КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа №367/5039/23 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/44/2025 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2025 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційними скаргами, з доповненнями директора ТОВ "Міксотроф Евглена-сервіс" - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , та апеляційною скаргою ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 02 серпня 2023 року, -
за участю:
третьої особи ОСОБА_7 ,
в с т а н о в и л а:
Ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 02 серпня 2023 року задоволено клопотання прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_9 про арешт майна за матеріалами досудового розслідування, відомості щодо якого 01.03.2023 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023111040000333, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України та накладено арешт на тимчасово вилучені під час обшуку, проведеного 08.07.2023 на підставі ухвали слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 13.06.2023 за адресою: АДРЕСА_1 , оригінал договору від 09.08.2022 повернення прав вимоги за кредитним договором № 76/к від 27.09.2005, відповідно до якого ПАТ «МТБ Банк» повертає ТОВ «Феномен Солюшз» раніше отримані права вимоги за кредитним договором № 76/к від 27.09.2005, та додаток до нього (акт приймання-передачі документації), які поміщення до сейф-пакету № SUD2020739.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, директор ТОВ " Міксотроф Евглена-сервіс" - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , подали апеляційні скарги, з доповненнями.
В поданих апеляційних скаргах, з доповненнями, апелянти, просять скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області про арешт майна за матеріалами досудового розслідування, відомості щодо якого 01.03.2023 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023111040000333, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.
Також апелянти просять про повторне дослідження доказів та витребування у слідчого оригіналу протоколу обшуку від 08.07.2023 та дослідження його в судовому засіданні. Вилучити у слідчого або прокурора оригінал відео-аудіозапису обшуку за 08.07.2023 та його дослідити, визнати його неналежним та недопустимим, виходячи з норм КПК України. Викликати свідка ОСОБА_11 керівника Київської філії ПАТ "Мтб банку", а також приєднати до справи постанову від 19.12.2023 Північного апеляційного суду у справі № 910/20417/21 та врахувати зазначені обставини в даному рішенні.
На обґрунтування вимог поданих апеляційних скарг, з доповненнями апелянти зазначають, що оскаржувана ухвала слідчого судді постановлена з порушенням численних процесуальних та матеріальних норм КПК України та КК України, підкидування документів слідчою групою під час обшуку в пусту квартиру, крадіжкою слідчою групою прибору відеоспостереження та кондиціонера вилучення із квартири 08.07.2023, порушення статей щодо підслідності нібито скоєного злочину ст.216 КПК України та в ігнорування порушення інших статей КПК України слідчим та прокурором.
Апелянти звертають увагу на те, що жодними доказами не доведено, що вказаний договір від 09.08.2022 р. здобутий злочинним шляхом, чи був об`єктом кримінального правопорушення, а відтак він не має ознак речового доказу, визначених у ст. 98 КПКУкраїни.
З урахуванням викладеного, у даному кримінальному провадженні прокурор не довів необхідності у накладенні арешту на майно, що відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, мало стати підставою для відмови у задоволенні клопотання, однак безпідставно не було зроблено слідчим суддею.
Вилучене майно не відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК, а отже арешт накладено на майно безпідставно та в порушення вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
Таким чином, слідчим суддею порушено вимоги процесуального закону, передбаченого ч. 1, ч. 2 ст. 98, п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, порушено ст.19 Конституції України, що є безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
Клопотання про арешт майна подано до суду з порушенням процесуального строку, а також оскаржувана ухвала постановлена з порушенням процесуального строку.
Також апелянти зазначають, що слідча суддя матеріали клопотання в повній мірі по суті не розглянула, обмежившись посиланням на положення ст.ст. 170-173 КПК України, достатніх обґрунтувань та мотивів прийнятого рішення не навела.
Крім того апелянти зазначають, що обшук квартири за адресою: АДРЕСА_1 , проведений з численними порушеннями норм КПК України. Протокол обшуку від 08.07.2023 не відповідає вимогам ст. 104 КПК України.
Апелянти також звертають увагу на те, що у квартирі, у якій проводився обшук ОСОБА_12 не проживав, був зареєстрований в ній до 05.05.2023, жодного відношення до вилучених під час обшуку документів не має, оскільки вилученні документи стосуються господарських взаємовідносин між ПАТ "МТБ БАНК" та іноземною компанією "Феномен Солюшнз", про їх походження йому нічого не відомо.
