Ухвала
від 19.02.2025 по справі 902/183/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

19 лютого 2025 р. Справа № 902/183/24

Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Полотнянко Б.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції матеріали у справі

за заявою: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

про неплатоспроможність

за участю :

арбітражний керуючий Багінський А.О.

АТ "Кредобанк" : Павленко С.В.

АТ КБ "ПриватБанк": Шевченко Л.П.

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/183/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Ухвалою від 28.05.2024 року відкрито провадження у справі. Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Призначено керуючим реструктуризацією у справі арбітражного керуючого Багінського А.О.. Призначено попереднє засідання у справі.

26.08.2024 року до суду від арбітражного керуючого Багінського А.О. надійшла заява б/н від 26.08.2024 року щодо заходів стосовно розшуку майна боржника та щодо результатів перевірки декларацій боржника.

28.08.2024 року до суду від Боржника надійшло клопотання б/н від 28.08.2024 року про приєднання до матеріалів справи виправлених декларацій про майновий стан боржника за 2021, 2022, 2023 та 01.01.2024 року.

Ухвалою від 14.10.2024 року встановлено перелік та розмір визнаних судом вимог кредиторів у справі №902/183/24, що підлягають внесенню арбітражним керуючим (керуючим реструктуризацією) Багінським А.О. до реєстру вимог кредиторів боржника, а саме:

- АТ "Кредобанк" в розмірі 748 396,55 грн заборгованості (друга черга задоволення вимог кредиторів); а також 4 844,80 грн - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів);

- АТ "A-Банк" в розмірі 136 096,71 грн заборгованості за кредитним договором б/н від 15.09.2018 року (кредитна картка, внутрішньобанківський SAMABWFC00001723847) станом на 28.05.2024 року, яка складається з наступного: 72 353,36 грн - заборгованість за кредитом, 63 743,35 грн - заборгованість за відсотками (друга черга задоволення вимог кредиторів); а також 6056,00 грн - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів);

- АТ КБ "ПриватБанк" в розмірі 70 633,73 грн заборгованості (друга черга задоволення вимог кредиторів); а також 4 844,80 грн - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів);

- АТ "Сенс Банк" в розмірі 271 458,49 грн заборгованості (друга черга задоволення вимог кредиторів); а також 4 844,80 грн - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів).

Призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 10.12.2024 року. Зобов`язано арбітражного керуючого (керуючого реструктуризацією) Багінського А.О. з дотриманням положень КУзПБ організувати проведення зборів кредиторів у відповідності з п. 1 ч. 4 ст.122 КУзПБ та надати суду протокольне рішення відносно подальшої процедури у справі № 902/183/24.

28.10.2024 року до суду від представника АТ "Кредобанк" надійшло письмове пояснення (заперечення) щодо голосування на зборах кредиторів, які призначені на 25.10.2024 року о 14:00 год. (збори кредиторів) у справі № 902/183/24.

18.11.2024 року до суду від Боржника надійшло клопотання б/н від 15.11.2024 року про приєднання до матеріалів справи № 902/183/24 виправлених декларацій про майновий стан боржника за 2021, 2022, 2023 та 01.01.2024 року.

25.11.2024 року до суду від представника АТ "Кредобанк" надійшов супровідний лист б/н від 25.11.2024 року щодо направлення суду до відома письмового пояснення (заперечення) стосовно голосування на зборах кредиторів, які призначені на 29.11.2024 року о 10:00 год. (треті збори кредиторів) у справі № 902/183/24.

Ухвалою суду від 10.12.2024 року призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 19.02.2025 року.

31.01.2025 року до суду від арбітражного керуючого Багінського А.О. надійшов звіт б/н від 31.01.2025 року за результатами реструктуризації боргів у справі № 902/183/24, в якому висвітлено позицію щодо наявності підстав для визнання боржника банкрутом та переходу до наступної судової процедури погашення боргів.

17.02.2025 року до суду від представника АТ КБ "ПриватБанк" надійшло клопотання б/н від 17.02.2025 року про закриття провадження у справі.

17.02.2025 року до суду від боржника надійшло письмове пояснення б/н від 17.02.2025 року, в якому боржник просить суд не брати до розгляду клопотання АТ КБ "ПриватБанк" про закриття провадження у справі та задоволити клопотання арбітражного керуючого Багінського А.О. про визнання боржника банкрутом та переходу до процедури погашення боргів.

17.02.2025 року до суду від представника АТ "Кредобанк" надійшло клопотання б/н від 18.02.2025 року про закриття провадження у справі.

В судове засідання на визначену дату з"явились арбітражний керуючий та представники кредиторів: АТ КБ "ПриватБанк" та АТ "Кредобанк". Боржник та інші учасники провадження у даній справі правом участі в судовому засіданні не скористались.

В ході розгляду справи арбітражний керуючий надав пояснення щодо поданих до суду документів, зокрема, звіту за результатами реструктуризації боргів у даній справі та зазначив про доцільність визнання боржника банкрутом та переходу до наступної судової процедури погашення боргів.

Представники кредиторів надали пояснення щодо обставин справи, підтримали клопотання про закриття провадження у справі та просили їх задоволити.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення учасників справи, встановив наступне та дійшов такого висновку.

Так, за змістом звіту арбітражного керуючого Багінського А.О. за результатами реструктуризації боргів у справі № 902/183/24,

25-го жовтня 2024 року відбулося перше засідання зборів кредиторів.

На засіданні представник АТ "Кредобанк" висловив свої зауваження, а саме те що ОСОБА_2 , який є сином дружини боржника від першого шлюбу і є неповнолітньою особою не зазначений у деклараціях боржника. Хоча Боржник зі своєю дружиною розлучився 21.02.2024 р. за рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області. Також АТ "Кредобанк" наголосив на перевірці наявності чи відсутності відсутність земельних ділянок, рухомого та нерухомого майна від 2021 року.

Зважаючи на це було вирішено надати доручення керуючому реструктуризацією провести додаткову перевірку цих обставин. Відповідно до відомостей із ДРРП, додатково отриманих керуючим реструктуризацією, за малолітнім ОСОБА_2 відсутнє зареєстроване будь-яке нерухоме майно.

На засіданні розглядався проект плану реструктуризації, який передбачав виділення боржником 10 000 грн. в місяць на погашення кредиторських вимог. За результатом виконання даного плану реструктуризації відбувається часткове погашення вимог кредиторів із частковим списанням. На голосуванні усі кредитори проголосувати проти затвердження плану реструктуризації адже у боржника є наявне майно яке можна додатково реалізувати в рамках плану реструктуризації.

12 листопада 2024 року були проведенні другі збори кредиторів..

Арбітражний керуючий зазначив, що ним був направлений запит до РСЦ ГСЦ МВС у Вінницькій області щодо підстав вибуття з власності автомобіля боржника, але відповідь на той момент не надійшла. Також був направлений запит до ДРРП щодо ОСОБА_2 інформація щодо цієї особи у реєстрі відсутня.

Щодо орієнтовної вартості земельних ділянок: на відповідних маркетплейсах в місті Погребище зазначена земельна ділянка коштує приблизно 100 000 - 120 000 грн.

Крім того, боржник має право оренди об`єкту водного фонду. І не проти використання даного права оренди, як засобу відновлення платоспроможності в межах плану реструктуризації.

Представник АТ "Кредобанк" зазначив, що у декларації боржника не були зазначені дві земельних ділянки з кадастровими номерами 0523410100:00:017:0130 та 0523410100:00:017:0131 в м. Погребище. Якщо боржником будуть усуненні всі недоліки у деклараціях, банк проголосує за реалізацію даних земельних ділянок.

Арбітражним керуючим було відмічено, що не зазначення цих земельних ділянок є технічною опискою, оскільки у звіті вони згадуються на початку. Боржник піч час заповнення декларації, технічно їх не вказав, адже вони не були виділенні у спеціальному розділі звіту як недолік декларацій. Але подасть нові виправленні декларації уже зі всіма вказаними земельними ділянками. У зв`язку з тим, що боржнику потрібно було внести корективи і подати нові зразки декларацій розгляд питань порядку денного перенесено на наступні збори кредиторів.

29-го листопада 2024 р. були проведені треті збори кредиторів.

На минулих зборах були питання до повноти декларацій, але дійшли до висновку, що це була технічна помилка і питання полягає в тому, що боржник готовий віддати все своє майно для погашення вимог кредиторів. Після першого засідання зборів кредиторів боржником були подані виправлені декларації.

Щодо першого питання, а саме Розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника. Представник АТ "Кредобанк" вважає, що проект плану є "критий" план реалізації, а не реструктуризації. Банк пропонує щоб у плані реструктуризації була зазначена сума яка щомісячно буде виділятися на погашення боргу у розмірі 12 тис. грн., а активи які будуть продавитися у рамках процедури реструктуризації, вони покриватимуть ту суму, яка не покривається щомісячними платежами. Боржник погоджується щодо пропозиції АТ "Кредобанк" щомісячних виплат.

Арбітражний керуючий попередив, що якщо планом реструктуризації передбачається продаж майна боржника, керуючий реструктуризацією залишається у процедурі реструктуризації, а кошти зі встановленої щомісячної суми будуть йти на винагороду арбітражного керуючого, тому що винагорода погашається в позачерговому порядку.

У кінцевому результаті вирішили відкласти збори кредиторів на 13.12.2024 р. зважаючи на те що не прийняли рішень щодо питань порядку денного. Розгляд другого питання порядку денного перенесено на наступні збори кредиторів.

13 грудня 2024 року збори кредиторів не відбулись, у зв`язку оголошеною повітряною тривогою по всій території України.

17 січня 2025 року відбулося четверте засідання зборів кредиторів.

На засіданні зборів кредиторів арбітражний керуючий зазначив, що у крайньому проекті плану реструктуризації, який був розроблений керуючим реструктуризації разом із боржником було враховано усі побажання кредиторів, які були висловлені під час минулих зборів кредиторів, зокрема, продаж усього майна боржника, яке може бути продане в межах процедури банкрутства та щомісячна сплата боржником 12 тис. грн також була передбачена. Але у зауваженні АТ "Кредобанк" 12 тис. грн, які надходять від боржника вони не погашають вимоги кредиторів, а спрямовані на погашення щомісячної винагороди керуючого реструктуризацією. АТ "Кредобанка" пропонує в плані реструктуризації навести такі умови відповідно до яких усі 12 тис. грн. щомісячних платежів будуть спрямовуватися на погашення вимог кредиторів, а винагорода керуючого реструктуризацією буде погашатися за рахунок реалізованого майна. Таку позицію прийняли і АТ "Приватбанк", і АТ "Акцент банк".

Арбітражний керуючий зазначив, що на попередніх зборах він попереджав кредиторів, що план реструктуризації який пропонується кредиторами буде виконуватися відповідно до черговості, які зазначені у ст. 133 Кодексу з процедур банкрутства, а саме погашення винагороди арбітражного керуючого повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Натомість в супереч вимогам кодексу, кредитори наполягали на розробці плану реструктуризації із такими умовами відповідно до яких зарахування щомісячних надходжень від боржника відбувалось би одразу на погашення вимог кредиторів, без погашення витрат пов`язаних із провадженням у справі про неплатоспроможність. Зазначену вимогу керуючий реструктуризацією виконати не вправі. З огляду на принципову позицію кредиторів яка не відповідає вимогам Кодексу, подальша розробка плану реструктуризації втрачає будь-який сенс.

На голосуванні щодо першого питання усі представники банків проголосували "ПРОТИ" затвердження плану реструктуризації в запропонованій редакції, яка передбачає щомісячні виплати у розмірі 12 тис. грн. та реалізацію майна боржника.

Також кредитори не прийняли рішення про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника та не прийняли рішення про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Як вбачається із протоколів зборів кредиторів, кредитори однозначно погодились із тим, що не включення до декларацій двох земельних ділянок є помилкою боржника і жоден із кредиторів не наполягав припинити процедуру фінансового оздоровлення боржника у зв`язку із цим.

Щодо добросовісності кредиторів під час зборів кредиторів то увагу варто звернути на суперечливій поведінці кредиторів, та на дієвому прагненні боржника досягти компромісу із кредиторами.

Як вбачається із протоколу №ЗК 1 від 25.10.2024 року боржник пропонував до щомісячного погашення протягом наступних 60 місяців по 10 000 грн на місяць.

