Ухвала від 24.02.2025 по справі 380/30215/23

ф

УХВАЛА

24 лютого 2025 року

м. Київ

справа №380/30215/23

адміністративне провадження № К/990/7115/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Желєзного І.В.,

суддів: Білак М.В., Мацедонської В.Е.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2025 року у справі № 380/30215/23 за позовом ОСОБА_1 до військово-лікарської комісії Бродівської ТППД при ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування індивідуального акту,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до військово-лікарської комісії Бродівської ТППД при ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування індивідуального акту.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 у задоволені позову відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року у справі № 380/30215/23 скасовано та прийнято постанову, якою задоволено позовні вимоги.

Додатковою постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 січня 2025 року заяву ОСОБА_1 про винесення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат задоволено. Стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_1 у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 4 101,60 грн.

13 січня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про ухвалення додаткового судового рішення щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2025 року на підставі частини сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції 21 січня 2025 року, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

У силу пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів».

Згідно з частиною третьою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Залишаючи заяву про ухвалення додаткового судового рішення щодо витрат на професійну правничу допомогу без розгляду, суд апеляційної інстанції виходив з такого.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною першою статті 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною сьомою статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З огляду на недотримання заявником вимоги частини сьомої статті 139 КАС України в частині строків подання заяви про стягнення судових витрат, оскільки результатом розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 є постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року, а із заявою про стягнення витрат на правничу допомогу із долученням до неї доказів ОСОБА_1 звернуся тільки 13 січня 2025 року, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про залишення без розгляду заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду в ухвалі від 07 липня 2023 року у справі № 340/2823/21 роз`яснив, що коли йдеться про розподіл витрат, понесених на професійну правничу допомогу, то ініціювати це питання має сторона, яка понесла ті витрати, й для цього треба щонайменше заявити / повідомити суду касаційної інстанції про необхідність їх розподілу за наслідками розгляду справи. Власне з цим - з об`єктивованою формою вираження наміру сторони щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу ще до завершення розгляду справи (чи то в порядку письмового провадження, чи в судовому засіданні) - пов`язується можливість як потім подати протягом п`яти днів докази на підтвердження цих витрат, так і ухвалення на цій підставі додаткового судового рішення відповідно до статті 252 КАС України.

Також Верховний Суд вказав, що позаяк скаржник про понесення судових витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги своєчасно не заявив, тобто не дотримався процесуальних норм закону, то після того, як за касаційною скаргою ухвалена постанова, суд касаційної інстанції не має підстав для вирішення питання про розподіл витрат на правничу допомогу на основі пред`явлених документів відповідно до статті 252 КАС України. Інакший підхід до вирішення зазначеного питання може розцінюватися як прояв необ`єктивного підходу суду до розгляду справи, чого допускати не можна.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, в постанові від 19 вересня 2024 року у справі № 200/2125/23.

Доводи касаційної скарги не спростовують і не ставлять під сумнів установлені судами обставини, а до скарги не додано будь-яких доказів які б спростовували зазначене.

Ураховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, Суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 296, 298, 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2025 року у справі № 380/30215/23 за позовом ОСОБА_1 до військово-лікарської комісії Бродівської ТППД при ІНФОРМАЦІЯ_1 у Львівській області про визнання протиправним та скасування індивідуального акту.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач СуддіІ.В. Желєзний М.В. Білак В. Е. Мацедонська