Ухвала від 10.03.2025 по справі 282/1614/24

Справа № 282/1614/24

Провадження № 2-ві/282/2/25

У Х В А Л А

Іменем України

10 березня 2025 року селище Любар

Любарський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Вальчука В.В.

за участю секретаря судового засідання Демчук В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Носачу В.М. від розгляду цивільної справи №282/1614/24 за позовом ОСОБА_1 до Старочорторийської гімназії імені Героя України Вадима Одуда Любарської селищної ради Житомирської області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

06 березня 2025 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі №282/1614/24.

Дана заява мотивована тим, що в провадженні Любарського районного суду Житомирської області перебуває цивільна справа №282/1614/24 за позовом ОСОБА_1 до Старочорторийської гімназії імені Героя України Вадима Одуда Любарської селищної ради Житомирської області про визнання звільнення з роботи незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди (головуючий суддя Носач В.М.).

Ухвалою Любарського районного суду Житомирської області від 13.01.2025 було закрито провадження у вищевказаній цивільній справі в частині позовних вимог про визнання звільнення з роботи незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 25 лютого 2025 року ухвалу Любарського районного суду Житомирської області від 13 січня 2025 року в частині закриття провадження у справі щодо стягнення з Старочорторийської гімназії імені Героя України Вадима Одуда Любарської селищної ради Житомирської області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Позивачка вважає, що наявні підстави для відводу головуючого судді Носача В.М., оскільки відповідно до ч.1 ст.37 ЦПК України, суддя, який брав участі у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участь у розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.

Ухвалою Любарського районного суду під головуванням судді Носача В.М. від 06.03.2025 року визнано заявлений відвід необґрунтованим та передано для вирішення іншому складу суду.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 , дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до ч.ч.7, 8 ст.40 ЦПК України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Таким чином, у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Як зазначалось вище, встановлено, що в провадженні судді Любарського районного суду Носача В.М. перебуває цивільна справа №282/1614/24 за позовом заявою ОСОБА_1 до Старочорторийської гімназії імені Героя України Вадима Одуда Любарської селищної ради Житомирської області про визнання звільнення з роботи незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди. Розгляд даної справи здійснюється в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Любарського районного суду Житомирської області від 13.01.2025 було закрито провадження у вищевказаній цивільній справі в частині позовних вимог про визнання звільнення з роботи незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 25 лютого 2025 року ухвалу Любарського районного суду Житомирської області від 13 січня 2025 року в частині закриття провадження у справі щодо стягнення з Старочорторийської гімназії імені Героя України Вадима Одуда Любарської селищної ради Житомирської області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Суд звертає увагу, що у вказаній постанові суду апеляційної інстанції зазначено, що ухвалу Любарського районного суду від 13.01.2025 року в частині закриття провадження у справі скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Згідно з п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.

У відповідності до вимог ч.3 ст.39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим.

Аналізуючи наведені в заяві про відвід судді обставини на предмет їх відповідності вищенаведеним положенням цивільного процесуального законодавства, суд вважає, що в поданій заяві про відвід не зазначено підстав, передбачених ч.1 ст.36 ЦПК України, для відводу судді і не обґрунтовано таких відповідними доказами, а тому суд вважає, що підстави для відводу відсутні.

Керуючись ст.ст.36 - 41, 259 - 261, 353, 374 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволені заяви ОСОБА_1 про відвід судді Носача Віталія Миколайовича від розгляду цивільної справи №282/1614/24 за позовом ОСОБА_1 до Старочорторийської гімназії імені Героя України Вадима Одуда Любарської селищної ради Житомирської області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Вальчук