Ухвала

від 25.02.2025 по справі 160/26761/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 лютого 2025 року

Київ

справа № 160/26761/23

адміністративне провадження № К/990/5500/25

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19.11.2024 у справі №160/26761/23 за позовом Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

12.02.2025 до суду вдруге надійшла касаційна скарга Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - скаржник), направлена до суду через підсистему "Електронний суд" 11.02.2025.

Попередню касаційну скаргу Верховний Суд повернув ухвалою від 13.01.2025 на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України як таку, що не містила підстав для касаційного оскарження судових рішень. Верховний Суд зазначив, що посилання скаржника на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України не містить достатніх обґрунтувань, оскільки скаржник не вказав, в чому полягає подібність правовідносин у наведених ним судових рішеннях та у цій справі. Крім того, податковий орган лише наводив витяги із постанов Верховного Суду, які стосуються здебільшого оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів. Верховний Суд роз`яснив скаржнику обов`язкові умови, які повинні зазначатися у касаційній скарзі при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України

Під час перевірки вдруге поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статей 328 і 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі так і не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

При цьому, обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

Обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 2 і 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; 2) постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; 3) вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу; 4) висновок, який на думку скаржника відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України);

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України).

Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).

Також обов`язковою умовою при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 і 2 частини четвертої статті 328 КАС України є подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).

Зміст вдруге поданої касаційної скарги є майже ідентичним до попередньої касаційної скарги, яку Верховний Суд вже визнав неналежно оформленою. Скаржник, посилаючись на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, наводить ті ж самі постанови Верховного Суду, а також додатково наводить посилання на постанови від 21.02.2018 у справі № 804/5825/16, від 02.10.2018 у справі № 816/2328/17, від 29.05.2020 у справі № 826/27811/15.

Водночас, жодного обґрунтування того, в чому скаржник вбачає подібність правовідносин у додатково наведених ним справах з правовідносинами у справі, у якій подано касаційну скаргу, касаційна скарга не містить. Стосовно ж посилань скаржника на подібність правовідносин у решті справ, які вже наводились у попередній касаційній скарзі, суд повторно зазначає про їх незмістовність з урахуванням різниці у встановлених обставинах у сукупності з наданими сторонами доказами, що об`єктивно впливає на умови застосування правових норм.

Вказуючи про неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених в додатково приведених у касаційній скарзі постановах Верховного Суду, скаржник лише в загальному цитує витяги з цих постанов щодо обставин, які можуть свідчити про необґрунтованість податкової вигоди.

Разом з тим, висновки Верховного Суду у справах, пов`язаних з питанням дослідження реальності господарських операцій, є сформованими і усталеними. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, які саме документи мають силу первинних, а які обставини можуть свідчити про нереальність господарських операцій. Верховний Суд у своїх постановах послідовно дотримується позиції про обов`язок судів надавати оцінку обставинам та наданим на їх підтвердження доказами у їх сукупності.

За змістом постанови апеляційного суду підставою для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 910/32-00-50-02 від 28.09.2023 став висновок, що сукупність встановлених обставин і досліджених доказів підтверджують реальність господарських операцій, відповідно, надані позивачем документи давали підстави для формування даних податкового обліку. Водночас, цитуючи у касаційній скарзі витяги із постанов Верховного Суду, скаржник не наводить висновок судів, який суперечить такій позиції Верховного Суду

Повертаючи вперше подану касаційну скаргу, суд вже звертав увагу скаржника, що, вирішуючи спір між сторонами, суд апеляційної інстанції також врахував висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19. У повторно поданій касаційній скарзі скаржник так і не приводить доводів в частині помилковості застосування апеляційним судом висновків із указаної постанови Великої Палати Верховного Суду.

Скаржник також вказує на неврахування судами під час вирішення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від № 677/32-00-50-02-21 від 11.07.2023 висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 06.06.2023 у справі №280/4556/19 та від 21.12.2020 у справі № 340/854/19 (додатково наведена). Водночас, скаржник залишив поза увагою, що в обох наведених ним постановах предметом судового розгляду була правомірність накладення податковим органом штрафу на підставі абзацу 2 пункту 120-1.2 статті 120-1 ПК України. Разом з тим, суд під час розгляду вперше поданої касаційної скарги вже звертав увагу скаржника, що із змісту судових рішень у цій справі слідує, що штраф у розмірі 2040 грн був застосований до позивач на підставі пункту 121.1 статті 121 ПК України. Доводів на спростування наведеного касаційного скарга не містить. Отже, відсутні підстави вважати, що постанови від 06.06.2023 у справі №280/4556/19, від 21.12.2020 у справі № 340/854/19 ухвалені Верховним Судом у неподібних до цієї справи правовідносинах.

Вказуючи на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, скаржник не наводить посилань на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України та не вказує, які саме порушення унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, і які саме обставини залишилися у справі не встановленими. При цьому, обставиною в розумінні КАС України є фактичні дані (певний матеріально-правовий факт), а не правова оцінка суду встановленому факту.

Отже, звертаючись з касаційною скаргою вдруге, скаржник так і не виправив недоліків, які стали підставою для повернення попередньої касаційної скарги, що свідчить про формальне ставлення скаржника до оформлення касаційної скарги та ігнорування ним роз`яснень, наданих Верховним Судом. Інше оформлення касаційної скарги при збереженні безпосереднього змісту доводів касаційної скарги не можна вважати усуненням недоліків, які стали підставою для повернення попередньо поданої касаційної скарги.

Фактично, у касаційній скарзі позивач висловлює незгоду саме зі здійсненою судом апеляційної інстанції оцінкою встановлених у справі обставин у взаємозв`язку із наданими на їх підтвердження доказами і доводить необхідність зміни такої (на його користь), що не може бути визнано належним обґрунтуванням неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права (обов`язкової умови при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України).

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 19.11.2024.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19.11.2024 у справі №160/26761/23 за позовом Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Гімон