саму сутність цього права. Крім того, обмеження права доступу до суду не є сумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо не переслідує легітимну мету і якщо відсутнє «пропорційне співвідношення між використаними засобами та переслідуваною метою» (див. mutatis mutandis рішення від 28 травня 1985 року у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom), заява № 8225/78, § 57; рішення від 21 вересня 1994 року у справі «Файєд проти Сполученого Королівства» (Fayed v. the United Kingdom), заява № 17101/90, § 65).

Згідно із практикою ЄСПЛ юридична визначеність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже вирішеної справи.

Жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого й обов`язкового рішення тільки з метою проведення нового слухання та вирішення справи (див. mutatis mutandis рішення від 9 листопада 2004 року у справі «Світлана Науменко проти України» (Svetlana Naumenko v. Ukraine), заява № 41984/98, § 53).

Звернення до Великої Палати Верховного Суду із проханням про перегляд постанови суду тієї ж інстанції фактично спрямоване на проведення нового розгляду справи за відсутності для цього визначеної процесуальним законом підстави.

Цей перегляд є неможливим, оскільки ставить під сумнів гарантований пунктом 1 статті 6 Конвенції принцип остаточності судового рішення (res judicata).

Керуючись статтями 388, 403, 404 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

Відмовити у прийнятті до розгляду Великою Палатою Верховного Суду скарги ОСОБА_1 на постанову Верховного Суду від 18 грудня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Ворохтянської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, ОСОБА_1 , Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківської області про визнання незаконними та скасування рішень Татарівської сільської ради, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та усунення перешкод в користуванні під`їзною дорогою, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування державного акта на право власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

Зазначену скаргу та додані до неї матеріали повернути ОСОБА_1 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач С. Ю. Мартєв

Судді О. О. Банасько С. І. Кравченко

О. Л. Булейко О. В. Кривенда

Ю. Л. Власов М. В. Мазур

І. А. Воробйова С. О. Погрібний

М. І. Гриців І. В. Ткач

О. А. Губська О. С. Ткачук

Ж. М. Єленіна В. Ю. Уркевич

Л. Ю. Кишакевич Є. А. Усенко

В. В. Король Н. В. Шевцова