Ухвала

від 20.02.2025 по справі 644/7634/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №644/7634/23 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження №11кп/818/328/25 Доповідач: ОСОБА_2

Категорія: ч.2 ст.15, ч.4 ст.185, ч.4 ст.185 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

-головуючого ОСОБА_2 ,

-суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

-при секретарі ОСОБА_5 ,

-за участю прокурора ОСОБА_6 ,

-захисника ОСОБА_7 ,

-обвинуваченого ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Харкові в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 19 жовтня 2023 року, -

УСТАНОВИЛА:

Цим вироком

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харкова, громадянина України, з середньою-технічною освітою, неодруженого, не працюючого, без місця реєстрації, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-23.04.1999 Орджонікідзевським районним судом м.Харкова за ч.1 ст.89, ч.3 ст.81, ст.189-1, ст.44 КК УРСР на 1 рік позбавлення волі;

-31.05.2000 Орджонікідзевським районним судом м.Харкова за ч.2 ст.206, ч.1 ст.142, ст.ст.42, 43 КК УРСР на 4 роки 3 місяці позбавлення волі;

-14.11.2007 Харківським районним судом Харківської області за ч.2 ст.186, ч.2 ст.289, ч.2 ст.194, ст.304 УУ України на 5 років позбавлення волі;

-28.01.2013 Харківським районним судом Харківської області за ч.2 ст.186 КК України на 4 роки позбавлення волі;

-24.10.2018 Харківським районним судом Харківської області за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України на 4 роки позбавлення волі, звільненого 12.08.2022 за відбуттям строку покарання,

засуджено:

-за ч.4 ст.185 КК України на 5 років 3 місяці позбавлення волі;

-за ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України на 5 років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_8 визначено остаточне покарання - 5 років 3 місяці позбавлення волі.

Кримінальне провадження було розглянуто судом у порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України.

Зміст оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції

Як установив суд, 05 серпня 2023 р. о 04 год. 06 хв., в період дії воєнного стану, який введено Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ ОСОБА_8 проходив повз будинок № 17 по вулиці Електровозна в місті Харкові, де побачив незачинені двері підвального приміщення будинку, і в цей момент у нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме кабелів, що належить АТ «Укртелеком» з вищевказаного підвального приміщення.

ОСОБА_8 , реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою наживи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, у вигляді порушення суспільних відносин у сфері власності та бажаючи їх настання, будучи упевненим, що його дії залишаться не поміченими, шляхом вільного доступу зайшов всередину підвального приміщення у будинку 17 по вул Електровозній, де, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу спрямованого на таємне викрадення чужого майна, знаходячись, за допомогою ножа, зрізав належні АТ «Укртелеком» кабелі: ТПП 100x2x0,4, довжиною 6,5 метрів; ТПП 100x2x0,4, довжиною 3,3 метрів; ТПП 50x2x0,4, довжиною 6,7 метрів; ТПП 50x2x0,4, довжиною 3,2 метрів та КПП-ВП 1x2x0,4, довжиною 2,5 метрів.

Після чого, ОСОБА_8 намагався покинути місце скоєння злочину з майном, що належить АТ «Укртелеком», загальною вартістю, згідно висновку експерта № 23061 від 15.09.2023 року 2403, 31 грн., однак довести свій злочинний намір до кінця не зміг з незалежних від його волі обставин, оскільки був затриманий співробітниками охорони.

05 вересня 2023 о 09 год. 00 хв., в період дії воєнного стану, який введено Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ ОСОБА_8 проходив повз будівельного майданчику за адресою: м. Харків, вул. Миру, 52/2, де побачив незачинені вхідні ворота на територію. Після чого, зайшов на територію будівельного майданчику, на якій розміщенні будівельні крани. У цей момент у нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме кабелів, що належить ПрАТ «Південспецатоменергомонтаж».

ОСОБА_8 , реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою наживи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, у вигляді порушення суспільних відносин у сфері власності та бажаючи їх настання, будучи упевненим, що його дії залишаться не поміченими, шляхом вільного доступу зайшовши на територію будівельного майданчику, де, реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, знаходячись біля будівельних кранів, за допомогою пилки по металу, зрізав належні ПрАТ «Південспецатоменергомонтаж» кабелі: кабель марки КГ 3X10 загальною довжиною 21,2 м; кабель марки КГ 3X2,5 загальною довжиною 57,3 м; кабель марки КГ 2X2,5 загальною довжиною 8 м; кабель марки ПВ 3X16 загальною довжиною 8 м; кабель марки НРШМ 37X2,5 загальною довжиною 20 м.

