Постанова

від 17.02.2025 по справі 911/1465/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2025 р. Справа№ 911/1465/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Суліма В.В.

Гаврилюка О.М.

за участю секретаря судового засідання : Новосельцева О.Р.

за участю представників сторін

від позивача: Мартиненко Ю.І.

від відповідача: Козак В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдінг Сквира»

на рішення Господарського суду Київської області від 07.10.2024 (повний текст рішення підписано 21.10.2024.)

у справі №911/1465/24 (суддя Конюх О.В)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фундаментстрой»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдінг Сквира»

про стягнення 1 072 630,92 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фундаментстрой» (далі- ТОВ «Фундаментстрой», позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдінг Сквира» (далі-ТОВ «Агрохолдінг Сквира», відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за договором підряду №15/03/2021 від 15.03.2021, а саме:

- 775 500,00 грн. основного боргу за актом приймання виконаних будівельних робіт від 16.03.2024;

-290 812,50 грн. пені, нарахованої за період 23.03.2024-05.06.2024;

- 1 551,00 грн. інфляційні втрати, нараховані за період 23.03.2024-05.06.2024;

- 4 767,42 грн. три відсотки річних, нараховані за період 23.03.2024-05.06.2024.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 16 089,46 грн. судового збору та 15 000,00 грн. витрат на правову (правничу) допомогу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він виконав роботи, передбачені договором підряду №15/03/2021 від 15.03.2021, про що сторони підписали відповідні акт КБ-2В та довідку КБ-3, однак відповідач не здійснив оплату за виконані роботи, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі, яку позивач просив стягнути з відповідача.

Крім того, за прострочення грошового зобов`язання позивач просив стягнути з відповідача пеню, передбачену п. 7.1.2 договору, інфляційні втрати та 3% річних відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

22.07.2024 через систему «Електронний суд» представник позивача подала заяву від 21.07.2024 про збільшення позовних вимог, в частині штрафних санкцій (пені), 3% річних, інфляції, в якій просила суд збільшити суму позовних вимог та стягнути з ТОВ «Агрохолдінг Сквира» на користь ТОВ «Фундаментстрой» 1 275 779,93 грн, з яких: 775 500,00 грн - основного боргу за актом приймання виконаних будівельних робіт від 16.03.2024; 469 177,50 грн - пені (за період 23.03.2024-21.07.2024); 23 411,00,00 грн - інфляційних втрат (за період 23.03.2024-21.07.2024); 7 691,43 грн - трьох відсотків річних (за період 23.03.2024-21.07.2024).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.07.2024 прийнято до розгляду заяву ТОВ «Фундаментстрой» від 21.07.2024 про збільшення позовних вимог.

16.09.2024 через систему «Електронний суд» представник позивача подала заяву про збільшення позовних вимог, у якій просила суд збільшити суму позовних вимог та стягнути з відповідача ТОВ «Агрохолдінг Сквира» на користь позивача ТОВ «Фундаментстрой» основну суму заборгованості у розмірі 775 500,00 грн, штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 682 440,00 грн, інфляційні втрати у розмірі 28 204,46 грн, 3% річних у розмірі 11 187,54 грн. Крім того, 19.09.2024 через систему «Електронний суд» представник позивача подала клопотання про розподіл судових витрат, в якій просила стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 23 000,00 грн., та стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 22 459,98 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.09.2024 прийнято до розгляду заяву ТОВ «Фундаментстрой» від 16.09.2024 про збільшення позовних вимог.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Київської області від 07.10.2024 позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдінг Сквира» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фундаментстрой»: 775 500,00 грн - основного боргу; 100 158,16 грн - пені; 11 187,54 грн - процентів річних; 28 204,46 грн - інфляційних втрат; 13 725,75 грн - судового збору; 14 055,77 грн - витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд дійшов висновку, що факт виконання робіт позивачем та прийняття їх відповідачем належним чином підтверджений і відповідачем не доведено зворотного. Також належним чином доведена загальна вартість виконаних робіт в сумі 1 075 500,00 грн та їх часткова оплата відповідачем в сумі 300 000,00 грн. Відтак, вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 775 500,00 грн, строк якої настав 22.03.2024, є обгрунтованою, законною та такою, що підлягає задоволенню.

Також суд першої інстанції, здійснивши власний розрахунок пені, застосувавши граничний встановлений законом її розмір, не виходячи при цьому за межі періоду, заявленого позивачем (23.03.2024-14.09.2024, який є меншим від граничних шести місяців) встановив, що розрахований розмір належної до стягнення з відповідача на користь позивача пені за заявлений період є вірним та становить суму 100 158,16 грн, у зв`язку з чим вказана вимогу задовольнив частково.

Крім того, суд першої інстанції, перевіривши правильність розрахунку процентів річних та інфляційних втрат, не виходячи при цьому за межі періоду, заявленого позивачем, встановив, що вірно розрахований розмір належних до стягнення з відповідача на користь позивача процентів річних становить 11 187,54 грн та інфляційних втрат становить 28 204,46 грн, у зв`язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох відсотків річних та інфляційних втрат задоволено повністю у заявленій сумі.

Таким чином, суд першої інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, задовольнив позов ТОВ «Фундаментстрой» частково, стягнувши з ТОВ «Агрохолдінг Сквира» 775 500,00 грн - основного боргу, 100 158,16 грн - пені, 11 187,54 грн - процентів річних, 28 204,46 грн - інфляційних втрат.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрохолдінг Сквира» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 07.10.2024 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Апелянт вказує, що договором чітко не визначено самого моменту для початку виконання підрядником робіт та пункти договору містять протиріччя один одному.

Скаржник також зазначає, що позивач своєчасно не розпочав роботу, передбачену договором та відповідно до п. 3.4.4 договору не повернув ТОВ «Фундаментстрой» передоплату у розмірі 300 000,00 грн. Господарським судом не встановлено, чи продовжували сторони виконувати свої зобов`язання за договором підряду після 20 травня 2021 року (після спливу 75 днів з початку виконання робіт).

Апелянт стверджує, що директором ТОВ «Фундаментстрой» не підписувалось жодних первинних документів за спірним договором, у тому числі і акт КБ-2В та довідку КБ-3. Зазначає, що судом не надано належної правової оцінки доводам відповідача щодо не відповідності документів, а саме: довідки про вартість виконаних будівельних робіт від 16.03.2024; акту приймання виконаних будівельних робіт за примірною формою КБ-2в від 16.03.2024; підсумкової відомості ресурсів за фактичними витратами від 16.03.2024; Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» через те, що вони не містять всі необхідні реквізити, підписані не директором ТОВ «Агрохолдінг Сквира» Козаком В.М. та на документах відтиск печатки не ТОВ «Агрохолдінг Сквира», яке відповідач використовує при завіренні підпису уповноваженної особи - директора на господарських документах.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

У свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фундаментстрой» у своєму відзиві, наданому до суду 10.12.2024, зазначає, що рішення суду прийнято при повному з`ясуванні обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, без їх порушення, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає і рішення слід залишити без змін.

Крім того, позивач вказує, що він приступив до виконання будівельних робіт 18.03.2021 після отримання авансу від відповідача у розмірі 100 000,00 грн. З метою використання спеціального обладнання для виконання робіт, передбачених договором, позивач уклав договори перевезення вантажів з рядом осіб. Позивач зазначає, що фактично закінчив виконання робіт, передбачених договором, у липні 2021, про що свідчать укладені договори на вивезення спеціального обладнання із об`єкта замовника.

Позивач посилається на недоведеність відповідачем твердження, що ним не підписувались первинні документи за спірним договором. Крім того, позивач звертає увагу суду на те, що відповідач не ставить під сумнів відбиток печатки товариства, зокрема на підписі директора.

