Постанова

від 25.02.2025 по справі 282/1614/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №282/1614/24 Головуючий у 1-й інст. Носач В. М.

Категорія 77 Доповідач Павицька Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2025 року Житомирський апеляційний суд в складі:

головуючого Павицької Т.М.,

суддів Борисюка Р.М., Шевчук А.М.,

за участю секретаря судового засідання Трикиши Ю.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Житомирі цивільну справу №282/1614/24 за позовом ОСОБА_1 до Старочорторийської гімназії імені Героя України Вадима Одуда Любарської селищної ради Житомирської області про визнання звільнення з роботи незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Любарського районного суду Житомирської області від 13 січня 2025 року, постановлену під головуванням судді Носача В.М. в селищі Любар,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, у якому просила: визнати незаконним та скасувати наказ Старочорторийської гімназії імені Героя України Вадима Одуда Любарської селищної ради Житомирської області №40-к від 14 жовтня 2024 року в частині звільнення ОСОБА_1 із займаної посади у зв`язку із відмовою від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці (п.6 ст.36 КЗпП України); поновити ОСОБА_1 на посаді вчителя географії Старочорторийської гімназії імені Героя України Вадима Одуда Любарської селищної ради Житомирської області на умовах безстрокового трудового договору з поновленням розміру педагогічного навантаження, що передувало незаконному звільненню у 2022 році; стягнути із відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу, 15000,00 грн моральної шкоди та судові витрати.

Позов обґрунтовано тим, що постановою Житомирського апеляційного суду від 13.12.2023 по справі №282/750/22 визнано незаконним наказ Старочорторийської гімназії Любарської селищної ради Житомирської області від 25 серпня 2022 року №26-к «Про звільнення». Поновлено ОСОБА_1 на посаді вчителя географії Старочорторийської гімназії Любарської селищної ради Житомирської області з 26 серпня 2022 року. Стягнуто з Старочорторийської гімназії Любарської селищної ради Житомирської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 102889 грн 89 коп.

Рішенням Любарського районного суду Житомирської області від 29.04.2024 у справі 282/378/24 визнано незаконним та скасовано пункт 1 наказу Старочорторийської гімназії Любарської селищної ради Житомирської області від 19 грудня 2023 року № 34-к «Про поновлення на посаді вчительки ОСОБА_1 » в частині поновлення ОСОБА_1 , вчительки географії Старочорторийської гімназії Любарської селищної ради Житомирської області на умовах строкового трудового договору та зобов`язано відповідача змінити дані умови відносно позивача на безстрокові трудові відносини шляхом видання відповідного наказу. Визнано неправомірними зміни істотних умов праці ОСОБА_1 та поновлено їх. Стягнуто із Старочорторийської гімназії Любарської селищної ради Житомирської області на користь позивача 7000,00 грн заподіяної моральної шкоди та вирішено питання судових витрат.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 24.09.2024 рішення Любарського районного суду Житомирської області від 29 квітня 2024 року змінено, викладено третій абзац резолютивної частини рішення у наступній редакції: «Визнати неправомірними зміни істотних умов праці ОСОБА_1 та поновити їх, встановивши педагогічне навантаження, що передувало незаконному звільненню». У решті рішення суду залишено без змін.

14 жовтня 2024 року наказом Старочорторийської гімназії Любарської селищної ради Житомирської області ОСОБА_1 було звільнено у зв`язку із відмовою від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці (п.6 ст.36 КЗпП України).

