Постанова

від 06.02.2025 по справі 927/310/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2025 р. Справа№ 927/310/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Отрюха Б.В.

Пантелієнка В.О.

за участю секретаря судового засідання Карпової М.О.

у присутності представника скаржника Сахарова В.В. в режимі відеоконференції

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 04.07.2024 року

у справі №927/310/24 (суддя Сидоренко А.С.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд метал компані"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріально -

промислова компанія "Альянс"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 04.07.2024 року у справі №927/310/24, зокрема, визнано грошові вимоги ГУ ДПС у Донецькій області в розмірі 54 085,26 грн. (46 993,92 грн. борг та 7 091,34 грн. пеня) та 4 844,80 грн. судового збору; відхилено вимоги ГУ ДПС у Донецькій області в розмірі 269 317,71 грн.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ГУ ДПС у Донецькій області звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 04.07.2024 у справі №927/310/24 в частині часткового задоволення грошових вимог та прийняти нове рішення, яким визнати грошові вимоги ГУ ДПС у Донецькій області у сумі 323 402,97 грн. (основне зобов`язання - 281 000,00 грн. та пеня - 4240297 грн.) та 4 844,80 грн. судового збору.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 колегією суддів у складі: головуючий суддя - ОСОБА_1., судді: Отрюх Б.В., Шаптала Є.Ю. прийнято справу №927/310/24 за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Донецькій області на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 04.07.2024 до свого провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 10.09.2024 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

У зв`язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_1 витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.10.2024 для розгляду справи №927/310/24 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - ОСОБА_2., судді: Доманська М.Л., Отрюх Б.В.

Ухвалою суду від 28.10.2024 вищевказаною колегією суддів прийнято справу №927/310/24 за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Донецькій області на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 04.07.2024 до провадження у визначеному складі та призначено її до розгляду на 09.12.2024 за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

У зв`язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_2 рішенням Вищої ради правосуддя від 19.11.2024 року витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.11.2024 року для розгляду справи №927/310/24 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Пантелієнко В.О., Отрюх Б.В.

Ухвалою суду 02.12.2024 року прийнято до провадження у визначеному складі справу №927/310/24 за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Донецькій області на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 04.07.2024 та призначено справу до розгляду на 06.02.2025 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

31.01.2025 року через систему "Електронний суд" від представника скаржника надійшла заява про проведення судового засідання 06.02.2025 року в режимі відеоконференції, проведення якого просить забезпечити поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів, за наслідком розгляду якої ухвалою суду від 03.02.2025 року вказану заяву задоволено, розгляд справи призначено в режимі відео конференції.

Представник скаржника в судовому засіданні 06.02.2025 року в режимі відеоконференції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, скасувати ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 04.07.2024 року в частині часткового задоволення грошових вимог та прийняти нове рішення, яким визнати грошові вимоги ГУ ДПС у Донецькій області у сумі 323 402,97 грн. (основне зобов`язання - 281000,00 грн. та пеня - 4240297 грн.) та 4844,80 грн. судового збору.

Ліквідатор боржника арбітражний керуючий Потупало Н.І. в судове засідання 06.02.2025 року не з`явилась, подавши до дати судового засідання клопотання про розгляд справи без її участі.

Представники інших учасників провадження у справі в судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

У відповідності до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

06.02.2025 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представника скаржника, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу суду першої інстанції від 04.07.2024 у даній справі в оскаржуваній частині - залишити без змін, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.

Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні Господарського суду Чернігівської області перебуває справа №927/310/24 про банкрутство ТОВ "Індустріально-промислова компанія "Альянс", провадження в якій відкрито ухвалою суду 07.05.2024 за заявою ТОВ "Гранд метал компані".

Відповідне повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України 07.05.2024 за №73151.

06.06.2024 року через систему "Електронний суд", тобто в межах встановленого строку, до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява ГУ ДПС у Донецькій області про визнання кредиторських вимог до боржника в сумі 323 402,97 грн. (281 000,00 грн. борг за платежем 18010400 "Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості" та 42402,97 грн. пеня) та 4844,80 грн. судового збору.

В обґрунтування заявлених грошових вимог заявник посилається на невиконання боржником податкових зобов`язань.

За наслідками розгляду заявлених кредиторських вимог ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 04.07.2024 року у справі №927/310/24, зокрема, визнано грошові вимоги ГУ ДПС у Донецькій області в розмірі 54 085,26 грн. (46 993,92 грн. борг та 7 091,34 грн. пеня) та 4 844,80 грн. судового збору; відхилено вимоги ГУ ДПС у Донецькій області в розмірі 269317,71 грн.

Ухвалу суду в частині відхилення вимог податкового органу мотивовано тим, що з 1 березня 2022 року не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що розташовані на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації.

ГУ ДПС у Донецькій області з даною ухвалою суду в частині відмови у задоволенні його заяви з грошовими вимогами до боржника не погоджується та в поданій апеляційній скарзі посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Оскільки доводи та вимоги скаржника фактично зводяться до незгоди з ухвалою суду в частині наслідків розгляду його заяви про відмову у визнанні кредиторських вимог до боржника, то у відповідності до ст. 269 ГПК України ухвала суду першої інстанції переглядається лише в цій частині.

В іншій частині ухвала місцевого господарського суду не переглядається.

Переглядаючи в апеляційному порядку законність винесення вказаної ухвали в оскаржуваній частині, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та не вбачає підстав для скасування ухвали з огляду на таке.

За змістом ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Господарський суд зобов`язаний прийняти заяву кредитора, подану з дотриманням вимог цього Кодексу та Господарського процесуального кодексу України, про що постановляється ухвала, в якій зазначається дата попереднього засідання суду. Розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам.

Кредитор має право отримувати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів. Такий кредитор може подати розпоряднику майна, боржнику та суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів. Розпорядник майна зобов`язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за відсутності таких заяв - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з відповідним державним реєстром.

Відповідно до ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства, попереднє засідання господарського суду проводиться не пізніше 70 календарних днів, а в разі великої кількості кредиторів - не пізніше трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду. Про попереднє засідання суду повідомляються сторони, а також інші учасники провадження у справі про банкрутство, визнані такими відповідно до цього Кодексу. У попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство, чи ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 44 цього Кодексу. Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги. Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов`язань у шосту чергу. Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня). Ухвала господарського суду, постановлена за результатами попереднього засідання, може бути оскаржена стороною у справі про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредиторів.

Згідно ч. 2 ст. 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

У разі необхідності господарський суд може оголосити перерву в попередньому засіданні.

За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються:

- розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів;

- розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів;

- дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів;

- дата підсумкового засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство, чи ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 44 цього Кодексу.

Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.

Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов`язань у шосту чергу.

Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі.

Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).

У відповідності з ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування.

Статтями 67,68 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Згідно ст. 1 Податкового кодексу України, останній регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За правилами ст. 265, 266 ПК України податок на майно складається, зокрема, з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об`єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об`єкт. Ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року. Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта/об`єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, боржником 21.02.2022 подано до Головного управління ДПС у Донецькій області податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 рік (реєстраційний № 9036712760), зі змісту якої вбачається, що товариство має у власності 2 об`єкта нерухомого майна (нежитлова нерухомість) площею 5420,30 м2 та 3255,50 м2, право власності зареєстроване 17.06.2021, місцезнаходження: Україна Донецька обл., Маріупольський р-н, Маріупольська т.г., м. Маріуполь, Кальміуський р-н.

За 2022 рік боржник визначив податкове зобов`язання в загальному розмірі 281 963,50 грн., у т.ч. розмір щоквартальних авансових внесків становить: I квартал 70490,88 грн., II квартал 70490,88 грн., III квартал 70490,88 грн., IV квартал 70490,86 грн.

З урахуванням існуючої переплати в сумі 963,50 грн. розмір відповідного зобов`язання становить 281000,00 грн.

За правилами п.п. 266.9.1. п. 266.9 та п.п. 266.10.1. п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України податок сплачується за місцем розташування об`єкта/об`єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

Податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Разом з тим, Законом України від 24.02.2022 року №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", яким введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб; в подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався, в останнє - Законом України від 08.05.2024 № 3684-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким затверджено Указ Президента України від 06 травня 2024 року 271/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", згідно якого продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб.

Законом України від 24.03.2022 року №2142-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану", який набрав чинності 05.04.2022, п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнено п.п. 69.22., за змістом якого тимчасово положення статті 266 цього Кодексу застосовуються з урахуванням таких особливостей:

тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації. При цьому платники податку - юридичні особи протягом шести календарних місяців після місяця, в якому припинено чи скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відображаються зміни розміру податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за відповідний податковий період. Для платників податку - фізичних осіб контролюючий орган самостійно обчислює податкове зобов`язання за період з 1 січня по 1 березня 2022 року.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії та територій тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок визнання об`єктів житлової нерухомості такими, що непридатні для проживання у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, визначається Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року №309 затверджений Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, згідно якого тимчасово окупованою російською федерацією територією України є вся територія Маріупольського району за винятком с. Заїченко, с. Пікузи, дата початку тимчасової окупації 05.03.2022 (код UA14140000000070889).

Як вже було вказано вище, місцезнаходженням належного боржнику на праві власності нерухомого майна є: Україна, Донецька обл., Маріупольський р-н, Маріупольська т.г., м. Маріуполь, Кальміуський р-н, тобто територія, яка з 05.03.2022 року є тимчасово окупованою російською федерацією територією України, а тому починаючи з 01.03.2022 року боржник не повинен нараховувати та сплачувати відповідний податок.

Крім того, згідно п.п. 69.22. п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (в редакції Закону України від 11.04.2023 № 3050-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно" (набрав чинності з 06.05.2023)) тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, положення статті 266 цього Кодексу застосовуються з урахуванням таких особливостей:

податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за об`єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України за період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року - за об`єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності юридичних осіб, та за об`єкти нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб.

Починаючи з 1 січня 2023 року за об`єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, у якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території.

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, які до дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно" задекларували за 2022-2023 роки податкові зобов`язання за об`єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях, визначених цим підпунктом, мають право відкоригувати нараховані податкові зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за період 2022 та 2023 роки шляхом подання в порядку, визначеному цим Кодексом, уточнюючих податкових декларацій за відповідний період.

При цьому річна сума платежу по об`єктах нерухомого майна, визначених цим підпунктом, визначається пропорційно до кількості місяців, коли такі об`єкти нерухомого майна підлягали оподаткуванню податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Враховуючи вищенаведені обставини та приписи Податкового кодексу України, незалежно від наявності у боржника права відкоригувати нараховані податкові зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2022 рік шляхом подання в порядку, визначеному цим Кодексом, уточнюючих податкових декларацій за відповідний період, боржник звільнений від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти нежитлової нерухомості, що розташовані на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України за період з 01.03.2022 до останнього числа місяця, у якому завершено тимчасову окупацію на відповідній території.

Таким чином, боржник мав обов`язок сплатити самостійно визначене податкове зобов`язання лише за період січень-лютий 2022 року, розмір якого становить 46 993,92 грн., а розмір пені за прострочення сплати цього узгодженого податкового зобов`язання - 7 091,34 грн.

Перевіривши зроблені місцевим судом розрахунки, колегія суддів вважає їх обґрунтованими і арифметично правильними, а тому погоджується з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення вимог податкового органу.

Вказане вище спростовує твердження скаржника в апеляційній скарзі про те, що оскільки боржником не реалізовано право відкоригувати нараховані податкові зобов`язання, а також не надано суду заперечень щодо кредиторських вимог, то вказані зобов`язання визнаються боржником та підлягають визнанню судом у повному обсязі.

Таким чином, судом апеляційної інстанції в повній мірі досліджено та надано оцінку всім наявним у справі доказам та обставинам справи, а доводи скаржника щодо неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що ухвалу місцевого господарського суду в оскаржуваній частині прийнято у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є недоведеними, безпідставними, необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи та правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, з огляду на що правових підстав для її задоволення та скасування ухвали суду в оскаржуваній податковим органом частині не вбачається.

Керуючись статтями 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України та Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 04.07.2024 року у справі №927/310/24 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 04.07.2024 року у справі №927/310/24 про часткове задоволення грошових вимог Головного управління ДПС у Донецькій області до боржника залишити без змін.

3. Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.

4. Справу повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст постанови підписано 25.02.2025 року.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді Б.В. Отрюх

В.О. Пантелієнко