Ухвала

від 24.02.2025 по справі 953/8850/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/8850/24

н/п 1-кс/953/1536/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2025 р. м.Харків

Слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Харкові клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024220000000967 від 16.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

УСТАНОВИВ:

21лютого 2025року адвокат ОСОБА_3 ,яка дієв інтересах ОСОБА_4 на підставі договору про надання правової допомоги від 17 лютого 2025 року звернулася до суду з клопотанням про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 04 жовтня 2024 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024220000000967 від 16.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, на тимчасово вилучене 02 жовтня 2024 року під час проведення обшуку майно, а саме: мобільний телефон IPHONE 15PRO IMEI НОМЕР_1 , IMEI2 НОМЕР_2 з сім картою НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_4 .

В обґрунтування клопотання зазначає, що 04 жовтня 2024 року на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024220000000967 від 16.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, накладений арешт на вилучений 02 жовтня 2024 року під час проведення обшуку мобільний телефон IPHONE 15PRO IMEI НОМЕР_1 IMEI2 НОМЕР_2 з сім картою НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_4 . Зазначила, що ОСОБА_4 не має статусу підозрюваного, обвинуваченого чи потерпілого у вказаному вище кримінальному провадженні. Окрім того, з часу накладення арешту на зазначене вище майно ОСОБА_4 не надходило будь-якої інформації від органу досудового розслідування щодо доцільності подальшого арешту мобільного телефону та використання його як доказу у кримінальному провадженні. Зауважила на тому, що мобільний телефон містить інтегровану інформацію, необхідну для соціалізації власника та для його професійної діяльності, громадського та особистого життя.

24 лютого 2025 року на адресу суду від прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_5 надійшли заперечення щодо клопотання про скасування арешту майна, в якому зазначив, що не заперечує щодо скасування арешту майна - мобільного телефону IPHONE 15PRO IMEI НОМЕР_1 IMEI2 НОМЕР_2 з сім картою НОМЕР_3 в частині заборони користування, у частині відчуження та розпорядження просив залишити без змін.

Представник заявника адвокат ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, на адресу суду надала заяву про розгляд справи за її відсутності, просила клопотання задовольнити в повному обсязі.

Прокурор Харківської обласної прокуратури ОСОБА_6 у судове засідання не з`явився, у запереченнях щодо клопотання про скасування арешту майна просив розглядати клопотання за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України клопотання про скасування арешту майна розглядається не пізніше трьох днів після його надходження до суду, а неявка учасників кримінального провадження не перешкоджає розгляду клопотання, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання без участі заявника та слідчого, для не порушення строків розгляду клопотання.

Оскільки учасники кримінального провадження у судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання з додатками до нього, встановив таке.

У провадженні СУ ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № № 12024220000000967 від 16.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Зі змісту ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 04 жовтня 2024 року слідує, що у кримінальному провадженні № 12024220000000967 від 16.08.2024 накладений арешт, у тому числі на майно, яке було вилучене під час проведення 02 жовтня 2024 року обшуку у адміністративній будівлі ТСЦ № 6350 РСЦ ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях, а саме - у нежитлових приміщеннях № 14, 15,4-1, 5-1, 3-21, 3-22, 3-23, 3-24, 3-25, 3-26, 3-27, 3-11, 3-14, 3-15, 3-16, 3-17, 3-18, 3-19, 3-20 на другому поверсі, площею 365,60 кв.м, в будівлі АБК літера «А-4», що розташовані за адресою: Харківська область, смт Пісочин, вул. Надії, 15, а саме: мобільний телефон IPHONE 15PRO IMEI НОМЕР_1 , IMEI2 НОМЕР_2 з сім картою НОМЕР_3 .

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 04 жовтня 2024 року при накладенні арешту слідчий суддя виходив з того, що тимчасово вилучене майно, зокрема - мобільний телефон IPHONE 15PRO IMEI НОМЕР_1 IMEI2 НОМЕР_2 з сім картою НОМЕР_3 , зберіг на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тобто відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Тобто захід забезпечення у вигляді арешту майна було вжито виключно з метою забезпечення збереження речових доказів за наявності доведених на час накладення арешту ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.

Відповідно до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

При вирішенні питання про арешт/скасування арешту майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора, може бути виконано завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Положеннями ч. 1, ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Сторона заявника, обґрунтовуючи клопотання про зняття арешту майна, зазначає, що ОСОБА_4 не визнаний підозрюваним, обвинуваченим чи потерпілим у цьому кримінальному провадженні, а з моменту накладення арешту на належний на праві власності ОСОБА_4 мобільний телефон заявник не отримував жодної інформації щодо доцільності подальшого арешту на вказане майно, отже є підстави вважати, що відпала потреба в подальшому накладенні арешту на мобільний телефон.

Слідчий суддя встановив, що мобільний телефон IPHONE 15PRO IMEI НОМЕР_1 IMEI2 НОМЕР_2 з сім картою НОМЕР_3 належить ОСОБА_4 .

В силу ст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 13 Конституції України «держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності». Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, і ніхто не може бути протиправне позбавлений права власності (ст. 41 Конституції України).

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним. Суд наголошує на необхідності підтримання «справедливої рівноваги» між загальним інтересом суспільства та захистом основних прав конкретної особи. Необхідну рівновагу не буде забезпечено, якщо відповідна особа несе «особистий і надмірний тягар».

Однією із загальних засад кримінального провадження, визначених п. 21 ч. 1 ст. 7 КПК України, є розумність строків. Відповідно до ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 КПК України.

З наданих до суду письмових пояснень прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_5 вбачається, що орган досудового розслідування не заперечує щодо скасування арешту з мобільного телефону в частині заборони користування. Також прокурор зазначає, що арештований мобільний телефон був оглянутий та досліджений, тобто всі необхідні слідчі дії були проведені з вказаним майном.

Враховуючи викладене, наслідки арешту майна розумність та співрозмірність обмеження права володіння майном завданням кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність у кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання у володіння майном ОСОБА_4 , який з часу накладення арешту на майно з 04 жовтня 2024 року на теперішній час жодного процесуального статусу у цьому кримінальному провадженні не має, та вважає доведеним заявником, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України є підставою для скасування арешту майна.

Таким чином наявні правові підстави до задоволення клопотання заявника та скасування арешту з вказаного майна.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 233-236, 309, 372 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024220000000967 від 16.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 04 жовтня 2024 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024220000000967 від 16.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, на вилучене 02 жовтня 2024 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , майно, а саме: мобільний телефон IPHONE 15PRO IMEI НОМЕР_1 IMEI2 НОМЕР_2 з сім картою НОМЕР_3 та повернути його власнику ОСОБА_4 .

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1