Ухвала

від 24.02.2025 по справі 336/2214/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

ЄУН: 336/2214/24

Провадження №: 2/336/171/2025

УХВАЛА

іменем України

24 лютого 2025 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Петренко Л.В.,

розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лідер Плюс»

про зобов`язання здійснити перерахунок безпідставно нарахованої заборгованості по оплаті внесків, скасувати зайві нарахування, повернути надмірно сплачені кошти, та визнати дії голови правління ОСББ протиправними,

встановила:

06 березня 2024 року, представник позивача адвокат Кошліченко Н.В. звернулась до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по оплаті внесків на утримання багатоквартирного будинку.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19 квітня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі. Призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Роз`яснено відповідачу право на подання відзиву на позовну заяву, також роз`яснено сторонам право на подання відповіді на відзив та заперечення.

20 травня 2024 року до суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСББ «Лідер Плюс». Відповідачі вважають вимоги позивача необґрунтованими та вважають, що позивач повинен повернути внески сплачені відповідачами в період з 16 грудня 2017 року по 31 травня 2023 року. Протокол № 11 від 14 травня 2023 року відповідачі вважають не належним доказом, оскільки до нього не надано додатків. Рішення прийнято без належного кворуму. Позивачем не доведено належними доказами загальної кількості співвласників будинку та загальної площі співвласників будинку.

ОСОБА_1 подав клопотання про закриття провадження у справі, оскільки він вважає, що дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а підвідомча господарському суду.

ОСОБА_1 подав до суду зустрічну позовну заяву, в якій просить прийняти її до розгляду, зобов`язати ОСББ здійснити перерахунок безпідставно нарахованої заборгованості по внескам за період з 01 січня 2022 року по 31 січня 2024 року відповідно до рішення Господарського суду Запорізької області від 02 грудня 2022 року у справі № 336/5470/20, скасувати зайві нарахування за весь період, повернути надмірно сплачені кошти та визнати дії голови правління ОСББ протиправними.

Крім того, 03 липня 2024 року ОСОБА_1 подав до суду аналогічну зустрічну позовну заяву, в якій просить прийняти її до розгляду, зобов`язати ОСББ здійснити перерахунок безпідставно нарахованої заборгованості по внескам за період з 01 січня 2022 року по 31 січня 2024 року відповідно до рішення Господарського суду Запорізької області від 02 грудня 2022 року у справі № 336/5470/20, скасувати зайві нарахування за весь період, повернути надмірно сплачені кошти та визнати дії голови правління ОСББ протиправними.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26 липня 2024 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 повернуто заявнику.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 11 листопада 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26 липня 2024 року скасовано, направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 25 листопада 2024 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лідер Плюс» про зобов`язання здійснити перерахунок безпідставно нарахованої заборгованості по оплаті внесків, скасувати зайві нарахування, повернути надмірно сплачені кошти, та визнати дії голови правління ОСББ протиправними, залишити без руху, надавши позивачу за зустрічним позовом строк у п`ять днів з дня отримання ним копії ухвали, для усунення недоліків, зазначених у її мотивувальній частині.

ОСОБА_1 запропоновано визначитися в позовними вимогами, які належить розглядати в порядку цивільного судочинства та відповідно сплатити судовий збір за кожну заявлену вимогу, надавши до суду квитанцію про сплату судового збору.

Ухвалу суду від 25 листопада 2024 року ОСОБА_1 отримав 06.01.2025 року, про що свідчить відповідна розписка наявна в матеріалах справи.

17 лютого 2025 року до суду надійшла зустрічна позовна заява (уточнена) про усунення недоліків, в якій останній просить прийняти її до розгляду. Також повторно зазначив, що являється учасником бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням, а тому звільняється від сплати судового збору на підставі ст.5 ч.1 п.13 Закону України «Про судовий збір». Вказана зустрічна позовна заява (уточнена) подана через відділення укрпошти 14 лютого 2025 року, що підтверджується відтиском печатки на описі вкладення у цінний лист.

Зустрічна позовна заява (уточнена) подана ОСОБА_1 з порушенням строків визначених в ухвалі суду від 25 листопада 2024 року.

ОСОБА_1 недоліки зазначені у ухвалі суду не усунув.

Відповідно до ст. 5 ч. 1 п. 13 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Взаємні права і обов`язки співвласників і ОСББ ґрунтуються не на договорі, а на законі та статуті.

Обов`язок утримання зазначеного майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства, зокрема, статті 322 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», а тому в даному випадку не підлягають застосуванню норми Закону України «Про захист прав споживачів».

Крім того, надане ОСОБА_1 посвідчення учасника бойових дій не звільняє його від сплати судового збору в даній категорії справи, оскільки дана справа не пов`язана з його статусом. Правовідносини між сторонами виникли з права власності та пов`язані з утриманням майна.

Під час вирішення питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» враховується предмет та підстави позову, чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статті 12, 22 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Такий висновок щодо застосування пункту 13 частини 1 статті 5 Закону «Про судовий збір» викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі N 545/1149/17 (провадження N 14-730цс19) вказано, що "відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону N 3674-VI учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року N 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону N 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статтей 12, 22 Закону N 3551-XII. Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону N 3674-VI викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі N 9901/311/19 (провадження N 11-795заі19) та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі N 490/8128/17 (провадження N К/9901/166/18, К/9901/30220/18). Підстави для відступу від неї відсутні".

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 червня 2021 року по справі N 756/1027/20 (провадження N 61-7638св21) зазначено, що "вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій, для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти, чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням статей 12, 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі N 9901/311/19 (провадження N 11-795заі19), від 12 лютого 2020 року у справі N 545/1149/17 (провадження N 14-730цс19). ОСОБА_1 в апеляційному порядку оскаржував судове рішення у справі за позовом про визнання недійсним правочину від 05 лютого 2019 року, укладеного у вигляді розписки про отримання застави як забезпечення виконання основного зобов`язання, та застосування наслідків недійсності правочину шляхом повернення відповідачем на користь позивача і третьої особи грошових коштів у розмірі 1 500,00 дол. США, тобто зазначена справа не пов`язана із захистом порушених прав ОСОБА_1 як учасника бойових дій. Ураховуючи наведене, підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги не було, а тому апеляційний суд правомірно залишив апеляційну скарг без руху у зв`язку з несплатою судового збору за її подання".

У постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі N 686/12010/21 (провадження N 61-13653св21) міститься висновок, що ОСОБА_1 звернувся з позовом про стягнення боргу за договором позики, цей спір не пов`язаний з порушенням прав позивача, як учасника бойових дій, недоліки, вказані в ухвалі Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 травня 2021 року не усунув (не сплатив судовий збір), суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, зробив обґрунтований висновок про визнання неподаною та повернення позовної заяви.

ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою про зобов`язання здійснити перерахунок безпідставно нарахованої заборгованості по оплаті внесків, скасувати зайві нарахування, повернути надмірно сплачені кошти тощо, вимоги ОСОБА_1 не зачіпають порядку, обсягу його соціальних гарантій.

Спір не пов`язаний з порушенням прав позивача, як учасника бойових дій.

З урахуванням викладеного, відсутні підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону «Про судовий збір», оскільки у даній справі не вирішується безпосередньо питання про порушення його прав як учасника бойових дій.

Позивач вимог судового рішення не виконав.

Згідно ст.185 ч.3 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи наведене, зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лідер Плюс» про зобов`язання здійснити перерахунок безпідставно нарахованої заборгованості по оплаті внесків, скасувати зайві нарахування, повернути надмірно сплачені кошти, та визнати дії голови правління ОСББ протиправними, слід повернути позивачу.

Керуючись ст.185 ЦПК України, суддя,-

постановила:

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лідер Плюс» про зобов`язання здійснити перерахунок безпідставно нарахованої заборгованості по оплаті внесків, скасувати зайві нарахування, повернути надмірно сплачені кошти, та визнати дії голови правління ОСББ протиправними, вважати неподаною та повернути ОСОБА_1 .

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: Л.В. Петренко