П'ятий апеляційний адміністративний суд
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
РеєстраціяП`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 лютого 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/10548/24
Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю.В. Дата і місце ухвалення: 30.12.2024р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого Ступакової І.Г.
суддів Бітова А.І.
Лук`янчук О.В.
при секретарі Гудзікевич Я.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «ХІМАГРО.» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ХІМАГРО.» до Одеської митниці, Державної казначейської служби України про визнання протиправними рішення та дій, зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И Л А :
В квітні 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «ХІМАГРО.» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Одеської митниці, Державної казначейської служби, в якому просило суд:
- визнати протиправним рішення Одеської митниці №1 від 12.01.2024р. щодо взяття проб (зразків) товару: DAP 18.46.0 в біг-бегах в кількості 234,15 метричних тон, ввезеного товариством з обмеженою відповідальністю «ХІМАГРО.» на підставі контракту №S/DAPO/2023/9451 від 28.11.2023р. за митною декларацією №24UA500130000898U0 від 12.01.2024р., ухвалене в.о. начальника м/п «Південний порт» Вадимом Васильонком;
- визнати протиправними дії Одеської митниці щодо проведення форми митного контролю у вигляді взяття проб (зразків) товару DAP 18.46.0 в біг-бегах в кількості 234,15 метричних тон, ввезеного товариством з обмеженою відповідальністю «ХІМАГРО.» на підставі контракту №S/DAPO/2023/9451 від 28.11.2023р. за митною декларацією №24UA500130000898U0 від 12.01.2024р., на підставі акту №0001 про взяття проб (зразків) товарів від 12.01.2024р. по ЕМД ІМ40 ДЕ №UA500130/000898 від 12.01.2024р.;
- стягнути з Одеської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ХІМАГРО.» збитки у розмірі 626 890,93 грн.;
- зобов`язати Державну казначейську службу України стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ХІМАГРО.» суму матеріальних збитків у розмірі 626 890,93 грн., заподіяних протиправним рішенням №1 від 12.01.2024р. щодо взяття проб товару, ухваленого в.о. начальника м/п «Південний порт» В.Васильонком, та протиправними діями Одеської митниці щодо проведення форми митного контролю у вигляді взяття проб (зразків) товару DAP 18.46.0 в біг-бегах в кількості 234,15 метричних тон, ввезеного товариством з обмеженою відповідальністю «ХІМАГРО.» згідно контракту №S/DAPО/2023/9451 від 28.11.2023р., на підставі акту №0001 про взяття проб (зразків) товарів від 12.01.2024р. по ЕМД ІМ40 ДЕ №UA500130/000898 від 12.01.2024р.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 12.01.2024р. розпочато митне оформлення товару за МД №24UA5001380000898U0, в процесі якого митним органом прийнято спірне рішення щодо необхідності взяття проб (зразків) товарів. Таке рішення ТОВ «ХІМАГРО.» вважає незаконним, оскільки взяття проб (зразків) товару було проведено з іншою метою, аніж мета, зазначена у спірному рішенні. Зокрема, зазначаючи в рішенні мету взяття проб (зразків) товарів - встановлення їх характеристик, визначених п.1 ст.356 МК України, в акті про взяття проб метою взяття проб товару зазначено встановлення належності товарів до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, сильнодіючих чи отруйних речовин. А відтак, дії митниці щодо взяття проб (зразків) товару грубо порушують ч.2 ст.19 Конституції України, ч.2 ст.356 МК України в частині відсутності вмотивованого рішення відповідного керівника митного органу на взяття проб (зразків) товару. Позивач стверджував, що наявності сумніву митного органу в частині визначеного для товару коду УКТ ЗЕД та країни походження товару об`єктивно бути не могло, оскільки ним було надано всі документи, необхідні для митного оформлення товару. Крім того, позивач вказував на те, що акт про взяття проб не було передано у спосіб та строки, встановлені ст.357 МК України. Прийняттям Одеською митницею незаконного рішення №1 від 12.01.2024р. щодо взяття проб (зразків) товару ТОВ «ХІМАГРО.» завдано матеріальних збитків в розмірі 626890,93 грн., пов`язаних з оплатою послуг перевізника за простій 10 транспортних засобів за період з 12.01.2024р. по 09.02.2024р. включно (505161,25 грн.), а також з оплатою послуг з диспетчеризації щодо знаходження цих 10 транспортних засобів на території зони митного оформлення (121729,68 грн.).
