Ухвала

від 24.02.2025 по справі 924/1212/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 лютого 2025 року

м. Київ

cправа № 924/1212/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О.А. - головуючий, Баранець О.М., Мамалуй О.О.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк»

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2024

(головуючий - Євсіков О.О., судді Алданова С.О., Корсак В.А.)

у справі №924/1212/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Думна Агро»

до Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Елеватор Буд Інвест»,

про визнання договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

19.12.2024 Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2024 у справі №924/1212/23 разом з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.

Ухвалою Верховного Суду від 27.01.2025 визнано неповажними підстави, наведені Акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк», у клопотанні про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження; касаційну скаргу Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2024 у справі №924/1212/23 залишено без руху, встановлено скаржнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали, а саме шляхом подання до Верховного Суду заяви про усунення недоліків касаційної скарги, до якої долучити клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, у якому навести інші підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

07.02.2025 скаржником до Верховного Суду, на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 27.01.2025 у справі №924/1212/23, подано заяву про усунення недоліків касаційної скарги до якої долучено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Перевіривши матеріали касаційної скарги та заяви про усунення недоліків касаційної скарги Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», Верховний Суд дійшов висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.

Як зазначалось вище, скаржником на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 27.01.2025 у справі №924/1212/23, надіслано заяву про усунення недоліків касаційної скарги до якої долучено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в якому наведено інші підстави для поновлення строку на касаційне оскарження.

У вказаному клопотанні скаржник зазначає, що пошук судових рішень по схожим справам з різними підходами судів, в тому числі Верховного Суду, є трудомістким та досить тривалим процесом, після якого можна не отримати бажаного результату. Судові рішення не сортуються за протилежністю правових позицій у подібних справах та окремо така інформація ніде не публікується. Зазначає, що розгляд справи колегією суддів Північного апеляційного господарського суду здійснювався неодноразово і в судовому засіданні 16.10.2024 головуючий суддя Євсіков О.О. навіть просив сторони віднайти актуальну судову практику щодо можливості визнання недійсним правочину у зв`язку з тим, що договір банківського рахунку було підписано іншою особою. Також суддя Євсіков О.О. повідомив, що теж перевірить наявність актуальної судової практики по спірному питанню. В подальшому відбулися судові засідання в апеляційному суді 23.10.2024 та 30.10.2024. Судова практика щодо предмета спору не була віднайдена Акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк», іншими учасниками також не надавалась судова практика, яка б не відповідала їхній позиції у суді, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Думна Агро» наполягав на позові, представник третьої особи також підтримав позовні вимоги. Цілком вірогідно, що як Акціонерному товариству «Перший український міжнародний банк», так і апеляційному суду не було відомо про те, що спірне та аналогічне за змістом питання щодо можливості визнання недійсним правочину, який підписано іншою особою, а не стороною договору, перебувало на розгляді Великої Палати Верховного Суду у справі №204/8017/17 у зв`язку з чим було залишене апеляційним судом поза увагою. Якби Північний апеляційний господарський суд володів інформацією про розгляд Великою Палатою Верховного Суду справи №204/8017/17, то цілком вірогідно рішення суду першої інстанції було б залишене без змін. Постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 204/8017/17 (покладена в основу касаційної скарги). Інші вказані в скарзі постанови Верховного Суду взяті з вказаної постанови Великої Палати. 27.11.2024 у справі № 204/8017/17 Верховний Суд у складі Великої Палати прийняв постанову, в якій зробив однозначний висновок, що відсутність підпису свідчить про неукладеність правочину, а не про його недійсність. Позиції про неукладеність договору притримувалося і Акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк». Постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2024 у справі № 204/8017/17 була опублікована в Єдиному державному реєстрі судових рішень 17.12.2024. Негайно, після ознайомлення із повним текстом Постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2024 у справі №204/8017/17, яка була опублікована 17.12.2024, представником Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» було ініційовано сплату судового збору, складено текст касаційної скарги, сформовано касаційну скаргу, направлено іншим учасниками справи, а також суду 19.12.2024. З наведеного вбачається, що Акціонере товариство «Перший український міжнародний банк» не зволікало у поданні касаційної скарги, яка була б обґрунтованою, підставною та сприяла правовій визначеності. До опублікування постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2024 скаржник об`єктивно не мав достатніх підстав для формування обґрунтованої касаційної скарги. Вказує, що затримка в 9 днів є незначною у контексті судового провадження, особливо коли мова йде про прецедентне рішення, яке впливає на результат справи. Швидкість подання скарги (через 2 дні після публікації) свідчить про відсутність зволікання Акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк». Враховуюче вищезазначене, просить визнати поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження та поновити його.

Розглянувши наведені скаржником у клопотанні про поновлення пропущених процесуальних строків інші підстави на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, яке долучено до заяви про усунення недоліків касаційної скарги, колегія суддів визнає такі причини пропуску неповажними, а заяву про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2024 у справі №924/1212/23 - такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених ГПК України. Отже, вирішуючи це питання, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і в залежності від встановленого - вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку (наведену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №910/22695/13).

Із правового контексту норм статей 118, 119 ГПК України вбачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню. Як свідчить правовий аналіз норм чинного процесуального законодавства, господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було б несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства (аналогічний правовий висновок сформульовано у постанові Верховного Суду від 30.07.2020 у справі №910/15481/17).

Колегія суддів зазначає, що доводи Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» про те, що була відсутня судова практика та скаржник не мав достатніх підстав для формування обґрунтованої касаційної скарги, та внаслідок того, що така практика з`явилась, враховуючи прийняття постанови Великою Палатою Верховного Суду від 27.11.2024 у справі №204/8017/17, скаржник негайно, через два дні з моменту публікації вказаної постанови, але з пропуском встановленого законодавством строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2024 у справі №924/1212/23, звернувся з касаційною скаргою, не можуть визнатись поважними причинами пропуску строку на касаційне оскарження, з огляду на те, що вказане не пояснює саме неможливість подання касаційної скарги у встановлений процесуальним законодавством строк, з урахуванням положень ч. 2 ст. 287 ГПК України, якими передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у п.п. 1, 4 ч. 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Звернення з касаційною скаргою є суб`єктивною дією скаржника, який зацікавлений у касаційному перегляді судового рішення та залежить від його волевиявлення.

Отже, Верховний Суд дійшов висновку про неповажність причин пропуску Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» строку на касаційне оскарження вказаних судових рішень.

Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 292 ГПК України, якщо наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи, що наведені підстави пропуску строку на касаційне оскарження суд визнав неповажними, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2024 у справі №924/1212/23 на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 ГПК України.

Керуючись статтями 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1.Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2024 у справі №924/1212/23.

2.Копії ухвали надіслати учасникам справи.

3.Надіслати скаржнику касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами. Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.А. Кролевець

Судді О.М. Баранець

О.О. Мамалуй