Кредитори не прийняли таку пропозицію боржника.

АТ "Сенс Банк" одразу зауважив і дотримувався такої позиції протягом усієї процедури погодження плану реструктуризації, що наявне майно боржника дозволить у більшій мірі задовольнити вимоги кредиторів.

АТ "ПриватБанк" запропонував боржнику та іншому присутньому кредитору (АТ "КредоБанк") передбачити у плані реструктуризації згідно ч. 3 ст. 124 КУзПБ реалізацію майна боржника, тобто затвердити сам план, залишити погашення, які боржник може здійснювати і додатково передбачити в рамках виконання плану реструктуризації реалізацію 4 земельних ділянок, авто та причіпу.

АТ "КредоБанк" погодився із також пропозицією.

Прийняли рішення про доопрацювання плану реструктуризації, з урахуванням пропозицій кредиторів.

Як вбачається із протоколу № ЗК-2 від 12 листопада 2024 року між кредиторами та боржником досягнуто консенсусу, щодо уточнення поданих боржником декларацій з метою усунення технічних помилок які ним були допущені, а також досягнуто консенсусу на розробці плану реструктуризації боргів боржника відповідно до запропонованих кредиторами умов.

На наступних зборах кредиторів, які відбулись 29.11.2024 року та оформлені протоколом ЗК-3, Кредитор АТ "Кредобанк" зауважив, що банк вважає, що в плані реструктуризації повинна бути розмір суми яка щомісячно буде виділятися на погашення боргу Окрім цього в плані може міститися положення щодо реалізації майна боржника в процедурі реструктуризації боргів. АТ "Кредобанк" зазначив що ці пункти були вказані лише в плані реалізації майна, а не в плані реструктуризації. АТ "Кредобанк" вважає що це є "критий" план реалізації, а не реструктуризації. Таким чином розроблений боржником та арбітражним керуючим план реструктуризації, відповідно до побажань кредиторів, також кредиторами не підтримався.

Крім того, АТ "Кредобанк" висловив побажання щоб майно, яке мало б продаватись в межах плану реструктуризації боргів боржника, було оцінене суб`єктом оціночної діяльності.

В свою чергу варто звернути увагу суду на більш виважену позицію АТ "Сенс Банк". Цей кредитор зауважив, що Строк виконання плану 12 місяців, а майно може бути реалізоване у термін і менший, і більший за один рік. В разі затвердження судом план реструктуризації боргів що передбачає реалізацію майна боржника повноваження керуючого реструктуризацією припинені не будуть. Відповідно, розмір винагороди на користь арбітражного керуючого як керуючого реструктуризацією, що, за приписами КУзПБ, має бути стягнуто пропорційно з кредиторів зростатиме упродовж 12 місяців.

У разі визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів, сам алгоритм розрахунку винагороди на користь керуючого реалізацією передбачає значно менший розмір (не 5, а 3 п.м.г.). Більше того, винагорода буде стягнута не з кредиторів, а виплачена з коштів від реалізації майна.

Таким чином, при визнанні боржника банкрутом та введенні процедури погашення боргів кредитори отримають на багато більше грошових коштів на погашення основних зобов`язань боржника перед ними, ніж у реструктуризації. Відповідно, баланс інтересів між боржником і кредиторами буде дотриманий.

Арбітражний керуючий повторно запитує у кредиторів: Тому якщо боржник залишається у процедурі реструктуризації кошти зі встановленої суми будуть йти на винагороду арбітражного керуючого реструктуризацією, тому що винагорода погашається в позачерговому порядку. Тому план реструктуризації із нововведеннями які пропонують кредитори буде не вигідний. Зважаючи на викладене чи змінилася думка кредиторів? ". Присутні кредитори позицій не змінили.

Присутній на зборах боржник погодився на вимогу кредиторів додатково до реалізації усього свого майна також здійснювати щомісячні платежі в сумі 12 000 грн.

На наступних зборах кредиторів, які відбулись 17.01.2025 року Протокол № ЗК4 був наданий на розгляд кредиторам план реструктуризації відповідно до якого боржник сплачує 12 000 грн щомісячно та здійснюється реалізація усього майна боржника. Однак кредитори у своїй більшості знову не підтримали запропонований проект плану реструктуризації з тих підстав, що кошти, які боржник сплачує, направляються в порядку черговості, для покриття витрат пов`язаних із процедурою про неплатоспроможність, а не безпосередньо кредиторам. Кредитори висловили побажання на розробці плану відповідно до якого усі зазначені кошти погашали одразу другу чергу. Однак арбітражний керуючий відмовився розробляти план реструктуризації в такі редакції, адже побажання кредиторів суперечить КУзПБ.

Так відповідно до частини 4 ст. 123 КУзПБ зазначено, що задоволення вимог кредиторів здійснюється згідно з планом реструктуризації боргів боржника за рахунок коштів, отриманих від виконання плану реструктуризації боргів боржника, боржником або арбітражним керуючим, якщо планом реструктуризації боргів боржника передбачена його подальша участь у виконанні такого плану, у черговості, визначеній статтею 133 цього Кодексу. А у ч. 2 ст. 133 КУзПБ вказується, що витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів. Тим самим, позиція АТ КБ "ПриватБанк" та АТ "Кредобанк" суперечить нормам Кодексу з процедур банкрутства. У зв`язку із цим, подальша розробка плану реструктуризації втратила будь-який сенс.

Як вбачається з протоколів зборів кредиторів неточності у деклараціях були виправлені боржником, усі побажання кредиторів, а саме щомісячні виплати у розмірі 12 тис. грн та продаж майна були враховані керуючим реструктуризацією та боржником під час розроблення проекту плану реструктуризації, але у кінцевому висновку і цей план не задовольняє кредиторів. Така поведінка більшості кредиторів, на думку керуючого реструктуризацією, не є розумною і таким чином кредитори не намагаються знайти розумний компроміс із боржником, а лиш зосереджують свої зусилля на те, щоб справа про неплатоспроможність була закрита. Більше того керуючий реструктуризацією висловлює впевненість, що якби кредитори АТ "Кредобанк" та АТ КБ "ПриватБанк", АТ "А банк" проявляли не надмірну принциповість, а лиш невелику гнучкість, то разом із боржником можливо було б знайти компроміс і шляхи до взаємовигідних домовленостей. Однак, як вбачається із протоколів зборів, позиція більшості кредиторів змінювалась із засідання до засідання і врешті побажання кредиторів до плату реструктуризації почали суперечити Кодексу.

Натомість, якщо боржник і припустився помилок під час заповнення процесуальних документів, то це не свідчить, що він виявив недобросовісність по відношенню до своїх кредиторів. Добросовісність - це не формальна категорія щодо якої можливо зробити однозначний висновок, що якщо боржник вчинив конкретну дію - він добросовісний, а якщо ні - недобросовісний. Як зазначалось вище добросовісність - оцінюється у кожній справі індивідуально, зокрема, ґрунтуючись на поведінці його кредиторів. Під час оцінки добросовісності боржника важливо пам`ятати, що не всі помилки боржника автоматично свідчать про його недобросовісність.

Також за результатами процедури реструктуризації боргів керуючий реструктуризацією зауважує, що враховуючи майновий стан боржника, рівень його доходу та витрат, а також враховуючи розмір кредиторських вимог, боржник знаходиться у стані стійкої неплатоспроможності і не в змозі погасити вимоги кредиторів окрім як через застосування процедур передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Враховуючи наведене на думку арбітражного керуючого, наявні підстави для визнання боржника банкрутом та переходу на наступної судової процедури погашення боргів.

У клопотанні АТ КБ "ПриватБанк" про закриття провадження у справі, зазначено наступне.

25.10.2024 відбулись збори кредиторів, на яких було розглянуто проект плану реструктуризації боргів боржника, який передбачав прощення (списання) 647 175,88 грн. загальної суми боргу перед кредиторами, що еквівалентно 51,9 % від загальної суми заборгованості боржника перед кредиторами визнаної судом. Погашення загальної суми вимог кредиторів у розмірі - 600 000,00 грн. протягом 5 років, за рахунок коштів, які боржник отримує як соціальну допомогу біженцям.

За результатом проведеної інвентаризації майна боржника було встановлено, що у боржника наявне наступне майно:

КАР3 (причіп), модель ПФ-01 ФЕРМЕР;

Opel Vivaro 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 ;

земельна ділянка за кадастровим номером 0523484700:13:000:0106 (на праві оренди земельної ділянки комунальної власності);

земельна ділянка за кадастровим номером 0523410100:00:020:0393;

земельна ділянка за кадастровим номером 0523410100:00:020:0392;

земельна ділянка за кадастровим номером 0523410100:00:020:0394;

земельна ділянка за кадастровим номером 0523410100:00:020:0395;

житловий будинок, загальною площею (кв.м): 88.4, житловою площею (кв.м): 60.8, який розташований за адресою: Вінницька обл., Погребищенський р., м. Погребище, вул. Рокитна, будинок 19 (не включається до складу ліквідаційної маси з огляду на приписи ч. 6 ст. 131 КУзПБ).

За результатом зборів кредиторів, які проведенні 25.10.2024 рішення про схвалення плану реструктуризації боргів не прийнято, запропоновано доопрацювати план з урахуванням п. 1 ч. 3 ст. 124 КУзПБ *План реструктуризації боргів боржника може містити положення про: реалізацію в процедурі реструктуризації боргів частини майна боржника, у тому числі того, що є предметом забезпечення, черговість, строки реалізації такого майна та кошти, які планується отримати від його реалізації.

29.11.2024 відбулись другі збори кредиторів у справі № 902/183/24, на яких розглядався новий проект плану реструктуризації боргів боржника, який передбачає лише заходи щодо реалізації майна боржника та відсутні грошові погашення у твердій сумі перед кредиторами.

Зборами кредиторів знову запропоновано боржнику доопрацювати план таким чином, щоб він містив заходи щодо реалізації майна боржника та щомісячне виділення коштів у твердій сумі на погашення вимог кредиторів.

17.01.2025 відбулись чергові збори кредиторів у справі № 902/183/24, на яких розглядався новий проект плану реструктуризації боргів боржника, що передбачає реалізацію майна боржника, експертна оцінка майна не проводилась та виділення боржником щомісяця коштів у сумі 12 000,00 грн.

Кошти, які боржник спроможний щомісяця виділяти - 12 000,00 грн. йдуть на погашення винагороди керуючому реструктуризацію боргів (щомісяця).

За результатом зборів кредиторів, які проведенні 17.01.2025 рішення про схвалення плану реструктуризації боргів не прийнято.

Так, стаття 124 КУзПБ регулює зміст плану реструктуризації боргів, вказаною статтею визначено обов`язкову інформацію яку повинен містити план, а також додаткові положення (заходи), які не обов`язковими, проте можуть бути обумовлені в плані.

Зокрема, план реструктуризації боргів обов`язково повинен містити інформацію про розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів (п. 5 ч. 2 ст. 124 КУзПБ).

План реструктуризації боргів боржника може містити положення про реалізацію в процедурі реструктуризації боргів частини майна боржника, у тому числі того, що є предметом забезпечення, черговість, строки реалізації такого майна та кошти, які планується отримати від його реалізації (п. 1 ч. 3 ст. 124 КУзПБ).

Так, на розгляд перших зборів кредиторів було надано проект плану реструктуризації боргів, в якому боржник підтвердив спроможність щомісяця сплачувати кредиторам кошти у загальній сумі 10 000,00 грн.

Також встановлено, що у боржника наявне майно, яке б можливо було реалізувати.

З огляду на значну кількість кредиторів та велику суму заборгованості перед кредиторами (загальна сума - 1 226 585,48 грн.), зборами кредиторів запропоновано доопрацювати план та передбачити крім сплати коштів щомісяця у твердій сумі, заходи щодо реалізації майна боржника.

На другі збори кредиторів незважаючи на зауваження, які висловлювались кредиторами раніше, боржником надано план реструктуризації, який передбачає виключно заходи щодо реалізації майна боржника.

Кредитори присутні на зборах зазначали, що положення плану реструктуризації про окремий продаж майна боржника дійсно може бути включено, однак як додаткові умови (що не є обов`язковим), оскільки відновлення платоспроможності може бути досягнуто боржником в рамках обов`язкових умов плану визначених частиною 2 статті 124 КУзПБ (наприклад - в рамках щомісячних платежів без окремої реалізації майна).

