Ухвала від 24.02.2025 по справі 340/4191/24

УХВАЛА

24 лютого 2025 року

м. Київ

справа №340/4191/24

адміністративне провадження № К/990/6891/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бучик А.Ю.,

суддів: Тацій Л.В., Рибачука А.І.,

перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.08.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.01.2025 у справі №340/4191/24 за позовом ОСОБА_1 , яка діє як законний представник неповнолітньої доньки ОСОБА_2 до військової частини НОМЕР_1 третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , яка діє як законний представник неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , звернулась до суду з позовом, в якому просила:

- визнати протиправним рішення військової частини НОМЕР_1 , викладене у формі листа від 25.04.2024 року № № 370/3/2714 про відмову ОСОБА_1 , яка діє як законний представник неповнолітньої ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у проведенні перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з січня 2022 року по липень 2022 року та виготовленні оновлених довідок про розмір грошового забезпечення померлого годувальника для перерахунку пенсії, призначеної ОСОБА_2 за Законом України "Про пенсійне забезпечення, осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб";

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з січня 2022 року по липень 2022 року, виходячи із розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованого шляхом множення розміру прожиткового мінімуму встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01.01.2022 на відповідний тарифний коефіцієнт, та виплатити ОСОБА_1 , яка діє як законний представник неповнолітньої ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , недоплачений розмір грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 підготувати та надати ОСОБА_1 оновлену довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 за період з січня 2022 по липень 2022 року для обчислення пенсії по втраті годувальника за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" неповнолітній ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.08.2024, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.01.2025, позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправними дії військової частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо обчислення та виплати ОСОБА_3 грошового забезпечення з січня 2022 року по липень 2022 року без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з січня 2022 року по липень 2022 року, виходячи із розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованого шляхом множення розміру прожиткового мінімуму встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01.01.2022 на відповідний тарифний коефіцієнт, та виплатити ОСОБА_1 , яка діє як законний представник неповнолітньої ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , недоплачений розмір грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 підготувати та надати оновлену довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 за період з січня 2022 по липень 2022 року для обчислення пенсії по втраті годувальника за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" неповнолітній ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 . У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

19.02.2025 до Верховного Суду через систему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.08.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.01.2025 у справі №340/4191/24.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі колегією суддів встановлено таке.

Предметом оскарження у даній справі є відмова у проведенні перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_3 померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 за період з січня 2022 року по липень 2022 року та виготовленні оновлених довідок про розмір грошового забезпечення померлого годувальника для перерахунку пенсії, призначеної ОСОБА_2 за Законом України "Про пенсійне забезпечення, осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб".

Частиною третьою статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 3 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

У даній справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

В обґрунтування права на касаційне оскарження скаржник зазначає, що справа має виняткове значення.

Як на підставу касаційного оскарження скаржник посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України (якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку).

Так, процесуальний закон передбачає умови, за наявності яких справи незначної складності можуть переглядатися в касаційному порядку.

Стосовно «виняткового значення» справи для учасника справи, то в даному випадку оцінка судом такої «винятковості» може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення.

Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі. Проте, в касаційній скарзі скаржник таких обґрунтувань не наводить.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпункті «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.

Суд зазначає, що посилання у касаційній скарзі на частину четверту статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження судових рішень прийнятих у малозначній справі, не виключає застосування положень пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження.

Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.

Зазначене дає підстави вважати, що за поданою касаційною скаргою оскаржуються судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.08.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.01.2025 у справі №340/4191/24.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати в порядку, встановленому статтею 251 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А. Ю. Бучик

Л.В. Тацій

Судді:

А. І. Рибачук