Постанова

від 24.02.2025 по справі 320/4506/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/4506/23 Суддя (судді) першої інстанції: Панова Г. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2025 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Кучми А.Ю.,

суддів Аліменка В.О., Бєлової Л.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФМ С Є Десна» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та наказу,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФМ С Є Десна» звернулося з позовом до суду, в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області № 12064/10-36-07-14 від 01.12.2022;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Київській області від 19.09.2022 №1120-п.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області № 12064/10-36-07-14 від 01.12.2022. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ФМ С Є Десна» про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат, зокрема витрат на професійну правничу допомогу в адміністративній справі №320/4506/23 задоволено частково. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФМ С Є Десна» понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 24000 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Київській області. У задоволенні іншої частини клопотання відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у відшкодуванні витрат на правничу допомогу.

Апелянт вказує на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставина справи, рішення прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Зауважує, що відшкодування витрат на професійну правничу допомогу повинно бути співмірним зі складністю справи, однак в даному випадку, стягнення такої суми витрат з відповідача не є справедливим.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За змістом пункту 1 частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 цього ж Кодексу).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п`ята статті 134 Кодексу).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 КАС України).

При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у додаткових постановах Верховного Суду від 11.12.2019 та від 12.12.2019 у справі №2040/6747/18 (адміністративне провадження №К/9901/17099/19, К/9901/17108/19, К/9901/18639/19).

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у додаткових постановах Верховного Суду від 05.09.2019 у справі №826/841/17 (адміністративне провадження №К/9901/5157/19), від 24.10.2019 у справі №820/4280/17 (адміністративне провадження №К/9901/11712/19).

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесення судових витрат на професійну правничу допомогу адвокатом позивача надано до суду наступні копії документів: свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 630 від 10.02.2012; ордеру про надання правової (правничої) допомоги серія АА №1278827 від 17.02.2023; договору про надання правничої (правової) допомоги №04/23-К від 16.02.2023; рахунку на оплату № 08 від 03.03.2023; платіжної інструкції від 07.03.2023 № 50; акту приймання-передачі наданої правничої (правової) допомоги № 08 від 03.03.2023; рахунку на оплату № 28 від 13.06.2023; платіжної інструкції № 133 від 14.06.2023; акту про приймання-передачі наданої правничої (правової) допомоги № 28 від 13.06.2023.

Відповідно до умов договору про надання правничої (правової) допомоги №04/23-К від 16.02.2023, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФМ С Є Десна» та адвокатським об`єднанням «АЛТУС ЛЕҐАЛ» клієнт в порядку та на умовах, визначених цим договором доручає, а адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надати клієнту захист, представництво та іншу правничу (правову) допомогу, передбачену цим договором та чинним законодавством України, а саме: представляти інтереси клієнта по справі за позовною заявою клієнта до Головного управління ДПС у Київській області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення № 12064/10-36-07-14 від 01.12.2022.

Пунктом 4.1 договору про надання правничої (правової) допомоги №04/23-К від 16.02.2023 обумовлено, що з врахуванням складності справи, кількості витраченого адвокатом часу, розмір гонорару за надання правничої (правової) допомоги по конкретній справі буде визначений в актах наданої правничої (правової) допомоги або звітах, виходячи з погодинної вартості 1 год. - 4 000 грн., які оплачуються клієнтом в безготівковій формі на поточний рахунок адвокатського об`єднання.

Згідно відомостей підписаного сторонами акту приймання-передачі наданої правничої (правової) допомоги № 08 від 03.03.2023 адвокатським об`єднанням «АЛТУС ЛЕҐАЛ» відповідно до умов договору № 04/23-К від 16.02.2023 була надана правнича (правова) допомога по справі № 320/4506/23, а саме: 23.02.2023 підготовка позовної заяви - витрачений час 6 год. загальною вартістю 24 000,00 грн.

Крім того, відомостями підписаного сторонами акту приймання-передачі наданої правничої (правової) допомоги № 28 від 13.06.2023 підтверджено, що адвокатським об`єднанням «АЛТУС ЛЕҐАЛ» відповідно до умов договору № 04/23-К від 16.02.2023 була надана правнича (правова) допомога по справі № 320/4506/23, а саме: 06.04.2023 підготовка заяви про розподіл судових витрат - витрачений час 2 год. загальною вартістю 8 000,00 грн; 06.04.2023 підготовка відповіді на відзив - витрачений час 3 год. загальною вартістю 12 000,00 грн; 13.06.2023 представництво клієнта в судовому засіданні у Київському окружному адміністративному суді - витрачений час 1 год. загальною вартістю 4 000,00 грн. Всього 24 000,00 грн.

Відповідач зазначив, що відповідно до акту № 08 приймання-передачі наданої правничої (правової) допомоги до Договору №04/23-к про надання правничої (правової) допомоги від 16.02.2023, для підготовки та подання позовної заяви представником позивача було витрачено 6 годин, тобто вартість підготування та подання позовної заяви становить 24 000 грн. Проте, позовна заява практично не відрізняється від заперечення на акт перевірки, що спростовує розрахунок представника позивача щодо вартості послуги за договором. Крім того, відповідач звертав увагу суду, що ціна позову становить 1 727 686,00 грн, що також свідчить не на користь вартості послуги зі складання позовної заяви - 24 000 грн.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вартість послуг зі складання позовної заяви у розмірі 24 000,00 грн не співмірна зі складністю справи, не відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру. При цьому, текст позовної заяви є схожим із запереченнями на акт перевірки, який був підготовлений іще в позасудовому порядку врегулювання спору, тобто до подання позовної заяви.

Крім того, завищеною є сума визначена за підготовку заяви про розподіл судових витрат по справі на яку витрачено 2 години, а вартість складає 8 000 грн та підготовкою відповіді на відзив на яку витрачено 3 години, а вартість складає 12 000 грн.

Суд першої інстанції вірно вказав, що дослідивши матеріали адміністративної справи, заявлені позивачем до відшкодування 48 000,00 грн витрат на професійну правову (правничу) допомогу є необґрунтованими, не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а їх стягнення з відповідача становить надмірний тягар для останнього, що суперечить принципу розподілу таких витрат.

Також, заявлений розмір витрат не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) за обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт), та згідно наданих актів виконаних послуг не вбачається скільки часу витрачено адвокатом для виконання покладених на нього умов Договору. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дослідивши перелік наданих послуг та обсяг робіт, виконаних в межах договору про надання правової допомоги, враховуючи складність справи, ціну позову та значення справи для сторони, з урахуванням вимог розумності та справедливості, позивач має право на часткове відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 24 000,00 грн.

Враховуючи те, що наданими до суду доказами витрати на правничу допомогу у справі підтверджено, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про стягнення витрат на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для скасування оскаржуваного рішення. Апелянтом так і не було спростовано обґрунтованість розміру присуджених судом першої інстанції витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а лише здійснено посилання на неспівмірність таких витрат, проте без належних доказів в контексті того, в чому саме полягає помилковість висновків суду першої інстанції під час вирішення заяви.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що додаткове рішення суду є законним і обґрунтованим, ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційна скарга Головного управління ДПС у Київській області - залишити без задоволення, а додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 24.02.2025.

Головуючий суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Л.В. Бєлова