Пропозиція продажу окремого майна не відміняє обов`язкові умови плану реструктуризації, що визначені частиною 2 статті 124 КУзПБ.

З урахуванням викладеного, зборами кредиторів повторно запропоновано боржнику доопрацювати план, передбачити і щомісячне погашення заборгованості і реалізацію майна.

На треті збори кредиторів, які відбулись 17.01.2025 надано план, який також не відповідає вимогам КУзПБ, оскільки не передбачає погашення вимог кредиторів за рахунок щомісячних погашень здійснених боржником, а передбачає виключно реалізацію майна, що в свою чергу нічим не відрізняється від процедури погашення боргів, крім підвищеного розмір понесених витрат на винагороду арбітражного керуючого.

Наданий на розгляд план реструктуризації боргів передбачає, що кошти, які боржник спроможний щомісяця виділяти у сумі 12 000,00 грн., будуть спрямовуватись виключно на винагороду арбітражному керуючому.

Вказані положення плану реструктуризації боргів, в частині витрат на винагороду арбітражного керуючого, кредитор вважає неправомірними, з огляду на положення КУзПБ.

Положеннями КУзПБ передбачено, що оплата винагороди арбітражному керуючому здійснюється або за рахунок коштів фонду створеного кредиторами (у разі його створення) або за рахунок коштів отриманих від продажу майна боржника, в той же час КУзПБ не передбачає можливість спрямовувати кошти боржника в процедурі реструктуризації боргів на погашення винагороди арбітражному керуючому замість погашення вимог кредиторів.

З урахуванням викладеного вбачається, що боржником надавалось на розгляд зборів кредиторів такий план реструктуризації боргів, що не відповідає вимогам КУзПБ, без врахування зауважень кредиторів, що свідчить про недобросовісність боржника і таким діям повинна надаватись відповідна оцінка в рамках застосування судового контролю за процедурою. Запропоновані умови плану "розроблені" виключно з метою спонукання кредиторів їх відхилити і створити формальні підстави для переходу до наступної процедури.

Це безперечно не відповідає добросовісності, справедливості, межам інтересів кредиторів у цій справі (правомірним очікуванням кредиторів), загальним стандартам поведінки.

Враховуючи викладені обставини та судову практику, провадження у справі має бути закрито у відповідності до положень ч. 11 ст. 126 КУзПБ (в рамках дискреції Господарського суду при вирішенні питання подальшої процедури).

Посилаючись на наведене, кредитор просить суд закрити провадження у даній справі.

У додаткових письмових поясненнях б/н від 17.02.2025 року, боржник зазначає, що він добросовісно являвся на усі збори кредиторів та вів перемовини щодо врегулювання проблемної заборгованості, погоджувався на усі вимоги, які висувались кредиторами. Усе майно, яке перебуває у його власності, погодився віддати в рахунок задоволення вимог кредиторів, додатково погодився на виплату заборгованості за рахунок власних доходів, що в принципі корелюється з вимогами Кодексу України з процедур банкрутства та відповідає природі даної процедури. Боржником також не було приховане ніяке майно, яке перебуває у його власності, усе майно було вказане у деклараціях про майновий стан. Отже, поведінка боржника у даній процедурі є добросовісною та такою, що не суперечить інтересах кредиторів (відсутні ознаки фраудаторності), відповідно відсутні підстави для закриття провадження у справі. Закриття провадження у справі буде прямо суперечити інтересах боржника та бажанню добросовісно відновити свою платоспроможність, а також призведе до ситуації, за якої боржник не матиме змоги швидко та ефективно розрахуватись з кредиторами.

Посилаючись на наведене, боржник просить суд не брати до розгляду клопотання АТ КБ "ПриватБанк" про закриття провадження у справі та задоволити клопотання арбітражного керуючого Багінського А.О. про визнання боржника банкрутом та переходу до процедури погашення боргів.

У заяві АТ "Кредобанк" про закриття провадження у справі зазначено наступне.

Представник кредитора не погоджується із доводами, які зазначені арбітражним керуючим щодо переходу в процедуру погашення боргів та вважає за необхідне надати суду відповідні пояснення та заперечення на твердження арбітражного керуючого щодо можливості переходу до процедури погашення боргів, а також просити суд, у разі необґрунтованої відмови, у судовому засіданні, арбітражним керуючим у поданні на збори кредиторів плану реструктуризації який відповідає вимога КУзПБ та меті процедури реструктуризації боргів боржника, про закриття провадження у справі у зв`язку із спільною недобросовісністю боржника та арбітражного керуючого, саботування арбітражним керуючим процедури реструктуризації боргів, при складанні та поданні на збори кредиторів планів реструктуризації, які не відповідали вимогам ч. 3 ст. 124 КУзПБ та меті процедури реструктуризації боргів боржника.

Щодо добросовісності та відкритості Боржника.

На перших зборах кредиторів, які відбулись 25.10.2024 року, представник кредитора АТ "Кредобанк" зазначав про існування у Деклараціях про майновий стан боржника, навіть у тих, які були виправлені та направлені до Господарського суду 28.08.2024 року, певних недоліків.

А саме, кредитором було зазначено про відсутність у деклараціях наступної інформації:

- відомості в деклараціях за 2021 - 2024 роки щодо даних про членів сім`ї боржника не міститься інформація про члена сім`ї ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), який є сином ОСОБА_3 .

- відомості в деклараціях за 2021 - 2024 роки, щодо відомостей про нерухоме майно боржника та членів сім`ї не містить інформації про права власності Боржника на квартиру за адресою АДРЕСА_2 .

- відомості в деклараціях за 2021 - 2024 роки, щодо відомостей про нерухоме майно боржника не містить інформації про права власності Боржника на земельні ділянки з кадастровим номером 0523410100:00:017:0130 та 0523410100:00:017:0131 у м. Погребище, Вінницької області.

- відомості в деклараціях за 2021 - 2024 роки, щодо відомостей про нерухоме майно боржника не містить інформації про такий об`єкт, як ставок 26 490 м.кв у селі Розкопане, Вінницької області.

- відомості в деклараціях за 2021 - 2024 роки, щодо відомостей про рухоме майно боржника не містять інформації про транспортний засіб (автомобіль) Toyta Lend Cruiser, 2000 року випуску, ідентифікаційний номер (VIN-код, номер шасі) НОМЕР_4 та автомобіль Renault Megane, реєстраційний номер НОМЕР_5 , номер шасі НОМЕР_6 (копія свідоцтва про реєстрацію міститься у кредитора).

- відомості в деклараціях за 2021 - 2024 роки, не містять інформації про грошові активи як боржника так і грошові активи членів сім`ї у банківських установах АТ "Райффайзен Банк Аваль" (у боржника був один рахунок у дружини сім рахунків) та АТ "Приватбанк" (у боржника п`ять рахунків у дружини два).

Станом на даний час даний недолік Боржником не усунуто, а саме Боржником, у стовпчику "Сума грошових коштів (номінальна вартість активу) валюта", зазначено "Невідомо", отже Боржник маючи відкриті рахунки ухиляється від зазначення сум грошових коштів, які на них зберігаються. На переконання кредитора, Боржником навмисно зазначено про "невідомі" суми на рахунках для того аби у кредиторів не було повної картини щодо фінансового стану Боржника.

Крім цього, арбітражний керуючий повідомив про те, що ним, на наступні збори кредиторів, які відбудуться 12.11.2024 року, буде складено план реструктуризації з урахуванням побажань кредитора АТ КБ "ПриватБанк", які були підтримані кредитором АТ "Кредобанк", а саме щодо внесення в план реструктуризації певного майна Боржника для його реалізації в рамках процедури реструктуризації боргів Боржника.

Крім цього на зазначених зборах кредиторів арбітражний керуючий підтвердив, що він, в рамках процедури реструктуризації, буде отримувати свою винагороду від коштів, які будуть отримані від реалізації майна в рамках процедури реструктуризації (час на запис з 18:30 - 18:45).

На других зборах кредиторів, які відбулися 12.11.2024 року, представник кредитора АТ "Кредобанк" повторно заявив про наявність в деклараціях про майновий стан Боржника недоліків, які не були усунуті Боржником. Та станом на 12.11.2024 року зазначена вище інформація була відсутня у деклараціях Боржника, що не давало можливості кредиторам оцінити майновий стан Боржника для прийняття відповідного рішення щодо подальшої процедури.

Щодо твердження арбітражного керуючого, як у Звіті за результатами реструктуризації боргів так і у Протоколі №ЗК-2 засідання зборів кредиторів від 12.11.2024 року, що не зазначення земельних ділянок відбулось у зв`язку з технічною опискою Боржника.

По-перше, кредитор зазначав про відсутність інформації в Деклараціях не тільки по земельних ділянках.

У Протоколі засідання зборів кредиторів від 12.11.2024 року арбітражний керуючий зазначає "Насправді не зазначення цих земельних ділянок є технічною опискою, оскільки в самому звіті арбітражного керуючого вони згадуються на початку, а у резолютивній частині я цих два кадастрових номери загубив. Боржник, коли заповнював виправлені декларації, можливо технічно їх не вказав, але він точно подасть ще раз виправлені декларації уже з вказаними всіма земельними ділянками.".

Твердження арбітражного керуючого та Боржника про те, що останній при заповненні виправленої декларації допустив технічну помилку та не вказав вказані земельні ділянки, є не спроможними, оскільки у відповідності до п. 8 Звіту керуючого реструктуризацією від 21.08.2024 року чітко зазначено про зареєстровані земельні ділянки з кадастровим номером, останні цифри 0130 та 0131. Отже, враховуючи, що Боржник а також його представник були ознайомлені зі Звітом керуючого реструктуризацією від 21.08.2024 року, то відповідно вони бачили п. 8 у даному Звіті та знаючи що дані земельні ділянки не зазначені у попередніх деклараціях, навмисно ухилились від їх зазначення з метою приховування таких земельних ділянок та не надання можливості кредиторам чітко розуміти майновий стан Боржника.

Також, особливу увагу необхідно звернути на те, що на попередніх зборах кредиторів, кредитор зазначав не тільки про відсутність у Деклараціях інформації щодо зазначених земельних ділянок, але і про інше майно, яке не було зазначено Боржником у своїх деклараціях, навіть у виправлених, а саме не було зазначено інформації про права власності Боржника на квартиру за адресою АДРЕСА_2 ; про транспортні засоби: - (автомобіль) Toyta Lend Cruiser, 2000 року випуску, ідентифікаційний номер (VIN-код, номер шасі) НОМЕР_4 ; - автомобіль Renault Megane, реєстраційний номер НОМЕР_5 , номер шасі НОМЕР_6 .

Про існування такого майна Боржник повинен був зазначити інформацію ще у Деклараціях, які подавалися до суду разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, оскільки Боржник, та на час проведення перших та других зборів кредиторів, знав про наявність у нього такого майна у певному періоді за який подавав декларації та напевно навмисно не зазначив про таке майно.

На переконання кредитора, в діях/бездіяльності Боржника, щодо початкового та повторного не зазначення майна на яке було звернуто увагу кредитором є певна недобросовісність з метою затягнути процедуру реструктуризації та швидкого переходу до процедури реалізації майна Боржника із значним прощенням всім кредиторам боргів, як з самого початку і наполягав арбітражний керуючий.

Більше того лише тільки після других зборів кредиторів, на яких повторно було наголошено про внесення зазначеної про яку зазначалось на перших зборах кредиторів, інформації у виправлені Декларації, - Боржник 18.11.2024 направив в електронний суд, при цьому не направив кредиторам, виправлені Декларації.

Отже з ось таких, на перший погляд невинних недоліків, у Кредитора складається враження про недобросовісність Боржника, яка полягає у приховуванні свого майна.

Замість того, щоб вже на других зборах кредиторів вирішити питання щодо погодження або непогодження плану реструктуризації, який арбітражний керуючий зобов`язався розробити для погодження на других зборах кредиторів, зборами вирішувалось питання щодо незазначеної повної інформації про майновий стан у деклараціях Боржника.

Також, матеріали справи містять інформацію щодо рахунку Боржника, який відкрити у "Ощадбанку" ( НОМЕР_7 ), який належить ОСОБА_1 та відкритий з 30.06.2022 року, але про даний рахунок чомусь Боржник не зазначає у жодній своїй Декларації.