Зазначала, що 19.12.2023 відповідачем видано наказ № 34-к про поновлення на посаді вчителя ОСОБА_1 . Так, п.1 даного наказу поновлено ОСОБА_1 на посаді вчителя географії на умовах строкового трудового договору, встановивши тижневе навантаження в кількості 2 години. Вказує, що суд першої інстанції визнав неправомірними зміни істотних умов праці позивача в частині строковості трудових відносин, у зв`язку з даним рішенням відповідачем виданий наказ від 11.06.2024 за №24-к про визнання строкового трудового договору таким, що укладений на невизначений строк. А 12.06.2024 директор Старочорторийської гімназії Любарської селищної ради Житомирської області повідомила позивача про попереднє тижневе навантаження на 2024-2025 навчальний рік, яке складало 2 години географії. Разом з тим, на момент попередження про зміну істотних умов праці від 14.06.2024 у гімназії було наявно 15 годин педагогічного навантаження. А тому, вказане свідчить про відсутність підстав для зміни істотних умов праці. Щодо незаконності звільнення наказом від 14.10.2024 за № 40-к то позивач вказувала наступне. Повідомлення про зміну істотних умов праці було 14.06.2024 року. Згідно ст. 254 ЦК України, строк, що визначений роками спливає у відповідний місяць та число останнього року строку. Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Отже, два місяці попередження закінчувалися 14.08.2024, після якого ОСОБА_1 дирекція гімназії могла звільнити. Якщо працівник виходить на роботу і працює за новими умовами праці це є погодження, і такого працівника не можна звільнити за п.6 ст.36 КЗпП України. Фокіна вийшла на роботу після щорічної відпустки , яка тривала з 17.06.2024 по 11.08.2024 року, а з 02.09.2024 по 10.09.2024 перебувала на лікарняному. 24 вересня 2024 року Житомирський апеляційний суд виніс постанову по справі №282/378/24 якою визнав неправомірними зміни істотних умов праці ОСОБА_1 та поновити їх, встановивши педагогічне навантаження, що передувало незаконному звільненню (у 2022 році 13,5 год педагогічного навантаження. Зазначала, що 30 вересня 2024 року вона звернулася до дирекції гімназії із заявою про виконання постанови суду апеляційної інстанції. З 01.10.2024 по 14.10.2024 позивач вийшла на роботу з відпустки і працювала з педагогічним навантаженням у розмірі 2 години на тиждень. 14 жовтня 2024 року позивач отримала відповідь від адміністрації гімназії про виконання постанови апеляційного суду від 24.09.2024 року. 15 жовтня 2024 року ОСОБА_1 отримала засобами поштового зв`язку наказ про звільнення з роботи з 14.10.2024 за №40-к підстави звільнення у зв`язку із відмовою продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці відповідно до п.6 ст. 36 КЗпП України.

Ухвалою Любарськогорайонного суду Житомирської області від 13 січня 2025 року закрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Старочорторийської гімназії імені Героя України Вадима Одуда Любарської селищної ради Житомирської області в частині позовних вимог про визнання звільнення з роботи незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду в частині закриття провадження у справі щодо стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 середньогозаробітку зачас вимушеногопрогулу та направити справу у відповідній частині для продовження розгляду до суду першої інстанції. На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що у позовній заяві позивачем було висунуто такі вимоги: - визнати незаконним та скасувати наказ Старочорторийської гімназії імені Героя України Вадима Одуда Любарської селищної ради Житомирської області № 40-к від 14.10.2024 в частині звільнення ОСОБА_1 , вчительки географії Старочорторийської гімназії імені Героя України Вадима Одуда Любарської селищної ради Житомирської області з займаної посади у зв`язку відмовою від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці (п. 6 ст. 36 КЗпП України); поновити ОСОБА_1 на посаді вчительки географії Старочорторийської гімназії імені Героя України Вадима Одуда Любарської селищної ради Житомирської області на умовах безстрокового трудового договору з поновленням розміру педагогічного навантаження, що передувало незаконному звільненню у 2022 році; - стягнути з Старочорторийської гімназії імені Героя України Вадима Одуда Любарської селищної ради Житомирської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу; стягнути з Старочорторийської гімназії імені Героя України Вадима Одуда Любарської селищної ради Житомирської області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 15 000,00 грн. Закриття провадження з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, у зв`язку з відсутністю предмета спору можливе лише в судовому засіданні. видання наказу відповідачем від 26.12.2024 № 54-к «Про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі» не забезпечило повного виконання позовних вимог та повного відновлення порушених прав Позивача. Зокрема, крім поновлення, залишаються невиконаними інші вимоги, такі як виплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу (грошові кошти не були виплачені Позивачу). Будь яких доказів Відповідач не надав крім довідки від 10.01.2025 № 20 (яка є неналежним доказом). Крім того, слід зазначити, що видання зазначеного наказу не є фактичним і повним виконанням позовних вимог, оскільки в наказі вказано про поновлення ОСОБА_1 на 13,5 годин педагогічного навантаження. Однак 01.01.2025 Старочорторийська гімназія імені Героя України Вадима Одуда попередила ОСОБА_1 про зміну істотних умов праці і того ж дня наказом № 01-к було встановлено педагогічне навантаження в розмірі лише 2 годин. Таким чином, порушення прав продовжується, оскільки умови праці, зазначені в наказі, аналогічні тим, що були перед незаконним звільненням. Щодо педагогічного навантаження в 13,5 годин. Відповідно до частини 5 статті 24 Закону України «Про повну загальну середню освіту», розподіл педагогічного навантаження у закладі освіти затверджується керівником відповідно до вимог законодавства. Жодних доказів виконання частини 5 статті 24 Закону України «Про повну загальну середню освіту» стороною спору Відповідачем не було надано. Однак, реальне встановлення педагогічного навантаження відбувається виключно через тарифікацію педагогічного працівника на відповідне навантаження. Це регулюється пунктом 4 наказу Міністерства освіти України від 15.04.1993 № 102 «Інструкція про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти». ОСОБА_1 не була ознайомлена адміністрацією школи з тарифікацією на педагогічне навантаження обсягом 13,5 годин. Це свідчить про відсутність тарифікації, оскільки ознайомлення з наказом про поновлення, попередження про зміну істотних умов праці та встановлення навантаження обсягом 2 години відбулося в один день, а саме 01.01.2025. Суд зобов`язаний був вирішити розмір стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 , зробивши арифметичні розрахунки, так як, фактично спір був і крім цього була невідповідність сум. Тим паче, фактичного розрахунку з позивачем не відбулось і на день прийняття ухвали про закриття провадження, предмет спор був присутній. Позиція суду першої інстанції у справі, що розглядається, фактично унеможливлює судовий захист особи в частині заявленої вимоги. Відновлення порушеного права позивача у даній частині не відбулося, що є порушення права на доступ до судочинства. Таким чином суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі в частині зазначених позовних вимог, оскільки відповідачем не надано доказів повного відновлення права позивачки в даній частині .

