Рішення

від 31.01.2025 по справі 387/1100/23

ДОБРОВЕЛИЧКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄУН 387/1100/23

Номер провадження по справі 2/387/17/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2025 року селище Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області в складі

головуючого судді Майстер І. П.

за участю секретаря судового засідання Полюхович Т.А.

позивача ОСОБА_1

представника позивача

( в режимі відеоконференцзв`язку) ОСОБА_2

представника відповідача

( в режимі відеоконференцзв`язку) ОСОБА_9

представник органу опіки та піклування

( в режимі відеоконференцзв`язку) Селіванов М.С.

розглянувши в судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_2 в інтересах позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи ОСОБА_5 , управління з питань захисту дітей Кропивницької міської ради про встановлення графіку спілкування баби та діда з онукою

У С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просить встановити графік спілкування баби та діда з онукою, зобов`язати відповідачів уникати негативних висловлювань про інших членів сім`ї у присутності онуки, заборонити їм спілкуватися з дитиною за допомогою мобільного зв`язку та електронних месенджерів, а також встановити на мобільний телефон онуки "батьківський контроль", зокрема заблокувати вхідні дзвінки від відповідачів на мобільний номер телефону та у всіх електронних месенджерах.

Свої позовні вимоги сторона позивача обґрунтовує наступним. 14.07.2012 одружилися ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася донька ОСОБА_7 . З моменту одруження і до червня 2022 року їх шлюбні відносини складалися позитивно. Проте у червні 2022 року між позивачкою та відповідачами стався конфлікт, внаслідок якого, оскільки відповідачі є батьками чоловіка позивачки, стосунки між нею та чоловіком також почали псуватися. На момент звернення до суду вони перебували у шлюбі, але вже не проживали разом.

Причиною подання позову стало те, що відповідачі (бабуся та дідусь) маніпулюють думкою доньки позивачки з метою погіршити відносини між матір`ю та її дитиною, між братом та сестрою, а також між іншою бабусею та внучкою. Вказані дії відповідачів суперечать інтересам дитини, деструктивно впливають на її психіку, перешкоджають нормальній соціалізації та порушують права матері на участь у вихованні дитини.

Представник позивача ОСОБА_2 та позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Позивачка в судовому засіданні зазначила, що відповідачі (бабуся та дідусь) мають фінансові можливості купувати її дочці ОСОБА_8 дорогі речі, які в такому віці недоречні. Таким чином, вони намагаються схилити дитину на свій бік, налаштовуючи її проти матері та її неповнорідного старшого брата.

Зокрема, відповідачка ОСОБА_3 неодноразово, в тому числі у присутності ОСОБА_8 , дозволяла собі образливі та ганебні висловлювання щодо позивачки та її сина. Відповідачі маніпулюють дитиною, намагаючись психологічно прив`язати її до себе через подарунки та поширюючи наклепи про позивачку та її сина, що істотно ускладнює спілкування з дитиною.

Одночасно батько ОСОБА_8 , її колишній чоловік ОСОБА_5 , підтримує своїх батьків у їхній поведінці стосовно матері дитини. Це призводить до того, що ОСОБА_8 фактично проживає з батьком та відповідачами, а її відносини з матір`ю суттєво погіршилися.

На підставі викладеного, представник позивача просив встановити способи участі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у спілкуванні з онукою, зобов`язати відповідачів уникати негативних висловлювань про інших членів сім`ї у присутності онуки, заборонити їм спілкуватися за допомогою мобільного телефону та електронних месенджерів, а також встановити "батьківський контроль" у приміщенні суду.

Представник відповідачів ОСОБА_9 в судовому засіданні вважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними. Просив в задоволенні позовних вимог відмовити. Крім того долучений позивачем аудіозапис також є недопустимим та неналежним доказом, оскільки не доведено, що на записі спілкувалися саме позивачка та відповідачі. Наявні в матеріалах справи роздруківки з месенджера "Вайбер" також є недопустимими доказами, які оформлені неналежним чином. Крім того сторона позивача порушує таємницю телефонних розмов, особистих переписок, що суперечить вимогам чинного законодавства. Водночас не відповідає дійсності, що відповідачі перешкоджають матері у спілкуванні з її донькою. Позивачка сама намагається маніпулювати відповідачами, шляхом встановлення перешкод у спілкуванні відповідачів з онукою в судовому порядку.

Представник третьої особи органу опіки та піклування ОСОБА_10 , в судовому засіданні підтримав відповідний висновок щодо недоцільності визначення графіку побачень ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з онукою ОСОБА_7 .

Процесуальні дії суду

Ухвалою судді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 21.08.2023 позов було залишено без руху.

Ухвалою судді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 07.09.2023 було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового засідання в порядку загального позовного провадження з повідомлення сторін справи за наявними у справі матеріалами .

Ухвалою судді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 16.04.2024 закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою судді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 03.11.2023, 19.12.2023, 15.01.2024, 27.02.2024, 05.03.2024, 16.04.2024, 06.06.2024, 10.06.2024, 04.09.2024, 07.11.2024, 18.11.2024, 23.12.2024, 28.01.2025 визначено розгляд справи в режимі відеоконференцзв`язку.

Ухвалою судді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 03.11.2023 заяву про забезпечення позову задоволено часткового. Постановою Кропивницького апеляційного суду від 16.01.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_3 , ОСОБА_4 задоволено, а апеляційну скаргу ОСОБА_11 задоволено частково. Ухвалу Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 03.11.2023 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 СК України, сімейні особисті немайнові та майнові відносини між бабою, дідом, прабабою, прадідом та внуками, правнуками, рідними братами та сестрами, мачухою, вітчимом та падчеркою, пасинком.

Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Положення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено право на повагу до сімейного життя, поширюються, зокрема, і на відносини між бабою, дідом та внуками, якщо між ними існують достатньо тісні зв`язки (рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ у справі «Крускіч проти Хорватії» від 25 листопада 2014 року). ЄСПЛ зазначає, що держава повинна за загальним правилом забезпечити збереження сімейного зв`язку там, де він існує. Відносини між бабою, дідом і внуками за своїм характером відрізняються від відносин між батьками і дітьми і, зокрема, вимагають меншого ступеня захисту. Право на повагу до сімейного життя баби, діда у відносинах з їхніми внуками передбачає, у першу чергу, право підтримувати звичайні стосунки з внуками, навіть якщо такий контакт зазвичай відбувається за згодою особи, яка має батьківську відповідальність» (рішення ЄСПЛ «Богоносови проти Росії» від 05 березня 2019 року).

Зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 06.06.2023, виданого Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Одеса), встановлено, що ОСОБА_7 , народжена ІНФОРМАЦІЯ_1 , її батьками є ОСОБА_5 та мати ОСОБА_1 ( Т.1 а.с.33).

Сторонами в судовому засіданні не заперечується, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 є рідною матір`ю та батьком ОСОБА_5 колишнього чоловіка ОСОБА_1 , а відтак рідною бабою та дідом малолітньої ОСОБА_7 .

Зі змісту витягу з ЄРДР від 17.06.2022 з`ясовано, що 16.06.2022 до ч/ч Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області надійшло повідомлення від ОСОБА_3 про те, що за місцем мешкання її сина ОСОБА_5 , що розташоване за адресою в АДРЕСА_1 невідома особа в період часу з 10.05.2022 по 16.06.2022 таємно викрала грошові кошти у сумі 81 800 американських доларів США ( Т.1 а.с.15).

Зі змісту характеристики ОСОБА_1 з`ясовано, що вона працює на посаді старшого інспектора факультету №2 Донецького державного університету внутрішніх справ, зарекомендувала себе з позитивної сторони, кваліфікований спеціаліст, дисциплінований працівник ( Т.1 а.с.70).