Більше того, якщо проаналізувати виписки по даному картковому рахунку, то на вказаний рахунок, як мінімум у 2023 році, зараховувалися кошти із призначенням "Безготівкове зарахування на рахунок пенсії НОМЕР_8 Оплата пенсійних реєстрів; ОСОБА_1 ;НОМЕР_1", також було зарахування з аналогічним призначенням 18.01.2024 року. Загальна сума надходжень на даний рахунок становить 136 682,76 грн (з 01.01.2023 по 20.01.2024).

Але, знову у Декларації за 2023 - 2024 роки, навіть у виправлених, Боржник чомусь вперто замовчує факт існування у нього відкритого відповідного рахунку та відповідні надходження коштів на такий рахунок, а також те, що, як мінімум, у 2023 році Боржник отримував кошти у вигляді пенсії.

Декларація за 2023 рік не містить інформації у Розділі ІІ щодо отриманих Боржником коштів з призначенням пенсія та не зазначено відповідних сум інших доходів, які були отримані на вказаний рахунок.

Даний факт свідчить про чітке бажання Боржника приховати інформацію від Кредиторів стосовно дійсних фінансових можливостей останнього, що є самостійною підставою для закриття провадження у справі з підстав ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім`ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім`ї.

Також у якості додаткової підстави, можна зазначити те, що Боржником в жодній Декларації не зазначено відомостей про фінансові зобов`язання боржника та членів його сім`ї та інші витрати, у тому числі за межами України (Розділ XIV Декларації).

В свою чергу, арбітражний керуючий чомусь не перевірив інформацію щодо коштів, які на ньому заходяться з метою відображення такої інформації у відповідному звіті про перевірку майнового стану боржника, а також жодним чином не звернув уваги Боржника про необхідність заповнення Розділу XIV Декларації щодо відомостей про фінансові зобов`язання, що також можна розцінювати, як недобросовісну роботу арбітражного керуючого та надання Кредиторам інформації по майновому стану Боржника, яка не відповідає дійсності.

Отже, враховуючи вищезазначене, за результатами чотирьох зборів кредиторів, з урахуванням того, що на думку кредитора Боржником проводилися дії щодо затягування процедури реструктуризації шляхом нібито помилкового не внесення відомостей про земельні ділянки, не внесенням, до других зборів кредиторів, відповідних виправлень у Декларації, про які зазначав кредитор, приховування від кредиторів поточного рахунку Боржника у АТ "Державний ощадний банк України", на якому обраховувались кошти станом на 10.06.2024 року, не відображення відповідних доходів, які надходили на даний рахунок у відповідних деклараціях, разом із тим, що арбітражним керуючим не в повній мірі було проведено перевірку декларацій Боржника (не повідомлено Боржника про необхідність внесення відповідної інформації про доходи у відповідну декларацію), а також те, що арбітражним керуючим в повній мірі проігнорував прохання кредиторів щодо розробки плану реструктуризації в якому зазначено про реалізацію майна боржника та в кому зазначено про розмір коштів, який щомісячно буде сплачувати Боржник на погашення саме вимог кредиторів - то відповідно існують всі законні підстави для закриття провадження по даній справі з підстав пункту 1-3 ч. 7 ст. 123 КУзПБ.

Щодо економічного обґрунтування плану реструктуризації на відміну від переходу в процедуру реалізації майна.

Отже, як вже зазначалось кредитором у письмових поясненнях на зборах кредиторів та враховуючи інформацію, яка надана Боржником у запропонованих планах реструктуризації, щодо доходів, які боржник планує отримувати в розмірі 459,77 Євро (еквівалент в гривні становить 20 029,20 грн), та інформацію, яка вказана у проекті плану реструктуризації від 19.02.2024 року, який доданий до заяви про неплатоспроможність боржника від 19.02.20024 року, де боржник зазначає, що розмір суми, яку щомісяця буде виділятися боржником для погашення вимог кредиторів, в розмірі 10 000 грн, при вказаному доході 15 000 грн (та суми, яка залишається боржнику на задоволення власних потреб вказано боржником 5 000 грн), з урахуванням того, що боржник розраховує отримувати 459,77 Євро (20 029,20 грн за офіційним курсом Нацбанку), Боржник має можливість розробити план реструктуризації із зазначенням суми, яка буде виділятиметься для погашення вимог кредиторів в розмірі 12 000 грн при цьому Боржнику буде залишатися на задоволення його побутових потреб як мінімум 8 000 грн.

Сума, яка буде залишатися боржнику для задоволення його власних потреб є більшою ніж зазначена у ст. 124 КУзПБ суми в розмірі одного прожиткового мінімуму, який, станом на даний час, становить 2 920 грн.

У останньому запропонованому Боржником плані реструктуризації зазначається про те, що він згодний виділяти на погашення вимог кредиторів суму в розмірі 12 000 грн.

Отже, враховуючи запропонований Боржником розмір суми, яку останній згодився виділяти на погашення вимог кредиторів можна було б розробити наступний план реструктуризації боргів боржника.

З урахуванням можливостей Боржника сплачувати 12 000 грн на погашення вимог кредиторів в плані реструктуризації кредитором наведено розмір та строки сплати щомісячних платежів на виконання плану реструктуризації для погашення вимог кредиторів, згідно таблиці.

Так, Боржник протягом 60 місяців повертає всім кредиторам суму в розмірі 720 000 грн щомісячними платежами.

Але, враховуючи положення ст. 124 КУзПБ, щодо можливості внесення в план реструктуризації умови про реалізацію майна боржника в процедурі реструктуризації, то у відповідному плані визначаються умови щодо реалізації майна Боржника, а саме майна яке перераховано у п. 10 останнього Плану реструктуризації (виносився на голосування зборів кредиторів 17.01.2025 року).

Також у такому плані реструктуризації передбачити наступні умови щодо реалізації майна в рамках процедури реструктуризації:

- Вартість майна яке буде реалізовуватися в рамках реструктуризації визначити на підставі відповідних висновків експертів та погодити на зборах кредиторів.

- Визначити строк реалізації майна боржника, протягом одного року з дати затвердження судом плану реструктуризації.

- Залишок грошових вимог кредиторів, які не можуть бути погашені шляхом виконання графіку погашення вимог кредиторів в плані реструктуризації (527 175,88 грн), будуть погашені або частково погашені за рахунок коштів отриманих від продажу майна боржника, які будуть направлені на погашення вимог кредиторів в порядку черговості визначеній у ст. 133 КУзПБ та із дотриманням вимог пропорційності відповідно до вимог КУзПБ.

- У випадку якщо протягом одного року не відбувається продаж майна боржника, реалізація майна боржника продовжується в межах строку дії плану реструктуризації, але у будь-якому випадку вирішення питання щодо продовження строку реалізації конкретного майна боржника вирішується на загальних зборах кредиторів.

- Збори кредиторів скликаються в обов`язковому порядку після реалізації будь-якого визначеного майна для розподілу грошових коштів відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства.

- Прощення (списання) боргів чи їх частини можливо лише, у разі недостатності отриманих від реалізації коштів або після прийняття рішення зборами кредиторів про недоцільність подальшого продажу такого майна.

- Прощення (списання) боргів або частини боргів розповсюджується виключно на ті грошові вимоги, які є різницею між загальної сумою визнаних вимог кредиторів в розмірі 1 247 175,88 грн (разом із судовим збором) та загальною сумою коштів, які визначені у графіку погашення вимог кредиторів (720 000 грн) та сумою, яка буде отримана з коштів від реалізації майна боржника зазначеного у плані реструктуризації.

Приклад: 1 247 175,88 грн (загальна сума визнаних судом вимог кредиторів) мінус 720 000 грн (сума грошових коштів, яка визначена у графіку погашення вимог кредиторів) міну 500 000 (сума грошових коштів, яка може бути отримана від реалізації зазначеного у плані реструктуризації майна) = 27 175,88 грн (сума яка може буди прощена (списана)).

Щодо участі керуючого реструктуризацією у виконанні плану реструктуризацією боргів та джерела виплати йому основної винагороди.

За рішенням зборів кредиторів повноваження керуючого реструктуризацією під час виконання плану реструктуризації для проведення реалізації майна боржника, визначеного у плані реструктуризації, виконує арбітражний керуючий Багінський А.О.

Основна винагорода арбітражного керуючого встановлюється у розмірі передбаченому ст. 30 КУзПБ (розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п`ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень (станом на даний час 15 140 грн)) та погашається за рахунок коштів отриманих від проданого майна Боржника, яке вказано у плані реструктуризації.

Повноваження арбітражного керуючого на стадії виконання Плану реструктуризації припиняються після реалізації майна Боржника, яке зазначене у Плані реструктуризації або після часткової реалізації визначеного у Плані майна, якщо коштів від часткової реалізації майна буде достатньо для погашення залишку вимог кредиторів та повної оплати винагороди арбітражного керуючого, а також після розподілу, на зборах кредиторів, отриманих від реалізації майна, коштів у відповідності до положень КУзПБ.

У разі якщо розмір основної грошової винагороди арбітражного, за виконання обов`язків під час виконання плану реструктуризації при проведення реалізації майна боржника, буде більшим за розмір суми від проданого майна Боржника, різниця такої грошової винагороди арбітражного керуючого буде погашена за рахунок особистих коштів Боржника.

Математичний розрахунок:

Загальна сума всіх визнаних судом грошових вимог з урахуванням судового збору - становить 1 247 175,88 грн.

Загальна сума, яка сплачується Боржником протягом строку виконання плану реструктуризації (60 місяців) на часткове погашення вимог кредиторів - становить 720 000 грн.

Різниця між сумою визнаних грошових вимог та сумою, яка буде сплачена Боржником протягом плану реструктуризації становить 527 175,88 грн (1 247 175,88 - 720 000 = 527 175,88).

Залишок заборгованості по плану реструктуризації, після виконання графіку оплати щомісячних платежів - становить 527 175,88 грн.

Загальна сума від можливої реалізації майна, яка зазначена арбітражним керуючим у плані реструктуризації, який надавався на збори кредиторів 17.01.2025 року - становить 920 000 грн.

Загальний розмір основної винагороди арбітражного керуючого за дванадцять місяців виконання своєї роботи в рамках процедури реструктуризації, у відповідності до положень ст. 30 КУзПБ (розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п`ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень (станом на даний час 15 140 грн)) - становить 181 680 грн.

Отже, враховуючи суму, яка буде погашена Боржником протягом виконання плану реструктуризації (60 місяців по 12 000 грн) в розмірі 720 000 грн, враховуючи розмір вартості майна Боржника, яке визначено арбітражним керуючим в розмірі 920 000 грн, враховуючи загальний розмір основної винагороди арбітражного керуючого за 12 місяців в розмірі 181 680 грн, то Боржник у повній мірі розраховується зі всіма своїми боргами, тим самим відновлює свою платоспроможність.

1 247 175,88 грн (загальна сума грошових вимог кредиторів) + 181 680 грн (винагорода арбітражного за 12 місяців) - 720 000 грн (загальна сума коштів сплачених Боржником протягом 60 місяців) - 920 000 грн (загальна вартість майна, яка зазначена арбітражним керуючим в Плані) = 211 144,12 грн (залишок коштів від реалізації майна).

Отже, якщо реалізувати все майно, яке визначено в Плані реструктуризації, за вартістю яка визначена арбітражним керуючим, то у Боржника залишається надлишок коштів в розмірі 211 144,12 грн та повне виконання взятих зобов`язань по кредитних договорах.

Математичний розрахунок у разі переходу до процедури реалізації майна.

Загальна сума всіх визнаних судом грошових вимог з урахуванням судового збору - становить 1 247 175,88 грн.

Загальний розмір основної винагороди арбітражного керуючого за дванадцять місяців виконання своєї роботи в рамках процедури реалізації майна боржника, у відповідності до положень ст. 30 КУзПБ (розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реалізацією становить три розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень (станом на даний час 9 084 грн)) - становить 109 008 грн.

Отже, враховуючи максимальну суму, яка буде погашена за рахунок реалізованого майна боржника в процедурі реалізації майна в розмірі 920 000 грн, враховуючи загальний розмір основної винагороди арбітражного керуючого за 12 місяців в розмірі 109 008 грн, то відповідно ЗАЛИШОК заборгованості по зобов`язаннях Боржника буде становити 436 183,88 грн. Також необхідно звернути увагу на те, що майно, яке буде реалізовано арбітражним керуючим може не бути реалізовано за тією вартістю яка визначена арбітражним керуючим.