У відзиві на апеляційну скаргу директор Старочорторийської гімназії імені Героя України Вадима Одуда Любарської селищної ради Житомирської області Надія Сологуб просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції без змін. Зазначає, що на виконання вимог постанови Житомирського апеляційного суду від 29.04.2024 наказом №54-к від 26.12.2024 ОСОБА_1 було поновлено на роботі вчителем географії з 14.10.2024 з педагогічним навантаженням 13,5 год на тиждень. Цим же наказом було визначено виплатити ОСОБА_1 середньомісячну заробітну плату за період з 14.10.2024 по день поновлення на роботі, виходячи із педагогічного навантаження 13,5 год на тиждень, як було визначено постановою апеляційного суду. ОСОБА_1 вказує, що до розрахунку визначення середньомісячної заробітної плати необхідно брати заробітну плату за серпень-вересень 2024 року, беручи до уваги, що представник позивача не володіє інформацією щодо роботи ОСОБА_1 в серпні-вересні 2024 року, тому викладене в апеляційній скарзі є необґрунтованим. Стверджує, що трудові права позивача щодо предмету спору поновлені відповідачем у повному обсязі. За таких обстави, суд законно постановив ухвалу про закриття провадження у справі , оскільки предмет спору відсутній.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних правце застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Відповідно до частини першоїстатті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляді вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.

Закриття провадження у справіце форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Згідно з п.2 ч.1ст. 255 ЦПК України, суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред`явлення позову.

Поняттяюридичного спорумає тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняттяспір про право(пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняттяспору про правомає розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову.

Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникнення).

Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.

Закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України можливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення.

Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20.

Предмет споруце об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позовуце обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто, правові підстави позовуце зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 звернулася до суду із наступними позовними вимогами:

-визнати незаконним та скасувати наказ Старочорторийської гімназії імені Героя України Вадима Одуда Любарської селищної ради Житомирської області №40-к від 14 жовтня 2024 року в частині звільнення ОСОБА_1 із займаної посади у зв`язку із відмовою від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці (п.6 ст.36 КЗпП України);

-поновити ОСОБА_1 на посаді вчителя географії Старочорторийської гімназії імені Героя України Вадима Одуда Любарської селищної ради Житомирської області на умовах безстрокового трудового договору з поновленням розміру педагогічного навантаження, що передувало незаконному звільненню у 2022 році;

- стягнути із відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу, 15000,00 грн моральної шкоди.

Ухвалою Любарського районного суду Житомирської області від 15 листопада 2024 року відкрито провадження у цій справі.

