Постанова

від 06.02.2025 по справі 910/18506/20

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2025 р. Справа№ 910/18506/20 (910/8008/23)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Пантелієнка В.О.

Отрюха Б.В.

за участю секретаря судового засідання Карпової М.О.

у присутності представників сторін:

від відповідача: Дерев`янчук В.А. згідно ордера

від Міноборони України: Плаксін М.М. згідно витягу з ЄДР

розглянувши апеляційну скаргу Фермерського господарства "Соломія-2" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 року

у справі №910/18506/20(910/8008/23) (суддя Омельченко Л.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова будівельна компанія "Луч" в особі ліквідатора арбітражного керуючого

Бандоли Олександра Олексійовича

до Фермерського господарства "Соломія-2"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1. Головне управління ДПС у м. Києві

2. Міністерство оборони України

3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська будівельно-промислова група"

про витребування майна з незаконного володіння

у межах справи № 910/18506/21

за заявою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова будівельна компанія "Луч"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 року у справі №910/18506/20(910/8008/23) позов задоволено; витребувано з незаконного володіння Фермерського господарства "Соломія-2" на користь ТОВ "Фінансова будівельна компанія "Луч" нерухоме майно, а саме: сарай СТФ, що знаходиться за адресою: Київська область, Яготинський район, село Фарбоване, вулиця Паризької комуни, № 1-г (один тире літера "г"), площею 1480,1 кв. м.; присуджено до стягнення з Фермерського господарства "Соломія -2" на користь ТОВ "Фінансова будівельна компанія "Луч" судовий збір в сумі 3587,70 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, ФГ "Соломія-2" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 року у справі №910/18506/20(910/8008/23) повністю та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 колегією суддів у складі: головуючий суддя - ОСОБА_1, судді: Отрюх Б.В., Доманська М.Л. відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ФГ "Соломія-2" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі №910/18506/20(910/8008/23), повернення даної апеляційної скарги або залишення її без руху до надходження матеріалів справи до апеляційного господарського суду та витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/18506/20(910/8008/23).

21.11.2024 року супровідним листом Господарського суду міста Києва №910/18506/20(910/8008/23)/6663/24 від 20.11.2024 року витребувані матеріали даної справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

У зв`язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_1 рішенням Вищої ради правосуддя від 19.11.2024 року витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.11.2024 для розгляду справи №910/18506/20(910/8008/23) сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М.,судді: Пантелієнко В.О.,Отрюх Б.В.

Ухвалою суду від 02.12.2024 вищевказаною колегією суддів відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФГ "Соломія-2" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 року у справі №910/18506/20 (910/8008/23), встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 06.02.2025 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

У поданому суду відзиву на апеляційну скаргу представник позивача просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Представник ФГ "Соломія-2" в судовому засіданні 06.02.2025 року вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 року у справі №910/18506/20 (910/8008/23) повністю та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Представник Міноборони України в судовому засіданні проти доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Представники інших учасників провадження у справі в судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи не направляли.

Згідно ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

06.02.2025 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення присутніх представників учасників процесу, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у даній справі - скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, у провадженні Господарського суду міста Києва на стадії ліквідаційної процедури, введеною постановою суду від 04.08.2021 року, перебуває у справа №910/18506/20 про банкрутство ТОВ "Фінансова будівельна компанія "Луч", повноваження ліквідатора банкрута виконує арбітражний керуючий Бандолу О.О.

Під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатором банкрута встановлено, що 26.07.2018 між ТОВ "Фінансова будівельна компанія "Луч" та ТОВ "Українська будівельно-промислова група" укладено договір купівлі-продажу сараю СТФ, що знаходиться за адресою: Київська область, Яготинський район, село Фарбоване, вулиця Паризької комуни, № 1-г (один тире літера "г"). Вартість купівлі-продажу сараю СТФ складала 239 180,00 грн. Зазначений вище договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Корольчук О.С. і зареєстровано в реєстрі №841.

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником наведеного нерухомого майна є ФГ "Соломія-2".

У травні 2023 року ТОВ "Фінансова будівельна компанія "Луч" в особі ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Бандоли О.О. звернулось до суду з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння, в якому просило суд:

- витребувати з незаконного володіння ФГ "Соломія-2" на користь ТОВ "Фінансова будівельна компанія "Луч" нерухоме майно, а саме: сарай СТФ, що знаходиться за адресою: Київська область, Яготинський район, село Фарбоване, вулиця Паризької комуни, № 1-г (один тире літера "г"), площею 1480,1 кв. м.;

- стягнути з ФГ "Соломія-2" на користь ТОВ "Фінансова будівельна компанія "Луч" судовий збір в сумі 3 587,70 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Господарського суду міста Києва від 27.03.2023 у справі №910/18506/20(910/2564/22) задоволено позов ТОВ "Фінансова будівельна компанія "Луч" в особі ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Бандоли О.О. та визнано недійсним договір купівлі-продажу сараю СТФ від 26.07.2018, укладений між ТОВ "Фінансова будівельна компанія "Луч" та ТОВ "Українська будівельно-промислова група", що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Корольчук О.С. та зареєстрований у реєстрі під №841.

За твердженням позивача, що оскільки рішенням суду від 27.03.2023 року правочин (договір від купівлі-продажу сараю СТФ від 26.07.2018) визнано недійсним, то в силу приписів статті 216 ЦК України недійсний договір не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю, а тому перебування спірного нерухомого майна у відповідача є незаконним, у зв`язку із чим останній звернувся до суду з даним віндикаційним позовом до останнього набувача майна на підставі ст.ст. 387, 388 ЦК України.

За наслідками розгляду заявлених позовних вимог оскаржуваним рішенням Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 року у справі №910/18506/20(910/8008/23) позов задоволено.

Приймаючи дане рішення, суд першої інстанції погодився з доводами позивача і зазначив, що позовні вимоги ліквідатора банкрута про витребування майна з незаконного володіння знайшли своє підтвердження у матеріалах справи, оскільки матеріалами та обставинами справи підтверджується вибуття з володіння боржника власного майна поза його волею та на незаконних підставах, оскільки до вибуття майна призвів правочин, який судом визнано недійсним і цей правочин в силу статті 216 ЦК України не створює правових наслідків з дня його вчинення, в тому числі й переходу права власності.

Відповідач з даним рішенням не погоджується та в поданій апеляційній скарзі посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції фактичних обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права.

За твердженням апелянта, місцевим судом при прийнятті рішення було взято до уваги факти, встановлені у рішенні суду, яке на момент постановлення оскаржуваного рішення 07.10.2024 вже було скасовано в апеляційному порядку.

Переглянувши в апеляційному порядку законність винесення прийнятого рішення, судова колегія вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування такого рішення суду з огляду на наступне.

У силу статті 41 Конституції України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власності та мирно володіти своїм майном; право приватної власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Захист права власності врегульовано главою 29 ЦК України. Зокрема, статями 387, 388 ЦК України передбачено право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння та від добросовісного набувача (за відповідних умов).

Так, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).

Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (ч. 1 ст. 388 ЦК України).

Віндикація - це передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульного володільця), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником (законним володільцем) і володільцем майна немає договірних відносин, і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. Так, шляхом подання віндикаційного позову майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину.

Водночас наявність у власника права на витребування майна залежить передусім від того, на якій підставі чи за її відсутності набувач заволодів спірним майном і, відповідно, чи є такий набувач добросовісним, а також від того, як саме майно вибуло з володіння власника чи особи, якій власник передав це майно у володіння, адже коло підстав, за яких власник має право витребувати майно від добросовісного набувача, є обмеженим.

Чинне законодавство України не пов`язує можливість або неможливість витребування майна у добросовісного набувача з обставинами щодо наявності або відсутності волі у відчужувача за останнім у ланцюгу угод договором. Витребування майна від добросовісного набувача у такому випадку залежить від наявності або відсутності волі на передачу цього майна у власника майна - відчужувача за першим договором у ланцюгу угод, за якими здійснювалося відчуження майна.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 26.07.2018 між ТОВ "Фінансова будівельна компанія "Луч" та ТОВ "Українська будівельно-промислова група" укладено договір купівлі-продажу Сараю СТФ, що знаходиться за адресою: Київська область, Яготинський район, село Фарбоване, вулиця Паризької комуни, №1-г (один тире літера "г"). Вартість купівлі-продажу Сараю СТФ складала 239180,00 грн. Зазначений вище договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Корольчук О.С., зареєстровано в реєстрі №841.

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником наведеного нерухомого майна є ФГ "Соломія-2".

Звертаючись до суду з даним позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння, позивач посилається на рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2023 року у справі №910/18506/20(910/2564/22), залишене в подальшому без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 року, яким вищезгаданий договір купівлі-продажу сараю СТФ було визнано недійсним.

Разом з тим, постановою Верховного Суду від 25.01.2024 року постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 року у справі №910/18506/20(910/2564/22) скасовано в частині розгляду апеляційної скарги ТОВ "Українська будівельно-промислова група" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2023 року та в скасованій частині передано справу на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

За наслідками нового розгляду справи в апеляційному порядку, постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 року рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2023 року у справі №910/18506/20(910/2564/22) скасовано та прийнято нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що саме по собі визнання недійсним вищевказаного договору купівлі-продажу сараю від 26.07.2018, без вимоги про застосування наслідків його недійсності шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього сараю СТФ, не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача, що свідчить про неефективність обраного позивачем способу захисту та наявність підстав для відмови в позові з викладених у постанові мотивів.

Вказана постанова суду апеляційної інстанції набрала законної сили в дань її прийняття та в касаційному порядку сторонами не оскаржувалась.

Наведені вище обставини дають підстави для висновку, що спірне майно вибуло з володіння ТОВ "Фінансова будівельна компанія "Луч" за його волею на підставі правочину, який станом на дату прийняття оскаржуваного наразі рішення є чинним та недійсним не визнаний.

