Ухвала від 07.04.2025 по справі 160/26761/23

УХВАЛА

07 квітня 2025 року

Київ

справа № 160/26761/23

адміністративне провадження № К/990/12949/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Дашутіна І.В., Хохуляка В.В.,

перевіривши касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19.11.2024 у справі №160/26761/23 за позовом Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

26.03.2025 до суду втретє надійшла касаційна скарга Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - скаржник, Східне МУ ДПС), подана через підсистему «Електронний суд» 26.03.2025.

При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

1. Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалене 19.11.2024, повний текст складено 29.11.2024, відповідно останнім днем його оскарження було 30.12.2024 (з урахуванням вихідних днів), проте касаційну скаргу направлено до суду лише 26.03.2025, тобто з пропуском строку, встановленого для цього.

За змістом касаційної скарги Східне МУ ДПС вказує, що копія повного тексту оскаржуваної постанови апеляційного суду було отримана скаржником 02.12.2024, а касаційну скаргу вперше було подано 30.12.2024, тобто, в межах строку на касаційне оскарження.

Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке.

Суд встановив, що касаційні скарги Східного МУ ДПС, які подавалися 30.12.2024, 11.02.2025 Верховний Суд повернув ухвалами від 13.01.2025, 25.02.2025 на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України як такі, що не містили підстав для касаційного оскарження судових рішень. Суд визнав незмістовними посилання скаржника на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження, оскільки наведені ним постанови Верховного Суду ухвалені не у подібних правовідносинах з урахуванням різниці у встановлених обставинах у сукупності з наданими сторонами доказами. Суд звернув увагу скаржника, що з огляду на зміст судових рішень у цій справі, відсутні підстави вважати, що вони суперечать висновкам Верховного Суду, в тому числі й тим, на які містились посилання в касаційній скарзі та які у справах, пов`язаних з питанням дослідження реальності господарських операцій є сформованими і усталеними, а підставою для задоволення позову став висновок, що сукупність встановлених обставин і досліджених доказів підтверджують реальність господарських операцій позивача з його контрагентами, які давали підстави для формування даних податкового обліку на підставі тих документів, які були складені позивачем з його контрагентами. Також суд зауважив, що посилаючись на порушення судами норм процесуального права, скаржник не наводить посилань на пункт 4 частини четвертої статті 328 Кас України. Суд роз`яснив вимоги, яким має відповідати касаційна скарга у випадку її подання на цій підставі. Електронні примірники цих ухвал суду Східне МУ ДПС отримало через підсистему «Електронний суд» 13.01.2025 о 21:20, 25.02.2025 о 23:25.

26.03.2025 ГУ ДПС направило касаційну скаргу втретє, тобто, майже через місяць з дня отримання копії ухвали Верховного Суду про повернення попередньо поданої касаційної скарги. При цьому, проаналізувавши зміст втретє поданої касаційної скарги, колегія суддів вважає, що відсутні підстави вважати, що ГУ ДПС усунуло недоліки, які стали підставою для повернення попередніх касаційних скарг.

Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Однак, доводів про наявність таких поважних причин скаржник не наводить.

Водночас слід зазначити, що за усталеною позицією Верховного Суду недотримання особою вимог процесуальних норм щодо форми та змісту касаційної скарги за загальним правилом не є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Це правило ще в більшій мірі стосується суб`єкта владних повноважень, щодо якого презюмується, що в його розпорядженні є достатньо засобів, зокрема організаційного характеру, для виконання визначених законодавством завдань.

Східне МУ ДПС не зазначає обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. При цьому, Верховний Суд скаржнику неодноразово надавав вичерпні роз`яснення щодо форми і змісту касаційної скарги, яким вона повинна відповідати в частині належного викладення підстав, в тому числі у разі її подання на підставі пунктів 1 і 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

Посилання скаржника на те, що звернення з касаційною скаргою вперше відбулось з дотриманням встановленого законом строку є незмістовними, оскільки Східне МУ ДПС не обґрунтовує проміжки часу, що спливали між датами отримання ухвал про повернення касаційних скарг і до моменту їх чергового подання, як такі, що були об`єктивно необхідні задля приведення касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України.

Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, у якій зазначити поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження з відповідними обґрунтуваннями та доказами причин пропуску такого строку.

2. Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Скаржник, в порушення вимог цієї норми, до касаційної скарги не додав документа про сплату судового збору.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 01.01.2025 - не більше 60560 грн).

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI (у редакції чинній на день подання позову до суду) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684 грн) і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (26840 грн).

Позов у цій справі заявлено юридичною особою у 2023 році, який містить вимоги майнового характеру на загальну суму 15141009 грн, відповідно, сплаті за подання позовної заяви підлягав судовий збір, обмежений максимальним розміром, а саме в сумі 26840 грн ((15141009 грн х 1,5%) > 26840 грн).

Відповідно, за подання касаційної скарги у цій справі сплаті підлягає судовий збір в сумі 53680 грн (26840 грн х 200 %).

Частиною третьою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки касаційна скарга подана через підсистему «Електронний суд» ГУ ДПС має надати докази сплати судового збору в сумі 42944 грн (53680 грн х 0,8).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:

Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783

Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)

Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007

Код класифікації доходів бюджету - 22030102

Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055)

Призначення платежу - *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.

3. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Зміст втретє поданої касаційної скарги є майже ідентичним до попередньої касаційної скарги, яку Верховний Суд вже визнав неналежно оформленою. Скаржник, посилаючись на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, наводить ті ж самі постанови Верховного Суду, а також додатково наводить посилання на постанови від 16.06.2020 у справі № 400/987/19, від 07.04.2021 у справі № 813/1200/18, від 03.08.2022 у справі № 640/20949/18, від 03.10.2022 у справі № 804/1545/17, від 05.05.2023 у справі № 160/15514/20, від 24.01.2018 у справі № 2а-19379/11/2670. Водночас, у касаційній скарзі Східне МУ ДПС лише наводить реквізити означених постанов, жодних чином не обґрунтовуючи подібність правовідносин у наведених справах до справи, в якій подано касаційну скаргу, та не вказуючи, яку норму права неправильно було застосовано судом апеляційної інстанції.

Також скаржник додатково вказує на неврахування судами попередніх інстанцій постанов Верховного Суду від 12.03.2021 у справі № 200/6316/19-а (щодо обставин, які можуть свідчити про отримання платником податків необґрунтованої податкової вигоди), від 19.10.2023 у справі № 280/3268/21 (щодо обов`язку платника податків мати належним чином оформлені первинні документи для підтвердження фактичного здійснення господарських операцій). Проте, посилання скаржника на подібність правовідносин у додатково наведених постановах та у решті справ, які вже наводились у попередніх касаційних скаргах, суд повторно визнає незмістовними, враховуючи різницю у встановлених обставинах у сукупності з наданими сторонами доказами, що об`єктивно впливає на умови застосування правових норм.

Вказуючи про неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених в додатково приведених у касаційній скарзі постановах Верховного Суду, скаржник лише в загальному цитує витяги з цих постанов щодо обставин, які можуть свідчити про необґрунтованість податкової вигоди.

Разом з тим, висновки Верховного Суду у справах, пов`язаних з питанням дослідження реальності господарських операцій, є сформованими і усталеними. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, які саме документи мають силу первинних, а які обставини можуть свідчити про нереальність господарських операцій. Верховний Суд у своїх постановах послідовно дотримується позиції про обов`язок судів надавати оцінку обставинам та наданим на їх підтвердження доказами у їх сукупності.

Суд касаційної інстанції втретє звертає увагу скаржника, що підставою для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 910/32-00-50-02 від 28.09.2023 став висновок апеляційного суду, що сукупність встановлених обставин і досліджених доказів підтверджують реальність господарських операцій, відповідно, надані позивачем документи давали підстави для формування даних податкового обліку. Водночас, цитуючи у касаційній скарзі витяги із постанов Верховного Суду, скаржник не наводить висновок судів, який суперечить такій позиції Верховного Суду.

Крім того, Східне МУ ДПС, вчергове вказуючи про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, так і не наводить посилання на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

Отже, звертаючись з касаційною скаргою втретє, скаржник так і не виправив недоліків, які стали підставою для повернення попередніх касаційних скарг, що свідчить про формальне ставлення скаржника до оформлення касаційної скарги та ігнорування ним роз`яснень, наданих Верховним Судом. Інше оформлення касаційної скарги при збереженні безпосереднього змісту доводів касаційної скарги не можна вважати усуненням недоліків, які стали підставою для повернення попередньо поданих касаційних скарг.

Фактично, у касаційній скарзі відповідач висловлює незгоду саме зі здійсненою судом апеляційної інстанції оцінкою встановлених у справі обставин у взаємозв`язку із наданими на їх підтвердження доказами і доводить необхідність зміни такої (на його користь), що не може бути визнано належним обґрунтуванням неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права (обов`язкової умови при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України).

Верховний Суд вже надавав вичерпні роз`яснення щодо обов`язкових умов, які мають зазначатися у своєму взаємозв`язку, у випадку подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, тому колегія суддів вважає недоцільним їх чергове роз`яснення скаржникові.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.

У зв`язку з наведеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом.

Частиною другою статті 332 КАС України встановлено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 329-330, 332 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19.11.2024 у справі №160/26761/23 - залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:

- подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, у якій вказати поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень з відповідним обґрунтуванням та доказами причин пропуску такого строку;

- надати платіжний документ про оплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі встановленому Законом № 3674-VI;

- надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судового рішення має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом, а вимоги касаційної скарги мають відповідати її безпосередньому обґрунтуванню.

Роз`яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Також роз`яснити скаржнику, що у разі подання уточненої касаційної скарги в електронній формі через електронний кабінет скаржник має додати докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України (шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон І.В. Дашутін В.В. Хохуляк