Після чого, ОСОБА_8 покинув місце скоєння злочину з майном, що належить ПрАТ «Південспецатоменергомонтаж», вартість якого згідно висновку експерта № 4147 від 18.09.2023 року складає 4116,94 грн., в подальшому розпорядившись ним на власний розсуд.

На підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX (зі змінами від 26.07.2023 №451/2023), в Україні з 05:30 24.02.2022 введено воєнний стан.

07.09.2023 приблизно о 17:00 год., ОСОБА_8 , з метою особистого збагачення за рахунок чужого майна, з корисливих мотивів, повторно, діючи умисно в умовах воєнного стану, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи діяти саме таким чином, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, побачивши отвір у вікні, через відігнутий ролет, шляхом вільного доступу таємно проник до приміщення пункту прийому металобрухту, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , звідки таємно викрав велосипед «Cross Bike» моделі шторм«Storm» з номером НОМЕР_1 , що належить потерпілому ОСОБА_9 , вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-23/20005-ТВ від 14.09.2023 - 5931,00 грн.

Після чого, ОСОБА_8 з місця вчинення кримінального правопорушення зник розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_9 матеріальну шкоду на вказану суму.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_8 посилається на неповноту судового розгляду та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону. Указав, що він вчинив крадіжку а тому його дії підпадають під кваліфікацію саме за ч.2 ст.185 КК України. Крім того указав, що він вину у скоєному визнав у повному обсязі, сприяв розкриттю злочину, зявлявся до правоохоронних органів та суду за за першої вимоги. Зауважив, що вчинив злочини для того, щоб прогодувати себе, оскільки не міг знайти роботу. Також зауважив, що у квітні 2023 року загинув його брат. Просить скоротити розмір призначеного покарання шляхом застосування ст.69 КК України або перекваліфікації його дій з ч.4 ст.185 КК України на ч.2 ст.185 КК України.

Позиції учасників апеляційного провадження

В судовому засіданні апеляційного суду обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_7 підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого, однак просив вирок суду змінити через набрання чинності Закону України від 18 липня 2024 року № 3886-IX на момент апеляційного розгляду.

Мотиви суду апеляційної інстанції

Заслухавши суддю доповідача, доводи обвинуваченого, захисника, думку прокурора, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до положеньст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого.

З огляду на вищезазначені положення кримінального процесуального закону колегія суддів вважає за необхідне скористатися своїм правом на вихід за межі вимог апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_8 (що не погіршує становища обвинуваченого), оскільки станом на момент апеляційного розгляду набули чинності зміни до законодавства України в частині визначення розміру вартості викраденого майна, за яке передбачено адміністративну відповідальність, що, як наслідок, вплинуло на розмір матеріальної шкоди, у разі заподіяння якої настає кримінальна відповідальність.

Так, 09 серпня 2024 року набув чинності Закон України 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від (далі Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до ст.51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).

Положеннями ч.1 ст.51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Частиною 2 ст.51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч.1 ст.51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З огляду на зазначене аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст.51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.

Згідно з ч.5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.

Зі змістувироку вбачається,що кримінальніправопорушення,передбачені ч.2ст.15,ч.4ст.185,ч.4ст.185 ККУкраїни, ОСОБА_8 вчинив 05.09.2023 за епізодом стосовно потерпілого в особі АТ «Укртелеком»; 05.09.2023 за епізодом стосовно потерпілого в особі ПрАТ «Південспецатоменергомонтаж»; 07.09.2023 за епізодом стосовно потерпілого ОСОБА_9 .

Станом на 01.01.2023 прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2684 грн., а 50 відсотків від його розміру становили 1342 грн.

Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX, на момент вчинення ОСОБА_8 злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст.185 КК України, становив 2684 грн. (1342?2=2684).

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, діями ОСОБА_8 було заподіяно матеріальну шкодупотерпілому в особі АТ «Укртелеком» в розмірі, що не перевищує розмір двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме на суму 2403,31 грн., а також потерпілому в особі ПрАТ «Південспецатоменергомонтаж» у розмірі 4116,94 грн. та потепрілому ОСОБА_9 в розмірі 5931 грн.

Положеннями ч.1 ст.3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 6 ст. 3 КК України).

Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Зазначені норми Основного Закону України також знайшли своє відображення і в ч.1 ст.5 КК України, згідно з якою закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Ураховуючи те, що вартість таємно викраденого ОСОБА_8 майна потерпілого в особі АТ «Укртелеком» була меншою за розмір, з якого відповідно доЗакону №3886-IX та положень Податкового кодексу України настає кримінальна відповідальність, то колегія суддів вважає, що, з огляду на передбачений ст.58 Конституції України і ст.5 КК України принцип зворотної дії закону в часі та відповідно до приписів ч.2 ст.404 КПК України, посилання у вироку суду на скоєння обвинуваченим 05.08.2023 закінченого замаху на таємне викрадення майна, належного АТ «Укртелеком», вчиненого повторно, в умовах воєнного стану, підлягає виключенню як таке, що з урахуваннямвищенаведеного, не підпадає під кримінально каране діяння, передбачене Особливою частиною КК України.

Що стосується крадіжок майна потерпілих: ПрАТ «Південспецатоменергомонтаж» та ОСОБА_9 , то доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_8 не оскаржується в апеляційному порядку.

Однак, обвинуваченим оскаржена правильність кваліфікації його дій за ч.4 ст.185 КК України, оскільки останній не погоджується із кваліфікованою ознакою кримінального правопорушення як вчинення в умовах воєнного стану, вважаючи правильною кваліфікацією його дій за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.

Відповідно до указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, який в подальшому продовжений до 07 лютого 2025 року включно.

Законом України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство» №2117-IX від 03.03.2022 посилено відповідальність за кримінальні правопорушення, передбачені ст.ст.185, 186, 187, 189, 191 КК, вчинені в умовах воєнного стану.

Відповідно до таких змін крадіжка, учинена в умовах воєнного або надзвичайного стану є особливо кваліфікованим складом злочину.

Вчинення крадіжки в умовах воєнного стану одразу кваліфікується за ч.4 ст.185 КК України як вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану, за що передбачено покарання у виді позбавлення волі від 5 до 8 років.

Як встановлено матеріалами кримінального провадження, і ніким із учасників судового провадження не оспорене, крадіжку ОСОБА_8 вчинено 05 вересня 2023 року та 07 вересня 2023 року в умовах воєнного стану.

Дії ОСОБА_8 кваліфіковані саме як вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

Враховуючи викладене, підстави для кваліфікації дій ОСОБА_8 за ч.2 ст.185 КК України відсутні.

Відтак, доводи апеляційної скарги обвинуваченого щодо правильності кваліфікації його дій за ч.2 ст.185 КК України є безпідставними.

Відповідно до вимог ст.65 КК України, суд призначає покарання в межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховуючи його ступінь тяжкості, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. При цьому особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження злочинів.

За змістом ч.1 ст.69 КК України суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин, лише за наявності кількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.

Як убачається із матеріалів провадження, суд визнав пом`якшуючими покарання обставинами - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Однак, яким чином ці пом`якшуючі покарання обставини та дані про особу обвинуваченого істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, стороною захисту не наведено і в матеріалах провадження відсутні.

Твердження в апеляційній скарзі обвинуваченого про наявність такої пом`якшуючої покарання обставини, як вчинення злочину внаслідок збігу тяжких обставин, зокрема для забезпечення власного існування, є необґрунтованими.

З матеріалів кримінального провадження не вбачається жодних об`єктивних даних, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення через збіг тяжких обставин.

За таких обставин підстави для призначення обвинуваченому ОСОБА_8 покарання із застосуванням положень ст.69 КК України - відсутні.

Покарання обвинуваченому ОСОБА_8 призначено необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, згідно з вимогами ст.65 КК України.

При цьому суд врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, не одружений, на обліках у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов обґрунтованого висновку про можливість виправлення обвинуваченого лише в умовах ізоляції від суспільства з призначенням покарання у виді позбавлення волі у розмірі, який колегія суддів вважає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження нових злочинів.

Слід відзначити, що зменшення об`єму обвинувачення, не спростовує систематичний характер протиправної діяльності ОСОБА_8 та вказує на підвищену суспільну небезпечність останнього та обґрунтовує необхідність залишення покарання незмінним.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Вирок Орджонікідзевськогорайонного судум.Харковавід 19жовтня 2023року вчастині засудження ОСОБА_8 ч.2ст.15,ч.4ст.185КК Українискасувати та закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 за ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України на підставі п.4-1 ч.1ст.284КПК України, оскількивтратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Виключити із вироку рішення суду про призначення ОСОБА_8 покарання за правилами, передбаченими ч.1 ст.70 КК України.

Вважати засудженим ОСОБА_8 до покарання за ч.4 ст.185 КК України на 5 років 3 місяці позбавлення волі

У решті вирок залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим в той самий строк з дня отримання копії ухвали.

Головуючий:

Судді: