Рішення

від 25.02.2025 по справі 280/10576/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 лютого 2025 року м. Дніпросправа № 280/10576/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Головко О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 адвоката Берестовенко Діни Олегівни про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 березня 2024 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області, Департамента реєстраційних послуг Запорізької міської ради про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області, Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, в якій позивач з урахуванням наданих уточнень просив суд:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Запорізькій області та зобов`язати скасувати вимогу від 12.02.2020 за №Ф-4997-50У на суму 29 293,44 грн та вимогу від 18.11.2020 за №Ф-4997-50 на суму 35 588,74 грн;

зобов`язати Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради скасувати реєстраційну дію від 09.10.2012, номер запису: 21031750000071920 щодо включення відомостей про ФОП з відміткою про те, що свідоцтво вважається недійсним.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19 березня 2024 року адміністративний позов задоволено.

Відповідачем на рішення суду першої інстанції подано апеляційну скаргу.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишено без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 березня 2024 року залишено без змін.

В подальшому до Третього апеляційного адміністративного суду від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення у даній справі, в якій заявник просить ухвалити додаткове рішення про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу на загальну суму 2 000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань.

У відповідності до вимог статті 311 КАС України заява розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав ухвалення додаткового судового рішення.

Відповідно до статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України.

Відповідно до частини 3 статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення витрат.

Частина 4 статті 134 КАС України передбачає, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною 5 статті 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 6 статті 134 КАС України, в разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 7 статті 134 КАС України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, відповідно до частини 7 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до частини 3 статті 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Правила подання до закінчення судових дебатів у справі доказів на підтвердження понесених сторонами судових витрат встановлюються у випадку коли справа слухається у відкритому судовому засіданні. В іншому випадку, коли справа призначається до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, для вирішення судом питання розподілу судових витрат у справі достатнім буде зазначити про ці докази у прохальній частині позовної заяви або ж надати їх протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (за умови попередження про це до прийняття рішення по суті).

Аналогічний висновок щодо застосовування норм процесуального права, викладений в постанові Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №620/2936/20.

Згідно матеріалів справи у відзиві на апеляційну скаргу, тобто до прийняття рішення по суті, представником позивача зроблено письмову заяву про те, що у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції позивач понесе додаткові судові витрати в розмірі 2000,00 грн.

Отже, представником позивача дотримано процедуру звернення до суду із заявою про стягнення додаткових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Щодо сум витрат, які підлягають стягненню на користь позивача слід зазначити наступне.

Судом встановлено, що відповідно до договору №б/н від 06.09.2023 між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «Олешко і Скрипка» (Адвокатське об`єднання) укладено договір б/н про надання правничої допомоги. Відповідно до пункту 4.3 цього договору оплата здійснюється клієнтом протягом 5 робочих днів з дня отримання рахунку клієнтом.

Згідно з додатковою угодою до договору №б/н від 06.09.2023 сторони домовилися продовжити дії договору та викласти пункт 8.1 в наступній редакції: «Даний договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2024 включно».

Вирішуючи вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, наданих у суді апеляційної інстанції в розмірі 2 000,00 грн, колегія суддів виходить з таких підстав.

На підтвердження витрат за надання правової допомоги під час розгляду справи судом апеляційної інстанції, заявником надано акт надання послуг №75 від 06.09.2024, в якому зазначені відомості щодо наданих послуг, а саме: підготовка та подача відзиву на апеляційну скаргу до Третього апеляційного адміністративного суду - 2 000,00 грн. Також надано рахунок на оплату №75 від 06.09.2024 на зазначену суму та квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки №ПН3883894 від 09.09.2024, відповідно до якої ОСОБА_1 сплачено Адвокатському об`єднанню «Олешко і Скрипка» 2 000,00 грн за підготовку та подачу відзиву на апеляційну скаргу до Третього апеляційного адміністративного суду

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006р. у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи наявні належні докази щодо надання Адвокатським об`єднанням «Олешко і Скрипка» правових послуг позивачу. Разом з цим, позивачем подано документи в підтвердження понесених витрат та розрахунок таких витрат.

Отже, витрати на професійну правничу допомогу є доведеними, наявні документи на підтвердження надання такої допомоги та витрати на професійну правничу допомогу є співмірними з урахуванням складності справи.

З огляду на вказані норми, колегія суддів вважає, що позивач має право на відшкодування витрат на правничу допомогу.

Враховуючи викладене, а також фактичний обсяг виконаної роботи, колегія судів апеляційної інстанції вважає розумно обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача за апеляційний перегляд судового рішення у розмірі 2 000,00 грн.

Керуючись статтями 139, 143, 252, 311, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Берестовенко Діни Олегівни про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

Ухвалити додаткову постанову у справі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 березня 2024 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь ОСОБА_1 2 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий - суддяТ.І. Ясенова

суддяА.В. Суховаров

суддяО.В. Головко