Рішення

від 25.02.2025 по справі 234/1011/22

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 234/1011/22

Провадження № 2/202/1033/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2025 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі: головуючого судді Бєльченко Л.А., за участю секретаря судового засідання Десятерика Я.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН»</a>, треті особи: Приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, Краматорський відділ державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (с.Харків), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

01.02.2022 року позивач звернулася до Краматорського міського суду Донецької області з позовом до відповідача.

Розпорядженням Верховного Суду від 15.03.2022 року за № 8/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (Краматорський міський суд Донецької області)» було змінено територіальну підсудність судових справ Краматорського міського суду Донецької області Індустріальному районному суду міста Дніпропетровська.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.10.2024 року визначено суддю Бєльченко Л.А. для розгляду цієї справи.

Ухвалою судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 02.10.2024 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 доТОВ «ВЕЛЛФІН»,треті особи:Приватний нотаріусБучанського районногонотаріального округуКиївської областіГрисюк О.В.,Краматорський відділдержавної виконавчоїслужби уКраматорському районіДонецької областіСхідного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (с.Харків),про визнаннявиконавчого написунотаріуса таким,що непідлягає виконанню, відкрито провадження у справі та призначено цивільну справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що у жовтні 2021 року він дізнався, що у провадженні головного державного виконавця Краматорського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження ВП №66647991 з примусового виконання виконавчого напису №92220, виданого 15.07.2021 року приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., про стягнення з нього на користь ТОВ «ВЕЛЛФІН» заборгованості у розмірі 59278,50 грн.

Звернувшись із запитом до Краматорського відділу ДВС, ним у відповідь було отримано лист за вих.№1713-24248/98286 від 05.11.2021 року до якого були додані копії наступних документів за виконавчим провадженням ВП№66647991, а саме: заява ТОВ «ВЕЛЛФІН» про відкриття виконавчого провадження від 10.08.2021 року; договір позики №454365 від 14.05.2018 року, укладений між ТОА «ВЕЛЛФІН» та ОСОБА_1 ; виконавчий напис від 15.07.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., зареєстрований в реєстрі за №92220, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВЕЛЛФІН» заборгованості за договором 454365 від 14.05.2018 року в розмірі 58528,50 грн., з котрих: 1500,00 грн. прострочена заборгованість за сумою кредиту; 57028,50 грн. прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом та плати за вчинення виконавчого напису у розмірі 750,00 грн., а всього 59278,50 грн.; постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №66647991 від 31.08.2021 року.

Ознайомившись із зазначеними документами, ОСОБА_1 вважає, що спірний виконавчий напис був вчинений приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. незаконно та безпідставно, а тому даний виконавчий напис має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, з наступних підстав.

Щодо безспірності заборгованості позивач зазначає, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника за котрою останній погоджується, що виключає можливість спору зі сторони боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не тільки кредитора, а й самого боржника, або ж безумовно підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі.

Також представник позивача зазначає, що спірний виконавчий напис було вчинено не на нотаріально посвідченому кредитному договорі.

Позивач зазначає, що дійсно між ним та ТОВ «ВЕЛЛФІН» 14.05.2018 року в порядку Закону України «Про електронну комерцію» було укладено електронний договір позики №454365, за умовами котрого ТОВ «ВЕЛЛФІН» надало ОСОБА_1 у позику на умовах строковості, зворотності та платності грошові кошти у розмірі 1500,00 грн.

Оскільки вказаний договір було укладено в електронній формі в порядку Закону України «Про електронну комерцію» та за допомогою електронного підпису, тому роздрукований екземпляр цього договору позики №454365 від 14.05.2018 року не містить власного підпису ОСОБА_1 , а також підпису керівника та печатки ТОВ «ВЕЛЛФІН». В той же час матеріали на підставі котрих було вчинено виконавчий напис №92220 від 15.07.2021 року не містять доказів укладення договору позики №454365 від 14.05.2018 року за допомогою електронних підписів сторін договору.

Позивачу не зрозуміло, виходячи з яких даних приватний нотаріус ОСОБА_2 перед вчиненням виконавчого напису №92220 від 15.07.2021 року була переконана та дійшла до висновку, що вказаний договір позики №454365 від 14.05.2018 року дійсно є укладеним та саме за тими умовами, що викладені у роздрукованому екземплярі цього договору.

Крім того, виходячи з умов пункту 1.3. договору позики №454365 від 14.05.2018 року, строк позики складає 7 днів з дня укладення 14.05.2018 року по 21.05.2018 року.

Згідно Графіку розрахунків до даного договору позики №454365 від 14.05.2018 року, розмір процентів на дату погашення позики 21.05.2018 року, складає 221,00 грн.