В судове засіданнядиректор ТОВ "Міксотроф Евглена-сервіс" - ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та прокурор не з`явилися, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені завчасно та належним чином, клопотань про відкладення судового засідання не надсилали. З урахуванням зазначеного, думки ОСОБА_7 ,колегія суддів прийшла до висновку про можливість проведення судового розгляду без участі зазначених учасників судового розгляду, що не суперечить положенням ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, доводи ОСОБА_7 , яка підтримала подані апеляційні скарги, з доповненнями та просила їх задовольнити, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, з доповненнями, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги, з доповненнями директора ТОВ "Міксотроф Евглена-сервіс" - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів, наданих судом першої інстанції, що ВП № 2 Бучанського районного управління поліції ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування за матеріали кримінального провадження, відомості щодо якого 28.02.2023 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023111040000333 від 01 березня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, за обставинами підроблення договору від 13.08.2022 відступлення прав вимоги за кредитним договором № 76/к від 27.09.2005 між ТОВ «Міксофтроф Евглена-сервіс» та ТОВ «Феномен Солюшнз», з метою використання підробленого документу шляхом його надання до Північного апеляційного господарського суду у справі № 910/2933/13.
10 липня 2023 року прокурор Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_9 , звернувся до слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області з клопотанням про арешт майна за матеріалами досудового розслідування, відомості щодо якого 01.03.2023 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023111040000333, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, в якому прокурор у кримінальному провадженні просив накласти арешт на майно, яке вилучене під час обшуку, проведеного 08.07.2023 на підставі ухвали слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 13.06.2023 за адресою: м. Київ, проспект 50-річчя Жовтня (Леся Курбаса), 3Б, кв. 62, а саме - оригінал договору від 09.08.2022 повернення прав вимоги за кредитним договором № 76/к від 27.09.2005, відповідно до якого ПАТ «МТБ Банк» повертає ТОВ «Феномен Солюшз» раніше отримані права вимоги за кредитним договором № 76/к від 27.09.2005, та додаток до нього (акт приймання-передачі документації), які поміщення до сейф-пакету № SUD2020739.
На обґрунтування вимог даного клопотання прокурор послався на те, що досудовим розслідуванням досліджуються обставини підроблення офіційних документів, які видаються та посвідчуються підприємством, установою, організацією, з метою їх використання, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.
Так, досудовим розслідуванням встановлено, що не пізніше 07.09.2022 (точного часу не встановлено) директор ПП «Ратмир-Соло» ОСОБА_12 , перебуваючи у м. Ірпінь Бучанського району Київської області, діючи за попередньою змовою групою осіб зі ОСОБА_8 , керівником ТОВ «Міксотроф Евглена-сервіс» ОСОБА_6 та директором ПП «Раном» ОСОБА_13 невстановленим способом підробили договір від 13.08.2022 відступлення прав вимоги за Кредитним договором №76/К від 27.09.2005 року між ТОВ «Міксотроф Евглена-сервіс» та TOB «ФЕНОМЕН СОЛІОШНЗ», до якого внесли завідомо неправдиві відомості про те, що ТОВ «Міксотроф Евглена-сервіс» перейшло право вимоги щодо погашення суми заборгованості за Кредитним договором №76/К від 27.09.2005, з метою подальшого використання підробленого документу шляхом його надання Північного апеляційного господарського суду у справі № 910/2933/13 як доказу існування відповідних юридичних фактів, які він нібито посвідчує.
Також, згідно з клопотанням 27.09.2005 між ПАТ_«МТБ Банк» та ТОВ «Свічколап трейдінг» (поточна назва ПП «Ратмир-Соло» (ЄДРПОУ 32420973)) був укладений кредитний договір № 76/К від 27.09.2005, предметом якого є надання позичальнику кредиту у розмірі 1500000 доларів США під 14,5 % річних з терміном погашення до 27.09.2010. Забезпеченням виконання зобов`язання позичальником за цим договором є: іпотека квартири, яка належить ОСОБА_7 та розташована за адресою: АДРЕСА_2 (іпотечний Договір від 28.09.2005, посвідчений ПН КМНО ОСОБА_14 , реєстровий №655); іпотека комплексу будівель загальною площею 2542,20 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Гната Хоткевича (Червоногвардійська), буд. 13а, які належать на праві власності позичальнику ТОВ «Свічколап трейдінг» (поточна назва ПП «Ратмир-Соло», іпотечний Договір від 27.09.2005, посвідчений ПП КМНО ОСОБА_14 , реєстровий №649); іпотека будівлі прирізного цеху загальною площею 1532,30 кв.м, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Деревообробна, 12, блок 1, яка належить ПП «Свічколап» (поточна назва ПП «Раном», іпотечний Договір від 28.09.2005, посвідчений ПН КМНО ОСОБА_14 , реєстровий №652); фінансова порука ПП «Свічколап», правонаступником якого на теперішній час є ПП «Раном» (код ЄДРПОУ 32423969, місцезнаходження: м. Київ, вул. Львівська, буд.22-А, Договір поруки №825-СК, укладений 15.07.2005); фінансова порука ТОВ «Фабрика по виробництву ділових книг А» (за договором поруки №117-СК, укладений 28.09.2005).
Внаслідок умисного невиконання позичальником ТОВ «Свічколап трейдінг» (поточна назва ПП «Ратмир-Соло» (ЄДРПОУ 32420973)) умов кредитного договору ПАТ «МТБ Банк» звернулося до суду з метою задоволення своїх вимог шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2021 у справі №910/2933/13 було вирішено звернути стягнення на майно, що належать ПП «Ратмир-Соло» та ПП «Раном» з метою погашення заборгованості останніх перед ПАТ «МТБ Банк» у загальному розмірі 1047735,31 доларів США.
У подальшому, як стверджує прокурор, керівники ПП «Ратмир-Соло», ПП «Раном», будучи пов`язаними між собою (оскільки обидва є іпотекодавцями за договором іпотеки, якою був забезпечений кредитний договір № 76/К від 27.09.2005), маючи спільний інтерес у заволодінні майном ПАТ «МТБ БАНК», неповерненні отриманого кредиту, збереженні власного майна, яким забезпечено цей кредит, почали підробляти офіційні документи з метою ухилення від виконання судового рішення, шляхом введення суду в оману. Так, 04.08.2022 до Північного апеляційного господарського суду ПП «Раном» в особі директора ОСОБА_13 була подана заява про перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2021 за нововиявленими обставинами по справі № 910/2933/13, в якій зазначено, що 30.01.2020 між позичальником за кредитним договором ПП «Ратмир-Соло» в особі директора ОСОБА_8 та ТОВ «ФЕНОМЕН СОЛЮШНЗ», від імені якого діяв директор ОСОБА_15 , був укладений Договір, у відповідності до якого було повністю погашено заборгованість за кредитним договором №76/К від 27.09.2005 шляхом передачі у власність ТОВ «ФЕНОМЕН СОЛЮШНЗ» рухомого майна, а також 30.01.2020 між даними сторонами був укладений Акт до договору від 30.01.2020 прийому-передачі рухомого майна та виконання зобов`язань за Кредитним договором №76/к від 27.09.2005. До заяви ПП «Раном» було долучено копії вищезазначених Договору та Акту, завірені ОСОБА_13 «ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ» та скріплені печаткою ПП «Раном».
