Ухвала

від 25.02.2025 по справі 640/11489/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 лютого 2025 року

м. Київ

справа №640/11489/22

адміністративне провадження № К/990/2117/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стрелець Т.Г.,

суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року у справі № 640/11489/22 за позовом ОСОБА_1 до Фонду соціального страхування України та Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Черкаській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Головне управління ДПС у Черкаській області про зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Фонду соціального страхування України та Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області, в якому просила:

- визнати бездіяльність щодо ненадання відповіді Фондом соціального страхування України стосовно погашення заборгованості в сумі 11416,58 грн.;

- зобов`язати Фонд соціального страхування України виплатити допомогу по тимчасовій непрацездатності за період з 24.02.2022 по 17.04.2022 через роботодавця, Головне управління ДПС у Черкаській області;

- зобов`язати Фонд соціального страхування України погасити неоспорювану заборгованість по допомозі з тимчасової втрати працездатності в сумі 3357,82 грн.

12.10.2022 до суду першої інстанції від ОСОБА_1 надійшла заява про уточнення позовних вимог, у якій позивачка просила:

- виключити пункт 3 прохальної частини позовної заяви «Зобов`язати Фонд соціального страхування України погасити неоспорювану заборгованість по допомозі з тимчасової втрати працездатності в сумі 3357,82 грн.»;

- викласти пункт 3 прохальної частини позовної заяви у наступній редакції: «Визнати бездіяльністю неналежний розгляд Фондом соціального страхування України звернень ОСОБА_1 ».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.01.2023 прийнято заяву ОСОБА_1 про зміну позовних вимог.

07.02.2023 до суду першої інстанції від ОСОБА_1 знову надійшла заява про зміну позовних вимог, у якій позивачка просила:

- внести зміну до пункту 2 позову шляхом викладення його у наступній редакції: «Зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Черкаській області пред`явити вимогу до керівника Головного управління ДПС у Черкаській області усунути виявлені факти порушення законодавства про соціальне страхування щодо ненадання заяви-розрахунку для виплат допомоги по непрацездатності ОСОБА_1 за період з 24.02.2022 по 17.04.2022»;

- доповнити позовну заяву пунктом 4 та викласти його у наступній редакції: «Зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Черкаській області виплатити допомогу по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_1 за період з 24.02.2022 по 14.04.2022 через роботодавця Головне управління ДПС у Черкаській області».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2023 року у прийнятті заяви про зміну позовних вимог відмовлено. Цією ж ухвалою суд відмовив ОСОБА_1 у задоволенні заяви про зміну позовного провадження.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2023 року залишено без змін.

16 січня 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій скаржниця просила скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року у справі № 640/11489/22, скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2023 року в частині відмови ОСОБА_1 у прийнятті заяви про зміну позовних вимог, направити справу на новий розгляд в іншому складі суду.

Ухвалою Верховного Суду від 27 січня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції уточненої касаційної скарги із зазначенням судових рішень, що оскаржуються та обґрунтуванням наявності підстав касаційного оскарження.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 27 січня 2025 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу (нову редакцію), у якій просить скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2023 року в частині відмови ОСОБА_1 у прийнятті заяви про зміну позовних вимог та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року у справі № 640/11489/22, направити справу на новий розгляд в іншому складі суду.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження у цій справі, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках.

Із зазначеною правовою нормою кореспондуються пункт 7 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), який відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом, а також стаття 13 цього Кодексу, якою визначено право, зокрема, учасників справи на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

За приписами частини другої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а саме: про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, про повернення заяви позивачеві, про відмову у відкритті провадження у справі, про залишення позову (заяви) без розгляду, про закриття провадження у справі, про відмову у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про зміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження.

Згідно частини третьої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Зміст цієї статті дає підстави вважати, що відповідно до її частини першої до касаційного суду можуть бути оскаржені саме рішення суду першої інстанції у справі, судовий розгляд в якій закінчено, після її апеляційного перегляду та постанови суду апеляційної інстанції, прийняті за наслідками розгляду апеляційної скарги на такі рішення.

У частині другій статті, яка аналізується, йдеться про право на касаційне оскарження ухвал суду першої інстанції після їх перегляду судом апеляційної інстанції.

Частина третя цієї статті визначає виключний перелік ухвал суду апеляційної інстанції, які можуть бути оскаржені до Верховного Суду.

Разом з цим, нормами КАС України не передбачено можливості оскарження в касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, після її перегляду в суді апеляційної інстанції, якою відмовлено у прийнятті заяви про зміну позовних вимог.

Згідно пункту 1 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки ухвала суду першої інстанції, після її перегляду в суді апеляційної інстанції, про відмову у прийнятті заяви про зміну позовних вимог не віднесена до переліку судових рішень, які підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись статтею 328, пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року у справі №640/11489/22.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т.Г. Стрелець

Судді С.Г. Стеценко

Л.В. Тацій