04.02.2025 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від представниці ТОВ «Фундаментстрой» адвокатки Мартиненко Юлії Ігорівни надійшла заява про ухвалення додаткового рішення після ухвалення рішення суду, в якій вона просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з відповідача на користь ТОВ «Фундаментстрой» витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 5 000 грн.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги та подані сторонами процесуальні документи

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.11.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдінг Сквира» на рішення Господарського суду Київської області від 07.10.2024 у справі №911/1465/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Коротун О.М., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдінг Сквира» на рішення Господарського суду Київської області від 07.10.2024 у справі №911/1465/24 залишено без руху.

25.11.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдінг Сквира» надійшла заява про усунення недоліків до якої додана платіжна інструкція №708 від 22.11.2024 про сплату судового збору у розмірі 16 970,97 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдінг Сквира» на рішення Господарського суду Київської області від 07.10.2024 у справі №911/1465/24 та справу призначено до розгляду на 20.01.2025.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 відкладено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдінг Сквира» на рішення Господарського суду Київської області від 07.10.2024 у справі №911/1465/24 на 17.02.2025.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2025, у зв`язку з перебуванням судді Коротун О.М. 17.02.2025 у відпустці, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Сулім В.В., Гаврилюк О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2025 прийнято справу №911/1465/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдінг Сквира» на рішення Господарського суду Київської області від 07.10.2024 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Сулім В.В., Гаврилюк О.М.

Позиції учасників справи

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримував доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Судом першої інстанції встановлено, що 15.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрохолдінг Сквира» (замовник) та ТОВ «Фундаментстрой» (підрядник) був укладений договір підряду №15/03/2021 (далі - договір).

Відповідно до п.1.1 договору, замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов`язання по забиванню готових залізобетонних паль С100.30-8 на об`єкті: «Будівництво зернового комплексу на території ТОВ «Агрохолдінг Сквира» по вул. Залізнична, в м. Сквира Київської області».

Пунктом 2.1 договору встановлено, що загальний строк, протягом якого підрядник повинен виконати усі роботи і передати їх замовнику по Акту виконаних робіт (КБ-2в) становить 75 календарних днів, за умови погодних умов, що забезпечують можливість якісного виконання робіт. Цей строк розпочинається на 5 день з моменту виконання умов п.п. 3.1.1, 3.3.3 договору.

Згідно з п.2.5 договору, за взаємним погодженням, сторони вправі зменшити чи збільшити загальний строк виконання робіт за цим договором, про що сторони укладають додаткову угоду до цього договору.

Підрядник зобов`язується почати будівництво на 5 день після надання будівельного майданчика (фронту робіт) та відповідних розділів проектної документації, за умови сплати замовником першого авансу (передоплати) відповідно до п. 3.3.3 договору (п. 3.1.1 договору).

За пунктом 3.3.1 договору, замовник зобов`язується передати підряднику будівельний майданчик не пізніше 5 календарних днів після оплати авансу.

У свою чергу замовник перераховує оплату у повному розмірі до початку виконання робіт підрядником, згідно з додатком №1 з договірною ціною (п. 4.2.1 договору).

Кінцева оплата за виконанні підрядника роботи проводиться замовником протягом 5 банківських днів з дня підписання сторонами акту виконаних робіт (КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (КБ-3) (4.2.3 договору).

Відповідно до п.7.1.2 договору відповідальність замовника: за порушення грошових зобов`язань (несвоєчасну оплату виконаних робіт) пеню в розмірі 0,5% від вартості виконаних неоплачених робіт за даним договором, за кожний новий день затримки із урахуванням офіційного індексу інфляції .

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п. 9.3 договору).

Додатком №1 до договору сторони погодили договірну ціну, відповідно до якої вартість виконаних робіт становить 1 075 500, 00 грн. з ПДВ.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконання п. 3.3.1 договору, 18.03.2021 замовник перерахував на рахунок підрядника 100 000,00 грн авансу, що підтверджується залученою до матеріалів справи випискою АТ «Укрсиббанк» від 04.04.2021 сформованою по рахунку позивача за період з 01.03.2021 по 31.03.2021.

Крім того, як вбачається із залучених до матеріалів справи копій виписок АТ «Укрсиббанк» від 06.05.2021 та від 03.06.2021, відповідач частково оплатив роботи, які виконувались за договором, а саме сплатив: 100 000,00 грн за платіжним документом №99 від 23.04.2021 із призначенням платежу за забивання готових залізобетонних паль зг. рах №1 від 23.04.2021; 100 000,00 грн за платіжним документом №194 від 26.05.2021 із призначенням платежу за забивання готових залізобетонних паль згідно договору.

Суд першої інстанції також встановив, що 16.03.2024 сторони підписали довідку форми КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, за умовами якої вартість виконаних будівельних робіт з ПДВ становить суму 1 075 500,00 грн.

Крім того, 16.03.2024 сторони підписали акт форми КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт, в якому детально визначено найменування робіт та витрати на їх виконання. Відповідно до вказаного акту вартість робіт виконаних на об`єкті становить 1 075 500,00 грн.

Також, 16.03.2024 сторони підписали підсумкову відомість ресурсів, використаних під час виконання робіт, передбачених договором на спірному об`єкті.

Враховуючи, що акт КБ-2В та довідка КБ-3 були підписані обома сторонами 16.03.2024, кінцевий строк відповідно до п.4.2.3 договору для оплати виконаних робіт є 22.03.2024, а з 23.03.2024 настало прострочення.

За таких обставин, позивач вважає, що факт виконання робіт позивачем та прийняття їх відповідачем належним чином підтверджений. Також належним чином доведена загальна вартість виконаних робіт в сумі 1 075 500,00 грн та їх часткова оплата відповідачем в сумі 300 000,00 грн. Відтак, заборгованість відповідача складає у розмірі 775 500,00 грн, строк якої настав 22.03.2024.

Звертаючись з позовними вимогами позивач вказав, що відповідач порушив строки оплати виконаних позивачем робіт, у зв`язку з чим, просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 775 500,00 грн.

Крім того, у зв`язку із простроченням грошового зобов`язання позивач просив стягнути з відповідача пеню у розмірі 682 440,00 грн, нараховану за період з 23.03.2024 по 14.09.2024; 3% річних у розмірі 11 184,54 грн, нараховані за період з 23.03.2024 по 14.09.2024 та інфляційні втрати у розмірі 28 204,46 грн, нараховані за період квітень 2024 серпень 2024 року.

Також позивач просив стягнути з відповідача 23 000,00 грн. витрат на правову (правничу) допомогу.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Так, укладений між сторонами договір за своє правовою природою є договором будівельного підряду. За договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 839 ЦК України підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Згідно із частиною 1 ст. 879 ЦК України матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (частина 1 ст. 843 ЦК України). Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.

Додатком №1 до договору сторони погодили договірну ціну, відповідно до якої вартість виконаних робіт становить 1 075 500, 00 грн. з ПДВ.

Суд встановив, що на виконання п. 3.3.1 договору, 18.03.2021 замовник перерахував на рахунок підрядника суму 100 000,00 грн. авансу, що підтверджується залученою до матеріалів справи випискою АТ «Укрсиббанк» від 04.04.2021 сформованою по рахунку позивача за період з 01.03.2021 по 31.03.2021.

Крім того, як вбачається із залучених до матеріалів справи копій виписок АТ «Укрсиббанк» від 06.05.2021 та від 03.06.2021, відповідач частково оплатив роботи, які виконувались за договором, а саме сплатив: 100 000,00 грн за платіжним документом №99 від 23.04.2021 із призначенням платежу за забивання готових залізобетонних паль зг. рах №1 від 23.04.2021 та 100 000,00 грн за платіжним документом №194 від 26.05.2021 із призначенням платежу за забивання готових залізобетонних паль згідно договору.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 877 ЦК України підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Згідно зі статтею 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття.

Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами.

Замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Як встановлено судом першої інстанції, 16.03.2024 сторони підписали довідку форми КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, за умовами якої вартість виконаних будівельних робіт з ПДВ становить 1 075 500,00 грн.

Також, 16.03.2024 сторони підписали акт форми КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт, в якому детально визначено найменування робіт та витрати на їх виконання. Відповідно до вказаного акту вартість робіт виконаних на об`єкті становить 1 075 500,00 грн.

Крім того, 16.03.2024 сторони підписали підсумкову відомість ресурсів, використаних під час виконання робіт, передбачених договором на спірному об`єкті.

Відповідно до п. 4.2.3 договору кінцева оплата за виконанні підрядником роботи проводиться замовником протягом 5 банківських днів з дня підписання сторонами акту виконаних робіт (КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (КБ-3)

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила, що акт КБ-2В та довідка КБ-3 були підписані обома сторонами 16.03.2024, кінцевий строк для оплати виконаних робіт є 22.03.2024, а з 23.03.2024 настало прострочення.

З огляду на викладене колегія суддів зазначає, що доводи відповідача щодо невиконання робіт за вказаним договором спростовуються фактом підписання без зауважень акту КБ-2в та довідки КБ-3, а також даними з ЄДЕССБ про введення закінченого будівництвом об`єкта в експлуатацію (Витяг з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації ЄДЕССБ з реєстраційним номером документу ТІ01:3641-0543-7754-3577 та Витяг із ЄДЕССБ з реєстраційним номером ІУ122240312149.

Доводи відповідача щодо не відповідності документів, а саме: довідки про вартість виконаних будівельних робіт від 16.03.2024; акту приймання виконаних будівельних робіт за примірною формою КБ-2в від 16.03.2024; підсумкової відомості ресурсів за фактичними витратами від 16.03.2024 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» через те, що вони не містять всі необхідні реквізити та підписані не директором ТОВ «Агрохолдінг Сквира» Козаком В.М. та на документах відтиск печатки не ТОВ «Агрохолдінг Сквира», яке відповідач використовує при завіренні підпису уповноваженної особи - директора на господарських документах є безпідставними та відхиляються колегією суддів з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції за участю директора ТОВ «Агрохолдинг Сквира» оглянув оригінали вказаних документів, а також договір підряду. Зокрема відтиск печатки відповідача міститься: у договорі; додатку №1 до договору; у довідці від 16.03.2024 форми КБ-3; в акті від 16.03.2024 форми КБ-2В; підсумковій відомості ресурсів. Обґрунтованих зауважень чи заперечень щодо оглянутих оригіналів від директора ТОВ «Агрохолдинг Сквира» не надходило.

Крім того, статтею 58-1 ГК України визначено, що суб`єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб`єктом господарювання печатки не є обов`язковим.

Водночас, підприємство не зобов`язане проставляти відтиск печатки на первинному документі, якщо правила складання такого документа прямо цього не передбачають, а тому підприємство самостійно вирішує здійснювати свою діяльність з печаткою чи без неї.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Агрохолдінг Сквира» у свій діяльності використовувало печатку, в тому числі в оформленні документів за спірними правовідносинами.

Відповідно до висновків викладених у постанові Верховного Суду від 23.07.2019 у справі №918/780/18 печатка відноситься до даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних правовідносин.

Крім того, позивач з метою досудового врегулювання спору відправив на адресу відповідача претензію №1 від 15.04.2024, яку відповідач отримав 29.04.2024, що підтверджується витягом з реєстру поштових відправлень. До претензії були додані документи, які відповідач заявляє, що не відповідають Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та які він не підписував.

Отже, відповідач з дня отримання претензії 29.04.2024 був ознайомлений із документами та обізнаний про наявність відбитку печатки та підпису директора ТОВ "Агрохолдінг Сквира" на наступних документах: довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3); акті приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) від 16.03.2024 та на підсумковій відомісті ресурсів до договору підряду №15/03/2021 року від 15 березня 2021 року та відповідно, відповідач несе повну відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, при нанесенні відбитків на договорах, інших документах, що фіксують здійснення господарських операцій.

Водночас, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про протиправне використання печатки ТОВ «Агрохолдінг Сквира» чи доказів її втрати. Відповідач не надав доказів звернення до правоохоронних органів у зв`язку з втратою чи викраденням печатки, відтак, не довів факт протиправного, без волі відповідача, використання відтиску печатки на спірних документах.

Також, відповідач не довів факт підроблення підпису директора на спірних документах. Відповідач не надав жодних доказів стосовно звернення до правоохоронних органів за фактом підроблення підпису, не звертався із клопотанням про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи та не надав будь яких документів, які містять вільні зразки підпису директора та могли б свідчили про відмінність підпису, виконаного на спірних документах.

При цьому, як було зазначено вище, відповідач не ставить під сумнів дійсність укладеного договору підряду №15/03/2021 року від 15 березня 2021 року та додатку №1 «Договірна ціна на по забиванню готових залізобетонних паль на об`єкті: «Будівництво зернового комплексу на території ТОВ «Агрохолдінг Сквира» загальною вартістю робіт в розмірі 1 075 500, 00 грн, а заперечує проти наявності підпису лише на документах, які підтверджують факт приймання-передачі робіт.

Відтак, доводи відповідача викладені в апеляційній скарзі стосовно невідповідності підписів директора ТОВ "Агрохолдінг Сквира" необґрунтованими, безпідставними та не підтверджуються доказами.

Колегія суддів віхиляє також посилання відповідача на пункти 3.4.4 та 3.4.5 договору та на неповернення позивачем передоплати в сумі 300 000,00 грн. Так, пунктом 3.4.4 договору передбачено право замовника відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, у випадку, якщо підрядник своєчасно не приступив до виконання робіт або виконує їх настільки повільно, що закінчення робіт у договірний строк стає неможливим, що відповідає змісту частини 2 ст. 849 ЦК України. Разом із тим, доказів відмови відповідача як замовника від договору підряду №15/03/2021 суду не надано.

Пунктом 3.4.5 договору передбачено проведення повного взаєморозрахунку на дату припинення дії (в тому числі дострокового) договору підряду, що включає також обов`язок підрядника повернути замовникові отриману документацію (а не аванс, як твердить відповідач). Суду не надано доказів дострокового припинення дії договору підряду у будь-який спосіб. Крім того, відповідно до частин 4, 5 ст. 653 ЦК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Згідно з частинами 1-4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 Господарського процесуального кодексу України).

Будь-які подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Враховуючи вищевказане, відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що факт виконання робіт позивачем та прийняття їх відповідачем належним чином підтверджений і відповідачем не доведено зворотного. Також належним чином доведена загальна вартість виконаних робіт в сумі 1 075 500,00 грн та їх часткова оплата відповідачем в сумі 300 000,00 грн. Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 775 500,00 грн, строк якої настав 22.03.2024, є обгрунтованою, законною та такою, яку належить задовольнити повністю в заявленій сумі.

Також у зв`язку із простроченням грошового зобов`язання позивач нарахував та просив стягнути з відповідача 682 440,00 грн пені за період з 23.03.2024 по 14.09.2024.