Таким чином, при реалізації всього майна Боржника, у процедурі реалізації майна, велика частина кредиторських вимог залишається невиконаною (непогашеною) та буде підлягати списанню.

Отже, Кредитори залишаються у невигідному становищі, оскільки проводиться значне списання грошових вимог останніх з урахуванням того, що Боржник залишається фінансово платоспроможним (отримує дохід в розмірі приблизно 20 000 грн) для повного виконання грошових вимог кредиторів.

Підсумовуючи кінцеві результати в процедурі реструктуризації та в процедурі реалізації майна, враховуючи зазначені обставини справи та фінансову спроможність Боржника, наочно вбачається економічно вигіднішим варіантом, як для Боржника так і для Кредиторів процедура реструктуризації, оскільки у даній процедурі вимоги Кредиторів максимально погашаються, а Боржник відновлює свою платоспроможність при цьому значна сума боргу сплачується протягом 60 місяців в рамках виконання плану реструктуризації.

Щодо відмови арбітражного керуючого розробити план реструктуризації, в якому будуть визначені щомісячні платежі на погашення вимог кредиторів.

У своєму Звіті за результатами реструктуризації боргів, арбітражний керуючий зазначає наступне, "Однак кредитори у своїй більшості знову не підтримали запропонований проект плану реструктуризації з тих підстав, що кошти, які боржник сплачує, направляються в порядку черговості, для покриття витрат пов`язаних із процедурою про неплатоспроможність, а не безпосередньо кредиторам. Кредитори висловили побажання на розробці плану відповідно до якого усі зазначені кошти погашали одразу другу чергу. Однак, арбітражний керуючий відмовився розробляти план реструктуризації в такі редакції, адже побажання кредиторів суперечить КУзПБ.".

Як зазначено у ст. 124 КУзПБ, план реструктуризації обов`язково повинен містити розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів та додатково може містить положення про реалізацію майна боржника в процедурі реструктуризації.

Роль арбітражного керуючого у справі про неплатоспроможність фізичної особи у судовій процедурі реструктуризації боргів боржника є ключовою, адже за частиною першою статті 126 КУзПБ саме арбітражному керуючому належить подати до суду на затвердження план реструктуризації боргів боржника. Тож, керуючий реструктуризацією зобов`язаний забезпечити розроблення такого плану відповідно до вимог статті 124 КУзПБ з урахуванням економічно обґрунтованих пропозицій сторін, подати його в установлені строки на схвалення зборам кредиторів та для затвердження до суду.

У відповідності до положень ч. 4 ст. 124 КУзПБ (дана стаття знаходиться у Розділі ІІІ. Реструктуризація боргів боржника) визначено "Задоволення вимог кредиторів здійснюється згідно з планом реструктуризації боргів боржника за рахунок коштів, отриманих від виконання плану реструктуризації боргів боржника, боржником або арбітражним керуючим, якщо планом реструктуризації боргів боржника передбачена його подальша участь у виконанні такого плану, у черговості, визначеній статтею 133 цього Кодексу.".

У відповідності до положень ст. 133 КУзПБ "Порядок задоволення вимог кредиторів" (дана стаття знаходиться у Розділі ІV Визнання боржника банкротом і введення процедури погашення боргів Боржника) передбачено "Для задоволення вимог кредиторів кошти від продажу майна боржника вносяться на окремий банківський рахунок, відкритий керуючим реалізацією. Витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.".

Враховуючи, що відсилочна норма, яка зазначена у ст. 124 КУзПБ (ч. 4 ст. 124 КУзПБ), в нашому випадку стосується участі арбітражного керуючого в процедурі реструктуризації боргів боржника з метою саме проведення реалізації майна Боржника, то відповідно положення ст. 133 КУзПБ, щодо черговості розподілу коштів, розповсюджується саме на кошти, які отримані в наслідок продажу майна боржника в рамках процедури реструктуризації боргів, оскільки ст. 124 КУзПБ та план реструктуризації передбачає задоволення Боржником (без участі арбітражного керуючого) вимог кредиторів згідно плану реструктуризації боргів боржника, а саме сплата щомісячних внесків, які визначені у плані реструктуризації протягом 60 місяців самостійно боржником на рахунки Кредиторів.

Більше того, як передбачає ч. 1 ст 133 КУзПБ, що для задоволення вимог кредиторів кошти від продажу майна боржника вносяться на окремий банківський рахунок.

Отже, вказана стаття не передбачає відкриття окремого рахунку для зарахування коштів, які Боржник сплачує на виконання плану реструктуризації та арбітражний керуючий не має права, у відповідності до вказаної статті, розподіляти кошти, які сплачуються Боржником на виконання Плану реструктуризації на відповідні рахунки Кредиторів.

Таким чином, законодавство чітко визначає, що арбітражний керуючий має право акумулювати, на відповідному рахунку, грошові кошти, які отримані від реалізації майна боржника та в подальшому розподіляти їх у відповідності до положень вказаної статті, а саме спочатку відшкодовуються витрати на сплату винагороди арбітражного керуючого, а потім задовольняються вимоги кредиторів у відповідних пропорціях.

Чинне законодавство не містить жодного положення щодо права арбітражного керуючого забирати грошові кошти, які Боржник сплачує на виконання плану реструктуризації та, які Боржник сплачує з метою погашення вимог кредиторів у процедурі реструктуризації.

Якби, за логікою арбітражного керуючого, законотворець передбачив чітке розподілення грошових коштів, які сплачуються Боржником на виконання плану реструктуризації, при умові прийняття участі у плані реструктуризації арбітражного керуючого, наприклад для контролю виконання Боржником своїх обов`язків, то відповідно всі сплачені кошти або більша їх частина розподілялась би арбітражним керуючим спочатку на свою користь а потім, якщо щось залишиться, кредиторам. Більше того, законотворець прямо би передбачив таке розподілення коштів (коштів які сплачуються Боржником на виконання плану реструктуризації) в рамках процедури реструктуризації.

Отже, враховуючи, що чинним законодавством не передбачено прямої норми, яка надає право арбітражному керуючому, списувати на свою користь кошти, які сплачуються Боржником на виконання плану реструктуризації, а визначено щодо розподілення коштів, які отримуються від реалізації майна, то відповідно арбітражний керуючий, без жодних законодавчо обґрунтованої причини, безпідставно відмовився від розроблення плану реструктуризації з умовами щодо реалізації майна боржника в рамках процедури реструктуризації боргів та в подальшому розподілу отриманих коштів від реалізації майна у відповідності до положень ст. 133 КУзПБ.

Крім цього, з урахуванням запропонованого кредитором плану реструктуризації та з урахуванням визначеної, арбітражним керуючим вартості майна, витрати арбітражного керуючого, витрати на оплату арбітражному керуючому його винагороди повністю "забезпечені" визначеним майном для продажу в рамках процедури реструктуризації.

Навіть якщо арбітражний керуючий буде проводити дії щодо продажу такого майна протягом наступних п`яти років (винагорода арбітражного керуючого за 5-ть років становить 908 400), то враховуючи зазначену ним вартість майна (в розмірі 920 000 грн), його витрати будуть покриті у повному обсязі.

Враховуючи все вищевикладене, а також враховуючи, що станом на даний час існують підстави для закриття провадження у справі, у зв`язку з ненадання боржником повної і достовірної інформації про доходи, а також враховуючи, що арбітражний керуючий без жодного законодавчого обґрунтування відмовляється від виконання своїх обов`язків щодо розроблення плану реструктуризації, кредитор просить суд: відмовити у задоволенні Клопотання арбітражного керуючого щодо визнання боржника банкрутом та переходу до наступної процедури погашення боргів; визнати неправомірною бездіяльність арбітражного керуючого Багінського А.О. щодо відмови у розробленні плану реструктуризації з урахуванням запропонованих кредитором умов; провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 - закрити.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.

Частиною 1 ст. 2 ГПК України, визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, як встановлено судом, у плані реструктуризації боргів боржника від 17.10.2024 року, зокрема, містяться положення щодо предмету плану реструктуризації; в ньому міститься перелік майна боржника, а також зазначено наступне:

сума вимог кредиторів, що підлягає реструктуризації відповідно до цього плану реструктуризації боргів боржника, становить 1 247 175,88 грн.

доходи, які боржник отримує (заробітна плата, пенсія тощо): соціальні виплати - 459,77 Євро;

доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів: 15 000,00 грн.;

розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб: 5 000,00 грн., а саме: продукти харчування: 3 000,00 грн.; медикаменти: 2 000,00 грн.;

розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення вимог кредиторів: 10 000,00 грн.;

вимоги кредиторів, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів: 647 175,88 грн., що еквівалентно 51,9 % загальної суми заборгованості боржника.

Графік погашення вимог кредиторів - протягом 60 місяців, з визначенням щомісячних платежів щодо кожного з кредиторів.

25.10.2024 року відбулось засідання зборів кредиторів боржника (протокол № ЗК-1 від 25.10.2024 року), з наступним порядком денним:

1. Звіт керуючого реструктуризацією про перевірку декларації про майновий стан боржника.

2. Розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника.

3. Прийняття рішення про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

За змістом протоколу, щодо другого питання представник АТ КБ "Приват Банк" зазначив наступне: кредитор ознайомився з планом реструктуризації, наразі його умови не влаштовують кредитора. Оскільки сума заборгованості боржника перед АТ КБ "Приват Банк" є не великою, кредитор вважає не прийнятним будь-яке списання цієї заборгованості та вважає, що план реструктуризації потрібно направити на доопрацювання. Кредитор пропонує боржнику та іншому присутньому кредитору передбачити у плані реструктуризації згідно ч. 3 ст. 124 КУзПБ реалізацію майна боржника, тобто затвердити сам план, залишити погашення, які боржник може здійснювати і додатково передбачити в рамках виконання плану реструктуризації реалізацію 4 земельних ділянок, авто та причіпу. Кредитор сумнівається, що зможе повністю погасити свою заборгованість у процедурі реалізації майна боржника. Представник АТ "Кредобанк" зазначив, що: позиція АТ "Кредобанк" щодо плану реструктуризації збігається з позицією АТ КБ "Приват Банк", оскільки відповідно до наявності майна боржника можлива його реалізація в рамках плану реструктуризації.

АТ "Сенс Банк" у листі від 22.10.2024 року зазначив, що голосує проти схвалення плану реструктуризації боргів боржника, оскільки у боржника на праві власності наявне рухоме та нерухоме майно, однак запропонований план не передбачає реалізацію жодного з об`єктів; на переконання кредитора, уникнення реалізації ліквідаційної маси є нелогічним і таким, що суперечить приписам процедури банкрутства.

За результатами проведених зборів, більшістю голосів було прийнято рішення: доопрацювати план реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 ; розгляд третього питання порядку денного перенесено на наступні збори кредиторів.

12.11.2024 року відбулось засідання зборів кредиторів боржника (протокол № ЗК-2 від 12.11.2024 року), з наступним порядком денним:

1. Звіт керуючого реструктуризацією про перевірку декларації про майновий стан боржника.

2. Розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника.

За результатами проведених зборів, розгляд питань порядку денного перенесено на наступні збори кредиторів.

У плані реструктуризації боргів боржника від 15.11.2024 року, зокрема, містяться положення щодо предмету плану реструктуризації; в ньому міститься перелік майна боржника, а також зазначено наступне:

доходи, які боржник отримує (заробітна плата, пенсія тощо): соціальні виплати - 459,77 Євро;

доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів: 459,77 Євро;

розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб: 459,77 Євро;

розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення вимог кредиторів: за рахунок продажу майна боржника;

вимоги кредиторів, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів: решта вимог які залишаться незадоволеними після продажу усього майна, яке зазначене у п.10.

Порядок і строки реалізації майна боржника (частини майна), у тому числі, що є предметом забезпечення наведені у п. 10, всього кошти, які планується отримати від продажу майна - 700 000,00 грн.

Зміна способу та порядку виконання зобов`язань визначена у п. 12: щодо кожного кредитора, строк погашення - 1 рік; за рахунок коштів отриманих від продажу майна боржника, які будуть направлені на погашення вимог кредиторів в порядку черговості та із дотриманням вимог пропорційності відповідно із вимогами КУзПБ.

Спрощення (списання) боргів чи їх частини: вимоги кредиторів які залишаються за недостатністю майна боржника вважаються погашеними (13.3.).

Строк виконання плану реструктуризації боргів боржника: 12 місяців.

Участь керуючого реструктуризацією у виконанні плану реструктуризації боргів боржника, його повноваження та джерела виплати йому основної винагороди: за рішенням зборів кредиторів повноваження керуючого реструктуризацією під час виконання плану реструктуризації майна боржника виконує арбітражний керуючий Багінський Артем Олександрович. Основна та додаткова винагорода арбітражного керуючого встановлюється у розмірі передбаченому ст. 30 КУзПБ та погашається за рахунок проданого майна боржника, в порядку визначеному КУзПБ.

29.11.2024 року відбулось засідання зборів кредиторів боржника (протокол № ЗК-3 від 29.11.2024 року), з наступним порядком денним:

1. Розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника.

2. Прийняття рішення про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

За змістом протоколу, щодо першого питання, представник АТ "Кредобанк" зазначив наступне: "Підтверджуємо те, що проект плану реструктуризації був отриманий заздалегідь, але враховуючи положення статті 124 Кодексу з процедур банкрутства, банк вважає, що в плані реструктуризації повинна бути розмір суми яка щомісячно буде виділятися на погашення боргу. Окрім цього в плані може міститися положення щодо реалізації майна боржника в процедурі реструктуризації боргів. АТ "Кредобанк" зазначив що ці пункти були вказані лише в плані реалізації майна, а не в плані реструктуризації. АТ "Кредобанк" вважає що це є "критий" план реалізації, а не реструктуризації. Та висловлюють позицію стосовно можливості зі сторони боржника вчинити певні дії для розробки плану реструктуризації, а не плану реалізації. В свою чергу АТ "Кредобанк" наголошує на виділенні сталої суми, яка буде незмінною, а активи які будуть продавитися у рамках процедури реструктуризації, вони покривають ту суму, яка не покривається щомісячними платежами. Також вважають, що із розрахунку тих доходів які отримуються боржником та розрахунків які зазначені в плані реструктуризації щодо приблизної вартості майна, то за рахунок суми від реалізації майна в рамках плану реструктуризації буде погашена заборгованість у розмірі 520 тис. 175 грн. 88 коп., а залишок враховуючи доходи які отримує боржник у розмірі 459 євро. На перерахунок банку це приблизно 20 тис. грн. банк вважає, що 12 тис. щомісячних платежів можна виділити для того щоб сплачувати щомісячні платежі. Таким чином банк вважає, що є необхідність встановити розмір щомісячних платежів які будуть сплачуватися боржником у рамках виконання плану реструктуризації і вважає за потрібне в нести цю суму у план."

Представник АТ КБ "Приват Банк" зазначив, що: "На даних зборах банк утримається від голосування, оскільки позиція банку на голосуванні зборах погоджується колегіальним органом банку і наразі представник немає відповіді від органу в подальшому відповідні пояснення будуть подаватися до суду".

Представник АТ "А-Банк": " Ми також утримуємось від голосування, так як у даному плані реструктуризації не передбачається графік погашення заборгованості і не містить суми коштів, які будуть вноситися на погашення заборгованості, а лише містить лише реалізацію погашення заборгованості з реалізації майна.

АТ "Сенс Банк" надіслав результати заочного голосування. Отже, по першому питанню порядку денного банк проголосував - проти схвалення плану реструктуризації з огляду на те що запропонований оновлений проект плану реструктуризації передбачає реалізацію ліквідаційної маси та не передбачає жодних виплат на користь кредиторів з доходів боржника. Строк виконання плану 12 місяців, а майно може бути реалізоване у термін і менший, і більший за один рік. В разі затвердження судом план реструктуризації боргів що передбачає реалізацію майна боржника повноваження керуючого реструктуризацією припинені не будуть. Відповідно, розмір винагороди на користь арбітражного керуючого як керуючого реструктуризацією, що, за приписами КУзПБ, має бути стягнуто пропорційно з кредиторів зростатиме упродовж 12 місяців.

Кредитор пропонує уповноважити арбітражного керуючого Багінського Артема Олександровича на звернення до суду із відповідним клопотанням про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника.

Щодо другого питання АТ "Сенс Банк" голосує - за звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника.

АТ "Сенс Банк" пропонує кандидатуру арбітражного керуючого Багінського Артема Олександровича (за відсутності його особистого заперечення) як керуючого реалізацією у поточній справі.

АТ "Сенс Банк" голосує "ПРОТИ" звернення до господарського суду із клопотанням про закриття провадження у поточній справі.

За результатами проведених зборів, прийнято рішення відкласти збори кредиторів на 13.12.2024 року, зважаючи на те, що не прийнято рішень щодо питань порядку денного; розгляд другого питання порядку денного перенесено на наступні збори кредиторів.

Засідання зборів кредиторів боржника 13.12.2024 року не відбулось, в зв`язку з оголошенням повітряної тривоги.

У плані реструктуризації боргів боржника від 07.01.2025 року, зокрема, містяться положення щодо предмету плану реструктуризації; в ньому міститься перелік майна боржника, а також зазначено наступне:

сума вимог кредиторів, що підлягає реструктуризації відповідно до цього плану реструктуризації боргів боржника, становить 1 247 175,88 грн.;

доходи, які боржник отримує (заробітна плата, пенсія тощо): соціальні виплати - 459,77 Євро;

доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів: 459,77 Євро (20035,35 грн. станом на 11.12.2024 р.);

розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб: 10 035,35 грн.;

розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення вимог кредиторів: 12 000 грн.

Погашення вимог кредиторів, а також витрат пов`язаних із провадженням у справі про неплатоспроможність (п. 13.2.):

найменування / П. І. Б. кредитора: арбітражний керуючий Багінський А.О.;

загальна сума вимог кредитора, грн.: - ;

графік погашення вимог кредитора: кожного першого числа місяці, протягом 60 місяців згідно з графіком; сума виплат, грн.: 12 000,00 грн.

Строк виконання плану реструктуризації боргів боржника: 60 місяців.

17.01.2025 року відбулось засідання зборів кредиторів боржника (протокол № ЗК-4 від 17.01.2025 року), з наступним порядком денним:

1. Розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника.

За змістом протоколу, щодо першого питання представник АТ "Кредобанк" зазначив наступне: "Зазначу пояснення щодо щомісячних платежів для погашення винагороди керуючого реструктуризацією, не за допомогою додаткового фінансування, а з кошів від реалізації майна, в даному випадку я вважав, що це буде певний запобіжник реалізації майна, щоб воно не реалізувалося за "копійки". Розумію, що стартова вартість майна встановлюється на зборах, але щоб у подальшому не було такого, що той самий автомобіль, ціна якого зазначена 280 тис. грн. реалізувався за 150 тис. грн. Я для себе зробив розрахунок, наприклад, ви зазначаєте як арбітражний керуючий і напевно з інформації боржника, що вартість майна 920 тис. грн. яка запропонована для реалізації у рамках процедури реструктуризації, то навіть у даному випадку враховуючи винагороду арбітражного керуючого за рік, необхідно, щоб це майно було реалізоване за 710 тис. грн., тобто у нас з урахуванням того, що зазначено загальну вартість 920 тис. грн. можемо реалізувати за 720 тис. грн. і буде перекрита заборгованість на поточний стан та винагорода арбітражного керуючого за цілий рік буде сплачена".

Представник АТ КБ "Приват Банк" зазначив наступне: "Доброго дня, я ознайомилася з письмовими поясненнями представника АТ "Кредобанк" у АТ "ПриватБанк" повністю аналогічна позиція, як тільки ми ознайомилися з проектом плану реструктуризації виникли зауваження, що він не відповідає вимогам Кодексу з процедур банкрутства в частині того, що немає жодних погашень на вимоги кредиторів. Ми також вважаємо, що кошти на погашення винагороди арбітражного керуючого мають бути здійснені за рахунок реалізованого майна, це наша принципова позиція. І ми голосуємо "проти" погодження плану реструктуризації".

Представник АТ "А-Банк" зазначив: "У даній ситуації я підтримую колег, я вважаю, що є досить логічним з реалізації майна забезпечити виплату винагороди арбітражного керуючого".

Представник АТ "Сенс Банк" зазначив: "На думку банку у поточній справі стадія реструктуризації є недоцільною, оскільки боржник пропонує на реалізацію певну ліквідаційну масу і питання яке усіх бентежить розмір винагороди арбітражного керуючого відповідно буде значно меншою у процедурі реалізації тому АТ "Сенс Банк" знову ж таки повторно пропонує проголосувати проти схвалення плану реструктуризації та за визнання боржника банкрутом, оскільки процедура погашення боргів є найбільш логічною, кредитори зможуть отримати кошти від реалізації майна, арбітражний керуючий/керуючий реалізацією отримає свою винагороду. Знову ж таки менше ніж в процедурі реструктуризації і більше того план реструктуризації який передбачає в тому числі і реалізацію, передбачає, що арбітражний керуючий залишається керуючим реструктуризацією до повної реалізації ліквідаційної маси, що знову ж таки є логічним, адже усіх бентежить винагорода. Таким чином АТ "Сенс Банк" "за" перехід у наступну процедуру.

За змістом протоколу, щодо другого питання, представник АТ "Кредобанк": "Щодо питання другого, знову ж таки наша позиція висловлення більш детально у поясненнях, вважаємо що у рамках процедури реалізації майна на зборах кредиторів повинно ставитися питання як прийняття плану реструктуризації або знову ж таки не прийняття плану реструктуризації перехід в реалізацію і закриття провадження. Оскільки у нашому випадку тільки передбачається прийняття рішення про перехід процедури у реалізацію майна або закриття провадження. Тому, у даному випадку дії зі сторони як арбітражного керуючого, так і самого боржника не добросовісними по відношенню до кредиторів і відповідності до чинного законодавства що безпосередньо у плані реструктуризації повинно бути зазначено погашення вимог кредиторів. Тому в даному випадку АТ "Кредобанк" не може проголосувати за перехід у реалізацію майна.

На даний момент все ж таки є необхідність у розробленні нового плану реструктуризації, якщо даний план не буде розроблений, ми будемо звертатися до арбітражного керуючого з проханням закрити провадження у даній справі".

Арбітражний керуючий зазначив: "Дякую. Тоді у нас "за закриття" не набрало необхідної кількості голосів, тому що АТ "Кредобанк" має найбільшу кількість голосів, тому рішення не прийнято. Про перехід до процедури погашення боргів також рішення не прийнято. Побажання які висловлені кредиторами до плану реструктуризації, який передбачав би спрямування усіх 12 тис. грн. на погашення вимог кредиторів в порушення черговості, я не бачу сенсу розробляти, адже цей план реструктуризації не буде відповідати Кодексу, тому вносити його на збори кредиторів я не бачу сенсу. У зв`язку цим, буде подаватися клопотання до суду про перехід до наступної процедури, а вже суд нехай вирішує справу з відповідності до закону. Дякую усім за зустріч і до побачення".

За результатами проведених зборів прийнято рішення:

- щодо першого питання: кредитори проти затвердження плану реструктуризації (одноголосно);

- щодо другого питання: не приймати рішення про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника та не приймати рішення про закриття провадження у справі про неплатоспроможність ("Утримались" - АТ "Кредобанк" - 748 396 голосів; "ЗА закриття " - АТ КБ "ПриватБанк" - 70 633 голосів; "ЗА закриття" - АТ "А-Банк" - 136 096 голосів; "ЗА перехід до процедури погашення боргів боржника" - АТ "Сенс Банк" - 271 458 голосів.).

При цьому, в судовому засіданні представник кредитора - АТ "Кредобанк" надав пояснення щодо того, що не проголосував на згаданих зборах "За закриття", оскільки вважав, що в подальшому буде розроблено новий план реструктуризації боргів боржника, з урахуванням зауважень кредиторів. При цьому, репліка арбітражного керуючого щодо недоцільності розроблення плану реструктуризації та внесення його на збори кредиторів та щодо подання до суду клопотання про перехід до процедури погашення, була оголошена вже після того як кредитори проголосували на зборах.

Арбітражний керуючий зазначив, що на його думку розроблення нового плану реструктуризації, з урахуванням зауважень кредиторів є недоцільним та суперечить вимогам КУзПБ.

Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Так, за змістом приписів Книги четвертої КУзПБ законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов`язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.

Частиною другою статті 6 КУзПБ визначено, що до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури, як реструктуризація боргів боржника та погашення боргів боржника.

Згідно з частиною п`ятою статті 119 КУзПБ в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд серед іншого зазначає про введення процедури реструктуризації боргів боржника.

Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (стаття 1 КУзПБ).

Отже, ця судова процедура є першим, обов`язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об`єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.

Саме на цьому акцентував Верховний Суд у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України, відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини друга, третя статті 13 ЦК України).

Тому до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.

Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов`язки:

- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо;

- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім`ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 -11 частини третьої статті 116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;

- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 КУзПБ);

- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУЗПБ);

- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).

Також, КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, серед яких:

- відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю чи визнано банкрутом протягом попередніх п`яти років (пункти 3, 4 частини четвертої статті 119 КУзПБ), а також заборону відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника протягом року з дня закриття такого провадження стосовно того ж боржника з підстав, передбачених частиною сьомою статті 123 КУзПБ;

- закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім`ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім`ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини сьомої статті 123 КУзПБ);

- відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо порушено порядок розроблення та погодження цього плану; умови реструктуризації боргів суперечать законодавству; боржник не погасив борги, що підлягають обов`язковій сплаті згідно з частиною третьою статті 125 КУзПБ або боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 2, 5, 6 частини восьмої статті 126 КУзПБ);

- дискрецію господарського суду у вирішенні питання щодо можливості подальшого руху справи про неплатоспроможність, якщо протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника мета цієї процедури не досягнута (частина одинадцята статті 126 КУзПБ).

Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.

Задля ефективної реалізації боржником цього права КУзПБ передбачає участь арбітражного керуючого у справі про неплатоспроможність фізичної особи, залежно від судової процедури - як керуючого реструктуризацією боргів або керуючого реалізацією майна боржника.

Поряд із загальним правовим статусом арбітражного керуючого закріпленим у статті 12 КУзПБ, деякі його аспекти у справах про неплатоспроможність фізичних осіб конкретизовано статтею 114 КУзПБ, а особливості механізму реалізації - у інших нормах Книги четвертої цього Кодексу.

За частиною першою статті 114 КУзПБ арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи користується всіма правами арбітражного керуючого відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати інформацію і документи, що містять конфіденційну інформацію та/або банківську таємницю; здійснювати огляд майна боржника.

Арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи зобов`язаний організувати виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації), визначити його вартість (пункт 1 частини другої статті 114 КУзПБ).

Керуючий реструктуризацією не пізніше ніж за 10 днів до дня попереднього засідання зобов`язаний направити суду, кредиторам та боржнику звіт про результати перевірки декларації боржника (частина третя статті 122 КУзПБ).

На результатах таких заходів, за приписами частини сьомої статті 123 та частини першої статті 124 КУзПБ, ґрунтуватиметься план реструктуризації боргів боржника, а у разі виявлення керуючим реструктуризацією та неусунення боржником неповноти/недостовірності інформації у декларації про його майновий стан - рішення про закриття провадження у справі.

Тому, керуючий реструктуризацією зобов`язаний у найкоротший строк перевірити майновий стан боржника, серед іншого виконати вказівки суду чи зборів кредиторів щодо додаткової перевірки конкретних фактів приховування боржником майна чи відомостей його декларації, а також забезпечити збирання та аналіз інформації, витребуваної судом відповідно до пунктів 9 - 11 частини п`ятої статті 119 КУзПБ при відкритті провадження у справі.

Верховний Суд зауважує, що своєчасне та належне виконання керуючим реструктуризацією завдань з перевірки майнового стану боржника є запорукою адекватної оцінки стану неплатоспроможності боржника та його можливостей погасити борг, відтак сприятиме досягненню компромісу при узгодженні сторонами плану реструктуризації боргів.

72. Відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 КУзПБ арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи зобов`язаний брати участь у розробленні плану реструктуризації боргів боржника, забезпечити його розгляд зборами кредиторів та подання на затвердження господарському суду.

За приписами частин першої, другої статті 126 КУзПБ керуючий реструктуризацією протягом трьох днів з дня схвалення зборами кредиторів погодженого з боржником плану реструктуризації боргів подає до господарського заяву про його затвердження та сам план.

Тож, задля досягнення мети судової процедури реструктуризації боргів боржника керуючий реструктуризацією має забезпечити конструктивну взаємодію сторін щодо опрацювання плану реструктуризації боргів, сприяти у реалізації ними своїх прав та спонукати до виконання обов`язків у строки, встановлені законом чи судом.

Виходячи з наведеного, Верховний Суд наголошує на ключовій ролі арбітражного керуючого на цьому етапі справи про неплатоспроможність фізичної особи, адже саме йому належить подати суду на затвердження план реструктуризації боргів боржника, тому керуючий реструктуризацією зобов`язаний забезпечити розроблення такого плану відповідно до вимог статті 124 КУзПБ та з урахуванням економічно обґрунтованих пропозицій сторін, а також у встановлені строки подати його на схвалення зборам кредиторів та для затвердження - суду.

Відповідно до частини одинадцятої статті 126 КУзПБ, якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

За змістом цієї норми:

- чітко визначений строк з якого вона може бути застосована судом - після спливу трьох місяців у процедурі реструктуризації боргів боржника;

- обов`язковою умовою її реалізації є неподання до господарського суду протягом визначеного строку погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника;

- коло ініціаторів її застосування не конкретизовано;

- господарський суд набуває право на альтернативне вирішення подальшого руху справи: ухвалити рішення про перехід до наступної судової процедури чи про закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.

Порівняльний аналіз положень частини одинадцятої статті 126 КУзПБ з частиною сьомою статті 123 КУзПБ свідчить, що хоча ці норми частково кореспондуються між собою, проте не є тотожними за ступенем імперативності, колом ініціаторів та передумовами їх застосування.

Такі відмінності дають підстави для висновку, що неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів може бути самостійною підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи відповідно до частини одинадцятої статті 126 КУзПБ.

Водночас, слід враховувати, що сам по собі факт недосягнення мети судової процедури реструктуризації боргів не є обов`язковою підставою для припинення реабілітації боржника у справі про відновлення платоспроможності фізичної особи, адже за змістом частини одинадцятої статті 126 КУзПБ у такому випадку закриття провадження у справі про неплатоспроможність є лише одним з варіантів вирішення господарським судом питання щодо подальшого руху такої справи, поряд з визнанням боржника банкрутом та переходом до процедури погашення його боргів.

За загальним правилом закриття провадження у справі є формою завершення судового розгляду без прийняття рішення по суті справи через виявлення після відкриття провадження таких обставин, з якими закон пов`язує неможливість її судового розгляду.

Окрім виконання плану реструктуризації боргів боржника, у інших випадках за Книгою четвертою КУзПБ закриття провадження у справі під час судової процедури реструктуризації боргів не може вважатися очікуваним процесуальним рішенням для боржника з огляду на "добровільність банкрутства" фізичної особи та основну мету цього провадження - соціальну реабілітацію добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.

Водночас очевидним є те, що неподання до господарського суду протягом трьох місяців з введення процедури реструктуризації боргів погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника може бути зумовлене як недобросовісною поведінкою боржника, так і неналежною реалізацією кредиторами власних правомочностей.

За таких обставин однією з процесуальних гарантій захисту інтересів сторін та ухвалення справедливого рішення за частиною одинадцятою статті 126 КУЗПБ є закріплена у цій нормі дискреція господарського суду - можливість обрати з двох варіантів рішення (про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність) такий, що є найбільш оптимальним у правових і фактичних умовах вирішення конкретної справи, з урахуванням принципів добросовісної поведінки боржника, неналежної реалізації кредиторами власних правомочностей та судового контролю у відносинах неплатоспроможності, а також відповідно до основної мети провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.

Щодо застосування частини одинадцятої статті 126 КУзПБ Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 сформував висновок, за яким у випадку неподання до господарського суду протягом трьох місяців погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, суд, через призму судового контролю, повинен за своїм внутрішнім переконанням оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів, які можуть полягати за одних обставин у діях/бездіяльності кредиторів, за інших обставин - у діях/бездіяльності боржника, при цьому враховуючи добросовісність поведінки учасників провадження у справі про неплатоспроможність.

У розвиток цієї правової позиції Верховний Суд наголошує, що добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав якими КУзПБ зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 КУзПБ. Тому, обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.

Такими обставинами можуть бути, серед іншого ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім`ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з`ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки.

Щодо співвідношення частини одинадцятої статті 126 та частини першої статті 130 КУзПБ

Верховний Суд акцентує, що за приписами КУзПБ судова процедура реструктуризації боргів боржника має строковий характер та вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

В ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд зазначає, зокрема, строк підготовки та подання до господарського суду плану реструктуризації боргів боржника, який не може перевищувати трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду (пункт 8 частини п`ятої статті 119 КУзПБ).

Попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (частина друга статті 122 КУзПБ).

Згідно з частиною четвертою статті 122 КУзПБ в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: 1) обов`язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали; 2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.

Отже, на відміну від статті 44 КУзПБ, у справі про неплатоспроможність фізичної особи КУзПБ не встановлює граничного строку здійснення судової процедури реструктуризації боргів боржника, проте у наведених вище приписах визначає максимальні строки щодо кожної стадії цієї судової процедури, крім виконання плану реструктуризації боргів, що має індивідуальні особливості для кожного боржника.

Зазначене у сукупності дає підстави для висновку, що строк судової процедури реструктуризації боргів боржника від дня її введення та до затвердження судом погодженого кредиторами плану реструктуризації боргів або прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження, зокрема у разі неподання чи незатвердження такого плану, не повинен перевищувати 120 днів.

Таке тлумачення кореспондується з приписами частини першої статті 130 КУзПБ про перехід до процедури погашення боргів боржника у разі, якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не схвалено плану реструктуризації боргів боржника, що розуміється як додатковий стимул для дієвої реалізації кредиторами своїх правомочностей та засіб захисту інтересів добросовісного боржника від зволікання кредиторів.

Відповідно до частини одинадцятої статті 126 КУзПБ якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Логічне та філологічне тлумачення цієї норми у взаємозв`язку з пунктом 2 частини четвертої статті 122 КУзПБ приводить до висновку, що за їх приписами на господарський суд покладено обов`язок розглянути та вирішити питання щодо подальшого руху справи після спливу тримісячного строку з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника, зокрема у разі неподання на затвердження плану реструктуризації боргів боржника, а словосполучення "має право прийняти рішення" вказує на дискрецію господарського суду при вирішенні цього питання в межах диспозиції частини одинадцятої статті 126 КУзПБ.

Отже, до встановленого строку визнання боржника банкрутом за частиною першою статті 130 КУзПБ господарський суд у судовому засіданні, призначеному згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 122 КУзПБ зобов`язаний з`ясувати причини неподання на затвердження плану реструктуризації боргів і позиції сторін та за результатами ухвалити рішення про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника, або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку частини одинадцятої статті 126 КУзПБ.

Таким чином, хоча КУзПБ докладно не регламентує закінчення процедури реструктуризації боргів боржника, проте за приписами пункту 8 частини п`ятої статті 119, частини одинадцятої статті 126 цього Кодексу визначено строк, три місяці з дня введення процедури реструктуризації боргів, протягом якого, але не пізніше строків установлених законом і судом, сторони мають здійснити свої права та обов`язки задля узгодження плану реструктуризації боргів боржника, у разі якщо господарський суд раніше не дійде висновку про наявність підстав для переходу до наступної судової процедури або закриття провадження у справі, зокрема відповідно до частини сьомої, пункту 2 частини восьмої статті 123 КУзПБ.

До спливу цього строку керуючий реструктуризацією зобов`язаний виконати в повному обсязі покладені на нього завдання, зокрема щодо перевірки майнового стану боржника та забезпечення розгляду зборами кредиторів плану реструктуризації боргів, а господарський суд повинен забезпечити дотримання процесуальних строків та гарантій реалізації прав і захисту інтересів сторін у судовій процедурі реструктуризації боргів боржника.

Верховний Суд наголошує на такому визначенні спеціальним законом строків у судовій процедурі реструктуризації боргів, адже презюмується, що добросовісний боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, здатен без зволікань надати вичерпну інформацію щодо свого майнового стану та можливостей погасити борги, а динамічність цієї процедури попереджує ризик додаткових витрат боржника через вичерпання авансування винагороди арбітражного керуючого та відповідає принципу процесуальної економії господарського судочинства.

За змістом частини першої статті 130 КУзПБ господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у двох випадках, якщо: - протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника; - зборами кредиторів прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.

Ця норма хоча і регламентує початок судової процедури погашення боргів боржника, проте не визначає всіх випадків її введення та усієї сукупності підстав, що належить з`ясувати суду для переходу до наступної судової процедури у справі.

За змістом абзацу другого частини другої статті 6, частини перша статті 130 КУзПБ процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність фізичної особи одночасно з визнанням банкрутом боржника, тобто у разі встановлення ознак неплатоспроможності боржника.

Таким чином, визнаючи боржника - фізичну особу банкрутом, господарський суд має встановити його неоплатність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, шляхом з`ясування та зіставлення активів і пасивів боржника.

Тому неплатоспроможність боржника є обов`язковою підставою для визнання боржника банкрутом та переходу до судової процедури погашення боргів, зокрема в порядку частини першої статті 130 КУзПБ, а відсутність ознак неплатоспроможності боржника матиме наслідком закриття провадження у справі на підставі пункту 8 частини першої статті 90 КУзПБ.

Отже, приписи частини першої статті 130 КУзПБ не повинні застосовуватися суто формально та зводитися до підрахунку строків чи встановлення відсутності/наявності рішення зборів кредиторів про схвалення плану реструктуризації боргів боржника без встановлення господарським судом обставин справи, перевірки дотримання процесуальних гарантій реалізації прав і захисту інтересів сторін, а також з`ясування підстав для закриття провадження у справі, зокрема за частиною сьомою статті 123, частиною одинадцятою статті 126 КУзПБ.

Враховуючи, що у частині одинадцятій статті 126 КУзПБ конкретизовано лише момент з якого вона підлягає застосуванню господарським судом, реалізація цієї норми можлива після спливу трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника та до звершення цієї судової процедури, зокрема безпосередньо перед вирішенням господарським судом питання про визнання боржника банкрутом та перехід до судової процедури погашення боргів в порядку частини першої статті 130 КУзПБ.

Враховуючи наведене, Верховний Суд зауважує, що приписи частини одинадцятої статті 126 та частини першої статті 130 КУзПБ у їх системному зв`язку є послідовністю процесуальних засобів, де дискреція господарського суду у вирішенні питання про перехід до наступної судової процедури чи закриття провадження у справі за частиною одинадцятою статті 126 КУзПБ є основним процесуальним інструментом, що застосовується крізь призму судового контролю та відповідно до мети провадження про неплатоспроможність фізичної особи, а частина перша статті 130 КУзПБ формалізує початок судової процедури погашення боргів боржника та є спеціальною процесуальною гарантією для добросовісного боржника у разі зволікання зборів кредиторів із прийняттям рішення щодо плану реструктуризації його боргів.

Так, як вбачається з наявних матеріалів справи, боржником при неодноразовому винесенні на розгляд зборів кредиторів проекту плану, в кінцевому результаті не було враховано зауважень щодо такого плану (надання проекту плану вперше, який передбачав лише щомісячне погашення, без здійснення реалізації частини належного боржнику майна, при одночасному списанні заборгованості в розмірі 51,9 %; надання проекту плану вдруге, умови якого передбачали лише реалізацію майна і погашення вимог кредиторів за рахунок цього (зі списанням заборгованості, яка б не покривалась реалізацією майна), без зазначення розміру суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів, як то передбачено ст. 124 КУзПБ; надання проекту плану втретє, умови якого передбачали реалізацію майна, за рахунок чого відбувалось би погашення вимог кредиторів (зі списанням заборгованості, яка б не покривалась реалізацією майна), із зазначенням розміру суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів, однак зі спрямованням її на оплату винагороди арбітражному керуючому протягом 60 місяців).

17.01.2025 року відбулось засідання зборів кредиторів боржника (протокол № ЗК-4 від 17.01.2025 року), за результатами проведення яких, кредиторами одноголосно прийнято рішення проти затвердження плану реструктуризації.

При цьому, кредиторами було обґрунтовано відмову у схваленні плану реструктуризації боргів боржника, про що було зазначено у протоколі зборів кредиторів, у поданих до суду поясненнях та заявах про закриття провадження у справі.

Водночас, як зазначено раніше, арбітражним керуючим було зазначено про недоцільність продовжувати розробляти план реструктуризації боргів боржника, з урахуванням зауважень кредиторів.

Відтак, матеріали справи не містять схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, як то передбачено положеннями ст.ст. 124, 126 КУ з процедур банкрутства.

Відповідно до ч. 11 ст. 126 КУзПБ, якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Приписи ч. 11 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУзПБ у їх системному зв`язку є послідовністю процесуальних засобів, де дискреція господарського суду у вирішенні питання про перехід до наступної судової процедури чи закриття провадження у справі за ч. 11 ст. 126 КУ з процедур банкрутства є основним процесуальним інструментом, що застосовується крізь призму судового контролю та відповідно до мети провадження про неплатоспроможність фізичної особи, а ч. 1 ст. 130 КУ з процедур банкрутства формалізує початок судової процедури погашення боргів боржника та є спеціальною процесуальною гарантією для добросовісного боржника у разі зволікання зборів кредиторів із прийняттям рішення щодо плану реструктуризації його боргів (постанова Верховного Суду від 20.09.2022 року у справі № 920/27/21).

На переконання суду, боржником не було використано в повній мірі всіх можливих механізмів щодо розроблення плану реструктуризації боргів боржника, умови якого б враховували як інтереси боржника, так і кредиторів та відповідали б завданням та цілям КУзПБ; а надання плану на запропонованих боржником умовах призвело в подальшому до спонукання кредиторів прийняти рішення про відхилення такого плану, та в результаті чого можливо було б створити підстави для подальшого переходу до наступної судової процедури - процедури погашення боргів, що в свою чергу може призвести до явного порушення прав кредиторів та, відповідно, за наведених обставин, свідчить про недобросовісну поведінку боржника.

При цьому, як зазначено вище, арбітражний керуючий зазначив, що на його думку розроблення нового плану реструктуризації, з урахуванням зауважень кредиторів є недоцільним та суперечить вимогам КУзПБ.

Крім того, ненадання боржником повних відомостей, зокрема, щодо наявного на праві власності майна, як при зверненні до суду з заявою про неплатоспроможність так і у неодноразово виправлених деклараціях, після зауважень кредиторів (не зазначення всіх членів сім`ї боржника; не зазначення банківського рахунку та коштів на ньому; не зазначення усіх належних на праві власності майнових активів, зокрема, квартири, земельних ділянок та транспортних засобів, про що було зазначено вище), що також може свідчити про недобросовісну поведінку боржника.

Відтак, виходячи з встановлених у цій справі фактичних обставин, зокрема, щодо недобросовісної поведінки боржника, враховуючи вищезазначені положення законодавства та правових висновків Верховного Суду у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення клопотань АТ КБ "ПриватБанк" та АТ "Кредобанк" про закриття провадження у справі та, відповідно, про закриття провадження у справі № 902/183/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , відповідно до положень ч. 11 ст. 126 КУзПБ.

Водночас, суд припиняє повноваження арбітражного керуючого Багінського А.О. як керуючого реструктуризацією боржника - ОСОБА_1 , а також припиняє дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду Вінницької області від 28.05.2024 року у справі № 902/183/24, згідно ч. 5 ст. 121 КУзПБ.

Відповідно, з огляду на наведені вище обставини та положення закону, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання арбітражного керуючого Багінського А.О. про перехід до процедури погашення боргів боржника у справі № 902/183/24.

Також, суд зауважує, що згідно постанови Верховного Суду від 07.09.2023 року у справі № 910/929/21, тлумачення змісту ч. 1 ст. 90 КУзПБ у взаємозв`язку зі ст. 113 КУзПБ із застосуванням системного способу її інтерпретації свідчить, що наведена норма та визначені нею підстави закриття провадження у справі про банкрутство (за винятком підстав, визначених пунктами 1, 2, які стосуються виключно юридичної особи) є загальними щодо норм книги четвертої IV КУзПБ, яка містить підстави закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи (фізичної особи - підприємця), адже вони застосовуються до більш широкого кола відносин: як банкрутства юридичних осіб, так і фізичних осіб (фізичних осіб - підприємців).

Провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи (фізичної особи - підприємця) відповідно до положень КУзПБ може бути закрите з підстав: - визначених ч. 7 ст. 123 КУзПБ (підстави, характерні за своєю особливістю саме фізичній особі); - визначених п.п. 1-8 ч. 1 ст. 90 КУзПБ (тією мірою, якою ці підстави можуть стосуватися фізичної особи); - визначених приписами п. 9 ч. 1 ст. 90 КУзПБ, до яких з урахуванням відсильного характеру положень цього пункту належать інші підстави, передбачені законом (до яких відносяться, зокрема, випадки, зазначені в ч. 11 ст. 126, ч. 3 ст. 128, ч. 3 ст. 129, ч. 1 ст. 134 КУзПБ).

Відповідна позиція викладена у постанові від 02.02.2023 у справі № 5023/1668/12, а також у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20, на яку посилається скаржник.

Слід зазначити, що у чинній редакції КУзПБ приписи щодо закриття господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) у разі: в інших випадках, передбачених цим Кодексом, визначені п. 14 ч. 1 ст. 90 КУзПБ.

Отже, зважаючи на вказані правові висновки Верховного Суду, підстава закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, яка передбачена ч. 11 ст. 126 КУзПБ, що має місце у цій справі, кореспондується із приписами п. 14 ч. 1 ст. 90 КУзПБ.

Відтак, беручи до уваги вказане, оскільки, судом закрито провадження у цій справі з підстав передбачених ч. 11 ст. 126 КУзПБ, що кореспондується із п. 14 ч. 1 ст. 90 КУзПБ, а не за однієї з підстав визначеної пунктами 5-8 ч. 1 ст. 90 КУзПБ, в зв`язку з чим, судом в ухвалі про закриття провадження у цій справі не зазначається про те, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 90, 113, 126 (ч. 11) КУ з процедур банкрутства, ст.ст.2, 3, 18, 42, 73, 74, 76-79, 86, 232-236, 255, 256, 242, 326 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Задоволити клопотання АТ КБ "ПриватБанк" б/н від 17.02.2025 року та АТ "Кредобанк" б/н від 18.02.2025 року про закриття провадження у справі № 902/183/24.

2. Закрити провадження у справі № 902/183/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

3. Припинити повноваження керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Багінського А.О. у справі № 902/183/24.

4. Припинити дію мораторію введеного ухвалою Господарського суду Вінницької області від 28.05.2024 року у справі № 902/183/24.

5. Копію ухвали надіслати учасникам справи до електронних кабінетів ЄСІТС та на електронні адреси: ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; представнику боржника, адвокату Василюку А.П. - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; арбітражному керуючому Багінському А.О. - ІНФОРМАЦІЯ_4 ; АТ "Кредобанк" - office@kredobank.com.ua; представнику АТ "Кредобанк" Павленку С.В. - ІНФОРМАЦІЯ_5 ; АТ "Акцент-Банк" - 14360080@mail.gov.ua; представнику АТ "Акцент-Банк" адвокату Омельченку Є.В. - ІНФОРМАЦІЯ_6 ; АТ КБ "ПриватБанк" - help@privatbank.ua, 14360570@mail.gov.ua; представнику АТ КБ "ПриватБанк" адвокату Шевченко Л.П. - ІНФОРМАЦІЯ_7 ; АТ "Сенс Банк" - ccd@sensebank.com.ua; представнику АТ "Сенс Банк" Олейнік Н.О. - ІНФОРМАЦІЯ_8

Згідно ч. 4 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвали та постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника, прийняті господарським судом у справі про банкрутство (неплатоспроможність), набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-256 ГПК України.

Суддя Тісецький С.С.

Віддрук. прим.:

1 - до справи.


Суд	Господарський суд Вінницької області
Дата ухвалення рішення	19.02.2025
Оприлюднено	26.02.2025
Номер документу	125390468
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи про банкрутство, з них: неплатоспроможність фізичної особи

Тісецький С.С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Ухвалавід 19.02.2025 по справі 902/183/24ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —902/183/24

Ухвала від 19.02.2025

Ухвала
від 19.02.2025 по справі 902/183/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