Ухвала від 25.02.2025 по справі 917/914/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018

Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

25.02.2025 Справа № 917/914/24

Суддя Кльопов І.Г. , розглянувши матеріали розглянувши

заяву ОСОБА_1 про відвід судді у справі № 917/914/24

за позовною заявою ОСОБА_2 , АДРЕСА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ватутинець-1", вул.Чорновола, 2-б, кв.22, м.Полтава, Полтавська область,36003

ІІІ особа Департамент з питань реєстрації Полтавської міської ради, вул.Соборності,36, м.Полтава, 36000

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Ліквідатор ОСББ "Чорновола 2б" ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 )

про скасування реєстраційної дії та стягнення 209062,45грн.

встановив:

На розгляді господарського суду Полтавської області перебуває справа за позовною заявою ОСОБА_2 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ватутинець-1", ІІІ особа Департамент з питань реєстрації Полтавської міської ради, ОСОБА_1 , Ліквідатор ОСББ "Чорновола 2б" ОСОБА_3

25.02.2025 від ОСОБА_1 до суду надійшла заява (вх. № 2558), в якій заявник просить відвести суддю Кльопова І.Г. від участі у розгляді справи № 917/914

Статтею 39 ГПК України визначено, якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Враховуючи те, що заява про відвід судді надійшла 25.02.2025 і судове засідання призначено на 25.02.2025, питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу без передачі на розгляд іншому судді.

В обґрунтування своєї заяви про відвід судді, заявник посилається на наступні обставини.

Заявник вважає, що суддя Кльопов 1.Г. повинен бути відведений від участі у даній справі, на підставі п. 5 ч.1 ст. 35 ГПК України, адже його поведінка свідчить про його упередженість та об`єктивність у розгляді справи, що підтверджується наступним.

1. Не дотримання порядку проведення судового засідання, зокрема, суддею допущено «головування» під час розгляду справи третьою особою - ОСОБА_4 , який фактично впливає на суддю під час процесу, вимагає доведення правомірності представництва мого адвоката, тисне на суд у питанні вирішення процесуальних питань.

Крем того, суддею допущено долучення з боку позивача та його представника ряду процесуальних документів, без дотримання процесуальних вимог щодо ї направлений на адресу всіх учасників по справі, долучення не комплектних та не цілісних документів та їх копій, зокрема, протоколів загальних зборів (без додатків), копії трудової книжки (вибірково копії).

Таке зловживання з боку позивача, третьої особи - ОСОБА_3 залишаються судом поза увагою, та він не реагує з даного приводу на зауваження зі сторони третьої особи, яка одночасно є головою правління відповідача по справі.

Всі процесуальні клопотання, в тому числі про закриття провадження у справі не розглядаються судом з винесенням відповідної ухвали.

2. Не розгляд клопотань членів ОСББ щодо залучення їх третіми особами, в той час, коли ОСОБА_3 було залучено до участі у справі без проблем та без належного мотивування. На противагу ОСОБА_1 , яка є діючою головою правління, та дане рішення впливає на її права та обов`язки щодо управління ОСББ, ОСОБА_3 є просто співвласником ОСББ, як і інші особи, яких до цього часу не залучено до участі у справі, але яке подали відповідні заяви.

3. Суддя допускає тиск з боку сторони позивача, та, зокрема, запитальну та вимогливу інтонацію до себе, як до суду зі сторони ОСОБА_3 , який постійно порушує поведінку під час судових засідань та зловживає своїми процесуальними правами.

4. Суддя не дотримується вимог Закону України «Про судоустрій та статус суддів»

Суддя не зобов`язаний давати жодних пояснень щодо суті справ, які перебувають у його провадженні, крім випадків, установлених законом.

Відповідно до ст. 50 цього ж закону, прояв неповаги до суду чи судді з боку осіб, які є учасниками процесу або присутні в судовому засіданні, має наслідком відповідальності установлену законом.

Відповідно до ст. 56 Закону, суддя зобов`язаний:

1) справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства;

2) дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів;

3) подавати декларацію доброчесності судді та декларацію родинних зв`язків судді;

4) виявляти повагу до учасників процесу;

Однак, в судовому засіданні, судді ставляться запитання з боку третьої особи ОСОБА_3 , та він змушений виправдовуватись. Тиск з боку сторони позивача та третьої особи на його боці жодним чином не присікається з боку судді жодні попередження щодо неналежної поведінки не виносяться у зв`язку з цим.

Така поведінка судді створює враження вже вирішеної наперед справи на користь позивача та відвертого «підігравання» позивачу, без можливості сторони відповідача подавати відповідні докази, заперечення проти вимог позивача та іншим чином реалізувати свої права, на основі принципів диспозитивності та рівності учасників судового процесу, що підтверджується звукозаписом судового засідання, та відмовою третій особі та відповідачу у задоволенні всіх клопотань, які, є обґрунтованими та спрямовані на повне, всебічне та об`ективне вирішення справи

Вказане свідчить про упереджену поведінку з боку судді відносно сторони позивача, у зв`язку з чим, при наявності у сторони відповідача об`єктивних підстав для недовіри суду, його слід відвести від участі у справі.

При винесенні даної ухвали суд виходить з наступного.

Статтею 35 ГПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина 4 статті 35 ГПК України).

Відповідно до статті 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Жодних підстав для відводу судді, визначених у статтях 35, 36 ГПК України, заявником в заяві про відвід судді Кльопова І.Г. не вказано.

Наведені вище посилання заявника не є підставою для відводу, оскільки фактично зводяться до непогодження із прийнятим судом рішенням, оскільки відповідно до частини 4 статті 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Заявником не зазначено, яким чином вказані у заяві обставини свідчать саме про упередженість та необ`єктивність судді Кльопова І.Г.

Суд також зазначає, що хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими. Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Частиною 1 статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 35 ГПК України. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 ГПК України. З огляду на нормативний зміст пункту 5 частини 1 статті 35 ГПК України відвід судді може бути заявлений й з інших підстав, відмінних від перелічених у пунктах 1, 2, 3, 4 частини 1 цієї ж статті. У будь-якому разі оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об`єктивності судді у стороннього спостерігача.

Як на підставу для відводу судді позивач посилається на приписи пункту 5 частини 1 статті 35 ГПК України, доведення наявності саме цих обставин може бути підставою для відводу судді.

Суд враховує висновки Верховного Суду, викладені в ухвалі від 17 липня 2020 року у справі № 826/11409/17, що стандарт безсторонності ґрунтується насамперед на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд касаційної інстанції вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з: "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною; "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки, як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).

Суд зазначає, що не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

За таких обставин доводи заявника не містять посилань на наявність передбачених законом обставин, які є підставами для відводу, не містять належних обґрунтувань про те, що суд прямо чи опосередковано зацікавлений в результаті розгляду справи та є упередженим. Посилання заявника, викладені в заяві про відвід судді Кльопова І.Г., самі по собі не є тою безапеляційною обставиною, що викликає сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

У рішенні по справі "Білуха проти України" від 09.11.2006 Європейський суд з прав людини зауважив, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для відводу судді Кльопова І.Г. від розгляду справи № 917/914/24

Керуючись статтями 35, 38, 39, 86, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви від 25.02.2025 вхід. №2558) про відвід судді Кльопова І.Г. від розгляду справи № 917/914/24

2. Ухвалу суду направити сторонам на наявні у матеріалах справи електронні адреси.

3. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію у справі, - pl.arbitr.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає (статті 235, 255 ГПК України).

Ухвала підписана 25.02.2025

Суддя Кльопов І.Г.