Таким чином, при ухваленні оскаржуваного рішення від 07.10.2024 року у справі №910/18506/20(910/8008/23) Господарським судом міста Києва були враховані факти та обставини, встановлені судами при первісному розгляді справи №910/18506/20 (910/2564/22), однак які в подальшому були спростовані на новому розгляді постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2024, а тому вже фактично не існували та не мали ніякого доказового значення для даної справи.

Посилання позивача у відзиві на апеляційну скаргу на те, що під час розгляду справи №910/18506/20(910/2564/22) судами було встановлено, що укладений між ТОВ "Фінансова будівельна компанія "Луч" та ТОВ "Українська будівельно-промислова група" договір вчинено без наміру створення реальних правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, а тому цей правочин є фіктивним, і даний факт Верховним Судом у постанові від 25.01.2024 року не скасований та не спростований, колегією суддів відхиляються з огляду на таке.

Так, постановою Верховного Суду від 25.01.2024 постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 року у справі №910/18506/20 (910/2564/22) скасовано в частині розгляду апеляційної скарги ТОВ "Українська будівельно-промислова група" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2023 року та в скасованій частині передано справу на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

За висновками касаційного суду, судом апеляційної інстанції не були враховані висновки Верховного Суду щодо ефективного та належного способу захисту порушених прав, не переглянуто та не перевірено законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги ТОВ "Українська будівельно-промислова група", а постанова суду апеляційної інстанції не містить аргументованих мотивів прийняття чи відхилення доводів апеляційної скарги, що не відповідає критеріям, які визначені у частині першій статті 282 ГПК України.

Крім того, судом касаційної інстанції зазначено, що відсутність у нього процесуальної можливості з`ясувати дійсні обставини справи перешкоджає прийняттю рішення по суті справи.

За наслідками нового розгляду справи в апеляційному порядку, постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 року рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2023 року у справі №910/18506/20(910/2564/22) скасовано та прийнято нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

У даній постанові зазначено, що суд апеляційної інстанції не досліджує відповідність/невідповідність оспорюваного договору вимогам закону та зміст правовідносин, що склалися між учасниками справи за результатами його укладення, оскільки обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.

Відповідно до ч.ч. 4, 7 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

Таким чином, обставини укладення між ТОВ "Фінансова будівельна компанія "Луч" та ТОВ "Українська будівельно-промислова група" договору без наміру створення реальних правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, як наслідок - фіктивності даного правочину, встановлені судами під час первісного розгляду справи №910/18506/20(910/2564/22), не підлягають врахуванню під час прийняття рішення у справі №910/18506/20(910/2564/22).

Будь-яких інших доводів та доказів на підтвердження вибуття майна позивача поза його волею та незаконності перебування спірного нерухомого майна у відповідача, які б слугували підставою для витребування такого майна на користь ТОВ "Фінансова будівельна компанія "Луч", позивачем не надано, матеріали справи не місять та судом апеляційної інстанції не встановлено.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про недоведеність ТОВ "Фінансова будівельна компанія "Луч" позовних вимог, а відтак у їх задоволенні слід відмовити.

Господарський суд міста Києва наведених вище фактичних обставин справи у їх сукупності, які встановлені судом апеляційної інстанції, не врахував, чим допустив неповне дослідження обставин справи та невірне застосування норм матеріального та процесуального права, що в свою чергу призвело до ухвалення помилкового рішення про задоволення позовних вимог.

В силу положень процесуального законодавства та численної практики Верховного Суду судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Крім того, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаджинастасиу проти Греції", національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти російської федерації" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України").

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Трофимчук проти України" зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Отже, судом апеляційної інстанції в повній мірі досліджено та надано оцінку наявним у справі доказам, обставинам справи і доводам скаржника та встановлено неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

В силу положень ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з порушенням норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи апеляційним господарським судом, а відтак наявні підстави для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно із частинами 1, 4, 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 14 ст. 129 ГПК України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З огляду на задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції та прийняття нового про відмову у задоволенні позовних вимог, витрати апелянта по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 5381,55 грн. згідно ст.129 ГПК України покладаються на позивача шляхом їх стягнення з ТОВ "Фінансова будівельна компанія "Луч" на користь ФГ "Соломія-2".

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 ГПК України та Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Соломія-2" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 року у справі №910/18506/20 (910/8008/23) задовольнити.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 року у справі №910/18506/20(910/8008/23) скасувати.

3.Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова будівельна компанія "Луч" (01054, м. Київ, вул. Б.Хмельницького,буд. 51 літ. Б, офіс 4, код ЄДРПОУ 39456063) на користь Фермерського господарства "Соломія-2" (08424, Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н, с. Сомкова Долина, вул. Пухівська, буд. 14, код ЄДРПОУ 42841803) 5 381,55 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

5.Доручити господарському суду міста Києва видати наказ.

6.Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.

7.Матеріали справи повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст постанови підписано 25.02.2025 року.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді В.О. Пантелієнко

Б.В. Отрюх