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю «ХІМАГРО.» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення від 30.12.2024р. з ухваленням по справі нового судового рішення про задоволення його позову у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що висновки суду першої інстанції про те, що акт №0001 від 12.01.2024р. про взяття проб (зразків) товарів направлений за адресою Управління 15.01.2024р. тобто, у строк, встановлений ч.1 ст.357 МК України, не відповідають фактичним обставинам справи. Апелянт стверджує, що відповідний акт було доставлено Одеською митницею до Одеського управління експертиз та досліджень СЛЕД Держмитслужби 17.01.2024р., тобто на 5-й день з моменту його складання та в порушення 3-денного строку, встановленого ч.1 ст.357 МК України і п.5 Розділу ІІІ Порядку взаємодії структурних підрозділів та територіальних органів Державної митної служби України із Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень Держмитслужби під час проведення досліджень (аналізів, експертиз), затвердженого наказом Міністерства фінансів України 02.12.2016р. №1058.
Також, апелянт посилається на те, що при вирішенні спору судом першої інстанції не надано належної правової оцінки доводам позивача про відсутність у спірному рішенні №1 від 12.01.2024р. щодо взяття проб (зразків) товару належного мотивування необхідності застосування вказаного виду митних формальностей на підставі форми контролю 905-3 СУР. При цьому, судом не враховано, що Одеська митниця у рішенні послалася не на частину першу статті 356 МК України, а на пункт 1 вказаної статті Кодексу, яким передбачено взяття проб (зразків) товарів з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД. А відтак, вчинення Митницею дій щодо взяття проб з метою встановлення характеристик, визначальних для встановлення належності товарів до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, сильнодіючих чи отруйних речовин, не відповідає меті взяття проб (зразків) товарів, зазначеній у рішенні №1 від 12.01.2024р.
Апелянт просить суд апеляційної інстанції врахувати, що взяття проб (зразків) товару може проводитись виключно на підставі вмотивованого письмового рішення керівника цього органу, що у спірних правовідносинах не має місця.
Посилається апелянт і на те, що в оскаржуваному судовому рішенні від 30.12.2024р. судом першої інстанції залишено поза увагою одну із позовних вимог щодо стягнення збитків, спричинених ТОВ «ХІМАГРО.» внаслідок протиправних дій Одеської митниці, не наведено ні аргументів позивача в частині цієї вимоги, ані обґрунтування щодо відмови в її задоволенні.
Обґрунтовуючи свої доводи про порушення судом першої інстанції норм процесуального права апелянт зазначає, що суд, по закінченні передбаченого ст.258 КАС України строку для здійснення спрощеного провадження, безпідставно та необґрунтовано перейшов до загального позовного провадження, порушив право позивача на участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, а також розглянув справу із суттєвим порушенням строку, встановленого статтею 193 КАС України.
Державна казначейська служба України подала письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу ТОВ «ХІМАГРО.» залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін. Відповідач зазначає, що Казначейство є не належним відповідачем по справі, оскільки підставою позову зазначено порушення прав товариства з боку Одеської митниці. Та обставина, що на органи Казначейства покладено повноваження щодо безспірного списання коштів державного та місцевих бюджетів на підставі рішення суду, не свідчить, що такі органи мають бути учасниками по кожній судовій справі, де однією з вимог є стягнення коштів з Державного бюджету України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, 12.01.2024р. декларантом ТОВ «ХІМАГРО.» - ТОВ «ДІСКАВЕРІ» до Одеської митниці подана митна декларація № 24UA500130000898U0 для здійснення митного оформлення наступного товару: добрива мінеральні або хімічні із вмістом двох поживних елементів: азоту і фосфору (фосфатдіамоній): DAP 18.46.0 (вміст азоту - 18%, фосфору - 46%), гранульоване, для сільськогосподарського використання, чиста вага - 23321 кг, виробник: TOROS AGRI INDUSTRY AND TRADE CO.INC, країна виробник: Turkey, TR.