Надалі, як стверджує прокурор, реалізуючи свій спільний злочинний умисел, направлений на заволодіння майном банку та перешкоджання виконанню рішення суду, що набрало законної сили, 07.09.2022 о 16:16 год. до Північного апеляційного господарського суду директором ТОВ «Міксотроф Евглена- сервіс» (ЄДРПОУ 44456395) ОСОБА_6 за попередньою змовою з ПП «Ратмир-Соло» через канцелярію суду була подана заява про здійснення процесуального правонаступництва у справі № 910/2933/13, підписана особисто ОСОБА_6 . У вказаній заяві повідомлялось, що 09.08.2022 між ПАТ «МТБ БАНК» та ТОВ «ФЕНОМЕН СОЛЮШНЗ» був укладений Договір повернення прав вимоги за Кредитним договором №76/К від 27.09.2005, відповідно до якого ПАТ «МТБ БАНК» повертає ТОВ «ФЕНОМЕН СОЛЮШНЗ» раніше отримані права вимоги за Кредитним договором №76/К від 27.09.2005, а 13.08.2022 між ТОВ «ФЕНОМЕН СОЛЮШНЗ» та ТОВ «Міксотроф Евглена-сервіс» укладено Договір відступлення прав вимоги за Кредитним договором №76/К від 27.09.2005, у відповідності до якого до ТОВ «Міксотроф Евглена-сервіс» перейшло право вимоги щодо погашення суми заборгованості за Кредитним договором №76/К від 27.09.2005. Також, до даної заяви були додані завірені ОСОБА_6 копії Договору від 09.08.2022 повернення прав вимоги за Кредитним договором № 76/К від 27.09.2005 та копія Договору від 13.08.2022 відступлення прав вимоги за Кредитним договором №76/К від 27.09.2005, завірені підписом ОСОБА_6 та печаткою ТОВ «Міксотроф Евглена-сервіс».
Зі змісту наданого Договору від 09.08.2022 повернення прав вимоги за Кредитним договором №76/К від 27.09.2005, на який нанесено підписи ПАТ «МТБ БАНК» та ТОВ «ФЕНОМЕН СОЛЮШНЗ», вбачається, що підписантом зі сторони ПАТ «МТБ БАНК» виступав керуючий ЦВ ПАТ «МТБ Банк» у м. Києві ОСОБА_16 .
Разом з тим, з показань свідка ОСОБА_16 , наданих під час допиту 06.03.2023 вбачається, що він не підписував а ні Договір від 09.08.2022 повернення прав вимоги за Кредитним договором №76/К від 27.09.2005, а ні додаток до цього договору, не ставив на них печатку ПАТ «МТБ Банк». До того ж, у зазначених договорі та акті на останніх сторінках у розділі «Реквізити та підписи Сторін» зазначено «Кредитор Публічне Акціонерне Товариство «МТБ Товариство з обмеженою відповідальністю БАНК», хоча Банк ніколи не мав таку назву. Більш того, підписання подібного роду договорів відбувається виключно на підставі рішення уповноваженого органу Банку (Кредитного комітету, Наглядової Ради, тощо), а такого рішення уповноваженого органу Банку на повернення/передачу права вимоги за Кредитним договором №76К від 27.09.2005 до ТОВ «ФЕНОМЕН СОЛІОШНЗ» не існує та ніколи не видавалось Банком. Свідок ОСОБА_17 також наголосив, що ТОВ «ФЕНОМЕН СОЛЮШНЗ», від імені якого даний договір нібито підписав директор ОСОБА_15 , фактично не могло укласти даний Договір від 09.08.2022 повернення прав вимоги за Кредитним договором №76/К від 27.09.2005, адже 26.10.2021 року ТОВ «ФЕНОМЕН СОЛЮШНЗ» (PHENOMEN SOLUTIONS LTD, Company number 09743659) було припинено.
Згідно з клопотанням, відомості про припинення 26.10.2021 як юридичної особи ТОВ «ФЕНОМЕН СОЛЮШНЗ» (PHENOMEN SOLUTIONS LTD, Company number 09743659), яке зареєстровано за правом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, підтверджується також витягом з офіційного реєстру Корони, розміщеного на веб-ресурсі «Companies House». Більш того, директор ТОВ «ФЕНОМЕН СОЛЮШНЗ» ОСОБА_15 особисто не вів справи в Україні, а уповноважував від імені підпорядкованого підприємства діяти представника ОСОБА_18 , що підтверджується відповідною довіреністю («Power of Attorney») від 19.08.2019 та нотаріально посвідченою заявою ОСОБА_19 .
Таким чином, прокурор вважав достатніми підстави стверджувати, що керівники ТОВ «Міксотроф Евглена-сервіс» ОСОБА_6 , ПП «Раном» ОСОБА_13 , ПП «Ратмир-Соло» ОСОБА_12 , діючи за попередньою змовою групою осіб зі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , підробляють офіційні документи з метою ухилення від взятих на себе зобов`язань та виконання рішення суду про стягнення суми заборгованості за кредитним договором у розмірі 1047735,31 доларів США, шляхом звернення стягнення на заставне майно з метою заволодіння майном банку у великих розмірах.
На підставі ухвали слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 13.06.2023 у період часу з 07:06 год. по 07:35 год. 08.07.2023 проведено обшук квартири за адресою: АДРЕСА_3 , в ході якого відшукано та вилучено: оригінал Договору від 09.08.2022 повернення прав вимоги за Кредитним договором №76/К від 27.09.2005, відповідно до якого ПАТ МТБ БАНК» повертає ТОВ «ФЕНОМЕН СОЛЮШНЗ» раніше отримані права вимоги за Кредитним договором №76/К від 27.09.2005 та додаток до нього (акт приймання-передачі документації), які вилучено та поміщено до сейфпакету №SUD2020739.
Постановою слідчого від 08.07.2023 зазначені документи було визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.
У клопотанні зазначено, що вилучені в ході обшуку квартири договір та додаток до нього містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема факту підроблення офіційного документа та його використання, осіб, які підробили офіційний документ, та дозволяють ідентифікувати предмет кримінального правопорушення, та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, оскільки їх дослідження під час проведення комплексної судової почеркознавчої та судової технічної експертизи документів надасть змогу стороні обвинувачення встановити обставини, які відповідно до ст. 91 КПК України підлягають доказуванню під час кримінального провадження. Крім того, зазначені офіційні документи були об`єктом кримінально-протиправних дій, а саме - об`єктом підроблення, у зв`язку з чим можна дійти висновку про їх відповідність критеріям речових доказів, визначених у статті 98 КПК України.
У клопотанні зазначено, що документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, у сторони обвинувачення відсутні, разом з тим прокурор зазначає, що конкретними фактами і доказами, що свідчать про володіння майном, яке було вилучено, є протокол обшуку, з якого вбачається, що вказане майно вилучалося з квартири за місцем зареєстрованого проживання ОСОБА_12 , а відтак прокурор вважав, що останній фактично володіє вилученим майном.
02.08.2023 ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області задоволено вказане клопотання прокурора та накладено арешт на тимчасово вилучені під час обшуку, проведеного 08.07.2023 на підставі ухвали слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 13.06.2023 за адресою: АДРЕСА_1 , оригінал договору від 09.08.2022 повернення прав вимоги за кредитним договором № 76/к від 27.09.2005, відповідно до якого ПАТ «МТБ Банк» повертає ТОВ «Феномен Солюшз» раніше отримані права вимоги за кредитним договором № 76/к від 27.09.2005, та додаток до нього (акт приймання-передачі документації), які поміщення до сейф-пакету № SUD2020739.
Задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 12023111040000333 від 01.03.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, слідчий суддя, дослідивши матеріали, додані до клопотання, вислухав пояснення прокурора та слідчого, в підтримку поданого клопотання, а також заперечення представників ОСОБА_12 - адвокатів ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , щодо задоволення вказаного клопотання про арешт майна, прийшов до висновку, що вказане в клопотанні майно є речовими доказами у даному кримінальному провадженні, може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а накладення арешту в даному випадку може запобігти ризикам, передбаченими ч. 1 ст. 170 КПК України.
Ризики, якими обґрунтовується необхідність накладення арешту підтверджуються тим, що у разі не накладення арешту на зазначене майно існує загроза можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення та відчуження, зокрема, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Про наявність підстав для таких висновків прокурора та наявності сумнівів у правомірності арешту тимчасово вилученого майна в очах стороннього, незацікавленого спостерігача, свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності, у тому числі досліджений судом відеозапис, яким зафіксовано послідовність проведених дій під час обшуку.
З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції, погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
З ухвали слідчого судді вбачається, що наведені в клопотанні прокурора доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції. При цьому були враховані, як доводи прокурора та слідчого, в підтримку поданого клопотання, а також заперечення представників ОСОБА_12 - адвокатів ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , досліджені матеріали судового провадження, а також з`ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою,розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину.
Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, всупереч твердженням апелянтів, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на оригінал договору від 09.08.2022 повернення прав вимоги за кредитним договором № 76/к від 27.09.2005, відповідно до якого ПАТ «МТБ Банк» повертає ТОВ «Феномен Солюшз» раніше отримані права вимоги за кредитним договором № 76/к від 27.09.2005, та додаток до нього (акт приймання-передачі документації), з тих підстав, що дане майно відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні № 12023111040000333 від 01.03.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.
Разом з цим, згідно наданих матеріалів клопотання, вказане майно у встановленому законом порядку визнано речовими доказами у межах кримінального провадження № 12023111040000333 від 01.03.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, відповідно до постанови Постановою слідчого СВ ВП №2 Бучанського РУП ГУНП в Київської області ОСОБА_22 від 08.07.2023 /т. 1 а.с. 122-124/.
Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, третіх осіб, з метою збереження речових доказів.
З огляду на наведене та враховуючи, що слідчим суддею першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке прокурор просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170, 173 КПК України, наклав арешт на майно, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Також колегія суддів звертає увагу, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, достатності та взаємозв`язку, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, чи існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, яка може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Сукупність долучених до клопотання слідчого матеріалів та викладені у клопотанні обставини на даному етапі досудового розслідування є достатніми для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Доводи апелянтів про те, щодо пропуску строку сторони обвинувачення із зверненням з клопотання та пропуску слідчим суддею строку розгляду даного клопотання, не заслуговують уваги колегії суддів, виходячи з наступного.
Слідчим суддею встановлено, що майно, про арешт якого просить прокурор, було вилучено 08.07.2023 під час обшуку на підставі ухвали слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 13.06.2023. При цьому, 08.07.2023 є суботою та вихідним днем в Ірпінському міському суді Київської області, першим робочим днем є 10.07.2023, в який прокурор і звернувся з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна.
Відповідно до матеріалів наданих суду апеляційної інстанції вбачається, що обшук було проведено 08.07.2023 року, а прокурор Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_9 звернувся з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна 10.07.2023. Крім того, (том 1, ст. 138) містить протокол розподілу судової справи, який відбувся 10.07.2023 року, розгляд даного клопотання вперше призначено на 13.07.2023 року, що свідчить про те, що слідчим суддею строк розгляду клопотання про арешт тимчасово вилученого майна не пропущено. 13.07.2023 розгляд вказаного клопотання було відкладено на 17.07.2023 року у зв`язку з неявкою всіх учасників справи, які завчасно були повідомленні.
При цьому, як вбачається з оскаржуваної ухвали, слідчий суддя роз`яснив учасникам, що у разі неповернення тимчасово вилученого майна, яке утримується органом досудового розслідування без належних підстав - власники майна, їх представники мають право звернутись до слідчого судді зі скаргою в порядку ч. 1 ст. 303 КПК України, водночас ця скарга має розглядатись окремо, а вирішення цього питання в межах розгляду даного клопотання про арешт майна було б невиправданим з точки зору закону виходом за межі судового розгляду.
Твердження апелянтів про порушення підслідності у кримінальному провадженні № 12023111040000333 від 01.03.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, також не знайшло свого підтвердження під час апеляційного розгляду, оскільки відповідно до положень ч. 1 ст. 216 КПК України, слідчі органів Національної поліції здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування. Відповідно до матеріалів справи вбачається, що кримінальне провадження № 12023111040000333 від 01.03.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, підслідне слідчим органам Національної поліції.
Інші зазначені в апеляційних скаргах доводи не є безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді та підлягають з`ясуванню судом під час розгляду справи по суті.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією не встановлено.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК Українизаконний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна, а також і те, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційні скарги, з доповненнями директора ТОВ "Міксотроф Евглена-сервіс" - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , -без задоволення.
Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,
п о с т а н о в и л а:
Ухвалу слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 02 серпня 2023 року, - залишити без змін, а апеляційні скарги, з доповненнями директора ТОВ "Міксотроф Евглена-сервіс" - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.02.2025 |
Оприлюднено | 27.02.2025 |
Номер документу | 125410054 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та злочини проти журналістів |
Кримінальне
Київський апеляційний суд
Фрич Тетяна Вікторівна
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Ковтунович Микола Іванович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні