Ухвала

від 26.02.2025 по справі 546/239/23

КОБЕЛЯЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

546/239/23

2-во/532/6/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2025 р. м. Кобеляки

Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі судді Макарчука С.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про виправлення описки у судовому рішенні

Встановив:

17 лютого 2025 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про виправлення описки у судовому рішенні.

У поданій заяві ОСОБА_1 вказує, що в описовій частині ухвали Кобеляцького районного суду Полтавської області від 12.02.2024 допущена описка в абзаці "Представник третьої особи ОСОБА_2 - ОСОБА_3 прохала у задоволенні клопотань відмовити, вважаючи їх такими, що не стосуються предмету позову".

Заявниця (позивачка) зазначає, що у судовому засіданні 12.02.2025 представник третьої особи ОСОБА_2 - адвокат Сидоренко І.О. прохала у задоволенні клопотань відмовити, вважаючи їх такими, що не стосуються предмету справи, а отже зазначення "позову", на думку заявниці, є опискою, яку необхідно виправити, тому що професійний адвокат Сидоренко І.О. не розуміє, що таке предмет спору і не вміє його визначати, але як адвокат вимагатиме стягнути з ОСОБА_1 витрати ОСОБА_2 на правничу допомогу. Заявниця зауважує, що доказом того, що адвокат Сидоренко І.О. у судовому засіданні говорила, що клопотання ОСОБА_1 не стосуються предмету справи є технічний запис судового засідання 12.02.2025.

Також заявниця вказує, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду розглянув справу № 909/243/18, в якій акцентував увагу на відмінностях між поняттями "предмет спору" та "предмет позову". Зокрема, ВС зазначив, що предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об`єкт спірних правовідносин, матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

У зв`язку з цим позивачка прохає виправити описку в описовій частині ухвали та замість "Представник третьої особи ОСОБА_2 - ОСОБА_3 прохала у задоволенні клопотань відмовити, вважаючи їх такими, що не стосуються предмету позову" зазначити "Представник третьої особи ОСОБА_2 - адвокат Сидоренко І.О. прохала у задоволенні клопотань відмовити, вважаючи їх такими, що не стосуються предмету справи".

Ухвалою суду від 26.02.2025 постановлено вирішити питання про внесення виправлення у рішення суду без повідомлення учасників справи.

Суд, вивчивши подане клопотання, перевіривши матеріали цивільної справи в частині, що стосується порушеного заявницею питання, дійшов таких висновків.

Судом установлено, що 12 лютого 2025 року відмовлено у задоволенні клопотань ОСОБА_1 про витребування доказів, які надійшли до Кобеляцького районного суду Полтавської області 19 грудня 2024 року за вх.№ 13825 та за вх.№ 13866.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Положення вказаної статті передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки. Верховний Суд не раз зазначав, що виходячи із системного аналізу приписів ЦПК України описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер і можуть ускладнити виконання рішення. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Таким чином, описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення.

У постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року в справі № 300/765/15-ц (провадження № 61-7654св20) вказано, що "судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу. Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності".

У поданій заяві ОСОБА_1 фактично прохає внести до одного абзацу описової частини ухвали два виправлення: замінити слово "позову" на слово "справи", яке відповідає сказаному представником третьої особи у судовому засіданні, та додати слово "адвокат" у зазначення особи, яка висловлювала свою думку з приводу клопотання - представника третьої особи.

При виготовленні тексту ухвали суду від 12 лютого 2025 року судом не застосовувались цитати представника третьої особи.

Разом з тим, враховуючи, що виправлення слова "позову" на слово "справи" не призведе до зміни змісту ухвали, однак є необхідним для збереження точності формулювання позиції представника учасника справи, і ця вимога відповідає зазначеним вище критеріям для описки, що підлягає виправленню, оскільки описка може призвести до неправильного сприйняття позиції учасника справи (його представника), в цій частині заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Водночас, зазначення в ухвалі "представник третьої особи ОСОБА_2 - ОСОБА_3 " замість формулювання, яке вказує ОСОБА_1 як правильне на її думку "представник третьої особи ОСОБА_2 - адвокат Сидоренко І.О.", не спотворює текст ухвали, не призводить до його неправильного сприйняття, не впливає у будь-який спосіб на реалізацію ухвали і не впливає на її правосудність, а тому не є граматичною помилкою чи опискою у розумінні ст. 269 ЦПК України, тобто, в цій частині клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 269 ЦПК України, суд

Постановив:

Заяву ОСОБА_1 про виправлення описки - задовольнити частково.

Виправити описку в описовій частині ухвали Кобеляцького районного суду Полтавської області від 12 лютого 2025 року у справі № 546/239/23 за позовом ОСОБА_1 до Решетилівської державної нотаріальної контори про закінчення спадкової справи без видачі свідоцтв про право на спадщину та зобов`язання прийняти заяву про прийняття спадщини із заведенням спадкової справи, виклавши дев`ятий абзац "Представник третьої особи ОСОБА_2 - ОСОБА_3 прохала у задоволенні клопотань відмовити, вважаючи їх такими, що не стосуються предмету позову" у правильній редакції "Представник третьої особи ОСОБА_2 - ОСОБА_3 прохала у задоволенні клопотань відмовити, вважаючи їх такими, що не стосуються предмету справи".

У задоволенні заяви в іншій частині - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її підписання.

Суддя