На переконання колегії суддів, суд першої інстанції, здійснивши власний розрахунок пені, застосувавши граничний встановлений законом її розмір, не виходячи при цьому за межі періоду, заявленого позивачем (23.03.2024-14.09.2024, який є меншим від граничних шести місяців) правильно встановив, що він вірно розрахований та становить 100 158,16 грн, у зв`язку з чим, вказана вимога підлягає задоволенню частково.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 11 184,54 грн, нараховані за період з 23.03.2024 по 14.09.2024 та інфляційні втрати у розмірі 28 204,46 грн, нараховані за період квітень 2024 серпень 2024 року.

Колегія суддів, перевіривши правильність розрахунку процентів річних та інфляційних втрат, не виходячи при цьому за межі періоду, заявленого позивачем, погоджується з судом першої інстанції, що він вірно розрахований та становить 11 187,54 грн та інфляційних втрат становить 28 204,46 грн, у зв`язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох відсотків річних та інфляційних втрат підлягає задоволеню повністю у заявленій сумі.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову ТОВ «Фундаментстрой» частково, та стчягнення з ТОВ «Агрохолдінг Сквира» 775 500,00 грн - основного боргу, 100 158,16 грн - пені, 11 187,54 грн - процентів річних, 28 204,46 грн - інфляційних втрат.

У частині заявлених до стягнення з відповідача 14 055,77 грн витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи, апелянт не оскаржує.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а тому в цій частині спірне рішення Господарського суду Київської області від 07.10.2024 у справі №911/1465/24 колегією суддів на предмет законності та обґрунтованості не перевіряється.

У свою чергу, 04.02.2025 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від представниці ТОВ «Фундаментстрой» адвокатки Мартиненко Юлії Ігорівни надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, яким стягнути з відповідача на користь ТОВ «Фундаментстрой» витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 5 000 грн.

В обґрунтування заяви, заявником дотримано порядку, який передбачений статтями 123, 126, 129, 244 ГПК України, тобто, зроблено відповідну заяву із врахуванням зазначених вище норм та обставин справи, та завчасно подано її до суду. Заявник обґрунтував понесені судові витрати на професійну правничу допомогу відповідно до ст.ст. 126, 129 ГПК України.

Також заявниця зазначає, що нею понесено витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн, на підтвердження чого подано усі необхідні первинні документи, що підтверджують розмір таких витрат та докази її сплати.

Відповідач у судовому засіданні 17.02.2025 заперечував проти заяви позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та просив відмовити у її задоволенні.

Розглянувши заяву представниці ТОВ «Фундаментстрой» адвокатки Мартиненко Ю.І. про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Нормою ст. 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, представниця ТОВ «Фундаментстрой» до закінчення судових дебатів у справі зробила відповідну заяву (у відзиві на апеляційну скаргу від 10.12.2024), що докази на підтвердження витрат на правничу допомогу будуть надані суду у строк, встановлений ч.8 ст. 129 ГПК України.

04.02.2025 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від представниці ТОВ «Фундаментстрой» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу до ухвалення рішення суду.

Отже, ТОВ «Фундаментстрой» була зроблена відповідна заява до закінчення судових дебатів та подані відповідні докази.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами, а саме, у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови у позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 4 ст. 129 ГПК України).

Оскільки рішення суду першої інстанції у справі №911/1465/24 залишено без змін, тому пов`язані з розглядом справи витрати покладаються на відповідача.

Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст. 126 ГПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст. 126 ГПК України).

Відповідач заперечував проти заяви позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та просив відмовити у її задоволенні.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону).

Водночас, формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначається гонорар.

При цьому, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Разом з цим, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 року у справі № 910/4201/19).

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Частинами першою та другою статті 30 вказаного Закону встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. (Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової допомоги №ФС-АДВ-27, укладений 11.04.2024 між адвокатом Мартиненко Юлією Ігорівною (адвокат) та ТОВ «Фундаментстрой» (клієнт) відповідно до п.1.1 якого адвокат надає правову допомогу клієнту у всіх категоріях справ, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновлюванням (визнанням) порушених (оспорюваних) прав та законних інтересів, у тому числі в кримінальному провадженні, а клієнт зобов`язується оплатити адвокату гонорар за надання правової допомоги та фактичні витрати в порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з п.1.2 договору перелік і кількість послуг, що надаються клієнту, строки, умови та порядок їх надання узгоджуються сторонами шляхом підписання додаткових угод до цього договору.

Оплата за цим договором здійснюється не пізніше трьох днів з моменту отримання клієнтом рахунку (п. 4.3).

Пунктами п.п. 4.4, 4.5 договору встановлено, що за результатами надання правової допомоги сторонами складається акт приймання-передачі наданої правової допомоги. В акті вказується обсяг наданої адвокатом правової допомоги та її вартість.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2024 (п. 6.1).

Додатковою угодою № 1 від 31.12.2024 сторони дійшли згоди внести зміни у п.6.1 договору, продовживши строк дії договору до 28.02.2025.

На виконання умов договору сторони погодили та підписали акт№3 приймання-передачі наданих послуг від 15.01.2024, за умовами якого адвокат надав клієнту такі послуги:

підготовка процесуальних документів у справі № 911/1465/24 (відзив на апеляційну скаргу ) - (3год, 3000,00 грн.);

підготовка та участь у судовому засіданні (2 год, 2 000,00 грн.);

підготовка документів та участь у судовому засіданні (2 год, 2 000,00 грн.)

Загалом адвокат надав клієнту послуг на 5 000,00 грн.

Як вбачається із платіжної інструкції №454 від 16.01.2025, клієнт повністю оплатив надані адвокатом послуги.

Правову допомогу позивачу у суді апеляційної інстанції надавала адвокатка Мартиненко Юлія Ігорівна (на підставі ордеру серії ВЕ №1137188 від 09.12.2024).

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

В свою чергу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Так, виходячи з наданих позивачем доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду даної справи, колегія суддів виходить із загальних критеріїв оцінки послуг з надання правової (правничої) допомоги з урахуванням обсягу та змісту підговлених адвокатом документів.

Зокрема, суд оцінює та досліджує подані відповідачем документи та встановлює, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не подавав адвокат під час розгляду справи явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено в документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Вищенаведені докази колегія суддів вважає достатніми для підтвердження факту надання адвокатських послуг у справі №911/1465/24 на суму 5 000,00 грн.

Враховуючи вищенаведене, дослідивши опис наданих послуг адвоката, приймаючи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, а також враховуючи заперечення відповідача, колегія суддів дійшла до висновку, що заява представниці позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 5 000,00 грн підлягає задоволенню.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдінг Сквира» на рішення Господарського суду Київської області від 07.10.2024 у справі №911/1465/24 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду Київської області від 07.10.2024 у справі №911/1465/24 слід залишити без змін.

Крім того, заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фундаментстрой» адвокатуи Мартиненко Юлії Ігорівни про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу слід задовольнити, стягнувши з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 5 000,00 грн.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдінг Сквира» на рішення Господарського суду Київської області від 07.10.2024 у справі №911/1465/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 07.10.2024 у справі №911/1465/24 залишити без змін.

3. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фундаментстрой» адвокатки Мартиненко Юлії Ігорівни про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задовольнити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдінг Сквира» (09900, Київська обл., Сквирський район, м. Сквира, вул. Залізнична, буд. 57-б, ідентифікаційний код 41467823) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фундаментстрой» (65123, м. Одеса, вул. Дніпропетровська дорога, буд. 109 корпус 2, кв. 114, ідентифікаційний код 40136579) витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн 00 коп.

5. Доручити Господарському суду Київської області видати наказ на виконання даної постанови Північного апеляційного господарського суду.

6. Судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на апелянта.

7. Матеріали справи №911/1465/24 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена та підписана 24.02.2025.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді В.В. Сулім

О.М. Гаврилюк