Ухвала

від 25.02.2025 по справі 440/7539/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 лютого 2025 року

м. Київ

справа №440/7539/24

адміністративне провадження №К/990/5138/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бевзенка В.М.,

суддів: Шарапи В.М., Чиркіна С.М.,

перевіривши касаційну скаргу Полтавської міської ради на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.09.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07.01.2025 у справі №440/7539/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕВАДА-ОАЗИС ПЛЮС" до Полтавської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Управління з питань містобудування та архітектури, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕВАДА-ОАЗИС ПЛЮС" (далі - позивач) звернулося до Полтавської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Управління з питань містобудування та архітектури, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення позачергової п`ятдесятої сесії Полтавської міської ради восьмого скликання від 23.02.2024 «Про розгляд клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕВАДА-ОАЗИС ПЛЮС» від 16.12.2021 за вих. №14, яким відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ «ЛЕВАДА-ОАЗИС ПЛЮС» від 16.12.2021 за вих. №14 про зміну цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 5310136700:16:007:0095, що знаходиться за адресою: м. Полтава, просп. Миру, 5, та земельної ділянки з кадастровим номером 5310136700:16:007:0097, що знаходиться за адресою: м. Полтава, просп. Миру, 5Б, із цільового призначення для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту (код згідно КВЦПЗ-07.02) на цільове призначення - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури (код згідно КВЦПЗ-02.10);

- зобов`язати Полтавську міську раду прийняти у відповідній формі рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 5310136700:16:007:0095, що знаходиться за адресою: м. Полтава, просп. Миру, 5, із цільового призначення для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту (код згідно КВЦПЗ-07.02) на цільове призначення для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово- розважальної та ринкової інфраструктури (код згідно КВЦПЗ-02.10);

- зобов`язати Полтавську міську раду прийняти у відповідній формі рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 5310136700:16:007:0097, що знаходиться за адресою: м. Полтава, просп. Миру, 5Б, із цільового призначення для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту (код згідно КВЦПЗ-07.02) на цільове призначення - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово- розважальної та ринкової інфраструктури (код згідно КВЦПЗ-02.10).

Суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 27.09.2024, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.01.2025 у справі №440/7539/24, позов задоволено.

10.02.2025 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Полтавської міської ради, у якій скаржник просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.09.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07.01.2025 у справі №440/7539/24, прийняти нове рішення яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Суд зазначає наступне.

При вивченні матеріалів касаційної скарги, суд встановив, що касаційна скарга не відповідає вимогам статей 328, 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з огляду на таке.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Беручи до уваги викладене, скаржник має чітко зазначити підстави для касаційного оскарження судових рішень згідно до приписів пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої, у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу у касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник має чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

При цьому, варто зауважити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, мають врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу у касаційній скарзі зазначається у чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Перевіряючи доводи касаційної скарги, Верховним Судом встановлено, що скарга не в повній мірі відповідає вимогам статті 330 КАС України, оскільки у порушення вимог пункту 4 частини другої цієї статті містить часткове обґрунтування зазначених у касаційній скарзі підстав, передбачених частиною 4 статті 328 цього Кодексу.

Отже, касаційна скарга за формою та змістом не відповідає приписам пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, позаяк у ній неналежним чином обґрунтовано підстави, передбачені статтею 328 КАС України.

Водночас касаційна скарга щодо наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише посилання на фактичні обставини справи, цитати нормативних актів із абстрактним зазначенням, що судами першої та апеляційної інстанцій прийнято рішення з порушенням норм матеріального права, зазначене не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень у розумінні частини четвертої статті 328 КАС України.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 КАС України.

Відповідно до положень статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Таким чином, скаржнику необхідно усунути зазначені недоліки шляхом подання до Верховного Суду заяву про усунення недоліків, в якій необхідно конкретизувати підстави оскарження судових рішень в цій справі (з урахуванням мотивів, викладених в даній ухвалі) у відповідності до вимог статті 328 КАС України

Беручи до уваги те, що касаційну скаргу подано без дотримання вимог, встановлених КАС України, таку треба залишити без руху на підставі статті 332 КАС України та надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначених вище недоліків.

Керуючись статтями 169, 330, 332, 355, 359 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Полтавської міської ради на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.09.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07.01.2025 у справі №440/7539/24 - залишити без руху.

Установити скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується.

Суддя-доповідач В.М. Бевзенко

Судді В.М. Шарапа

С.М. Чиркін