Постанова

від 18.02.2025 по справі 757/35506/16-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №757/35506/16 Головуючий у І інстанції - Вовк С.В.

апеляційне провадження №22-ц/824/3947/2025 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2025 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Приходька К.П.,

суддів Писаної Т.О., Журби С.О.,

за участю секретаря Миголь А.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2024 року, постановлену за наслідками розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ю-Бейс» про заміну сторони його правонаступником

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Златобанк» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніксервіс груп», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Атлантік», Публічне акціонерне товариство «Венчурний закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Унібудінвест», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Національний банк України про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок часткового виконання зобов`язань за кредитним договором, -

установив:

У червні 2024 року ТОВ «ФК «Ю-Бейс» звернулося із заявою до Печерського районного суду м. Києва про заміну сторони його правонаступником.

Заява обґрунтована тим, що 06 червня 2024 року між ПАТ «Златобанк» та ТОВ «ФК «Ю-Бейс» було укладено договір про відступлення права вимоги відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронного аукціону №GFD001-UA-20240508-68848 від 21 травня 2024 року, який посвідчено приватним нотаріусом КМНО Мурською Н.В. та зареєстровано в реєстрі за №965.

Відповідно до п. 1 Договору відступлення в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/ або поручителів, зазначених у Додатку №1 до цього Договору, надалі за текстом - Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)) та/або договорами поруки та/або договорами іпотеки (іпотечними договорами) та/або договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього Договору, надалі за текстом - «Основні договори», надалі за текстом - Права вимоги. Новий кредитор сплачує Банку за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором.

Згідно з п. 2 Договору відступлення Новий кредитор в день укладення цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього Договору, набуває усі права кредитора за Основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання Боржниками зобов`язань за Основними договорами, сплати Боржниками грошових коштів, сплати процентів у розмірах, вказаних у Додатку №1 до цього Договору, право вимагати сплати неустойок, пені, штрафів, передбачених Основними договорами, право вимагати сплати сум, передбачених ст.625 ЦК України (індекс інфляції, 3,0% річних), право вимагати передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань за Основними договорами, право вимагати застосуванню наслідків реституції при недійсності правочинів, право застосування наслідків недійсного/нікчемного правочину, право отримання коштів від реалізації заставного та іншого майна Боржників, вимоги, які випливають з розірвання та/або визнання недійсними договорів із Боржниками, права, що випливають із судових справ, у тому числі справ про банкрутство Боржників, виконавчих проваджень щодо Боржників, в тому числі щодо майна Боржників, яке не було реалізоване на торгах та підлягатиме передачі стягувачу в погашення боргу після укладення цього Договору, права вимоги за мировими угодами із Боржниками, договорами з арбітражними керуючими Боржників, охоронними організаціями, права участі в комітеті кредиторів Боржників, тощо. Розмір Прав вимоги, які переходять до Нового кредитора, вказаний у Додатку №1 до цього Договору. Права кредитора за Основними договорами переходять до Нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення Права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків Боржників, що надане Банку відповідно до умов Основних договорів.

Сторони підтверджують, що після набуття Новим кредитором Прав вимоги, Новий кредитор має право на власний розсуд відступати (продавати, здійснювати наступне відступлення) такі Права вимоги повністю або в частині третім особам в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Відповідно до п.4 Договору відступлення сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за Основними договорами, відповідно до цього Договору Новий кредитор сплачує Банку грошові кошти у сумі 35326399,57 грн. (тридцять п`ять мільйонів триста двадцять шість тисяч триста дев`яносто дев`ять гривень п`ятдесят сім копійок), без ПДВ, надалі за текстом - Ціна договору.

Ціна договору сплачується Новим кредитором Банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим Договором, відповідно до пункту 15 цього Договору, на підставі протоколу №GFD001-UA-20240508-68848 від 21 травня 2024 року, сформованого за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став Новий кредитор.

Факт оплати за Договором відступлення підтверджується платіжною інструкцією №107 від 03 червня 2024 року про оплату за лот №GL18N625929, Протокол №GFD001-UA- 20240508-68848 від 21 травня 2024, ТОВ «ФК «Ю-Бейс», код за ЄДРПОУ 42901825, без ПДВ.

Відповідно до п. 1 Договору відступлення та п. 6 Додатку №1 до Договору про відступлення права вимоги від 06 червня 2024 року від ПАТ «Златобанк» до ТОВ «ФК «Ю-Бейс» перейшло право вимоги до ТОВ «Атлантік» за Кредитним договором №33/1/13-KLMV від 13 лютого 2013 року та договорами забезпечення до нього, зокрема, але не виключно, за: - Договором іпотеки, укладеним 15 лютого 2013 року з громадянином України ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іващенко Т.С., реєстровий №701.

- Договором поруки №33/1/13-KLM/Р-1 від 13 лютого 2013 року, укладеним з ОСОБА_1 .

-Договором поруки №33/1/13-KLMV/Р-3 від 28 серпня 2014 року, укладеним з ПАТ «Запорізький Втормет».

Просило суд, замінити позивача у даній справі з первісного позивача ПАТ «Златобанк» на його правонаступника ТОВ «ФК «Ю-Бейс».

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2024 року у даній справі задоволено заяву ТОВ «ФК «Ю-Бейс» та замінено позивача у справі №757/35506/16-ц з ПАТ «Златобанк» на ТОВ «ФК «Ю- Бейс».

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, посилаючись на те, що вона постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, зазначає, що суд першої інстанції порушив форму оскаржуваної ухвали та не виклав її окремими процесуальним документом, таким чином оскаржувана ухвала неналежно обґрунтована, та у ній не наведено жодного спростування його доводів про відсутність підстав для задоволення заяви про заміну позивача його правонаступником.

Вказує, що позивачу не було повернуто передане за Договором відступлення №1 право вимоги, а відтак ПАТ «Златобанк» є неналежним кредитором за Кредитним договором та неналежним іпотекодержателем за Договором іпотеки, відповідно, за Кредитним договором та Договором іпотеки відсутнє будь-яке, навіть гіпотетичне право позивача, яке може бути порушене.

Таким чином, це виключає можливість ПАТ «Златобанк» розпоряджатися таким правом вимоги та, відповідно, здійснювати його відчуження на користь будь-якої третьої особи, в тому числі, на користь ТОВ «ФК «Ю-Бейс».

Вказує, що суд першої інстанції здійснив заміну первісного кредитора його правонаступником за відсутності документів, які підтверджують передання право вимоги новому кредитору.

Просив суд, скасувати протокольну ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2024 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ТОВ «ФК «Ю-Бейс» про заміну позивача у даній справі.

На вказану апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Ю-Бейс» подало відзив в обґрунтування якого зазначило, що питання належності йому прав вимоги має бути вирішено судом при вирішенні спору по суті, а не на стадії заміни позивача правонаступником.

Вказує, що з матеріалів справи вбачається, що процесуальне питання заміни позивача у даній справі досліджувалося судом протягом декількох засідань з червня 2024 року по жовтень 2024 року. Сторонами справи, в тому числі і на вимогу суду, подавалися заперечення, додаткові пояснення та інші документи, що стосувалися процедури заміни позивача, у зв`язку з чим судом було належним чином досліджено всі обставини справи та постановлена ухвала про заміну позивача із врахуванням позицій та наданих доказів кожною стороною даної справи.

Звертає увагу, що усі судові рішення та практика ЄСПЛ, на яку посилається апелянт у своїй апеляційній скарзі, стосується насамперед судових рішень по суті спору, якими фактично вирішено спір у справі. Натомість, процесуальні питання, в тому числі заміни позивача у справі, не досліджувалися у справах, на які посилається апелянт.

Вказує, що заміна позивача у даній справі стосується виключно прав та інтересів первинного позивача ПАТ «Златобанк» та його, як нового позивача ТОВ «ФК «Ю- Бейс», а тому жодним чином не порушує прав та інтересів відповідача ОСОБА_1 , оскільки предмет спору не було змінено.

Зазначає, що усі посилання апелянта на те, що ПАТ «Златобанк» начебто не володів правом вимоги та не мав права його відчужувати є безпідставними. Це підтверджено численними судовими рішеннями, заміна кредитора з ПАТ «Златобанк» на нього, як його правонаступника ТОВ «ФК «Ю-Бейс», відбулася в межах норм чинного законодавства та оформлена належним чином.

Просило суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, протокольну ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2024 року залишити без змін.

На вказану апеляційну скаргу ПАТ «Златобанк» подало відзив, в обґрунтування якого зазначило, що відступлення його прав за кредитним договором №33/1/13-KLMV від 13 лютого 2013 року та усіма договорами забезпечення до нього відбулась заміна особи кредитора з банку на нового кредитора, який продовжує бути учасником правовідносин, права за якими відступлені, у тому обсязі, як вони існували на момент відступлення, з урахуванням усіх судових спорів щодо таких прав, в тому числі спору у цій справі.

Наголошує, що документи, які підтверджують відступлення його прав вимоги (договір відступлення прав вимоги з додатком - переліком відступлених прав, протокол електронного аукціону, докази оплати) новим кредитором ТОВ «ФК «Ю-Бейс» були надані суду першої інстанції в повному обсязі та знаходяться в матеріалах даної справи.

Просило суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, протокольну ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2024 року залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з`явились в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено, що в провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває справа №757/35506/16-ц за позовом ПАТ «Златобанк» до ОСОБА_1 , ТОВ «Ніксервіс груп», треті особи: ТОВ «Атлантік», ПАТ «Венчурний закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Унібудінвест», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Національний банк України про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок часткового виконання зобов`язань за кредитним договором.

06 червня 2024 року між ПАТ «Златобанк» та ТОВ «ФК «Ю-Бейс» було укладено Договір про відступлення права вимоги відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронного аукціону №GFD001-UA- 20240508-68848 від 21 травня 2024 року, який посвідчено приватним нотаріусом КМНО Мурською Н.В. та зареєстровано в реєстрі за №965.

Відповідно до п. 1 Договору відступлення та п. 6 Додатку №1 до Договору про відступлення права вимоги від 06 червня 2024 року від ПАТ «Златобанк`до ТОВ «ФК «Ю-Бейс» перейшло право вимоги до ТОВ «Атлантік» за Кредитним договором №33/1/13-KLMV від 13 лютого 2013 року та договорами забезпечення до нього, зокрема, але не виключно, за: - Договором іпотеки, укладеним 15 лютого 2013 року з громадянином України ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іващенко Т.С., реєстровий №701.

- Договором поруки №33/1/13-KLM/Р-1 від 13 лютого 2013 року, укладеним з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ). - Договором поруки №33/1/13-KLMV/Р-3 від 28 серпня 2014 року, укладеним з ПАТ «Запорізький Втормет» (код ЄДРПОУ 00193097).

Ухвалюючи рішення про задоволення заяви ТОВ «ФК «Ю-Бейс» про заміну сторони його правонаступником, суд першої інстанції виходив з того, що ПАТ «Златобанк» відступило своє права вимоги за Кредитним договором №33/1/13-KLMV від 13 лютого 2013 року та договорами забезпечення до нього на користь ТОВ «ФК «Ю-Бейс».

Суд першої інстанції дійшов висновку, що ПАТ «Златобанк» під час розгляду справи відступило на користь ТОВ «ФК «Ю-Бейс» права у тому обсязі, в якому вони наявні на момент відступлення - з усіма судовими спорами та запереченнями боржника, щодо прав вимоги.

З висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи, а також узгоджуються з вимогами чинного законодавства з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Відповідно до ст. 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 512 ЦК України, 06 червня 2024 року між ПАТ «Златобанк» та ТОВ «ФК «Ю-Бейс» було укладено договір про відступлення права вимоги відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронного аукціону №GFD001-UA-20240508-68848 від 21 травня 2024 року, який посвідчено приватним нотаріусом КМНО Мурською Н.В. та зареєстровано в реєстрі за №965

Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1)передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2)правонаступництва; 3)виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4)виконання обов`язку боржника третьою особою.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

У Постанові Великої палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі №761/13017/16-ц (провадження №14-149цс21) сформульовано наступні правові висновки: «Крім випадків, коли заміна кредитора не допускається (ст. 515 ЦК України), кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним його прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України) чи правонаступництва (п. 2 вказаної частини), яке за змістом тієї ж частини є універсальним). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України). У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу (ч. 1 ст. 55 ЦПК України).

Для процесуального правонаступництва юридичної особи, яка є стороною чи третьою особою у судовому процесі, необхідне встановлення або правонаступника такої юридичної особи внаслідок її припинення шляхом реорганізації, або правонаступника окремих її прав чи обов`язків внаслідок заміни сторони у відповідному зобов`язанні. В обох випадках для встановлення процесуального правонаступництва юридичної особи суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов`язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах(див. п. 29 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі №264/5957/17).…. якщо первісний кредитор відчужив права вимоги за договорами новому кредитору, то він передав останньому і право на судовий захист відповідних прав вимоги, у тому числі тоді, якщо щодо цих прав є оспорюваний первісним кредитором правочин. Після відступлення цивільного права первісний кредитор не зберігає за собою право його судового захисту.»

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 22 листопада 2023 року у справі №521/1439/18 суд, пославшись на цитовану вище постанову Великої палати Верховного суду від 08 лютого 2022 року, зазначив наступне: «Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що питання правонаступництва вирішувалося у справі №761/13017/16-ц. ....Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що, замінивши первісного кредитора у вказаних матеріальних правовідносинах, ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» набуло той самий інтерес, щодо захисту вже своїх прав іпотекодержателя за договором іпотеки. Позбавлення такого нового кредитора права брати участь у розгляді справи як позивача, правонаступником якого він є у матеріальних правовідносинах, щодо виконання зобов`язань за кредитним договором і за договором іпотеки, суперечить завданню та засадам цивільного судочинства».

При цьому Велика Палата Верховного Суду виснувала, що заперечення відповідача проти дійсності отриманого ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» права вимоги за договором іпотеки суд має оцінити під час розгляду суті спору. Такі заперечення не є перешкодою для вчинення процесуальних дій, необхідних для такого розгляду.

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2019 року у справі №916/2286/16 зазначено наступне: «….задоволення заяви про заміну сторони правонаступником у виконавчому провадженні на стадії виконання судового рішення або відмова у такому задоволенні, здійснюється судом відповідно до норм матеріального і процесуального права, які не передбачають право суду надавати на цій стадії оцінку оспорюваним правочинам, що буде порушувати презумпцію їх правомірності (ст. 204 Цивільного кодексу України).»

Таким чином, питання належності прав вимоги позивачу має бути вирішено судом при вирішенні спору по суті, а не на стадії заміни позивача правонаступником.

Колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги, що оскаржувана ухвала не відповідає критеріям законності та обґрунтованості судового рішення, тому що судом першої інстанції постановлено таку ухвалу шляхом її внесення до протоколу судового засідання від 18 жовтня 2024 року без визначення мотивів постановлення такої ухвали, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, процесуальне питання заміни позивача у справі №757/35506/16-ц досліджувалося судом протягом декількох засідань з червня 2024 року по жовтень 2024 року. Сторонами справи, в тому числі і на вимогу суду, подавалися заперечення, додаткові пояснення та інші документи, що стосувалися процедури заміни позивача, у зв`язку з чим судом було належним чином досліджено всі обставини справи та постановлена ухвала про заміну позивача із врахуванням позицій та наданих доказів кожною стороною даної справи.

Відповідно до ст. 258 ЦПК України, судовими рішеннями є ухвали; рішення; постанови; судові накази. Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Згідно ч. 4 ст. 259 ЦПК України, ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, апелянт дійшов помилкового висновку стосовно того, що ухвала про заміну сторони справи правонаступником обов`язково має бути винесена у формі окремого процесуального документу, ЦПК України не містить такої імперативної норми.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що процесуальним правонаступництвом є перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні, а також у випадках заміни особи у відносинах, щодо яких винник спір.

У разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) на будь-якій стадії судового процесу відбувається вибуття кредитора; заміна належним кредитором проводиться відповідно до ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною в судовому процесі.

Згідно ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що заміна позивача у даній справі стосується виключно прав та інтересів первинного позивача ПАТ «Златобанк» та нового позивача ТОВ «ФК «Ю- Бейс», а тому жодним чином не порушує прав та інтересів відповідача ОСОБА_1 , оскільки предмет спору змінено не було.

Разом з тим, колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги, що заміна позивача у даній справі була здійснена за відсутності документів, які підтверджують передання права вимоги, з огляду на наступне.

У Постанові Верховного Суду від 24 червня 2020 року у справі №913/843/14 суд зазначає наступне: «У ч. 1 ст. 517 ЦК України зазначено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Згідно з ч. 2 ст. 517 ЦК України, боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні. В контексті зазначено, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційного про те, що здійснення цесії, а отже, і набуття статусу нового кредитора у зобов`язанні, підтверджується саме договором цесії, укладеним між старим та новим кредитором, а не переданням доказів, щодо виникнення та розміру зобов`язання.

Так, в ході вирішення спору судами було встановлено, що договір купівлі-продажу прав вимоги та майнових прав №1962/К від 26 вересня 2019 року не визнавався судом недійсним і не має ознак нікчемності, а тому не існує жодних об`єктивних підстав вважати, що вказаний правочин втратив здатність до створення правових наслідків, в тому числі наслідку щодо набуття новим кредитором повного обсягу прав у кредитному зобов`язанні. Враховуючи викладене колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що ТОВ «ФК «Геліос» набуло статусу нового кредитора у кредитному зобов`язанні і вказане не ставиться під сумнів у касаційному провадженні».

З договору про відступлення права вимоги вбачається, що сторонами було підписано додатки із зазначенням переліку прав вимоги, які відступаються, а також акт приймання-передачі документів, в якому наведено перелік договорів (оригіналів та копій), щодо боржників, які передаються банком новому кредитору, а тому до ТОВ «ФК «Ю-Бейс» перейшов той самий склад прав та обов`язків позивача в межах даної справи , які мав позивач ПАТ «Златобанк» до його заміни на ТОВ «ФК «Ю-Бейс» у встановленому законом порядку.

Враховуючи зазначене вище, ухвала суд першої інстанції жодним чином не порушує права апелянта, а тому колегія суддів вважає, що викладені в ухвалі суду першої інстанції висновки відповідають обставинам справи та нормам процесуального законодавства, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду першої інстанції залишенню без змін.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, і доводи апеляційної скарги цього не спростовують, колегія суддів дійшла висновку про залишення протокольної ухвали Печерського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2024 року без змін, а скаргу ОСОБА_1 без задоволення.

Керуючись ст.ст.7,367,369,374,375,381,382,389 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 24 лютого 2025 року.

Суддя-доповідач К.П. Приходько

Судді Т.О. Писана

С.О. Журба