Зі змісту листа КНП "Міська лікарня швидкої медичної допомоги" Кропивницької міської ради від 21.06.2023 №1106 та медичної карти амбулаторного хворого №3733 з`ясовано, що ОСОБА_1 звернулася за медичною допомогою 12.06.2022 з приводу побутової травми, яка сталась 11.06.2022 ( Т.1 а.с.26-28).

Зі змісту консультативного висновку спеціаліста від 13.06.2022 з`ясовано, що ОСОБА_1 має закрито черепно-мозкову травму. Струс головного мозку. Диструзія апарату шиї. Підшкірна гематома лівої повіки ( Т.1 а.с.25).

З довідки ФОП ОСОБА_12 від 27.06.2023 встановлено, що ОСОБА_1 дійсно зверталася за психологічною консультацією. В період з 16.03.2023 по 27.06.2023 проведено 10 зустрічей. Причиною звернення була постійна напруга, що викликана проблемами у сім`ї, конфліктні відносини в родині, зокрема відносини з батьками чоловіка ( Т.1 а.с.13-14).

З витягу з реєстру територіальної громади від 23.06.2023 встановлено, що ОСОБА_7 зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 ( Т.1 а.с.16).

Зі змісту психологічного висновку ПМ "Інсайт" м.Кропивницький з`ясовано, що дитина дівчинка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , потребує психологічної підтримки та допомоги, для подальшої соціальної адаптації, щоб повернутись до нормального та повноцінного життя ( Т.1 а.с.69).

Зі змісту листа Державної прикордонної служби України від 01.11.2023 з`ясовано, що дитина ОСОБА_13 перетинала кордон в 2018, 2019, 2020, 2021, 2023 ( Т.1 а.с. 89-90).

Зі змісту листа Державної прикордонної служби України від 19.12.2023 з`ясовано, що дитина ОСОБА_13 перетинала кордон 15.12.2023 ( Т.1 а.с. 181-183).

Суд також з`ясував, що у ОСОБА_7 є неповнорідний брат ОСОБА_14 , народжений ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_14 серії НОМЕР_2 від 08.05.2007, виданого Центральним відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Кіровоградській області, та його батьками є ОСОБА_15 та мати ОСОБА_16 ( Т.1 а.с.32).

З електронного каталогу щодо вартості телефону Apple iPhone 13 Pro Max 128GB Sierra Blue (MLL93) складає 48999 гривень 00 копійок ( Т.1 а.с.11-12). Тобто сторона позивача наполягає про придбання вказаного телефону бабусею і дідусем, що є невиправдано цінним подарунком та негативно впливає на психіку малолітньої ОСОБА_7 та є способом маніпуляцій відповідачами над дитиною .

Зі змісту рішення виконавчого комітету Кропивницької міської ради №966 від 24.09.2024 встановлено, що затверджено висновок щодо недоцільності визначення графіка побачень ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , з онукою ОСОБА_7 ( Т.1 а.с.56).

Зі змісту висновку виконавчого комітету Кропивницької міської ради встановлено, що орган опіки та піклування Кропивницької міської ради вважає за недоцільне визначення графіка побачень ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з онукою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки не надано доказів негативного впливу з боку баби та діда та необхідність їх спілкування з онукою ( Т.1 а.с.58).

Суд також ознайомився з наявними аудіозаписами та витягом з месенджера "Viber", які підтверджують конфліктні відносини ОСОБА_3 з позивачкою. Зміст аудіозаписів свідчить про розмову позивачки з донькою, під час якої дитина розповідає матері слова бабусі щодо ОСОБА_1 , а також відзначається негативне ставлення та висловлювання про матір. У записах чути, як дитина в телефонному режимі повідомляє матері, що не повернеться додому наступного дня, як вони раніше домовлялися. Суд також зазначає, що в аудіозаписі 5 було зафіксовано розмову ОСОБА_1 з донькою, яка відмовляється фотографуватися разом зі старшим братом і повідомляє позивачці, що він не є рідним братом. У записі 8 чутно розмову ОСОБА_1 з донькою, де ОСОБА_8 говорить матері, що бабуся негативно висловлювалася про позивачку та про матір позивачки.

