Рішення

від 19.02.2025 по справі 295/11608/23

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/11608/23

Категорія 7

2/295/813/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2025 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира

в складі головуючої судді - Зосименко О.М.,

з участю секретаря судового засідання Стелюти М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ПАТ «Житомирбуд», ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 про виділення майна в натурі,

установив:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить виділити в натурі, на праві особистої приватної власності, ОСОБА_1 45/1000 ідеальних частин нежитлового приміщення - адміністративні приміщення з будівлями гаражів, загальною площею 472,3 кв.м., а саме: кабінети № 27 (площа 16,9 кв.м.), № 28 (площа 18,3 кв.м.), АДРЕСА_1 ; припинити право спільної часткової власності позивачки та відповідачів на кабінети № 27 (площа 16,9 кв.м.), № 28 (площа 18,3 кв.м.), № 28-а (площа 14,2 кв.м.), загальною площею 49,40 кв.м., які розташовані на першому поверсі в будинку АДРЕСА_2 .

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 21.10.2017 року, позивач набула у власність 45/1000 ідеальних частин нежитлового приміщення адміністративні приміщення з будівлями гаражів, кабінети № 27 (площа 16,9 кв.м.), № 28 (площа 18,3 кв.м.), № 28-а (площа 14,2 кв.м.)/загальною площею 49,40 кв.м., які розташовані на першому поверсі в будинку АДРЕСА_2 . Загальна площа об`єкта - нежитлового приміщення - адміністративні приміщення з будівлями гаражів становить 472,3 кв.м. Іншими співвласниками є відповідачі. Позивач фактично купив вищевказані кабінети, але юридично право власності позивача є спільним частковим з відповідачами по справі. Між сторонами вже фактично відбувся поділ приміщень і кожен користується своїми частками, але позивач вважає за потрібне вирішити питання щодо виділу її частки в натурі у правовому полі, для того щоб кожен зі сторін ніс відповідальність та матеріальні затрати саме за свою частку в даному об`єкті нерухомості. Як випливає з технічного паспорту об`єкту нерухомості, його конструктивні елементи збудовані таким чином, що кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину приміщення, що звичайно повинно бути з`ясовано шляхом призначення відповідної будівельно-технічної експертизи, оскільки такі обставини потребують спеціальних знань у даній галузі.

Сторони в судове засідання не з`явилися. Представник позивача надав заяву в якій просить розгляд справи проводити без участі сторони позивача, позов підтримує в повному обсязі та просить задовольнити, також вказав, що позивач не заперечує щодо зменшення її ідеальної частки, та не претендує, не вимагає та не буде вимагати компенсації за зменшення її ідеальної частки, проти заочного розгляду справи не заперечує. Відповідачі в судове засідання не з`явились, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомили, тому суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Ухвалою Богунського районного суду м. житомира від 07.03.2024р. у справі призначено будівельно-технічну експертизу.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 21.10.2017 року, позивач набула у власність 45/1000 ідеальних частин нежитлового приміщення адміністративні приміщення з будівлями гаражів, кабінети № 27 (площа 16,9 кв.м.), № 28 (площа 18,3 кв.м.), № 28-а (площа 14,2 кв.м.)/загальною площею 49,40 кв.м., які розташовані на першому поверсі в будинку АДРЕСА_2 .

Згідно з витягу з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, іншими співвласниками нежитлового приміщення та адміністративних приміщень з будівлями гаражами, які розташовані на першому поверсі в будинку АДРЕСА_2 , без виділу часток у натурі є відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ПАТ «Житомирбуд», ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 .

Згідно із ч.1ст.356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного із них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до ч.1 ст.364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки з майна,що є у спільній частковій власності .

За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.

Вид майна, що перебуває у спільній частковій власності, впливає на порядок виділу з нього частки.

У разі виділу співвласникам у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

У постанові від 03 квітня 2013 року в справі № 6-12цс13, на яку є посилання у касаційній скарзі, Верховний Суд України зробив висновок, що виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Відтак визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників. Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частки жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі. Під неспівмірною шкодою господарського призначення слід розуміти суттєве погіршення технічного стану жилого будинку, перетворення в результаті переобладнання жилих приміщень у нежитлові, надання в рахунок частки приміщень, які не можуть бути використані як житлові через невеликий розмір площі або через неможливість їх використання (відсутність денного світла тощо).