В той же час згідно виконавчого напису №92220 від 15.07.2021 року, вчиненого приватним нотаріусом ОСОБА_2 , останньою знято з нього на користь ТОВ «ВЕЛЛФІН» строкову заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом за період з 14.05.2018 року по 01.03.2020 року в розмірі 57028,50 грн.

Позивач вважає, що нарахування та стягнення з нього процентів за користування позикою після спливу строку кредитування суперечить чинному законодавству.

Крім того, перед вчиненням виконавчого напису позикодавець ТОВ «ВЕЛЛФІН» та приватний нотаріус Грисюк О.В. були зобов`язані надіслати на його адресу письмове повідомлення про порушення зобов`язання за відповідним договором позики та повернення цієї позики.

ОСОБА_1 стверджує, що до цього часу він не отримував жодних повідомлень, вимог та будь-яких інших документів від ТОВ «ВЕЛЛФІН» та від приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. щодо наявності у нього заборгованості за договором позики №454365 від 14.05.2018 року перед позичальником ТОВ «ВЕЛЛФІН», що підтверджується, зокрема, відсутністю відповідних доказів того, що стягувачем ТОВ «ВЕЛЛФІН» для вчинення нотаріального напису були надані приватному нотаріусу ОСОБА_2 документи, необхідні для вчинення такої нотаріальної дії, що підтверджують належним чином безспірність вимог стягувача.

Позивач не визнає існування зобов`язань перед ТОВ «ВЕЛЛФІН» за договором позики №454365 від 14.05.2018 року, а тому між ним, позивачем, та ТОВ «ВЕЛЛФІН» існує спір щодо заборгованості за цим договором позики. Відтак заборгованість за договором позики №454365 від 14.05.2018 року не є безспірною, що є підставою для визнання вищезазначеного виконавчого напису нотаріуса за реєстровим №92220 від 15.07.2021 року таким, що не підлягає виконанню.

Крім того, позивач зазначає, що спірний виконавчий напис був вчинений приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. 15.07.2021 року, тобто в період часу, коли чинним законодавством не була передбачена можливість вчинення виконавчого напису на підставі кредитного договору, укладеного в простій письмовій формі та нотаріально не посвідченому, оскільки згідно вимог Переліку, вчинення нотаріального напису нотаріуса можливе було виключно за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум.

Оскільки приватному нотаріусу Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. на підтвердження укладення в електронній формі в порядку Закону України «Про електронну комерцію» та за допомогою електронного підпису між ним, позивачем, та ТОВ «ВЕЛЛФІН» договору позики №454365 від 14.05.2018 року, був наданий для вчинення виконавчого напису роздрукований екземпляр цього договору позики №454365 від 14.05.2018 року, що не містить його власного підпису, а також підпису керівника та печатки ТОВ «ВЕЛЛФІН», і що не був посвідчений нотаріально, тому цей договір позики не відповідає Переліку документів, за котрими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року за №1172.

Таким чином, грубе недотримання приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. визначених законодавством умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника, на думку ОСОБА_1 , є підставою для визнання спірного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Спірний виконавчий напис був вчинений був вчинений нотаріусом нібито внаслідок невиконання договору позики №454365 від 14.05.2018 року. Таким чином, право вимоги ТОВ «ВЕЛЛФІН» до нього за вказаним договором у разі невиконання його умов виникло 22.05.2018 року, а трирічний строк для можливості вчинення виконавчого напису тривав з 22.05.2018 року по 22.05.2021 року включно.

В той же час, спірний виконавчий напис №92220 було вчинено приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. 15.07.2021 року, тобто після спливу трирічного строку з дня виникнення права вимоги, що також, на думку позивача, є підставою для визнання спірного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

З огляду на зазначене, позивач просив визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис за реєстровим номером 92220, вчинений 15.07.2021року приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. про стягнення з нього, ОСОБА_1 , на користь ТОВ «ВЕЛЛФІН»заборгованості за кредитним договором №454365 від 14.05.2018 року у розмірі 58528,50 грн., з котрих: 1500,00 грн. прострочена заборгованість за сумою кредиту; 57028,50 грн. прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом та плати за вчинення виконавчого напису у розмірі 750,00 грн., а всього 59278,50 грн.

В судове засідання позивач не з`явився. Від його представника адвоката Кіреєва В.В. надійшла заява, в котрій останній просив провести розгляд справи без його та позивача участі та проти ухвалення судом заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача ТОВ «ВЕЛЛФІН»,будучи належнимчином повідомленим,у судовезасідання нез`явився.Надав судукопію договорупозики №454365від 14.05.2018 року.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений, відзиву на позов не надав, а представник позивача не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів, заочно, відповідно до статті 280 ЦПК України.