Свідок ОСОБА_17 надала показання, що спілкувалася з родиною ОСОБА_18 . Позивачка є сестрою її чоловіка. Відносини в сім`ї були добрими, але зіпсувалися після побиття ОСОБА_19 відповідачами. Свідок не була очевидцем цих подій, але бачила забої у позивачки та чула про події з їхніх слів.

Свідок ОСОБА_20 у судовому засіданні надала показання, що була другом сім`ї ОСОБА_18 . Відносини в сім`ї теж були хорошими, але зіпсувалися після побиття ОСОБА_19 відповідачами близько 3 років тому. В подальшому позивачка і свекруха не спілкувалися. Свідок тривалий час проживає за кордоном, а тому більше нічого не відомо.

Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини (частина перша статті 151 СК України).

Главою 21 СК України визначено особисті немайнові права та обов`язки інших членів сім`ї та родичів.

Відповідно до статті 257 СК України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Частиною першою статті 263 СК України встановлено, що спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування (частина друга статті 159 СК України).

Конструкція статті 159 СК України свідчить про те, що законодавець розмежовує вимоги про встановлення способу участі у вихованні дитини та про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні.

Повага до приватного і сімейного життя є важливими правами, захист яких гарантується Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. У прецедентній практиці Європейського суду з прав людини поняття «сімейне життя» у розумінні статті 8 Конвенції отримало достатньо широке тлумачення, не обмежується лише шлюбними відносинами, а може охоплювати й інші фактичні «сімейні зв`язки», зокрема, відносини між дитиною та близькими родичами (наприклад, бабою та дідом), оскільки останні можуть відігравати суттєву роль у сімейному житті.

Одним із найважливіших прав дитини є право на сімейне виховання. Право дитини на сімейне виховання включає також право на спілкування з іншими членами сім`ї: дідом, бабою, братами, сестрами, іншими родичами (див.: постанову Верховного Суду від 19 вересня 2018 року, справа № 756/7995/15-ц, провадження № 61-15037св18).

Стаття 8 Конвенції, якою передбачено право на повагу до сімейного життя, поширюються, зокрема, і на відносини між бабою, дідом та внуками, якщо між ними існують достатньо тісні зв`язки (рішення ЄСПЛ у справі «Крускіч проти Хорватії» від 25 листопада 2014 року). ЄСПЛ зазначає, що держава повинна за загальним правилом забезпечити збереження сімейного зв`язку там, де він існує. Відносини між бабою, дідом і внуками за своїм характером відрізняються від відносин між батьками і дітьми і, зокрема, вимагають меншого ступеня захисту. Право на повагу до сімейного життя баби, діда у відносинах з їхніми внуками передбачає насамперед право підтримувати звичайні стосунки з внуками, навіть якщо такий контакт зазвичай відбувається за згодою особи, яка має батьківську відповідальність» (рішення ЄСПЛ «Богоносови проти Росії» від 05 березня 2019 року).

Крім того, «сімейне життя» у розумінні статті 8 Конвенції може існувати між бабою і дідом та внуками, якщо між ними існують достатньо тісні сімейні зв`язки (справа «Ген та інші проти України» заяви № 41596/19 та № 42767/19, рішення від 10 червня 2021 року).

Під правом на повагу до сімейного життя баби та діда по відношенню до своїх онуків в першу розуміється право на підтримання нормальних стосунків між бабою або дідом та онуками шляхом контактів з ним. Такі контакти зазвичай відбуваються за згодою особи, яка несе батьківську відповідальність, а це означає, що доступ бабусі, дідуся до онука, як правило, здійснюється на розсуд батьків дитини.