У постанові від 16 листопада 2016 року в справі № 6-1443цс16, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, Верховний Суд України зазначив, що "виходячи з аналізу змісту норм статей 183, 358, 364 ЦК України можна дійти висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників. Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна. Якщо в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина нерухомого майна, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на це майно".

У частині третій статті 12, частинах першій, п`ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статями 76, 77, 79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують, і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша, третя статті 13 ЦПК України).

Ухвалою Богунського районного суду м. житомира від 07.03.2024р. у справі призначено будівельно-технічну експертизу.

Згідно висновку судового експерта від 15.10.2024 року № 1778/10-2024, виділ 45/1000 частки ОСОБА_1 у адміністративних приміщеннях з будівлями гаражів, у вигляді кабінету № 27 (площею 16,9 кв.м), кабінету № 28 (площею 18,3 кв.м) та кабінету № 28-а (площею 14,2 кв.м) - загальною площею 49,4 кв.м, які розташовані на першому поверсі у будинку за адресою: АДРЕСА_2 , вбачається технічно за можливим, за умови відступу від ідеальної частки ОСОБА_1 .

На розгляд Суду пропонується технічно можливий варіант виділу 45/1000 частки ОСОБА_1 в адміністративних приміщеннях з будівлями гаражів, які розташовані у будинку за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: кабінету № 27 (площею 16,9 кв.м), кабінету № 28 (площею 18,3 кв.м) та кабінету № 28-а (площею 14,2 кв.м) - загальною площею 49,4 кв.м, що розроблений із відступом від ідеальної частки ОСОБА_1 , із зазначенням: розміру частки по вартості, що становлять приміщення, які пропонуються виділити; розміру компенсації у зв`язку з відхилення від розміру часток співвласників, викладено у дослідницькій частині в таблиці № 10 (Варіант 1) і зображено на рисунку № 4. В запропонованому варіанті виділу частки в адміністративних приміщеннях з будівлями гаражів, приміщення, які пропонуються виділити ОСОБА_1 не потребують виконання додаткових будівельних робіт для можливості їх використання. Зазначений варіант розроблений з урахуванням того, що приміщення №№ V,VI, VIII,IX,X,XI,XII, XIV використовуються, як місця загального користування.

Згідно ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Виділ у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

За змістом наведених норм виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно, за загальним правилом, розміру його частки у праві спільної власності та припинення права спільної часткової власності на відповідне майно. Шляхом виділу частки у майні припиняється спільна часткова власність, і особа стає власником виокремленого майна.

Приймаючи до уваги, що 45/1000 частин у адміністративних приміщеннях з будівлями гаражів, що розташована за адресою АДРЕСА_2 , належить позивачу на праві спільної часткової власності та існує технічна можливість для виділу її частки даного нерухомого майна в натурі, із зменшенням розміру частки саме позивача на 0,14 кв.м. та на компенсацію якої позивач у заяві від 20.01.2025р. відмовився, суд приходить до висновку, що позивач має право на виділ своєї частки нерухомого майна в натурі, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, ст.ст. 316, 317, 319, 321, 356, 358, 364 ЦК України та керуючись ст.ст. 81, 259, 263-265, 268 ЦПК України,

ухвалив:

Позов задовольнити.

Виділити ОСОБА_1 45/1000 частки у будинку за адресою: АДРЕСА_2 відповідно до варіанту №1 висновку експерта № 1778/10-2024 від 15.10.2024 року, а саме: 45/1000 частки у адміністративних приміщеннях з будівлями гаражів, у вигляді кабінету № 27 (площею 16,9 кв.м), кабінету № 28 (площею 18,3 кв.м) та кабінету № 28-а (площею 14,2 кв.м) - загальною площею 49,4 кв.м, які розташовані на першому поверсі у будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ПАТ «Житомирбуд», ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 на виділені ОСОБА_1 45 /1000 частки у адміністративних приміщеннях з будівлями гаражів, у вигляді кабінету № 27 (площею 16,9 кв.м), кабінету № 28 (площею 18,3 кв.м) та кабінету № 28-а (площею 14,2 кв.м) - загальною площею 49,4 кв.м, які розташовані на першому поверсі у будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляд.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про переглядзаочногорішення.

Суддя О.М. Зосименко