Із матеріалів справи вбачається, що наказом Старочорторийської гімназіїімені ГерояУкраїни ВадимаОдуда Любарськоїселищної радиЖитомирської області№40-квід 14жовтня 2024року ОСОБА_1 звільнено з посади вчительки географії, у зв`язку з відмовою від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці відповідно до п.6 ст.36 КЗпП України.

Наказом Старочорторийської гімназіїімені ГерояУкраїни ВадимаОдуда Любарськоїселищної радиЖитомирської області№54-квід 26.12.2024року скасовано наказ №40-к від 14 жовтня 2024 року. Поновлено ОСОБА_1 на посаді вчительки географії з 14.10.2024 року. Встановлено ОСОБА_1 з 25.12.2024 року педагогічне навантаження у розмірі 13,5 годин на тиждень, що передувало незаконному звільненню у 2022 році. Бухгалтерія відділу освіти, молоді та спорту Любарської селищної ради Житомирської області повинна провести нарахування та виплати ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14.10.2024 року по день поновлення на посаді вчителя географії.

31 грудня 2024 року директор Старочорторийської гімназії імені Героя України Вадима Одуда Любарської селищної ради Житомирської області подала до суду клопотання, в якому просила закрити провадження у даній справі, у зв`язку з відсутністю предмета спору, оскільки наказ №40-к від 14.101.2024 року про звільнення з ОСОБА_3 з роботи скасовано, остання поновлена на посаді вчителя географії та вирішено питання щодо виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Любарськогорайонного суду Житомирської області від 13 січня 2025 року клопотання задоволено частково. Закрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Старочорторийської гімназії імені Героя України Вадима Одуда Любарської селищної ради Житомирської області в частині позовних вимог про визнання звільнення з роботи незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України.

З довідки відділу освіти, молоді та спорту Любарської селищної ради за №20 від 10.01.2025 року вбачається, що ОСОБА_1 проведено нарахування середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 01.10.2024 по 31.12.2024 на суму 30183,44 грн. Нарахована заробітна плата буде виплачена в січні 2025 року.

В апеляційній інстанції представники позивача ОСОБА_2 , Фокін Я.Ф. пояснили, що станом на 13 січня 2025 року відповідач не виплатив ОСОБА_1 середній заробіток на час вимушеного прогулу, а відтак на час закриття провадження в цій частині позовних вимог права позивача не були поновлені.

Отже, на час постановлення оскаржуваної ухвали -13 січня 2025 року у суду першої інстанції не було переконливих доказів про виплату ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який обчислений у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати» №100 від 08.02.1995 року.

Зазначені докази в їх сукупності свідчать про те, що на час пред`явлення позову існував спір щодо незаконного звільнення ОСОБА_1 з посади вчительки географії Старочорторийської гімназії імені Героя України Вадима Одуда Любарської селищної ради Житомирської області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а щодо останньої вимоги, то спір існував і на час закриття провадження у справі.

Тому суд першої інстанції не мав визначених процесуальним законом підстав для закриття провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення середньогозаробітку зачас вимушеногопрогулу на підставі п. 2 ч.1 ст. 255 ЦПК України.

Також колегія суддів вважає за необхідне зауважити на питанні доступу особи до правосуддя, яке неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для ЄСПЛ природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення.

З тексту ст. 6 Конвенції прямо випливає, що доступність правосуддя є невід`ємним елементом права на справедливий суд. У рішенні по справі «Голдер проти Великої Британії» від 21 лютого 1975 року, ЄСПЛ дійшов до висновку, що сама конструкція ст. 6 Конвенції була би безглуздою та неефективною, якби вона не захищала право на те, що справа взагалі буде розглядатися. У рішенні по цій справі Суд закріпив правило, що ч. 1 ст. 6 Конвенції містить у собі й невід`ємне право особи на доступ до суду.

За такого, зміст права на захист полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що позивач фактично була позбавлена гарантованого Конституцією України, законами та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод права на доступ до правосуддя, що полягає у безперешкодному отриманні судового захисту.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку, що ухвала суду першої інстанції про закриття провадження у справі щодо стягнення з Старочорторийської гімназії імені Героя України Вадима Одуда Любарської селищної ради Житомирської області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу постановлена без додержання норм процесуального права, а тому остання в силу вимог ст. 379 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Любарськогорайонного суду Житомирської області від 13 січня 2025 року в частині закриття провадження у справі щодо стягнення з Старочорторийської гімназії імені Героя України Вадима Одуда Любарської селищної ради Житомирської області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26 лютого 2025 року.

Головуючий

Судді