У постанові Верховного Суду від 22 липня 2020 року у справі № 295/13297/18 (провадження № 61-8094св20) вказано, що законодавцем визначено механізм здійснення права баби та діда, прабаби, прадіда на виховання внуків і правнуків, який проявляється у: (а) покладенні обов`язку на батьків чи інших осіб, з якими проживає дитина, не перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків; (б) закріпленні права баби, діда, прабаби, прадіда у разі наявності перешкод у вихованні та спілкуванні із внуками, правнуками на звернення до суду з позовом про їх усунення (частини друга, третя статті 257 СК України). Верховний Суд зазначив, що апеляційний суд не вирішив заявлений у справі спір з урахуванням вказаних вище норм права, порушив принцип правової визначеності, оскільки не визначив способи участі позивача у вихованні внука (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

У постанові Верховного Суду від 07 грудня 2022 року у справі № 711/8611/20 (провадження № 61-9806св22) враховано інтереси малолітніх дітей та конкретні обставини справи, визначено порядок спілкування баби з онуками, оскільки це забезпечує якнайкращі інтереси дітей. Сама по собі наявність неприязних відносин між сторонами не є доказом, що останні створюють перешкоди позивачу у питаннях, пов`язаних з вихованням дітей.

У постанові Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 607/1377/22 (провадження № 61-11704св22) зазначено, що при вирішенні спору суди попередніх інстанцій не врахували, що задоволення вимоги про зобов`язання відповідачки не чинити перешкоди позивачам у спілкуванні з онуками можливе лише у разі наявності перешкод позивачам з боку відповідача. З урахуванням обставин, встановлених судами та які визнавалися учасниками справи, відсутні підстави вважати, що відповідач чинить позивачам будь-які перешкоди у спілкуванні з їх онуками. Тому суди зробили неправильний висновок про задоволення цієї позовної вимоги. З урахуванням того, що сторонами не погоджено способи участі позивачів у вихованні онуків (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування, суди обґрунтовано встановили наявність підстав для визначення порядку участі позивачів у спілкуванні та у вихованні онуків шляхом надання їм можливості бачитися з дітьми у визначені дні.

У постанові від 06 квітня 2023 року у справі № 466/3563/19 (провадження № 61-5280св22) Верховний Суд, залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову про усунення перешкод у спілкуванні, також про встановлення способу участі у спілкуванні з онукою, виходив з того, що суди встановили, що в добровільному порядку сторони не дійшли згоди щодо визначення порядку спілкування бабусі та дідуся з онуком, врахували висновок органу опіки та піклування, наданий відповідно до вимог статей 19, 159, 263 СК України, відсутність доказів негативного впливу позивачів на дитину, тому з урахуванням інтересів дитини зробили обґрунтований висновок про часткове задоволення позову.

У постанові Верховного Суду від 14 червня 2023 року у справі № 462/5189/20 (провадження № 61-11621св21) зазначено, що суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив з того, що дід має право спілкуватись зі своїм онуком, брати участь у його вихованні, тому дійшов висновку про визначення способів участі діда у вихованні онука та у спілкуванні з ним шляхом встановлення систематичних побачень. Час, місце і періодичність побачень суд визначив з урахуванням віку та інтересів дитини. У зазначеній справі суди попередніх інстанцій у задоволенні позовної вимоги про усунення перешкод відмовили, водночас позовну вимогу про встановлення способу часті у вихованні онука задовольнили.

Сімейний кодекс України визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов`язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов`язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім`ї та родичів. Регулювання сімейних відносин здійснюється цим Кодексом з метою: зміцнення сім`ї як соціального інституту і як союзу конкретних осіб; утвердження почуття обов`язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім`ї; побудови сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки; забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку (стаття 1 СК України).

Частиною другою статті 2 СК України визначено, що цей Кодекс регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між бабою, дідом, прабабою, прадідом та внуками, правнуками, рідними братами та сестрами, мачухою, вітчимом та падчеркою, пасинком.

Згідно із частинами восьмою, дев`ятою та десятою статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Положеннями статті 257 СК України визначено, що баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні.

Батьки та інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків

Тривалість часу, проведеного дитиною з бабою чи дідом може бути важливим фактором у забезпеченні найкращих інтересів дитини (справа «Гокканнен проти Фінляндії», ЄСПЛ від 23 вересня 1994 року, справа «Мамчур проти України» ЄСПЛ від 16 липня 2015 року, справа «Крапівін проти Росії», ЄСПЛ від 12 липня 2016 року).

Згідно із частинами восьмою, дев`ятою та десятою статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Одним із найважливіших прав дитини є право на сімейне виховання.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 вказаної Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Отже суд зазначає, що будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.

Конфлікти між дорослими членами сім`ї не можуть жодним чином торкатись інтересів дитини, її духовного, інтелектуального та соціального розвитку. А досягнення власних інтересів за використання дитини є неприпустимим.

На основі аудіозаписів, показань свідків, наявного психологічного висновку дитини та пояснень сторін, суд з`ясував, що відносини між сторонами є конфліктними та емоційно напруженими. Суд виходить з того, що особисті конфлікти між сторонами не повинні порушувати інтереси дитини. Такі порушення призводять до того, що донька позивачки, ОСОБА_13 , яка проживає з батьком ОСОБА_5 , піддається впливу відповідачів через призму конфліктів з позивачкою. Виходячи з цього, суд вважає, що має місце перешкоджання матері ОСОБА_1 у належному вихованні її доньки, ОСОБА_21 , що є неприпустимим.

Суд наголошує, що саме батьки несуть першочергове право та відповідальність за виховання своєї дитини, що означає лінію батьківського виховання головною. Переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини мають саме батьками дитини.

Водночас права діда, баби щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків, діда, баби тощо.

Отже з врахуванням усіх досліджених в судовому засіданні доказів, суд доходить до висновку про необхідність участі відповідачів у вихованні малолітньої онуки, що не суперечить інтересам дитини та належного забезпечення дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку.

Крім того висновок органу опіки має рекомендаційний характер та не є обов`язковим для суду, а тому враховуючи встановлені під час розгляду обставини, не досягнення сторонами згоди щодо порядку способу участі відповідачів у спілкуванні з онукою, суд вважає, що можливо встановити графік спілкування бабусі та дідуся з донькою за попередньою домовленістю, погодженою з матір`ю.

Щодо позовних вимог про обмеження спілкування онуки з дідусем та бабусею телефонним зв`язком і через месенджери, а також про встановлення для доньки на телефоні програми "батьківський контроль", суд вважає ці вимоги безпідставними та такими, що призведуть до надмірного і необґрунтованого втручання у приватне життя дитини та необґрунтованого обмеження у спілкуванні відповідачів з онукою.

Суд вважає, що відповідачі мають право безпосередньо брати участь у житті дитини (в її вихованні та піклуванні), що не призведе до порушення прав позивачки.

Водночас суд вважає обґрунтованою позовну вимогу щодо заборони відповідачам - ОСОБА_3 та ОСОБА_5 - допускати негативні висловлювання про інших членів сім`ї ОСОБА_7 в її присутності, оскільки ці обставини були встановлені в судовому засіданні під час прослуховування судом аудіозаписів.

При визначенні судом способу участі бабусі та дідуся у вихованні онуки суд приймає це рішення з метою забезпечення позитивного психоемоційного стану дитини, у відповідності до вимог та норм СК України, віку та стану здоров`я дитини, індивідуальні потреби дитини даного віку, її особисту прихильність, стосунки усередині родини (конкретними родичами), а також законодавчо закріплені права батьків та інших родичів брати участь у вихованні дитини.

З урахуванням вікових змін дитини, її розвитку та потреб, сторони не позбавлені в майбутньому права змінити встановлений судом спосіб участі у вихованні онуки, що буде відповідати інтересам дитини.

Стосовно вимоги представника відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу, суд дійшов до таких висновків.

Як видно із матеріалів відповідачі просять стягнути з позивача витрати на правничу допомогу в сумі по 15 000 гривень 00 кожному.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Крім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Як видно з матеріалів справи, адвокатом представником відповідачів Любченком В.М. було надано правничу допомогу про що свідчить договір про надання правової допомоги від 13.11.2023, додаткова угода №01 від 01.03.2024 до договору про надання правової допомоги №09 від 13.11.2023, договір 08 про надання правової допоомги від 13.11.2023, додаткова угода №01 від 01.03.2024 до договору про надання правової допомоги №08 від 13.11.2023.

Суд також підтримує клопотання представника позивача, адвоката Манзюка Т.Ю., щодо непропорційності розміру правничої допомоги та вважає оплату наданих послуг адвокатом Любченком В.М. завищеною. Враховуючи характер виконаної роботи, принципи пропорційності та розумності судових витрат, реальність адвокатських витрат і їхній розумний розмір, суд вирішує, що з відповідачів на користь позивача слід стягнути витрати, пропорційні задоволенню позовних вимог. Суд оцінює обсяг наданих послуг адвокатом Любченком В.М. у розмірі 5000 гривень за надання послуг кожному з відповідачів, оскільки позовні вимоги заявлені позивачем є спільними до обох відповідачів. Жодних письмових документів по суті справи адвокат до суду не надіслав, а фактично надавав лише усні заперечення в судовому засіданні, не відокремлюючи позиції кожного зі співвідповідачів. Тому суд враховує виключно реальний обсяг наданих послуг адвокатом.

Оскільки суд відмовив у задоволенні двох із чотирьох позовних вимог і задовольнив фактично дві, витрати підлягають стягненню з позивачки пропорційно до задоволених позовних вимог, що становить по 2500 грн з позивачки на користь кожного співвідповідача відповідно до ч. 2 ст.141 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 статті 141 ЦПК України, судовий збір також підлягає стягненню з відповідачів пропорційно до задоволених позовних вимог, виходячи зі сплати судового збору позивачкою в розмірі 1095 гривень (1095/50%/2 =268,40), яка враховується судом щодо часткового задоволення першої позовної вимоги. Це означає, що з кожного співвідповідача потрібно стягнути по 268 гривень 40 копійок на користь позивачки.

Керуючись ст. ст.12, 13, 81,141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги представника позивача ОСОБА_2 в інтересах позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи ОСОБА_5 , управління з питань захисту дітей Кропивницької міської ради про встановлення графіку спілкування баби та діда з онукою - задовольнити частково.

Встановити способи участі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у спілкуванні з онукою ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з врахуванням бажання дитини:

- на зустріч та за попередньою домовленістю, погодженою з матір`ю шляхом встановлення зустрічей з дитиною тричі на місяць з 12.00 по 18.00 год. в присутності матері або батька до досягнення онукою 16 річного віку, за умови, що це не порушуватиме процесу здобування освіти;

- 2 днів протягом "новорічних свят" (Новий Рік, Різдво) в присутності матері або батька до досягнення онукою 16 річного віку;

- 10 днів протягом літніх канікул онуки ОСОБА_7 у визначений період без присутності матері до досягнення онукою 16 річного віку.

Зобов`язати відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_5 уникати негативних висловлювань про інших членів сім`ї ОСОБА_7 в її присутності.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 268 гривень 40 копійок.

Стягнути із ОСОБА_4 користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 268 гривень 40 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні реквізити сторін та інших учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка м.Кіровоград, жителька АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ;

відповідач - ОСОБА_3 , останнє відоме місце проживання АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер в матеріалах справи відсутній;

відповідач - ОСОБА_4 , останнє відоме місце проживання АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер в матеріалах справи відсутній;

треті особи управління з питань захисту дітей Кропивницької міської ради ( ЄДРПОУ 42215510, Кіровоградська область місто Кропивницький вулиця Велика Перспективна,41).

Суддя

Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області Майстер І.П.