Постанова

від 19.12.2024 по справі 522/10617/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/6442/24

Справа № 522/10617/23

Головуючий у першій інстанції Павлик І.А.

Доповідач Карташов О. Ю.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙСУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Карташова О.Ю.

суддів: Коновалової В.А., Кострицького В.В.

за участю секретаря судового засідання - Рудуман А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесторг», в інтересах якого діє адвокат Архіпов Олександр Юрійович

на ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 02 липня 2024 року

за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесторг», третя особа ОСОБА_2 про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

У червні 2023 року позивач звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ТОВ «Одесторг», третя особа ОСОБА_2 про стягнення коштів: 6673680,00 грн компенсації вартості нерухомого майна та 8119644 грн відшкодування доходів у вигляді оренди, а всього 14793324 грн.

Разом з позовною заявою представник позивача надав до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони відчуження нежитлового приміщення 2н, загальною площею 657,61 кв.м у будинку АДРЕСА_1 , який належить на праві власності ТОВ «Одесторг».

Заяву обґрунтовано, тим, що 16.04.2004 між ОСОБА_1 та ТОВ «Златоград» було укладено інвестиційний договір № 16/04и; 14.03.2005 ТОВ «Златоград» передав, а ТОВ «Центр-Будінвест» прийняв будівельний майданчик за адресою: м. Одеса, вул. Жуковського, 9.

Однак, ТОВ «Центр-Будінвест» відмовився виконувати пункти інвестиційного договору. В подальшому ТОВ «Центр-Будінвест» уклав з ОСОБА_2 договір про пайову участь будівництва нежитлового приміщення від 19.10.2005 № 28/1, на частину якого має інвестиційні права ОСОБА_1

22.05.2014 відповідно до акту прийому-передачі укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Одесторг» нежитлове приміщення 2н було передано товариству згідно умов попереднього протоколу загальних зборів товариства.

Отже, існують об`єктивні побоювання, що до закінчення розгляду справи по суті, спірне нерухоме майно може бути відчуженим на користь інших осіб, що може призвести до порушення прав ОСОБА_1 та ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, якщо воно буде прийнято на користь ОСОБА_1 .

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 02 липня 2024 року постановлено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесторг», третя особа ОСОБА_2 , про стягнення коштів задовольнити частково.

Заборонити уповноваженим на державну реєстрацію прав на нерухоме майно особам здійснювати будь-які реєстраційні дії відносно нерухомого майна нежитлового приміщення 2н, загальною площею 657,61 кв.м у будинку АДРЕСА_1 .

В решті вимог заяви відмовити.

Ухвала суду вмотивовано тим, що вимоги заяви про забезпечення позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій щодо спірного нерухомого майна є співмірними заявленим вимогам, безпосередньо пов`язані з предметом спору, та є необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення, у разі задоволення позову, а тому заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню. В іншій частині вимоги заяви є необґрунтованими, а відтак задоволенню не підлягають.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Одесторг», в інтересах якого діє адвокат Архіпов О.Ю., подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на безпідставність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали, просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції не вказав на жодні обставини та факти, а також не послався на будь-які докази, які б підтвердили те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захід, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Більше того, суд першої інстанції не проаналізував належним чином, чи між сторонами існує спір, чи є апелянт належним відповідачем.

У відзиві на позовну заяву, апелянт наголошував, що під час розгляду справи № 522/9573/14-ц було встановлено, що майно, яке зараз належить апелянту і яке було обтяжене судом першої інстанції, не є тим майном, інвестиційні права які належали позивачу і були порушені забудовником. Факт того, що майно апелянта не є тим майном, інвестиційні права які належали позивачу і були порушені забудовником, спростовується фактичними обставинами, на які посилається позивач, просячи забезпечити позов.

Також в скарзі зазначено, що судом першої інстанції не звернено увагу на добросовісну поведінку апелянта. Наголошується, що апелянт дізнався про майнові претензії позивача після набуття нерухомого майна у власність, з 2014 року стабільно ним володіє на праві власності, не відчуживши його ні на чию користь. Жодних доказів недобросовісності апелянта позивачем не наведено, та матеріали справи таких доказів не містять.

Щодо відзиву на апеляційну скаргу

Учасники справи не скористалися своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

Представник заявника Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесторг» адвокат Архіпов О.Ю. у судовому засіданні в режимі відеоконференції, підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення яким відмовити позивачу в забезпеченні позову.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Суд апеляційної інстанції визнав за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явились, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи (ч. 2 ст. 372 ЦПК України).

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд

Згідно з ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

За змістом ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Відповідно заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення.

Сукупний аналіз даних положень законодавства дає підстави вважати, що при вирішенні питання про застосування заходів забезпечення позову, суд повинен, крім іншого, з`ясувати відомості про особу відповідача та про належність йому майна, про накладення арешту на яке просить інша сторона.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

Під час оцінки такої співмірності необхідно враховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_1 достатньо обґрунтовано подану заяву.

Майно щодо якого заборонено вчиняти будь-які реєстраційні дії стосується частини нежитлового приміщення 2н загальною площею 657,61 кв.м у будинку АДРЕСА_1 , яке належить на праві власності ТОВ «Одесторг» та є предметом спору між сторонами, який між ними виник.

Колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до відчуження спірного об`єкту нерухомості, що у разі задоволення позову призведе до нових спорів між особами, за якими буде зареєстровано право власності на спірний об`єкт нерухомого майна.

Обраний вид забезпечення позову є цілком співмірним із заявленими позовними вимогами.

Колегією суддів не встановлено будь-яких обставин, які б свідчили про неефективність вжитих заходів, чи про невідповідність вжитих заходів дійсним обставинам справи, тому суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про необхідність вжиття заходів забезпечення позову.

Крім того, колегія суддів зауважує, що заходи забезпечення позову носять лише тимчасовий характер.

Доводи апеляційної скарги ТОВ «Одесторг», що спір носить штучний характер та, те, що не має жодних доказів недобросовісної поведінки апелянта, не можуть слугувати підставою для скасування ухвали суду, оскільки цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що оскаржувана ухвала не порушує права користування спірним майном, а фактично встановлює заборону здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо спірного приміщення.

Крім того, заборона вчиняти певні дії до вирішення спору є тимчасовим обмеженням і найменш вразливим для власника.

Порушень процесуального права, які могли б призвести до скасування ухвали суду першої інстанції, судом апеляційної інстанції не встановлено.

З урахування наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що інші доводи апеляційної скарги не є суттєвими, а тому не має підстав для її задоволення.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції повно та всебічно з`ясовано дійсні обставини, їм надано належну оцінку, постановлено законне і обґрунтоване судове рішення, подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесторг», в інтересах якого діє адвокат Архіпов Олександр Юрійович, залишити без задоволення.

Ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 02 липня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий О.Ю. Карташов

Судді В.А. Коновалова

В.В. Кострицький