Ухвала

від 21.02.2025 по справі 344/17458/24

ТИСМЕНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/17458/24

Провадження № 2/352/228/25

УХВАЛА

21 лютого 2025 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Олійника М. Ю.

за участю:

секретаря судового засідання Кукули О. С.

позивачів: ОСОБА_1

ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши в підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго» про визнання неправомірною відмову у відновленні припиненого електропостачання та зобов`язання відновити електропостачання,

в с т а н о в и в:

В провадженні Тисменицького районного суду Івано-Франківської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго» про визнання неправомірною відмову у відновленні припиненого електропостачання та зобов`язання відновити електропостачання.

Ухвалою від 21 січня 2025 року суд прийняв справу до провадження та призначив підготовче судове засідання на 13 год 30 хв. 21 лютого 2025 року.

1. В підготовчому судовому засіданні позивачі заявили клопотання по витребування у відповідача договору про надання послуг з електропостачання, укладеного з ОСОБА_1 , історію розрахунків за електропостачання та документи щодо підстав припинення електропостачання.

Представник відповідача просив відмовити в задоволенні клопотання, оскільки позивачами не вказано які саме конкретно документи вони просять витребувати, не зазначено їх реквізитів. Окрім того, підстави припинення електропостачання, нарахування заборгованості за електропостачання були предметам розгляду відповідних цивільних справи, рішення по яких набрали законної сили.

Заслухавши клопотання та думки учасників справи, суд дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно із статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Відповідно до частини 1 статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подано в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановлено строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтовує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Вирішуючи вказане клопотання, суд звертає увагу на тека:

По-перше, клопотання позивачів є неконкретним, вони не вказали жодних реквізитів договору про електропостачання, не вказали за який саме період необхідно інформацію про розрахунки, не зазначили, які саме документи щодо підстав припинення електропостачання вважали за необхідне витребувати.

При цьому, суд звертає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 3, 4 ст. 12 ЦПК України).

По-друге, як вбачається з матеріалів справи, позивачами до позовної заяви долучені копії рішень судів від 11 травня 2012 року у справі № 0915/596/12 та від 23 лютого 2015 року у справі № 344/13473/14, що набрали законної сили. В ході розгляду вказаних цивільних справи судами встановлювалися обставини припинення електропостачання та нарахування заборгованості за спожиту електроенергію ОСОБА_1 .

У відповідності до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, обставини на підтвердження яких позивачі просили витребувати докази, вже встановлені рішеннями судів у цивільних справах, тому не підлягають доказуванню в рамках даної справи.

По-третє, позивачами належним чином не обґрунтовано неможливості самостійно подати вказані докази, оскільки позивач ОСОБА_1 був учасником вказаних цивільних справ.

Таким чином, враховуючи наведені норми права, неконкретність клопотання про витребування доказів, встановлення обставин рішеннями судів, що набрали законної сили та не доведення неможливості самостійно здобути докази, вказане клопотання про витребування доказів задоволенню не підлягає.

2. Позивачі заявили клопотання про виклик свідків:

- трьох ймовірних працівників ПАТ «Прикарпаттяобленерго», які 02 липня 2020 року проникли до будинковолодіння позивачів;

- представників національної поліції котрі 02 липня 2020 року прибули на виклик;

- ОСОБА_4 , яка працює контролером ПАТ «Прикарпаттяобленерго».

Представник відповідача заперечував проти задоволення клопотання, оскільки показання вказаних свідків виходять за предмет доказування у вказані справі.

Заслухавши клопотання на думки учасників справи, суд дійшов висновку про необхідність відмовити в задоволенні клопотання з таких підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 91 ЦПК України, виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити.

Клопотання позивачів не підлягає задоволенню, оскільки не відповідає вимогам ст. 91 ЦПК України, а саме:

по-перше, клопотання не містить імен та адрес проживання свідків;

по-друге, в клопотанні не зазначено, які саме обставини зможуть підтвердити вказані свідки.

3. Позивачі просили суд постановити окрему ухвалу, якою зобов`язати ПАТ «Прикарпаттяобленерго» відновити електропостачання за адресою АДРЕСА_1 .

Представник відповідача просив відмовити в задоволенні клопотання, оскільки вимоги окремої ухвали повністю співпадають з позовними вимогами.

Частинами 1, 5 стаття 262 ЦПК України, суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги якого порушено, і в чому саме полягає порушення.

Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 262 ЦПК України не встановлено процесуального обов`язку суду постановляти окрему ухвалу. Постановлення окремої ухвали є правом суду у разі встановлення судом підстав для окремої ухвали.

Позивачами у заявленому клопотанні, на переконання суду, не наведено жодних підстав, аргументів та обґрунтування для постановлення окремої ухвали.

Судом на стадії підготовчого провадження, не встановлено достатніх даних для висновку про наявність порушень законодавства, які містять ознаки правопорушення.

Таким чином, законних підстав для постановлення окремої ухвали судом не вбачається, у зв`язку з чим у задоволенні клопотання про постановлення окремої ухвали слід відмовити.

4. До суду 21 лютого 2025 року від представника відповідача ОСОБА_3 , через систему «Електронний суд», надійшло клопотання про продовження строку для подачі відзиву на позовну заяву та відзив на позов.

В підготовчому судовому засіданні представник відповідача просив поновити строк на подачу відзиву, оскільки позовну заяву з додатками отримав лише 04 лютого 2025 року, а зважаючи на об`єм долучених доказів не встиг вчасно підготувати відзив на позов.

Позивачі заперечували проти задоволення клопотання, оскільки вважають, що у відповідача було достатньо часу для підготовки відзиву.

Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Водночас, згідно з ч. 2 ст. 127 ЦПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Ухвалою суду від 10 грудня 2024 року відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, тобто строк для подання відзиву встановлено судом, а не законом.

Те, що строк для подачі відзиву встановлюється судом, а не законом, встановлено ч. 1 ст. 191 ЦПК України. Так, згідно ч. 1 ст. 191 ЦПК України, у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати: суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Як вбачається з довідки про доставку електронного документу, копія ухвали суду від 10 грудня 2024 року відповідач отримав 13 грудня 2024 року, тобто строк для подання відзиву закінчився 28 грудня 2024 року.

До 28 грудня 2024 року представник відповідача не подав до суду заяву про продовження строку для подачі відзиву.

Посилання представника відповідача як на поважні причини пропуску строку, отримання копії позову з додатками на 82 арк., лише 04 лютого 2025 року, судом відхиляються, оскільки зазначені у відзиві причини пропуску строку не є поважними, суд вважає, що у відповідача було достатньо часу скористатися правом на подачу відзиву.

Такими чином, оскільки, по-перше, представником відповідача подане клопотання про поновлення пропущеного строку, а не заява про продовження строку встановленого судом, по-друге, відсутність об`єктивних, не переборних та таких, що не залежали від волі представника відповідача обставин, які б перешкоджали подати відзив на позов в строк встановлений судом, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання про поновлення строку для подачі відзиву.

5. Сторони не заперечували проти закриття підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду по суті.

Згідно з п. 15 ч.2 ст. 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання для розгляду справи по суті.

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Враховуючи вимоги ст.198 ЦПК України підготовчі дії до судового розгляду суд вважає закінченими та призначає справу до судового розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.189,197-198, 200 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

В задоволенні клопотання позивачів про витребування доказів відмовити.

В задоволенні клопотання позивачів про виклик свідків відмовити.

В задоволенні клопотання позивачів про постановлення окремої ухвали відмовити.

В задоволенні клопотання представника відповідача про продовження строків для подачі відзиву відмовити, вирішити справу за наявними матеріалами.

Закрити підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго» про визнання неправомірною відмову у відновленні припиненого електропостачання та зобов`язання відновити електропостачання.

Призначити справу до судового розгляду по суті на 10 год. 30 хв. 20 березня 2025 року.

Про час і місце судового засідання повідомити учасників розгляду справи.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Дата складення повного тексту ухвали 25 лютого 2025 року.

Суддя Максим ОЛІЙНИК