Треті особи у судове засідання не з?явилися, про розгляд справи повідомлені.

Суд, з`ясувавши всі обставини справи і перевіривши їх доказами, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.07.2021року приватним нотаріусом Бучанського районногонотаріального округуКиївської областіГрисюк О.В.вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за реєстровим номером №92220, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВЕЛЛФІН»заборгованості за кредитним договором №454365 від 14.05.2018 року у розмірі 58528,50 грн., з котрих: 1500,00 грн. прострочена заборгованість за сумою кредиту; 57028,50 грн. прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом та плати за вчинення виконавчого напису у розмірі 750,00 грн., а всього 59278,50 грн.

Строк платежу за Кредитним договором №454365 від 14.05.2018 року настав. Боржником допущено прострочення платежів.

Стягнення заборгованості проводиться за період з 14.05.2018 року по 01.03.2020 року.

Згідно зістаттею 18 ЦК України, а також статтями87,88 Закону України «Про нотаріат»вчинення виконавчого напису це форма захисту цивільних прав кредитора, нотаріусом, за допомогою спрощеної, позасудової процедури, яка полягає у вчиненні на боргових документах напису про стягнення грошей або витребування майна на користь кредитора, за наявності між боржником і кредитором правовідносин, які визначаються Кабінетом Міністрів України шляхом встановлення переліку документів, що підтверджують ці правовідносини.

Відповідно до пунктів 1 та 2постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Судом встановлено, що оспорюваний виконавчий напис виданий на підставі п. 2 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженихПостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року та Постановою Великої палати Верховного Суду від 20.06.2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року, було визнано незаконною та не чинноюпостанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п.4 ст.254 КАС України(в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин.

Таким чином, в момент вчинення виконавчого напису 15.07.2021року були відсутні правові підстави для його вчинення, а отже такий виконавчий напис не підлягає виконанню.

Крім того, на думку суду, навіть у разі наявності правових підстав у відповідності до п.2 Переліку документів, за яких стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженихПостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172, то неможливість вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, визначеної у відповідності до виконавчого напису від 15.07.2021 року була обумовлена й іншими обставинами, наведеним нижче.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само, на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного суду України від 05.06.2017 року у справі №6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей87,88 Закону України «Про нотаріат»у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі. Також судом не встановлено факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису. Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.

Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у наявності правовідносин між сторонами, безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив нормиЗакону України «Про нотаріат»та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Крім того, згідно з позицією ВСУ, яка викладена Великою Палатою Верховного Суду у справі № 826/20084 від 20.06.2018 року, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Згідно ст.12та ст.81 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено без дотримання вимог чинного законодавства України, що регулює вчинення нотаріальних написів.

Відповідно до письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, встановлено, що виконавчий напис приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. всупереч нормам діючого законодавства вчинений не на нотаріально посвідченій угоді (кредитному договорі), укладеній між ОСОБА_1 та ТОВ «ВЕЛЛФІН», нотаріусом при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не було встановлено факту безспірності заборгованості та не отримано всіх передбачених законом для цього підтверджуючих документів, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «ВЕЛЛФІН» про визнання виконавчого напису за реєстровим номером 92220 таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача ТОВ «ВЕЛЛФІН»на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Керуючись ст.ст.4,5,12,81,141,259,263-265,268,281-282ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати виконавчий напис, вчинений 15.07.2021 року приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН»</a>, заборгованості за кредитним договором №454365 від 14.05.2018 року у розмірі 58528,50 грн., з котрих: 1500,00 грн. прострочена заборгованість за сумою кредиту; 57028,50 грн. прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом та плати за вчинення виконавчого напису у розмірі 750,00 грн., зареєстрований в реєстрі за номером 92220, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства зобмеженою відповідальністю«ВЕЛЛФІН»(інд. 03061, м.Київ, вул.Героїв Севастополя, буд.48, Код ЄДРПОУ 39952398) на користь держависудовий збір у розмірі 994,40 (дев`ятсот дев`яносто чотири грн. і сорок коп.) грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення можебути оскарженедо Дніпровськогоапеляційного судушляхом подачіапеляційної скаргипротягом тридцятиднів здня йогопроголошення.

Відповідно доч.5ст.268ЦПК Українидатою ухваленнядодаткового рішення,ухваленого завідсутності учасниківсправи,є датаскладення повногосудового рішення.

Суддя Бєльченко Л.А.