Згідно наявного в матеріалах справи переліку митних формальностей за ВМД №24UA500130000898U0 від 12.01.2024р., Одеською митницею були встановлені наступні форми обов`язкового контролю:
- 905-3 СУР Взяття проб (зразків) товарів для проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД (повідомлення до форми контролю: за результатами проведеного аналізу виявлені наступні індикатори ризику, зазначені у листі Державної митної служби України від 28.12.2023р. №24-1/24-01/7/9, нараховано 40 балів: 3.2.2. Наявні факти перевантаження/передачі вантажу, заміни транспортного засобу, зміни перевізника - 0705 (15 балів); 3.2.6. Товар відправлений зі складу, розташованого в іншій країні 0380 (10 балів); 3.2.10. Сертифікат про країну походження видано не у країні вивезення товару та не у країні походження товару - 0861 (15 балів);
- 908-1 СУР Взяття проб (зразків) товарів для проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою встановлення характеристик, визначальних для встановлення належності товарів до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, сильнодіючих чи отруйних речовин (повідомлення до форми контролю: за результатами проведеного аналізу виявлені наступні індикатори ризику, зазначені у листі Державної митної служби України від 28.12.2023р. №24-1/24-01/7/9, нараховано 40 балів: 3.2.2. Наявні факти перевантаження/передачі вантажу, заміни транспортного засобу, зміни перевізника - 0705 (15 балів); 3.2.6. Товар відправлений зі складу, розташованого в іншій країні 0380 (10 балів); 3.2.10. Сертифікат про країну походження видано не у країні вивезення товару та не у країні походження товару - 0861 (15 балів).
12.01.2024р. в.о. начальника м/п «Південний порт» Одеської митниці В. Васильонком прийнято рішення щодо необхідності взяття проб (зразків) товарів за митною декларацією №UA500130/2024/000898, а саме товару: «Добрива мінеральні або хімічні із вмістом двох поживних елементів: азоту і фосфору (фосфатдіамоній): DAP 18.46.0 (вміст азоту - 18%, фосфору - 46%), гранульоване, для сільськогосподарського використання, чиста вага - 23321 кг».
У вказаному рішенні зазначено, що необхідність взяття проб (зразків) товару зумовлена метою встановлення їх характеристик, визначених у пункті 1 статті 356 Митного кодексу України. Підстава: форма контролю 905-3 СУР, з додержанням вимог ст.365 МК України та наказу Міністерства фінансів України від 02.12.2016р. №1058.
12.01.2024р. посадовою особою митниці в присутності уповноваженої особи декларанта складено акт №0001 про взяття проб (зразків) товарів по ЕМД ІМ 40 ДЕ №UA500130/2024/000898 від 12.01.2024р.
Згідно вказаного акту метою взяття проб (зразків) товарів є встановлення належності товарів до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, сильнодіючих чи отруйних речовин.
Вказані зразки (проби) товару направлені на адресу Одеського управління експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби України.
08.02.2024р. Одеським управлінням експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби України складено висновок №142000-3600-0057, згідно якого, в результаті проведених досліджень у складі наданої хімічної сполуки, що включено до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000р. №770, Переліку отруйних лікарських засобів за міжнародними непатентованими або загальноприйнятими назвами, Переліку сильнодіючих лікарських засобів за міжнародними непатентованим або загальноприйнятими назвами, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17.08.2007р. №490, не виявлено.
09.02.2024р. товар, оформлений за ЕМД №24UA500130000898U0, було випущено у вільний обіг.
Вважаючи протиправними рішення Одеської митниці №1 від 12.01.2024р. щодо взяття проб (зразків) товару та дії Митниці щодо проведення форми митного контролю у вигляді взяття проб (зразків) товару за митною декларацією №24UA500130000898U0 від 12.01.2024р. на підставі акту №0001 про взяття проб (зразків) товарів від 12.01.2024р. ТОВ «ХІМАГРО.» оскаржило їх в судовому порядку.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову товариства, виходив з того, що спірне рішення про взяття проб (зразків) товару №1 від 12.01.2024р. за митною декларацією №UA500130/2024/000898 прийнято Одеською митницею у зв`язку із встановленням форм обов`язкового контролю 905-3 СУР та 908-1 СУР. За висновками суду, визначена в оскаржуваному рішенні мета взяття проб (зразків) товару «з метою встановлення характеристик» та в подальшому взяття (зразків) товару «з метою встановлення характеристик, визначальних для встановлення належності товарів до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, сильнодіючих чи отруйних речовин» не суперечить ч.1 ст.356 МК України.
Суд першої інстанції не прийняв до уваги посилання позивача на те, що в рішенні про взяття проб (зразків) товару міститься вказівка лише на форму контролю 905-3 СУР, зазначивши, що системою управління ризиками визначено необхідність взяття проб (зразків) товарів з двох підстав: 905-3 СУР (Взяття проб (зразків) товарів для проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД) та 908-1 СУР (Взяття проб (зразків) товарів для проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою встановлення характеристик, визначальних для встановлення належності товарів до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, сильнодіючих чи отруйних речовин). Суд дійшов висновку, що саме по собі посилання у рішенні про взяття проб (зразків) товару №1 від 12.01.2024р. на форму контролю 905-3 СУР, замість 908-1 СУР, не може бути підставою для скасування рішення про взяття проб (зразків) товару та визнання протиправними дій митного органу щодо взяття проб (зразків) товару.
Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ст.318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Для забезпечення здійснення митного контролю митними органами використовуються системи, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів.
Частиною першою статті 320 МК України передбачено, що форми та обсяги митного контролю обираються посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками та/або автоматизованою системою управління ризиками.
Наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015р. №684, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.08.2015р. за №1021/27466, затверджено Порядок здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю (далі Порядок №684).
Пунктом 3 Порядку №684 передбачено, що автоматизована система управління ризиками (АСУР) це складова функціональних систем Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів (ЄАІС), що забезпечує застосування автоматизованого контролю із застосуванням СУР для визначення форм та обсягів митного контролю; ідентифікований ризик - результат аналізу та оцінки ризиків, який у конкретному випадку здійснення митного контролю та/або митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення дає можливість обрати форми та обсяги митного контролю; індикатори ризику - критерії із заданими наперед параметрами, використання яких дає можливість здійснювати вибір об`єкта контролю; оцінка ризику - визначення ймовірності виникнення ризику і можливих наслідків недотримання вимог законодавства України з питань митної справи у разі настання ризику.
Положеннями розділу VI Порядку №684 передбачено, що за результатами аналізу та оцінки ризиків у конкретному випадку здійснення митного контролю та/або митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення АСУР (шляхом здійснення автоматизованого контролю із застосуванням СУР) та/або посадові особи митних органів (їх структурних підрозділів) на підставі результатів застосування СУР та ідентифікованих ризиків (шляхом здійснення неавтоматизованого контролю із застосуванням СУР) обирають форми та обсяги митного контролю.
З метою здійснення митного контролю в обраних формах та обсягах формується перелік митних формальностей, який містить інформацію про сукупність дій, що підлягають виконанню посадовими особами митних органів (їх структурних підрозділів).
Посадові особи митних органів обирають відповідні форми та обсяги митного контролю на підставі ідентифікованих ризиків відповідно до наявної інформації про результати автоматизованого контролю із застосування СУР, документальних профілів ризику, орієнтувань, переліків індикаторів ризику, методичних рекомендацій, а також вимог законодавства України з питань митної справи.
Перелік митних формальностей містить відомості про: 1) код та назву митної формальності згідно з Класифікатором митних формальностей; 2) прізвище, ініціали посадової особи митного органу (його структурного підрозділу), яка безпосередньо додала митну формальність; 3) підстави додавання митної формальності до переліку з відповідними обґрунтуваннями; 4) повідомлення до митної формальності.
Посадові особи митних органів, які здійснюють митний контроль та/або митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, в обов`язковому порядку переглядають сформований за допомогою інформаційних технологій перелік митних формальностей.
До АСУР посадові особи вносять такі відомості про результати виконання митних формальностей або скасування митних формальностей: 1) код та назву результату виконання митної формальності згідно з Класифікатором результатів виконання митних формальностей; 2) дату фактичного виконання митної формальності або дату прийняття рішення про її скасування; 3) прізвища, ініціали посадових осіб, які виконали митну формальність, або посадової особи, яка прийняла рішення про її скасування; 4) реквізити документів, що підтверджують виконання митної формальності, у разі, якщо такі документи складено за результатами виконання митної формальності (акт про проведення огляду, прийняте митним органом рішення про визначення коду товару тощо), крім тих, що вже зазначені у графі 44 митної декларації, а саме: код документа; дата та номер документа; додаткова інформація про документ, яку посадова особа вважає за доцільне зазначити (уточнена назва документа, дані про його видавця тощо); 5) додаткову інформацію про результати виконання митної формальності.
Згідно ч.1, ч.2 ст.356 МК України взяття проб (зразків) товарів здійснюється посадовими особами митного органу в рамках процедур митного контролю та митного оформлення, а також під час прийняття рішень щодо зобов`язуючої інформації з метою встановлення характеристик, визначальних для:
1) класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД;
2) перевірки задекларованої митної вартості товарів;
3) встановлення країни походження товарів;
4) встановлення належності товарів до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, сильнодіючих чи отруйних речовин;
5) встановлення належності товарів до предметів, що мають художню, історичну чи археологічну цінність;
6) встановлення належності товарів до таких, що виготовлені з використанням об`єктів права інтелектуальної власності, що охороняються відповідно до закону.
Взяття проб (зразків) товарів проводиться уповноваженими посадовими особами митного органу на підставі вмотивованого письмового рішення керівника цього митного органу або його заступника.
Частиною 17 статті 356 МК України передбачено, що про взяття проб (зразків) товарів складається акт за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
З аналізу вказаних норм у їх сукупності слідує, що посадові особи митних органів обирають відповідні форми та обсяги митного контролю на підставі ідентифікованих ризиків відповідно до наявної інформації про результати автоматизованого контролю із застосування СУР. В рамках процедур митного контролю та митного оформлення може мати місце взяття проб (зразків) товарів з метою встановлення характеристик, наведених у частині першій статті 356 МК України.
Ні МК України, а ні жодною іншою нормою законодавства не встановлено заборони для митного органу щодо взяття проб (зразків) товарів з метою встановлення декількох характеристик з тих, які визначені ч.1 ст.356 МК України.
При цьому, як слідує зі змісту ч.2 ст.356 МК України, передумовою для взяття уповноваженими посадовими особами митного органу проб (зразків) товарів є наявність вмотивованого письмового рішення керівника цього митного органу або його заступника.
Взяття проб (зразків) товару може проводитись виключно на підставі вмотивованого письмового рішення керівника цього органу, яке має бути оформлено у вигляді окремого акта керівника митного органу або особи, яка виконує його обов`язки, а також бути вмотивованим і містити чітку вказівку на те, в якій формі (взяття проб (зразків) товару) та в якому обсязі має бути здійснено митний контроль та митне оформлення товару в конкретному випадку.
Як вже зазначалося колегією суддів та не заперечується сторонами у справі, згідно наявного в матеріалах справи переліку митних формальностей за ВМД №24UA500130000898U0 від 12.01.2024р., Одеською митницею були встановлені наступні форми обов`язкового контролю:
- 905-3 СУР Взяття проб (зразків) товарів для проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД;
- 908-1 СУР Взяття проб (зразків) товарів для проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою встановлення характеристик, визначальних для встановлення належності товарів до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, сильнодіючих чи отруйних речовин.
За таких обставин, у митного органу виникли підстави для взяття проб (зразків) товарів з метою встановлення характеристик, визначальних для:
- класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД (п.1 ч.1 ст.356 МК України);
- встановлення належності товарів до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, сильнодіючих чи отруйних речовин (п.4 ч.1 ст.356 МК України).
У спірному рішенні в.о. начальника м/п «Південний порт» Одеської митниці від 12.01.2024р. №1 про взяття проб (зразків) товарів за митною декларацією №UA500130/2024/000898 зазначено, що необхідність взяття проб (зразків) товару зумовлена метою встановлення їх характеристик, визначених у пункті 1 статті 356 Митного кодексу України. Підстава: форма контролю 905-3 СУР, з додержанням вимог ст.365 МК України та наказу Міністерства фінансів України від 02.12.2016р. №1058.
Тобто, зі змісту вказаного рішення чітко слідує, що взяття проб (зразків) товару зумовлено необхідністю встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД.
В рішенні від 12.01.2024р. №1 про взяття проб (зразків) товарів за митною декларацією №UA500130/2024/000898 наявне посилання на п.1 ст.356 МК України, а не на ч.1 ст.356 Кодексу, як про це помилково зазначив суд першої інстанції, а також підставою його прийняття зазначено спрацювання форми контролю 905-3 СУР Взяття проб (зразків) товарів для проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД.
Тобто, приймаючи вказане рішення в.о. начальника м/п «Південний порт» Одеської митниці В. Васильонок дійшов висновку щодо необхідності перевірки однієї із встановлених форм обов`язкового контролю, а саме 905-3 СУР, незважаючи на те, що Одеською митницею встановлені дві форми обов`язкового контролю: 905-3 СУР (взяття проб (зразків) товарів для проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД) та 908-1 СУР (взяття проб (зразків) товарів для проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою встановлення характеристик, визначальних для встановлення належності товарів до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, сильнодіючих чи отруйних речовин).
Колегія суддів вважає, що спірне рішення від 12.01.2024р. №1 про взяття проб (зразків) товарів за митною декларацією №UA500130/2024/000898 відповідає критерію вмотивованості, оскільки з його змісту являється за можливе встановити в якій формі (взяття проб (зразків) товару) та в якому обсязі має бути здійснено митний контроль товару в конкретному випадку.
Підстав для скасування вказаного рішення колегія суддів не вбачає.
При цьому, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що спірне рішення від 12.01.2024р. №1 про взяття проб (зразків) товарів за митною декларацією №UA500130/2024/000898 прийнято відповідачем на підставі п.1 та п.4 ч.1 ст.356 МК України. Такі висновки суду першої інстанції не узгоджуються безпосередньо із змістом цього рішення.
Поряд з цим, незважаючи на те, що рішенням від 12.01.2024р. №1 передбачено взяття проб (зразків) товару з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД (п.1 ч.1 ст.356 МК України), в акті від 12.01.2024р. №0001 про взяття проб (зразків) товарів по ЕМД ІМ 40 ДЕ №UA500130/2024/000898 метою взяття проб (зразків) товарів зазначено встановлення належності товарів до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, сильнодіючих чи отруйних речовин, що відповідає п.4 ч.1 ст.356 МК України.
Відповідно, Одеським управлінням експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби України складено висновок від 08.02.2024р. №142000-3600-0057, згідно якого, в результаті проведених досліджень у складі наданої хімічної сполуки, що включено до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000р. №770, Переліку отруйних лікарських засобів за міжнародними непатентованими або загальноприйнятими назвами, Переліку сильнодіючих лікарських засобів за міжнародними непатентованим або загальноприйнятими назвами, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17.08.2007р. №490, не виявлено.
Оскільки у даному випадку взяття проб (зразків) товарів відбувалося на підставі рішення №1 від 12.01.2024р. щодо взяття проб (зразків) товару, прийнятого на підставі п.1 ч.1 ст.356 МК України та у зв`язку із спрацюванням форми обов`язкового контролю 905-3 СУР, тому, на думку колегії суддів, Митниця була обмежена взяттям проб (зразків) товарів для проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД.
В оскаржуваному рішенні судом визнано необґрунтованими посилання позивача на порушення Одеською митницею встановленого частиною першою статті 357 МК України строку доставки взятих проб (зразків) товарів до експертної установи (організації) для проведення їх дослідження (аналізу, експертизи).
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.357 МК України взяті проби (зразки) товарів під митним забезпеченням разом з актом про їх взяття у строк, що не перевищує трьох календарних днів після їх взяття, надсилаються поштою або доставляються посадовою особою митного органу до спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи до його відокремленого підрозділу або до іншої експертної установи (організації) для проведення їх дослідження (аналізу, експертизи). Проби (зразки) товарів, що швидко псуються або мають обмежений строк зберігання, доставляються для проведення їх дослідження (аналізу, експертизи) не пізніше наступного дня після їх взяття.
Тобто закон чітко встановлює строк та порядок передання взятих митним органом проб (зразків) товарів під митним забезпеченням разом з актом про їх взяття до відповідного органу СЛЕД Держмитслужби відповідно: у строк, що не перевищує трьох календарних днів після їх взяття, шляхом надіслання поштою або доставлення посадовою особою митного органу.
Суд зазначив, що проби (зразки) направлено Митницею до Одеського управління експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби України за вих. від 15.01.2024р. №7.10-5/7.10-28.3-01/7/942, тобто, у строк, який не перевищує трьох календарних днів після їх взяття.
Проте, як слідує зі змісту відповіді СЛЕД Держмитслужби від 29.02.2024р. на адвокатський запит адвоката Круторогової С.І. взяті проби зразків товару разом із актом №0001 про взяття проб (зразків) товарів від 12.01.2024р. надійшли до Одеського управління експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби 17.01.2024р. за вх. №37/7.10/7.17-36.
Колегія суддів враховує, що Одеське управління експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби та Одеська митниця знаходяться за однією адресою: м.Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а.
За відсутності в матеріалах справи належних доказів саме відправки/надіслання митницею взятих проб (зразків) товарів під митним забезпеченням разом з актом про їх взяття експертній організації засобами поштового зв`язку, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що відповідні матеріали були передані/доставлені Одеською митницею до Одеського управління експертиз та досліджень СЛЕД Держмитслужби нарочно саме 17.01.2024р., тобто з порушенням встановленого ч.1 ст.357 МК України строку їх передання.
Враховуючи наведене у сукупності колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта про протиправність дій Одеської митниці щодо проведення форми митного контролю у вигляді взяття проб (зразків) товару DAP 18.46.0 в біг-бегах в кількості 234,15 метричних тон, ввезеного товариством з обмеженою відповідальністю «ХІМАГРО.» на підставі контракту №S/DAPO/2023/9451 від 28.11.2023р. за митною декларацією №24UA500130000898U0 від 12.01.2024р., на підставі акту №0001 про взяття проб (зразків) товарів від 12.01.2024р. по ЕМД ІМ40 ДЕ №UA500130/000898 від 12.01.2024р.
Вимогу про стягнення з Одеської митниці на користь ТОВ «ХІМАГРО.» збитків у розмірі 626 890,93 грн. позивач обґрунтовує тим, що у зв`язку з прийняттям Одеською митницею незаконного рішення №1 від 12.01.2024р. щодо взяття проб (зразків) товару та діями щодо його виконання, товариству завдано матеріальних збитків в розмірі 626890,93 грн., пов`язаних з оплатою послуг перевізника за простій 10 транспортних засобів за період з 12.01.2024р. по 09.02.2024р. включно (505161,25 грн.), а також з оплатою послуг з диспетчеризації щодо знаходження цих 10 транспортних засобів на території зони митного оформлення (121729,68 грн.).
Позивач стверджує, що відповідна матеріальна шкода підлягає відшкодуванню на підставі ч.2 ст.30 МК України шляхом зобов`язання Державну казначейську службу України стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «ХІМАГРО.» суми матеріальних збитків у розмірі 626 890,93 грн.
Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позову ТОВ «ХІМАГРО.» у відповідній частині з огляду на встановлення законності прийнятого Одеською митницею рішення №1 від 12.01.2024р. щодо взяття проб (зразків) товару.
Суд звертає увагу, що незважаючи на протиправність дій Одеської митниці щодо проведення форми митного контролю у вигляді взяття проб (зразків) товару на підставі акту №0001 про взяття проб (зразків) товарів від 12.01.2024р., саме по собі рішення щодо взяття проб (зразків) товару є законним, а його виконання в будь-якому випадку потребувало певного часу, протягом якого ТОВ «ХІМАГРО.» також несло б витрати на оплату послуг перевізника за простій транспортних засобів та послуг з диспетчеризації щодо знаходження транспортних засобів на території зони митного оформлення.
Відповідно до ч.20 ст.356 МК України митні органи не відшкодовують витрат, здійснених декларантом або уповноваженою ним особою внаслідок взяття проб (зразків) товарів, що перебувають під митним контролем.
З вказаного слідує, що незалежно від результатів дослідження взятих проб (зразків) товару понесені декларантом або уповноваженою ним особою витрати внаслідок взяття проб (зразків) товарів, що перебувають під митним контролем, не відшкодовуються. Відповідне відшкодування може мати місце лише у разі встановлення незаконності рішення Митниці щодо проведення форми митного контролю у вигляді взяття проб (зразків) товару та, відповідно, підтвердження понесених витрат належними доказами.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Оскільки при вирішенні спору судом першої інстанції допущено не правильне застосування норм матеріального права, а також висновки суду не відповідають обставинам справи, тому, відповідно до п.3, п.4 ч.1 ст.317 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги ТОВ «ХІМАГРО.» на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції частково задовольняє таку скаргу, скасовує рішення суду від 30.12.2024р., з ухваленням по справі нового судового рішення про часткове задоволення позову товариства шляхом визнання протиправними дій Одеської митниці щодо проведення форми митного контролю у вигляді взяття проб (зразків) товару, ввезеного товариством з обмеженою відповідальністю «ХІМАГРО.» за митною декларацією №24UA500130000898U0 від 12.01.2024р., на підставі акту №0001 про взяття проб (зразків) товарів від 12.01.2024р. по ЕМД ІМ40 ДЕ №UA500130/000898 від 12.01.2024р.
Підстав для задоволення іншої частини позовних вимог товариства колегія суддів не вбачає.
Що ж до посилання апелянта на окремі порушення судом першої інстанції норм процесуального права, то колегія суддів не приймає їх до уваги, оскільки існування жодного з передбачених частиною третьою статті 317 КАС України порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, колегією суддів не встановлено.
Відповідно до ч.1, ч.3, ч.6 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно платіжних інструкцій в національній валюті від 18.03.2024р. №№2614, 2615, 2616 та від 12.04.2024р. №2812 при зверненні до суду першої інстанції позивачем сплачено 24 862,74 грн. судового збору (за дві позовні вимоги немайнового характеру по 3028,00 грн. кожна та за дві позовні вимоги майнового характеру по 9403,37 грн. кожна).
Згідно платіжних інструкцій в національній валюті від 09.01.2025р. №№4090, 4091 ТОВ «ХІМАГРО.» при поданні апеляційної скарги сплатило 23508,43 грн. судового збору.
А відтак, у зв`язку із задоволенням однієї позовної вимоги немайнового характеру, з Одеської митниці на користь позивача підлягає стягненню 7570,00 грн. судового збору, що є пропорційним задоволеним вимогам.
Згідно п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.
Водночас, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції в розмірі 42 000,00 грн. ТОВ «ХІМАГРО.» надало:
-договір про надання правничої допомоги №1 від 07.10.2022р., укладений з адвокатським об`єднанням «Юридична компанія «ВІННЕР»;
-додаток №14 до договору про надання правничої допомоги №1 від 07.10.2022р., відповідно до якого адвокатське об`єднання «Юридична компанія «ВІННЕР» надає ТОВ «ХІМАГРО.» правничу допомогу щодо представництва інтересів товариства в Одеському окружному адміністративному суді за позовом ТОВ «ХІМАГРО.» до Одеської митниці про визнання дій протиправними та стягнення збитків. Вартість юридичних послуг становить 42 000,00 грн.;
-рахунок на оплату №202411 від 07.03.2024р. на суму 42 000,00 грн.;
-платіжну інструкцію в національній валюті на суму 42 000,00 грн. від 11.03.2024р. №2565.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 28 000,00 грн. ТОВ «ХІМАГРО.» надало:
-договір про надання правничої допомоги №1 від 07.10.2022р., укладений з адвокатським об`єднанням «Юридична компанія «ВІННЕР»;
-додаток №22 до договору про надання правничої допомоги №1 від 07.10.2022р., відповідно до якого адвокатське об`єднання «Юридична компанія «ВІННЕР» надає ТОВ «ХІМАГРО.» правничу допомогу щодо подання апеляційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.12.2024р. по справі №420/10548/24, представництва інтересів товариства по розгляду апеляційної скарги в П`ятому апеляційному адміністративному суді. Вартість юридичних послуг становить 28 000,00 грн.;
-рахунок на оплату №202501 від 08.01.2025р. на суму 28 000,00 грн.;
-платіжну інструкцію в національній валюті на суму 28 000,00 грн. від 08.01.2025р. №4085.
У постановах Верховного Суду від 28.04.2023р. по справі №640/8003/20, від 25.05.2023р. по справі №440/7120/20, від 20.06.2023р. по справі №280/5922/21 викладено правову позицію, згідно якої визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
У постанові Верховного Суду від 17.05.2023р. по справі №560/3073/20 зазначено, що судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (заява №71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (заява №72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява №66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява №58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.
Дослідивши матеріали справи, надані представником позивача на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу письмові докази, колегія суддів дійшла висновку про співмірність заявлених до відшкодування коштів із складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Однак, враховуючи положення частини третьої статті 139 КАС України щодо покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, колегія суддів доходить висновку про стягнення з Одеської митниці на користь ТОВ «ХІМАГРО.» 17 500,00 грн. витрат на правничу допомогу. Стягнення витрат у заявленому розмірі не становить надмірний тягар для відповідача.
Керуючись ст.ст. 134, 139, 308, 310, п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ХІМАГРО.» задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року скасувати.
Ухвалити по справі нове рішення, яким позов товариства з обмеженою відповідальністю «ХІМАГРО.» задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Одеської митниці щодо проведення форми митного контролю у вигляді взяття проб (зразків) товару, ввезеного товариством з обмеженою відповідальністю «ХІМАГРО.» на підставі контракту №S/DAPO/2023/9451 від 28.11.2023р. за митною декларацією №24UA500130000898U0 від 12.01.2024р., на підставі акту №0001 про взяття проб (зразків) товарів від 12.01.2024р. по ЕМД ІМ40 ДЕ №UA500130/000898 від 12.01.2024р.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м.Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ХІМАГРО.» (вуд. 21км Старокиївської дороги, 51, м.Одеса, 65111, код ЄДРПОУ 39341579) 7570,00 грн. судового збору та 17 500,00 грн. у відшкодування понесених витрат на правничу допомогу.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлений 25 лютого 2025 року.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
О.В. Лук`янчук
Суд | П'ятий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.02.2025 |
Оприлюднено | 27.02.2025 |
Номер документу | 125411476 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо |
Адміністративне
П'ятий апеляційний адміністративний суд
Ступакова І.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні